Дек
9

Печерні монастирі середнього Подністров`я та 1-ше Болгарське царство

Нечитайло П. О.

Про вірогідні впливи Балкан на християнізацію краю і появу печерних монастирів писали ще у XIX ст. [33, 2-3]. Пізніше ця гіпотеза знайшла підтвердження в роботах сучасних істориків [22; 29, 46-47]. На даному етапі досліджень з’явилась можливість конкретизувати та узагальнити дані, що стосуються балканських впливів на християнську традицію печерножителства у басейні Дністра.

Найбільш яскравою категорією знахідок, що дозволяють уточнити культурні впливи на формування підземної культової архітектури є петрогліфіка та епіграфіка. Окрім кириличних графіті XI-XVIII ст. дослідникам траплялись написи, що включали руноподібні та тамгоподібні графеми, а також знаки невідомого походження. Наявність рунічної графіки стверджена для пам’яток (Стінка, Стіна, Жванець, Непоротово, Нагоряни) [20; 21; 30]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ноя
26

Давньоруські навершя булав в Буковині і в Північній Бессарабії

Сергій Пивоваров

В історіографії, присвяченій добі середньовіччя на Україні, важливе місце посідають питання, пов’язані із військовою справою. На особливу увагу серед робіт із цієї проблематики заслуговують дослідження стосовно озброєння з окремих регіонів. їх детальне вивчення дає змогу скласти узагальнювальну картину розвитку військової справи на території України у конкретний історичний відрізок часу, виділити її місцеві особливості, простежити впливи та взаємовпливи.

Одним із регіонів, де знайдено чимало предметів озброєння та спорядження вершника і бойового коня, є межиріччя Верхнього Прута та Середнього Дністра (українська Буковина). Серед виявлених знахідок закономірний інтерес викликають металеві навершя булав. їх охарактеризовує ця робота.

Добре відомо, що металеві (бронзові, залізні, свинцеві) навершя були головною складовою частиною зброї ударного типу — булав. Завданням останньої на полі бою було нанесення швидкого, раптового удару, здатного оглушити противника, змусити його уповільнити дії тощо. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Ноя
17

Різдво у Бессарабії на початку ХХ-го ст.

Так,  чи інакше, а наближається Різдво. Хтось буде святкувати його 25 грудня, інші – 7 січня, але то є справа для кожного власна. А ми пропонуємо Вам статтю про те, як святкували Різдво у Бессарабії 100 років тому, які блюда були на святковому столі й де красувалася головна новорічна ялинка Бессарабської губернії, до якої тоді відносився наш край?

Отже, уявіть, що ви повернулися років на сто назад. Ми не будемо брати прямо такі Різдво з 1917 на 1918 роки, оскільки Світова війна і революційні події істотно вплинули на святкування, а уявимо, що надворі десь рік 1914… Грудень… Незабаром Різдво й Новий рік … Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ноя
10

1917 рік: «Випадкова зустріч» у селі Непоротове

Представляємо вашій увазі невеликий художній твір, який був написаний у квітні 1918 року маловідомим автором Дмитром Перепьолкіним — після його короткочасного проживання в селі Непоротове у 1917 році. Цей твір не є особливо цінним історичним документом і не має якоїсь унікальної літературної цінності. Та це не позбавляє можливості бачити в ньому історико-літературний пам’ятник з точки зору краєзнавства, адже він передає невеличкий фрагмент життя села Непоротове та його мешканців другого десятиліття XX-го століття.

Ми не стали перекладати твір і публікуємо його в оригіналі – в тому вигляді, в якому він був опублікований в щотижневому літературно-художньому часопису «Естетика» у 1918 році. Публікація в журналі, що цілком природно, була здійснена за правилами російської, так званої, дореформеної орфографії (або дореволюційної орфографії). Тому пояснимо: літера «і» вимовлялася як і; «ѣ» (ѣ) – вимовлялася як є; літера «ъ» писалася на кінці слів після приголосних і не читалася, на противагу «ь» на кінці слів, який пом’якшує приголосні звуки. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ноя
4

Ломачинці: перепис 1824 року

Олексій Мандзяк

 

У листопаді 1823 року повноважний намісник Бессарабської області граф М.С. Воронцов (1782–1856) направив в Бессарабську Верховну Раду (рос. — Бессарабский Верховный Совет) пропозицію про проведення в області нового перепису населення, який, на його думку, повинен був сприяти наведенню порядку в справі оподаткування, поліпшення контролю по збору податей і земських повинностей.

Розглянувши цю пропозицію, Верховна рада визнала існування безладності в відношенні збору податей і сум земських повинностей, і те, що багато в чому ця безладність була пов’язана з відсутністю вірного народного перепису. Почалася підготовка до проведення перепису: в Кишиневі при Дворянському депутатському зібранні була заснована особлива «Обласна комісія для складання нового перепису жителям Бессарабської області», якій підпорядковувалися цинутні (повітові) комісії. Головою обласної комісії був призначений предводитель Бессарабського обласного дворянства Іван Михайлович Стурдза (1788–1863). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

Окт
18

Бухарестський мирний договір 1812 року

Територія Бессарабії, до якої завжди входила Сокирянщина, була остаточно звільнена від турецького панування і офіційно увійшла до складу Російської імперії у 1812 році відповідно до Бухарестського мирного договору, який було укладено між Росією і Туреччиною. Підписання договору завершило тривали і виснажливі війни з турками, які вели на території Бессарабії і молдавські господарі, і поляки, і українські козаки і росіяни.

Бухарестський мирний договір було укладено і підписано (зрозуміло що у Бухаресті) 16 травня (28 травня – за новим стилем) 1812 р. Тобто, 28 травня цього — 2017 року йому виповниться 205 років. Двохсотріччя цього мирного договору пройшло якось майже не помітно, хоча він  не лише поклав край турецькому пануванню, а і більш, як на сто років приніс мир нашому краю, чого в його історії до того не було ні коли! Тому, мабуть цей договір заслуговує на те, щоб про нього розповісти більш детально. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Окт
3

Післявесільний цикл в селі Білоусівка

І.В. Красовська

 

Досліджено післявесільний цикл села Білоусівка Сокирянського району Чернівецької області як локальний варіант сучасного буковинського весілля. Визначено вплив традиційної весільної обрядовості як буковинської, так і молдавської на заключному етапі сучасного весілля на Сокирянщині.

 

Актуальність теми зумовлена, з одного боку, інтересом сучасної гуманітарної науки до регіональних (і навіть локальних) відмінностей традиційної культури українців, а з іншого — наявністю в межах культури буковинського краю самобутнього варіанта весільного обряду, що не був предметом наукових досліджень не лише культурології, але й етнології. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Авг
26

Боярські Сокиряни

Олексій Мандзяк

 

Сокиряни – місто, розташоване в долині річки Сокирянки, яка є правою притокою Дністра. Коли виник цей населений пункт і ким він був заснований сучасним науковцям не відомо. Але вже на початку нової ери на території сучасних Сокирян і околиць було декілька поселень. Зокрема, в урочищі Тогуряни розташоване ранньослов’янське поселення черняхівської культури (II–V ст. н.е).

Є припущення, що приблизно в сучасних границях село існувало як мінімум з часів Шипинської землі, у складі якої, як відомо, деякий час була територія всієї теперішньої Сокирянщини. Як відомо формування Шипинської землі почалося в кінці XII ст., а в першій половині XV ст. вона втратила політичну автономію і перестала існувати. На час останніх десятиліть існування Шипинської землі в складі Молдавського князівства в якості автономії відносяться перші письмові згадки про нині існуючи і деякі зниклі села Сокирянщини. Зокрема саме тоді вперше згадується село Гвіздівці (1422-1431 рр.), села Кулішівка, Вишнева, Розкопинці (1437 р.), села Ришинці, Дубова, Непоротове, Ожеве, Василівка, Коболчин та Білоусівка (1447 р.). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Авг
14

Хрестоподібні зображення у печерах Подністров’я

Нечитайло П.О.

Стаття присвячена ґенезі, походженню, проблемам дослідження, типології та атрибуції хрестоподібних петрогліфів з лунками-просвердлинами у печерах Подністров’я. Залучені матеріали багаторічних досліджень автора та широке коло аналогій з Криму та Болгарії.

Найдавнішою згадкою про хрестоподібні зображення у печерах, у Подністров’ї можна вважати повідомлення Константина Багрянородного, яке відноситься до середини X ст.: «Должно знать, что по ею сторону реки Днестра, в краю, обращенном к Булгарии, у переправ через эту реку, имеются пустые крепости: первая крепость названа пачинакитами Аспрон, так как ее камни кажутся совсем белыми; вторая крепость Тунгаты, третья крепость Кракнакаты, четвертая крепость Салмакаты, пятая крепость Сакакаты, шестая крепость Гиэукаты. Посреди самих строений древних крепостей обнаруживаются некие признаки церквей и кресты, высеченные в песчанике, поэтому кое-кто сохраняет предание, что ромеи некогда имели там поселение». [1, с. 157] Читати повний текст »

Мітки: , , , , ,

Авг
5

Сокирянська лікарня – 1913 рік

Представляємо Вашій увазі деякі факти про будівництво лікарні в Сокирянах, які були опубліковані в журналах Хотинського земства у 1913 році.

 &&&

Про переукладення планів на будівництво Секурянського приймального покою

На земському зібранні 1912 року в дорожньо-будівельної комісії були прийняті деякі принципи щодо побудови нових будівель, схвалені земським зібранням. Так було постановлено таке: печі робити теракотові і кахельні, підпілля бетонне, фасад будівель робити Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,