Мар
12

Через водні перешкоди

Наближається чергова річниця звільнення Сокирянщини від румунсько-німецьких загарбників. Наш сайт неодноразово публікував статті про грізні події березня 1944 року, у тому числі статті зі спогадами учасників боїв. Продовжуючи цю традицію ми публікуємо ще один такий історичний матеріал — спогади колишнього командира батальйону 127-го гвардійського стрілецького полку 42-ої гвардійської стрілецької дивізії Л.І. Дряпи.

&&&&&

Долаючи затятий опір супротивника, частини 42-ої гвардійської стрілецької дивізії наблизилися до Дністра. Воїни першого батальйону 127-го гвардійського стрілецького полку перебували в авангарді. Незважаючи на Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Мар
8

Вітаємо жінок та дівчат з найкращим весняним святом!

Мітки: , , , ,

Мар
1

Церковнопарафіяльні школи Північної Бессарабії 2-ої половини ХІХ – початку ХХ ст.

І.В. Зибачинський

 

Значне пожвавлення будівництва шкіл та поширення писемності відбулося в Російській імперії із запровадженням церковнопарафіяльних шкіл (далі – ЦПШ). Не залишилася осторонь цього процесу і Північна Бессарабія. Мета даної розвідки дослідити етапи становлення системи церковних шкіл, їх структури, значення для розвитку всієї освіти регіону.

Базою для написання статті стали архівні фонди просвітніх установ та земської організації Хотинського повіту: училищної ради[1], інспекторату народних училищ[2], єпархіальної училищної ради[3], земської управи[4]. Особливо цінні матеріали містяться в церковній періодиці – щомісячнику «Кишиневские Епархиальные Ведомости»[5]. До джерельної бази можна віднести опубліковані напрацювання земств Бессарабії у галузі освіти та благоустрою[6]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Фев
20

Пущена — Масляна

Почалася Масляна (Масниця, Масниці, Масляниця, Маслєниця). Або, як це свято називають, зокрема, у Гвіздівцях і багатьох інших українських селах Північної Бессарабії — «Пущена». На Русі — це було перше у році велике свято слов’ян. Споконвічно Масляна — це буйне й розгульне свято зустрічі Сонця й заклинання природи напередодні весняної оранки.

У прадавніх східних слов’ян попередніком цього свята була Комоєдиця або Комоєдиці, яке своїм завершенням припадало на весняне рівнодення (21 березня). Свято настання нового землеробського року знаменувався в східних слов’ян веселощами, розпаленням багать, змаганнями, іграми, катанням з гір, походами ряжених, кулачними боями, безперестанним ходінням Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Фев
14

Топонімічні легенди і перекази села Кулішівки

Український фольклор записується майже п’ять століть. Часи, коли вивчення творів народної словесності вважалося справою, якою не повинна займатись освічена людина, минули давно. Ще за царювання імператриці Катерини ІІ було укладено невеличку збірочку прислів’їв, потім починають з’являтися збірки народних пісень. У ХVII-ХVIII ст. рукописні збірки українських пісень були популярні в Росії, Польщі.

Найпершим з’явився збірник князя М. Цертелєва, що вийшов у світ 1819 року під заголовком: «Опыт собрания малороссийских песней». Після цього йшли збірки М. Максимовича, Б. Лукашевича, І. Срезневського, П. Куліша, А. Метлинського, М. Маркевича, Д. Мордовцева, М. Драгоманова, Я. Головацького, М. Гоголя, братів Осипа та Федора Бодянських, О. Потебні, М. Костомарова, М. Шашкевича, І. Вагілевича та ін. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , ,

Фев
4

Напередодні Першої Світової

15 липня цього року виповниться чергова річниця події, яка стала приводом до початку одного з найжахливіших періодів в історії людства – Першої Світової війни. Не минула ця страшна війна і наш край. Сотні жителів Сокирянщини були призвані до війська, чимало з них не повернулися з цієї бійні. Так чи інакше постраждали від неї тисячі краян. Ця війна стала одним з головних чинників розпаду Російської імперії, Австро-угорської імперії, революційних подій у багатьох країнах, громадянської війни, австрійської та згодом румунської окупації, тощо. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Янв
27

З «Літопису Землі Молдавської від Аарона-воєводи» Мирона Костіна

Представляємо вашій увазі декілька глав (17-19) із «Літопису Землі Молдавської від Аарона-воєводи…», який був свого часу складений видатним молдавським державним та політичним діячем Мироном Костіним (1633–1691). Ці глави є дуже цікавими для тих, хто цікавиться історією не лише нашого краю, який в ті давні часи входив до складу Молдавського князівства, а й історією всієї України, зокрема – історією козацтва. Адже у цих главах дуже багато йдеться про українських козаків  та події часів Богдана Хмельницького (1596-1657).

При чому слід мати на увазі, що опис подій представляє не сучасний дослідник – а людина, яка була сучасником а в деяких випадках і учасником описуваних подій і навряд Ви знайдете інше таке цілісне оповідання від сучасника тих часів. Та одночасно, слід мати на увазі і притаманну сучасникам та учасникам подій їх декотру однобічність сприйняття, що ми добре знаємо по подіях нашого часу. Щоправда, уважний читач зверне увагу на те, що Мирон Костін всіма силами намагався дотримуватися об`єктивності викладення. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Янв
21

Рік 1965: «В ожевських городників»

Давно славиться врожаями городніх культур колгосп «Прапор Перемоги». Ожівські огірки, помідори, перець-ратунда, цибуля, капуста консервуються, соляться, йдуть на салати.

Нині в артілі йде збір городніх культур. Ось ми бачимо на фото, як жінки з бригади Олексія Мурги збирають огірки. Кожного дня вони виходять на світанку, щоб вчасно взяти врожай спілих овочів, щоб не було втрат. Ожевчани відправили державі 45 цнт. капусти при плані 50, 283 центнерів огірки при завданні 150, 40 центнерів помідорів. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Янв
15

Старовинні народні пісні і казки села Вітрянка

Представляємо вашій увазі зразки народного фольклору мешканців колишнього Хотинського повіту в записах відомого українського фольклориста, етнографа і педагога Петра Артемовича Несторовського (1870–1932). Будучи уродженцем Хотинського повіту (с. Каплівка), з дослідницькими цілями він їздив по селах, в тому числі і розташованих на території теперішньої Сокирянщини. Свої записи він опублікував у часописі «Киевская старина», а також в книгах: «Бессарабские русины» (1905 р.), «На севере Бессарабии» (1910 р.).

На Сокирянщині він зупинявся в селі Вітрянка (в тексті – Вѣтрянка), де проживали його родичі. Там же він зробив записи народних пісень, казок, загадок та ін. Частина із них була опублікована у 1905 році в праці «Матеріали по етнографії бессарабських русинів», яку ми публікуємо на нашому сайті. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Янв
9

Ще раз про Віру і її товаришів…

Віру Бірюкову в Сокирянському районі, мабуть знають усі — від малого до великого. Про відважну десантницю — партизанку і її товаришів розповідають, починаючи з дитячого садочка, про неї та про її бойових товаришів багаторазово писала районна газета. Дотепер ще деякі старожили пам’ятають бій, що дали десантники румунським окупантам.

Але, на жаль, до останнього часу не вдавалося скласти ні цілісну картину військового подвигу десантників, не знайти досить повну хронологічну біографію героїв. Сучасні засоби комунікації полегшують цю можливість і з різних розрізнених джерел, а також з врахуванням отриманих архівних документів, сподіваюся, що вдалося більш точно й докладно скласти картину того, що відбулося, хоча, звичайно, усе ще навряд чи можна претендувати на повну закінченість цього історичного дослідження.  Але все ж таки… Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,