Бухарестський мирний договір 1812 року

Автор: admin

Територія Бессарабії, до якої завжди входила Сокирянщина, була остаточно звільнена від турецького панування і офіційно увійшла до складу Російської імперії у 1812 році відповідно до Бухарестського мирного договору, який було укладено між Росією і Туреччиною. Підписання договору завершило тривали і виснажливі війни з турками, які вели на території Бессарабії і молдавські господарі, і поляки, і українські козаки і росіяни.

Бухарестський мирний договір було укладено і підписано (зрозуміло що у Бухаресті) 16 травня (28 травня – за новим стилем) 1812 р. Тобто, 28 травня цього — 2017 року йому виповниться 205 років. Двохсотріччя цього мирного договору пройшло якось майже не помітно, хоча він  не лише поклав край турецькому пануванню, а і більш, як на сто років приніс мир нашому краю, чого в його історії до того не було ні коли! Тому, мабуть цей договір заслуговує на те, щоб про нього розповісти більш детально.

***

Безпосередньо мирний договір завершив російсько-турецьку війну 1806-12 років. Підписанню передували переговори, що були розпочаті в жовтні 1811 року у Журжеві, після розгрому російською Дунайською армією під командуванням Михайла Іларіоновича Кутузова 60-тисячної армії турків на лівому березі Дунаю під Рущуком і оточення їх більшої частини під Слободзеєю (Молдова). Мирні переговори розпочалися на прохання великого візира Османської імперії. З боку Росії переговорами керував М.І. Кутузов, з боку Туреччини – уповноважений від султана Галіб-Ефенді.

Як то відбувалося?

Складні обставини війни з Туреччиною змусили царський уряд через кілька років після 1805 року знову призвати Кутузова в ряди діючої армії. Російсько-турецька війна прийняла затяжний характер. Військовоначальники П.І. Багратіон, А.А. Прозоровський, Н.М. Каменський, А.Ф. Ланжерон, які очолювали в різний час російську армію, не змогли здобути вирішальної перемоги і примусити турків до миру. Із Францією Росія незабаром підписала мирний договір (Тільзітський мир 1807 року). Війна з Портою, однак, тривала.

Навесні 1808 року Кутузов був призначений помічником головнокомандуючого у війні проти турків, але незабаром у результаті інтриг головнокомандуючого — бездарного А.А. Прозоровського був відлучений від армії.

Пройшло кілька років. Міжнародне становище Росії на початку 1811 року стало серйозно погіршуватися. У таких обставинах Олександр I, що неприязно ставився до Кутузова, все ж був змушений призначити його головнокомандуючим Молдавської (Дунайської) армією: цар розумів, що із всіх полководців того часу лише Кутузов міг забезпечити швидку перемогу та укласти з турками необхідний для Росії мир. Призначаючи Кутузова в Молдавську армію, царський уряд мав на увазі також і його значні дипломатичні здатності, і розраховував, що Кутузов проявить їх у переговорах з турками, чим наблизить день закінчення війни.

Призначення Кутузова головнокомандуючим Молдавською армією відбулося в березні 1811 року. Головне дипломатичне завдання Кутузова полягало в найшвидшому закінченні війни з Туреччиною і укладенні з нею вигідного для Росії миру. З’ясовуючи у канцлера Н.П. Рум’янцева повноваження для ведення мирних переговорів з Туреччиною, Кутузов завірив його в тому, що не пощадить «ні праці, ніже самого життя для досягнення священної мети миру».

Для цього періоду командування Кутузова характерна його фраза: «У війні, як і в дипломатичних переговорах із всякою державою, а з Туреччиною особливо, не можна ніколи забувати двох головних союзників — терпіння і час…» У Бухаресті Кутузову довелося вести різнобічну дипломатичну діяльність. Він фактично заново почав мирні переговори з турками, тому що спроби мирного врегулювання війни з Туреччиною, які були розпочаті в 1807 — 1809 роках, виявилися безрезультатними. Одночасно Кутузов був повинен припиняти підступи іноземних дипломатів у Дунайських князівствах. Важливе місце в його діяльності — як головнокомандуючого, зайняло надання підтримки сербам і болгарам, що боролися проти турецького ярма. Всі ці дії сприяли створенню найбільш сприятливих умов для вирішення основного завдання – укладання миру з Туреччиною.

Помічником Кутузова для ведення дипломатичних переговорів був призначений А.Я. Італінський — російський посол у Туреччині напередодні війни. Але головне керівництво підготовкою до переговорів залишалося за Кутузовим, що відзначалося також у депеші канцлера Румянцева: всі переговори повинні вестися від імені Кутузова «і під його безпосереднім і повним керівництвом, як те було і в минулих війнах».

Переговори проходили в складній міжнародній обстановці, що була пов’язана з війною, яка назрівала, між Францією й Росією. З огляду на це, Туреччина намагалася затягнути переговори, але наполегливість і дипломатичний талант М.І. Кутузова призвели до успішного їхнього завершення за місяць до початку навали Наполеона на Росію. Успіху переговорів сприяла також відмова Росії від жорстких територіальних вимог до Туреччини.

Договір складався з 16-ти відкритих і 2-ох таємних статей. Він поліпшив стратегічне положення Росії, який перейшла Бессарабія з фортецями Хотин, Вендори, Акерман, Кілія та Ізмаїл. Крім того, російсько-турецька границя встановлювалася відтепер по річці Прут і Кілійському руслу. Росія залишила за собою значні території у Закавказзі, одержала право торгівельного судноплавства по всьому руслу Дунаю. Запрутська Молдова і Валахія (Румунії тоді ще навіть у проекті не було) були повернуті Туреччині, яка, у свою чергу, повернула їм всі привілеї, надані Яським мирним договором 1792 року. Сербія одержала автономію в питаннях внутрішнього самоврядування.

У цілому Бухарестський мирний договір був вигідний Росії: вона вперше здобувала морські бази на Кавказькому узбережжі Чорного моря; вивільняла свою Молдавську (Дунайську) армію для відбиття французької агресії. Договір позбавляв Францію дуже важливого і досить небезпечного для Росії союзника, як Туреччина.

Пропонуємо Вам ознайомитися з українським перекладом основної частини трактату.

 

Готель Манук-бея в Бухаресті, де був підписаний Бухарестський договір 1812 року

***

 

МИРНИЙ ТРАКТАТ, УКЛАДЕНИЙ МІЖ РОСІЄЮ Й ТУРЕЧЧИНОЮ

(публікується зі скороченнями)

 

Ст. 1. Ворожнеча і незгоди, що існували досі між обома високими імперіями, припиняються відтепер надалі цим трактатом як на суші, так і на воді, і так буде на віка мир, дружба і добра згода між його імператорським величеством самодержцем всеросійським і його величеством падишахом оттоманським…

Від. 2. [Оголошення амністії підданим обох країн, що брали участь у війні всупереч інтересам свого государя].

Ст. 3. [Підтвердження трактатів, раніше укладених між обома державами].

Ст. 4. Ухвалено, що ріка Прут із входу її в Молдавію до з’єднання її з Дунаєм і лівий берег Дунаю із цього з’єднання до устя Кілійського та до моря будуть становити границю обох імперій, для яких це устя буде загальне.

Ст. 5. Його величество імператор всеросійський повертає Блискучій Порті Оттоманській землю Молдавську, лежачу на правому березі ріки Прут, а також велику і малу Валахію з фортецями, у такому стані, як вони тепер перебувають, з містами, містечками, селищами, житлами та з усім тим, що в цих провінціях не полягає, укупі з островами дунайськими…

Ст. 6. Крім границі Пруту, границі з боку Азії та інших місць відновляють зовсім так, як ониє були колись до війни (…)

Ст. 8. Хоча і немає ніякого сумніву, що Блискуча Порта за правилами своїми вживе полегшення і великодушність для народу сербського, як іздрєвлє підданого цій державі та такого, що данину їй платить, але ж, дивлячись на участь, яку серби брали в діях цієї війни, визнано за пристойне ухвалити спеціальні умови про їхню безпеку. Внаслідок чого Блискуча Порта дарує сербам прощення і загальну амністію, і вони жодним чином не можуть бути потурбовані за колишні їхні діяння…

Вона дарує сербам по їхніх проханнях ті самі вигоди, якими користуються піддані її островів Архипелажських і інших місць, і дасть їм восчуствовати дію великодушності її, надавши їм самим управління внутрішніх справ їх, визначивши міру їхніх податей, одержуючи ониє із власних їхніх рук, і вона розпорядиться нарешті всіма цими предметами спільно з народом сербським…

 

О. Видиш

 

Залиште свій коментар