Василівським «Веселим бабусям» — 20 років

Автор: admin

Двадцять років… Довгий період, але як швидко він пройшов. Ніби вчора. В далекому 1999 році, я надумав створити у селі при Будинку культури села Василівка цікавий колектив художньої аматорської самодіяльності. Це мали бути люди, які закохані в народну пісню. Мета була відтворити фольклор. Отже, це важливо, щоб прийдешнє покоління не загубило давні традиції, звичаї та обряди. Разом із активісткою нашого села К.Д. Москалюк ми знайшли вісім жіночок, які із задоволенням прийняли нашу пропозицію. Може було б і більше їх, але за умовами кожна із учасниць мала мати статус «бабусі». Тому і дали назву колективу «Веселі бабусі».

Почалися репетиції і перший наш захід –  це проведення разом із молоддю 12 грудня 1999 року «Андрієвських вечорниць». І почалось…  Колектив  часто виступав на місцевій сцені, районній, а потім і на обласній. До нашого складу почали вливатися нові учасники.

Музичний супровід був із музикантів, які грали на різних сільських обрядах із радістю допомагали нам. Колектив зріс за кількістю учасників удвоє і його популярність теж. Через два з половиною роки після створення ми вже захищали  звання «Народного». І було це на День села на нашій сцені. Це був справжній фестиваль української народної пісні. На наше запрошення приїхали фольклорні колективи із Сокирян, Новодністровська, Ожевого, Волошкового, Шишківців і два колективи із Вінниччини. Під звуки духового оркестру та народних пісень ми пройшлися святковою ходою Центральною вулицею від початку села до Будинку культури. Після нашого захисту обласна комісія одноголосно прийняла рішення присвоїти нам звання  «Народного» аматорського колективу.

За свою двадцятирічну діяльність ми виступали на різних сценах області. Багато разів в м. Чернівці, Сторожинці, Вижниці, Кельменцях, на святі виходу на полонину в Путилі, разів п’ять в Хотині, де в фортеці мали зустрічі із В’ячеславом Чорноволом і дуже близьку зустріч із Леонідом Кучмою, де Президент обійняв і потис руку кожному нашому учаснику, а ми йому заспівали знамениту нашу «Гапку». Три рази були в Молдові, у Бричанському та Окницькому районах. Майже немає такої сцени в районі, щоб не дивились наш виступ, а в деяких селах і по декілька разів.

Не образили ми своїми виступами і сусідів із Вінниччини та Хмельниччини. Крім того, учасники колективу є і методистами  фольклору, до них звертаються діти, вихователі дошкільної установи, вчителі. Допомога надається як теоретична, так і практична.

І ось 13 грудня 2019 року – наш ювілей. Це підбиття підсумків за 20 – річну діяльність колективу. Тому ми вирішили згадати і провести той захід, яким ми починали свою творчу діяльність. Звичайно, багатьох перших учасників вже немає в живих, а ця цифра  – одинадцять. Із першопрохідців залишилося тільки троє, але колектив поповнюється і діє.

Люди поспішають до Будинку культури на «Андріївські вечорниці», адже у них задіяні, крім «Веселих бабусь», їхні діти, онуки.

Святково прибраний зал, на сцені інтер’єр селянської хати. До будинку господині підходять її давні подружки. Ще здалеку чути їхню народну пісню «На городі верба рясна». В хаті проходить весела зустріч давніх подружок. Адже «Веселі бабусі» прийшли, щоб допомогти молоді словом , піснею, обрядом у проведенні «Андрієвих вечорниць», які проводить дочка господині. Ось чути здалеку гарну українську пісню «Била мене мати», це наближаються дівчата до будинку своєї подруги. Проходить цікава зустріч різних поколінь, де молодші задають різні запитання старшим, а особливо їх цікавить ворожіння, та як вибрати свого судженого. Розповідають їм про це бабусі, а також співають давні українські пісні про кохання. Але дещо потрібно показати як це було… Наприклад ворожіння на штахетнику, ворожіння з півнем, звідки буде наречений – те покаже драний черевик. Але саме цікаве, це випічка дівчатами своїх чарівних пампушок, спечених на воді, яку вони носили ротом із річки у Андрієву ніч. На святковий рушник вони виклали свої випічки і з нетерпінням чекають коли господар заведе свого собаку до хати, а той вибере одну із них. Яка та дівчина була рада, що собака вибрав її пампушку, а це значить що вона першою із своїх подруг вийде заміж.

Аж ось чути здалеку гарну пісню хлопців, які йдуть до дівчат на вечорниці. Почувши пісню дівчата все прибирають, чепуряться, а господиня дає пити і кропить їх своїм зіллям та говорить пошепки примовку, щоб вони сподобалися хлопцям. Заходячи до хати, хлопці жартують із дівчатами, проводять торги щодо підвішаного на бантині коржа. Беручись за свого коня(коцюби), вони по черзі підскакують до коржа, дівчата із сміхом обмазують невдах борошном. Оскільки калиту вже зірвали , то дівчата пригощають хлопців мачалниками, варениками, узваром. Веселяться… Співають… Танцюють… На прощання «Веселі бабусі», хлопці і дівчата прощаються із глядачами піснею «Побажання на прощання».

Друга частина нашої зустрічі із глядачем почалась  згадкою про творчу діяльність «Веселих бабусь» – це відеосюжети виступів  минулих років. На цьому фоні говорили керівник колективу М. Шостак, сільський голова А. Зелений, який вручив  подяки кожному учаснику колективу та посвідчення новим учасникам, яких прийняли до гурту, а також цікаві виступи та привітання начальника відділу культури Р. Горн, запрошених делегацій із сіл Волошкове, Ожеве, Михалкове. І, звичайно, не могли нас не привітати вихованці дошкільної дитячої установи «Суничка», під керівництвом вихователя М. Мікірін, та учні і педколектив місцевої школи на чолі із директором Т. Нігалатій. Від всіх запрошених звучали гарні привітання та номери художньої самодіяльності, вручені цікаві сувеніри.

Я всім вдячний від імені колективу — глядачам, запрошеним гостям, спонсорам — приватному  підприємцю – Рябій Аллі Євгенівні, директору ТзОВ «Зелена нива» Ковалю Миколі Васильовичу, сільському голові Зеленому Анатолію Васильовичу та депутатському корпусу Василівської сільської ради за підтримку та розуміння. Ви нам бажали… А я Вам бажаю щасливих Новорічних та Різдвяних свят.

 

М. Шостак, директор Василівського будинку культури

 

За публікацією сайту «Північно-Бессарабський інформаційний портал»

Залиште свій коментар