Секурянська волость

Автор: admin

Що таке Сокирянщина у нашому розумінні?

Ми відносимо до нашого краю не лише землі населених пунктів, що сьогодні входять до складу Сокирянського району. До складу краю без сумніву входить також місто Новодністровськ, побудоване і взрощене на сокирянщині.

Також ми з деякою часткою наглості відносимо до складу краю і території земель тих населених пунктів, котрі колись історично  (сторіччями), тобто з часів Молдовського князівства, за часів Російської імперії і румунської окупації входили до складу Сокирянської (Сєкурянської) і Романковецької (Романкоуцької) волостей, але після 1940 року і 1944 років відійшли до складу Молдавської РСР. Тепер ці землі є складовою частиною республіки Молдови.

Поки що нам достеменно відомі населені пункти, що входили до складу Сокирянської волості станом на 1895-90 роки: містечко Секуряни, села Коболчин, Бєлоусовка казьонна, Бєлоусовка владєльцев, Михалков, Непоротове, Лоєвци (між Міхалковим і Непоротовим), Ломачинци, Ожев, Василіуци, Респопинці, Волошков, Гвоздоуци, хутір Галиця, Коль-Вишньово, а також села, які тепер у Молдові — село Окниця і станційне селище Окниця,  села Михалашани, Гринауци, Ходороуци, Клокушна, Барладяни.

 

На фотознімках сторінки з статистичного «Обзора» Секурянської волості за 1886-1890 роки, на яких видко склад населених пунктів волості. Фотознімки можна істотно збільшити кліком мишки.

Склад Романковецької волості на той час ми знаємо лише приблизно: села Романківці, Вєтрянка, Кулішовка, Канцловка (неподалік від Кулішівки),  Кормань, Лопотово, Покровка, Молодова, Братановка, Селищанські виселки (нині — Селище), Шубутинци, Васьковци (нині — Вашківці), Шишковци, Мендиківци (нині — Олексіївка), Полумендиківци (нині — Ново-Олексіївка), Сербічани, а також нині молдовські села  Бульбока, Користовци (нині — Корестоуци), Марковци (нині — Маркоуци).

Ці відомості є неповними, адже адмінрозподіл змінювався, села переходили від волості до волості. Наприклад Михалків, разом з Непоротовим, Галицею було перейшов до Романкоуцької волості. Незрозуміло — до якої волості відносилося село Поливанів Яр. Тому, по ходу уточнення відомостей, напевне, розміри краю у розумінні нашого сайту збільшаться.

При цьому слід наголосити, що ми не маємо жодних територіальних претензій щодо цих земель і населених пунктів — йдеться виключно про історичний звязок і ми по мірі надходження інформації будемо включати її до цієї рубрики «Новини волості».

9 комментариев на «Секурянська волость»

  1. wehr в 24.11.2010 at 12:41

    чудове подільське слово «видко», тільки прошу, не виправляйте

  2. admin в 24.11.2010 at 18:55

    Ні в якому разі! В наших селах завжди так казали. А чи воно подільске в нас, чи на Поділлі від нас — хто там знає?

  3. Taras в 25.11.2010 at 14:49

    А чого не маємо претензій? Хай віддають!

  4. admin в 25.11.2010 at 15:56

    Тарасе, нам би у тому що є лад навести!

  5. wehr в 26.11.2010 at 15:03

    придністрянський діалект :), думаю то все ще з докиївських часів (багато схожого з довгоізольованим закарпатським говором (якщо не брати до уваги зовсім іншомовних слів)), схожі обряди (палити вогнища на Великдень) спостерігаються від пд-зх Вінничини і аж до Франківщини, вздовж Дністра по обидва боки, слово «нанашко» теж в тому ж ареалі аж до Закарпаття

  6. admin в 26.11.2010 at 22:23

    Може бути, але в північно-бесарабській частині чимало місцевих діалектів, навіть на рівні окремих сіл. Пов»язано з більш тісним сусідством з молдованами. Доречі, слово «нанашко» — молдавського походження. Це вже точно Поділля від нас «заразилося».

  7. wehr в 29.11.2010 at 10:25

    ну, скоріше від молдаван :)

  8. admin в 29.11.2010 at 20:34

    та хай буде — як Вам більше подобається!

  9. Djerald в 01.12.2010 at 10:18

    Так, колись памятаю — з батьками часто до Молдавії їздив. Гарно там було. В наші часи стало біднувато, навіть гірше ніж у нас.

Залиште свій коментар