В Грубні першими святкували річницю створення Сокирянського району

Автор: admin

Анастасія Добровольська

 

Наче щира, гостинна, співоча зустріч давніх та добрих друзів, наполегливих колег, вчителів та їх учнів – тих, хто пліч-о-пліч трудився, навчався, розвивався, набирався мудрості! Саме у такому форматі у селі Грубна відбулося свято «Сокирянщина моя», приурочене 78-ій річниці створення нашого району. Теплі спогади, чесні розповіді, товариські посмішки та підтримка наповнили гостинну залу загальноосвітньої школи села. Всі зібралися, покинули щоденні роботи і турботи (а для грубнянців це – вкрай важко!), аби згадати спільні кроки, рішучі дії, перемоги та прикрі невдачі, що завжди змушували рухатися далі.

Здавалося б, що 78 років – дата не ювілейна… Та хіба вистачить «круглих дат», аби вшанувати тих, хто розбудовував наш Сокирянський район? Чи достатньо буде ювілеїв, щоб обговорити те, частиною чого був кожен із нас? Тож за ініціативи районної влади та завзятої підтримки сільських активів, вирішили започаткувати традицію відзначення річниць із дня створення Сокирянського району. Першими цю естафету прийняли у Грубній, а далі хвиля урочистих заходів покотиться іншими селами Сокирянщини.

Тож аби розпочати урочисту акцію, до чудового населеного пункту нашого краю завітали гості – голова районної ради Василь Козак, голова РДА Петро Бескупський, сільські голови, фахівці райдержадміністрації, ЗМІ. А зустрічали на рідній землі учасників дійства заступник голови райдержадміністрації Ірина Тарасова, очільник Грубнянської ради Олександр Кутейніков, педагогічний та учнівський колективи, ветерани війни та праці, актив села – люди, що прийшли розповісти свою історію, що стала частиною розвитку нашого району!

Із вітальними словами першим звернувся Василь Васильович Козак. Адже всі знають, що село Грубна для нього – це друга маленька Батьківщина. Тут він розпочинав свій трудовий шлях, навчався, змінювався та, як сам каже, набирався мудрості. Тож грубнянці для нього – це земляки, що завжди підтримували, допомагали та надихали на нові здобутки. Тут він пройшов «школу життя»! Тому і не дивно, що серед присутніх – друзі, колеги, наставники!

Петро Петрович Бескупський зауважив, що йому надзвичайно приємно бути серед людей, що розбудовують своє село, розвивають громаду та район. Він щиро подякував за невтомну працю, мудрі рішення, патріотизм та любов до рідної землі. На запитання, чому саме розпочали фестиваль із Грубної, Петро Петрович відповів, що це село – візитка Сокирянщини, тут живуть самобутні, працелюбні, щедрі та гостинні люди, що завжди стають прикладом дружньої громади.

Повідуючи історію розквіту Сокирянського району і села Грубна, зокрема, неможливо не доторкнутися до розповідей про життя людей, що стали частиною цієї народної пам’яті. Тож рясно посипалися нагороди тим, хто трудився, навчав та лікував, виховував дітей, всією душею вболівав за рідне село та всі свої сили спрямовував на розвиток дорогої серцю сторони.

Душевні зустрічі та розповіді на святі змінювали яскраві творчі номери від вихованців школи та талановитих грубнянців. Танці та пісні, що вражали яскравими сценічними костюмами, технічними композиціями та щирими усмішками полонили увагу присутніх та зривали шквали оплесків та вигуків «Браво!».

Історія краю, області, чи країни завжди тісно пов’язана і, можна сказати, навіть, – неможлива без кожного із нас. Саме люди творять майбутнє, вони – носії пам’яті про минуле, частина сьогодення, що вже ніколи більше не повториться. Віддані рідній землі, господарі-трударі, чесні та справедливі грубнянці розпочали нашу розповідь про розвиток Сокирянського району. Написали першу сторінку у книзі пам’яті земляків, поділилися моментами, що наповнювали кожен день, протягом 78 років із часу утворення нашого району, розкрили секрети господарювання… Та залишили в таємниці, чому у село Грубна завжди хочеться повертатися! Може, причина у щирих, відкритих серцях? Адже завжди прихистять, допоможуть та зігріють неповторним чаєм із «царських» самоварів, що ховають у собі не тільки запашний напій, а й всю самобутність, автентичність грубнянців, нерозгадану сутність людей, що розмовляють російською мовою, але як ніхто інший,  – люблять Україну та свою Сокирянщину!

За публікацією сайту «Північно-Бессарабський інформаційний портал»

 

 

Залиште свій коментар