Географія району

Автор: admin

Загальна інформація

Сокирянський район розташований на сході Чернівецької області в лісостепній зоні, займає південно-східну частину Прут-Дністровського міжріччя. Площа 668 кв. км., що становить 7,3% від загальної території області. Відстань від райцентру Сокиряни до Чернівців 156 км. шосейними шляхами і 163 км залізницею, від міста Новодністровська до Чернівців 143 км. шосейними шляхами.

План-схема району. Для збільшення клацніть на картинці мишкою

Районний центр – місто Сокиряни. Кількість населених пунктів 30. В районі проживає 48,1 тис.чол. (без врахування міста Новодністровська, який адміністративно не входить до складу району). Міське населення (Сокиряни) 11,4 тис. чол., сільське населення 36,7 тис.чол. Середня густота населення 89,1 чол. на кв. км.

Через Сокирянську залізничну станцію колись проходили потяги з Москви, Києва, Кишинева, Одеси, Івано-Франківська, Чернівців, працював аеропорт місцевих ліній. Автобусні маршрути пролягали до багатьох населених пунктів і до столиці України — Києва. В літку Дністровським водосховищем курсували катери. Тепер з усіх видів транспорту лишився автомобільний і залізничний. І хоча автобусні маршрути достатньо розвинуті, залізничне сполучення досить обмежене.

Сокирянщина — чарівний куточок Буковини (правильніше буде – Північної Бессарабії), приваблює чудовими краєвидами, дністровськими крутосхилами, зеленими лісами, буйним весняним цвітінням і щедрістю осінніх садів.

Екскурсію до придністровських сіл, а також до баз спортивно-любительського рибальства та відпочинку можна здійснити автобусами, пливти човном вниз за течією Дністра, милуючись живописними краєвидами, або ж з рюкзаком за спиною, мандруючи берегом річки.

Перше село, що розташоване на правому березі Дністра за 40 км на північний захід від райцентру — Кормань. Вперше воно згадується у документах XVIII ст. Проте новим днем народження села нинішні його жителі вважають 1980-й рік, коли почалося масове переселення зі старого села, що потрапило у зону затоплення Дністровської ГЕС, у сучасні ошатні світлиці, побудовані на рівному узвишші в оточенні лісу. Нині це одне з найчарівніших сіл Буковини.

А внизу новозбудованого Корманя розкинулась риболовна база з водоймищем, площею в декілька кілометрів, багата на різні види риб: сома, судака, коропа, карася, плотиці, ляща, окуня та інших. Тут, як і на інших водоймах сіл Кулішівки, Непоротова, Ломачинців, міста Новодністровська, можна не лише порибалити, але і гарно відпочити, переночувати у пристосованих будиночках або встановити палатку на околиці віковічного лісу, де щедро ростуть не лише гриби, а й малина, суниці, черешні та горіхи, і де можна вгамувати спрагу цілющою водою.

Лісові угіддя Сокирянщини займають майже 14 тисяч гектарів. А всього угідь для ведення мисливського господарства — 50 тисяч гектарів. Тут водяться десятки видів мисливських тварин: дикий кабан, лисиця, заєць, козуля, олень та інші.

Неподалік від Корманя, над яром, що тягнеться до Дністра, видніється село Кулішівка, а поруч – село Вітрянка. На території цих сіл (і багатьох інших) виявлені рештки поселень трипільської та черняхівської культур, городищ і селищ часів Київської Русі.

Неподалік Непоротова, на хуторі Галиця, ви можете відвідати Свято-Миколаївський печерний монастир, відновлену монахами зруйновану церкву та келії.

Якщо ж потрапите до сіл Селище або Коболчин, то обов’язково завітайте до історико-краєзнавчих музеїв.

Не менш цікавими будуть відвідини міста гідробудівників і енергетиків Новодністровська, Дністровської ГЕС, Дністровської гідроакумулюючої станції та її штучного високогірного озера.

Правий берег Дністра глибоко врізався поміж скелями яру Каютин, що тягнеться аж до села Ломачинці. У цьому яру впродовж двох століть працювали водяні млини, які забезпечували мливом селян навколишніх сіл. Нині один із каютинських млинів, як свідок сивої давнини, знаходиться у музеї побуту і архітектури у Києві.

Волошкове — останнє в районі село на правобережжі Дністра. Поблизу нього теж виявлено п’ять пізньопалеолітичних стоянок, поселень трипільської та черняхівської культур.

З Волошкового за 10-20 хвилин можна дістатися будь-яким транспортом до Сокирян. А по дорозі до райцентру, за 2 км ліворуч від траси, розташована вузлова залізнична станція Республіки Молдова — Окниця. При нагоді можна скористатися і нею, щоб тим чи іншим потягом потрапити у будь-який регіон України чи Молдови, чи навіть у Росію, але потрібно перетнути українсько-молдовський кордон, для чого потрібно мати закордонний паспорт.

Природні багатства

Серед природних багатств Сокирянського району за видом походження найбільш поширеними є мінеральні (корисні копалини), водні, земельні, рослинницькі, тваринницькі та кліматичні ресурси.

Корисні копалини представлені родовищами пиляльних вапняків «Мируни» і «Балка Флока» в місті Сокиряни та родовищем в селі Коболчин, кар’єрами гравійно-піщаної суміші в селі Непоротове та цегельної глини в селі Михалкове, підземними прісними водами в усіх населених пунктах району. Також розвідано родовище бетонітових глин в селі Непоротове (не використовується), зустрічаються поклади граніту, кварцового піску, вапняків тощо. Гідрологічними пам’ятками природи місцевого значення оголошено джерела підземних мінеральних вод в селах Ожеве, Розкопинці, Коболчин, Михалкове, Волошкове. Розвідані запаси пиляльних вапняків тільки на сокирянських родовищах сягають 9,5 млн. куб. м, що вистачить на 100-120 років видобутку, гравійно-піщаної суміші – біля 600 тис. куб. м.

Найбільшою водною артерією району є річка Дністер (в межах району верхнє і нижнє водосховища Дністровської ГЕС). Налічується значна кількість ставків на малих річках і потоках практично в усіх населених пунктах району. Найбільшим за площею є Ратушанський став поблизу села Новоолексіївка, водне дзеркало якого майже 42 га. Загальна площа водного фонду району складає 3188,2 га, що становить близько 5 відсотків від усієї площі району. Наявність водойм спонукає до облаштування місць організованого відпочинку населення на водних об’єктах та приваблює інвесторів, що в свою чергу дає поштовх розвитку туризму.

Більш як п’яту частину площі району (14165,7 га) займають ліси, в основному — дубово-грабові. Проростають також ясени, клени, берези, осики, липи, акації, хвойні — ялини, сосни та інші. Багата Сокирянщина і на різні види трав’янистої рослинності, лікарські рослини. Тваринний світ представлений лосями, косулями, козами, лисицями, зайцями, різними видами птахів і риб тощо.

В районі налічується 22 об’єкти, що визнані пам’ятками природи місцевого значення. Їх загальна площа близько 1,6 тис. га. Серед них: 5 гідрологічних, 8 ботанічних, 5 іхтіологічних та 4 ландшафтних заказники місцевого значення. 16 об’єктів включено до державного земельного кадастру об’єктів природно-заповідного фонду, вони знаходяться під охороною державних підприємств та органів місцевого самоврядування за місцем їх розташування.

Указом Президента України територія району включена до Національного парку «Хотинський».

Туризм

Для реалізації плану розвитку туризму на Сокирянщині опрацьовано та систематизовано всі наявні туристично-рекреаційні ресурси — об’єкти історії та культури, серед яких особливу цінність для туристів представляє Дністровський комплексний гідровузол, Свято — Миколаївський печерний чоловічий монастир хутора Галиця, старообрядницькі святині сіл Білоусівка та Грубно, музей гончарства села Коболчин, археологічні пам’ятки, об’єкти природно-заповідного фонду.

На їх основі визначено першочергові об’єкти туристичної інфраструктури, зокрема: база відпочинку в урочищі «Вишнева», замовником якої виступає ВАТ «Дністровська ГАЕС», туристичний комплекс в урочищі «Дубова» (Інвестор – ГТП Марунич В.І.), туристичний комплекс, в с. Кормань, який споруджується як навчально-виробнича та відпочинкова база Чернівецького інституту Київського національного торгово-економічного університету. В нинішньому році готові до прийому відпочиваючих заклади сільського зеленого туризму зокрема сільська садиба Гутуряка у селі Непоротове. Продовжується робота по залученню інвестицій до розбудови туристичної інфраструктури району, розвитку сільського та спортивного туризму в районі.

З 27 вересня 2006 року діє Програма розвитку туризму Сокирянського району на 2004-2010 рр. За кошти передбачені заходами цієї Програми на 2007 рік проведено облаштування стоянки для транспорту та установка огорожі, придбання туристичного спорядження. Протягом періоду дії програми було створено базу даних приватних садиб району, що надають послуги з обслуговування відпочиваючих, до якої внесено поки що аж дві приватні садиби.

Започатковано проведення відкритих туристсько-краєзнавчих змагань між підприємствами та організаціями району (29 вересня 2007р.), проведення яких планується щорічно до «Дня туризму».

В районі діють майстри народного мистецтва. Протягом 2007 року гончарство нашого району було представлено на міжнародних, обласних та районних виставках-ярмарках: с. Чубинське Бориспільського району, Пирогово Київської області, м. Києві (музей народного мистецтва, музей Івана Гончара), м. Чернівці, м. Радауци (Румунія), с.Рудківці Новоушицького району Хмельницької області.

Залиште свій коментар