Два маленьких епізоди крайової історії минулого сторіччя

Автор: admin

Представляємо Вам два маленьких історичних епізоди перших років румунської окупації нашого краю. Ці епізоди знайшли своє відображення у тогочасному журналі румунського прикордонного корпусу  «Revista grănicerilor» (Tipografia şi Legătoria G.Iliescu, Bucureşti, Popa-Savu No. 9). Епізоди не такі вже і суттєві, але вони дають декотру можливість відчути обстановку на Дністрі в ті часи.

У ніч з 19 на 20 серпня 1920 року солдати Бутнару Міхай і Костя Іванчіу з пікету[1] Непоротова компанії[2] Атакі  рег. 3 гр., у той час коли вони перебували в дозорі на Дністрі почули плескіт води від весел. Замість того щоб виконувати свій борг і діяти так, як прикордонники повинні діяти у таких випадках, вони кинули пікет, і перебільшуючи обставини, з лементами, що більшовики переправляються через Дністер, кинулися до жандармської ділянки, закликаючи сповістити  про це в село Романкоуци на командний пункт батальйону піхоти.

Солдат Григораш — шеф пікету Непоротова не втратив розум від страху й виконуючи свій борг, пішов разом з людьми, що залишилися в пікеті, у зазначене місце на Дністрі, де замість більшовиків, знайшов на річці 9 біженців — євреїв з України, що виплили до пікету.

румунський прикордонник на Дністрі

Солдати Бутнару й Костя діяли негідно. Наказом Командуючого Східними силами було відзначено, що із всіх солдатів, тільки солдат Григораш — шеф пікету Непоротова цього разу довів, що він знає, як треба виконувати обов’язок з честю й пішов уперед.

1 листопада 1920 року. (Журнал «Revista grănicerilor», № 8-9, листопад-грудень 1920, стор. 15-16).

Та не можна сказати, що румунським прикордонникам не було чого боятися. У пам’яті румунських солдатів ще зберігалися жахливі спомини про часті переправи через Дністер загонів учасників Хотинського повстання і їх збройні напади на окупантів. Не припинялися такі інциденти і в подальшому. Той самий журнал  «Revista grănicerilor» (№ 20-21, листопад-грудень 1921, стор. 33), наводячи зведення подій на кордоні за листопад-грудень 1921 року, відзначає: «У ніч на 2 листопада ц.р. дозорці фіксованого пікету села Непоротова були атаковані з боку  більшовиків шляхом збройового обстрілу. Прикордонники відкрили вогонь у відповідь із усієї зброї та через 10 хвилин змусили нападників  замовчати. У ході бойових дій солдат фіксованого пікету Аніка Ніколає був поранений у ліву ногу»

Які то «більшовики» влаштували обстріл — не відомо. Може й не більшовики, а просто хтось з бессарабців — колишніх учасників Хотинського повстання таким чином «зняв стрес», а може бути, що провокаційну перестрілку влаштували і самі румуни, а згодом переклали вину на другий бік Дністра, як це вони робили досить часто аж до 1940-го року.


[1] Пікет – небольшой сторожевой отряд (устр.).

[2]  Сектор, участок.

Журнали надані сайту письменником і істориком О.Мандзяком 

Один відгук на «Два маленьких епізоди крайової історії минулого сторіччя»

  1. subtha в 05.08.2011 at 7:16

    Круто, что тут еще можно сказать.

Залиште свій коментар