Звірства окупантів на Сокирянщині

Автор: admin

АКТ СОКИРЯНСЬКОЇ РАИОННОЇ КОМІСІЇ ПО РОЗСЛІДУВАННЮ4145 ЗЛОЧИНІВ, ЗАПОДІЯНИХ НІМЕЦЬКО-РУМУНСЬКИМИ ЗАГАРБНИКАМИ У СОКИРЯНСЬКОМУ РАИОНІ, ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13 липня 1945 р.

 Ми, що підписалися нижче, комісія у складі: голови комісії — секретаря Сокирянського РК КП(б)У Схабицького Данила Івановича, членів комісії: голови виконкому райради депутатів трудящих Тимошенка Василя Лукича, заступника начальника РВ НКВС Краснова Федора Івановича, народного слідчого Білого Миколи Кириловича, священика Нікітського Миколи Миколайовича і місцевих жителів м. Сокиряни Колдорара Володимира Семеновича, народної вчительки Сальєвої Ольги Миколаївни і секретаря районної комісії Самодриги Григорія Андрійовича, з участю лікарської експертизи у складі лікарів Штейнберга Герша Шулимовича, Соломона Василя Яковича, Акермана Мойсея Григоровича склали цей акт про наведене  нижче:

У липні місяці 1941 р. німецько-румунські загарбники окупували територію Сокирянського району і з перших днів почали грабувати майно радянських громадян та знищувати мирне населення.

У м. Сокирянах і в селах району відбулись масові грабежі і масове знищення людей. Було вбито багато радянських активістів і колгоспників. Одночасно німецько-румунські загарбники розоряли  колгоспи,   знищували  посіви   і  вивозили  до  Румунії багато  худоби,    продуктів   харчування,   сільськогосподарських машин та ін.

Радянські активісти, вчителі та інші радянські спеціалісти: їх сім’ї піддавались знущанням і переслідуванням. Більшість 3 них заарештовували, довго тримали в тюрмах, били, мордували   і розстрілювали.

Селяни примушувалися до непосильної праці, більше 75% урожаю у них відбирали на користь поміщиків і румунської держави. Деяких залишали зовсім без хліба.

Румунська жандармерія підпалювала окремі будинки і цілі квартали. Сокиряни на 70% зруйновано. Зруйновані культурні заклади, знищена вся радянська учбова і художня література, клуби перетворювали на конюшні, знищували лабораторії у школах.

Людей, особливо молодь, весь час відправляли до румуно-німецького рабства.

У липні 1941 р. у Сокирянах румунами був організований погром єврейського населення. За 4 дні погрому у місті було вбито 150 чоловік і пограбовано все майно єврейського населення. Румунські кати били чоловіків, жінок, дітей. Перед убивством [людей] звіряче катували.

Очевидці розповідали, що в дні погрому людей хапали прямо на вулицях, роздягали і били до смерті. У багатьох жителів на вулицях виривали з рота золоті зуби, а потім їх розстрілювали, жінок і молодих дівчат ґвалтували, скрізь на вулицях і в будинках валялись замучені трупи, чути було стогін і постріли.

Щоб не піддаватись звірячим знущанням з боку румунських загарбників, багато жителів кінчали життя самогубством[1] […].

Масові розстріли радянських громадян посилились після організації наприкінці липня 1941 р. концентраційного табору у м. Сокиряни. Туди зігнали понад 20000 чол. з різних районів Чернівецької області. Ув’язнених морили голодом, били, катували і тримали у найстрашніших антисанітарних умовах.

Жителі м. Сокиряни розповідали, що в листопаді 1941 р. протягом цілого тижня з табору вивозилось по 300—400 чол. за місто, де їх розстрілювали.

Ці розстріли проводились каральними румунськими частинами під керівництвом шефа м. Сокиряни Жиряда, плотонера Атомія, його замісника Іонеску, судді Іоницеску та ін.

У листопаді 1941 р. табір у м. Сокирянах був ліквідований. Тих, що залишились живими, відправили за р. Дністер до Могилева Подільського. Близько 1000 чол. було вбито дорогою. Районною  комісією  встановлено,  що  у  Сокирянському  таборі було знищено майже 2000 чол. і при   відправленні   колони за Дністер знищено ще близько  100 чол.

Комісія організувала розкопки могил коло м. Сокиряни 16—18 серпня 1944 р. на схід від м. Сокиряни у 2-х кілометрах від містечка, метрах у 100 від дороги, що веде на Могилів-Подільськ, було знайдено 4 могили. Одна — довжиною 13 м шириною 4 м, глибиною 2 м; друга — довжиною 8 м, шириною 4 м, глибиною 3 м, третя — довжиною 6 м, шириною 2 м, глибиною 2 м; четверта — довжиною 6 м, шириною 3 м, глибиною 2 м.

При розкритті могил виявилось: в першій могилі 650, у другій — 350, у третій — 400 і в четвертій — 300 трупів. Трупи лежали в безладді, обличчя у багатьох з них були зав’язані ганчіркою.  Були трупи стариків, жінок і дітей віком 3—12 років.

Secureni, Exhumation of a mass grave, after the war 01

Трупи деяких лежали в страшних позах: чоловіки і жінки пригортали до грудей дітей.

У могилах знайдено дерев’яні палиці, милиці, грижеві бандажі, сковорідки і каструлі. Також знайдені стріляні гільзи від німецької зброї і два годинники.

Частина трупів була без вогнестрільних ран, і, на думку лікарів, цих людей було зкинуто до ям живими і вони загинули від задушення.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Показаннями свідків і експертизою установлено, що трупи ці в 4 могилах були результатом масових розстрілів мирних жителів м. Сокиряни у листопаді 1941 р.

Комісією встановлено, що розстріли мирного населення і знущання над ним відбувались в усіх селах Сокирянського району. Знищувалось і грабувалось майно мирного населення, МТС, підприємств і культурних установ.

Як свідчать жителі села Гвоздівці Минкін Петро Іванович, Матківська Олександра Федорівна, Голяк Павло Васильович, Холдевич Михайло Іванович, в перші дні окупації цього села були замучені і розстріляні радянські активісти Тимчук Петро Семенович, Матківський Микола Павлович і Видиш Іван Андрійович. Тіла їх довго валялись, сім’ям заборонили прибирати їх.

Було заарештовано 11 чол., яких жорстоко катували. В селі румуни здійснювали масові грабежі. Розграбували повністю товари з державних магазинів, знищили сільську бібліотеку, в якій нараховувалось понад 2000 книг, вигнали 100 коней, вивезли 40 повозок, 100 голів рогатої худоби і 5000 пудів хліба.

Ці звірства проводились румунськими офіцерами і солдатами з участю зрадників Батьківщини — українських буржуазних націоналістів.

Акт по розслідуванню злочинів у с. Непоротовоі показання свідків Левицького Василя Васильовича та Годовець Марії Василівни говорять про те, що  плутонер-шеф  Ганца  разом із начальником румунської застави зібрали 68 чол. і по-звірячому знущались з них. Потім 5 чол. з них, комуністів, вивезли за село і розстріляли. Серед них були жителі села Бейбух Василь Трохимович (голова сільради), Трач Ілля Якович (голова колгоспу), Годовець Георгій Андрійович, Андрух Дмитро і Бабинчук Василь Микитович.

Решту заарештованих було кинуто до концтаборів.

Румуни пограбували майно колгоспу ім. 8 березня. Вони вигнали всю худобу, вивезли сільськогосподарський реманент і хліб до Румунії.

Як свідчать жителі села Михалково Радевич Григорій Федорович, Мисюрка Павло Васильович, Ясинський Микола Иосипович та інші, румунські каральні загони розстріляли радянських активістів: голову сільради Бучку Івана Никифоровича, завідуючого млином Шевчука Миколу Івановича, директора школи Черкеса Терентія Марковича та ін. Колгосп у селі знищили, а майно колгоспу пограбували і вивезли до Румунії.

Жителі с. Вітрянка Малич Мар’я Василівна, Проданюк Яків Васильович, Цимбалюк Степан Васильович, Гончар Діонісій Іванович і Куляк Ольга Петрівна розказали, що румунські частини в перші дні окупації знищили колгосп, розстріляли голову сільради Куляка Івана Степановича і активіста Маланича Іларіона Васильовича. Голова сільради Проданюк після тяжких знущань випадково залишився живим.

Над селянами фізично й морально знущались і примушували виконувати непосильні роботи.

Як показали жителі с. Романківців Гончар Палажка Василівна і Вахнован Микола Калинович, румуни пограбували колгосп ім. Тимошенка. 3 колгоспу було вивезено комбайни, 22 тракторних плуги, 800 м пасу, худобу та інше майно. Із Романківської МТС було вивезено до Румунії 5 т сортового   заліза, 2 машини підшипників, тонну цвяхів тощо. 17 жителів с. Романківці   було  передано до  суду  за   співчуття   Радянській   владі. З цього села було угнано в рабство 126 чол.

У с. Сербичанах пограбовано колгосп ім. Леніна. Варвари розстріляли кращих людей села, в тому числі і вчителя Малиновського Євгена Павловича. Вони розгромили і пограбували дитячі ясла.

У с. Вашківцях на дорозі розстріляно 2 комсомольців і 9 селян. За наказом румунського офіцера був зруйнований будинок Кофмана С. М. З села вигнали 400 коней, 100 корів, 150 свиней та іншу худобу. Багато жителів штрафували. Наприклад, учитель Снігур Дмитро Миколайович був засуджений і оштрафований  на  500 лей.

У селі Мендикауци (нині — Олексіївка — прим. адм. сайту) румунські окупанти спалили сільську бібліотеку, в якій нараховувалось 500 книг. Після цього румунський жандарм наказав усім мешканцям нести в одне місце російські і українські підручники, після чого всі вони були спалені. 8 чоловік з нього села були розстріляні, 30 — ув’язнені.

В березні 1944 р., відступаючи під ударами Радянської Армії, німецькі частини почали палити село. Але, дякуючи Радянській Армії, село було очищене від німецьких окупантів і вогонь погашений.

У м. Сокирянах місцеві власті заарештували всіх учителів шкіл і кілька днів тримали їх в холоді і без їжі. Потім їх позбавили  прав  громадянства.

Влітку 1942 р. румунські жандарми у м. Сокирянах, По вул. ім. 28 червня підпалили будинки. Внаслідок цієї пожежі згоріло 20 будинків. У клубі м. Сокиряни румуни організували конюшню. Книги, підручники і шкільне приладдя демонстративно спалювались на вулиці.

За період окупації німецько-румунськими загарбниками у Сокирянському районі замордовано й розстріляно 4000 мирних радянських громадян, прізвища 461 чол. встановлені і вказані у списках, а прізвища решти убитих радянських громадян встановити не вдалось.

Румуно-німецькі загарбники багатьох жителів Сокирянського району угнали до Румунії, де вони знаходились у неволі. Всього вигнано в рабство з району 800 чоловік.

На території району радянських військовополонених не було […].

Про що і складений цей акт.

Голова   комісії   Схабицький

Члени комісії:  Тимошенко, Краснов, Колдорар, Сальєва,  Білий,  Нікітський

Секретар   комісії   Самодрига

Підпис  комісії  завіряю:   Голова   виконкому Сокирянської  райради депутатів  трудящих  Тимошенко

Вірно:   (підпис)

Печатка

__________________________________________________________

ЧОДА,   ф.   Р-653,   оп.   1,   од.   зб.   141,   арк.   38—47.

Копія.   Машинопис.   Переклад   з  російської   мови.

Радянська Буковина. 1940–1945: Документи і матеріали / Партархів Чернівец. обкому КП України. Чернівец. обл. держ. архів; Ред. колегія: В. М. Курило та інші. – Київ: «Наукова думка», 1967. – С. 234 – 238.

 


[1] Далі йде перелік осіб, які покінчили життя самогубством.

________________________________________________________

На фото:

1. фото ексгумації в Сокирянах в 1944 р.

2. сучасний вид рва на єврейському цвинтарі в Сокирянах, де були поховані розстріляні

_________________________________________________________

Матеріал надано для публікації письменником, істориком О. Мандзяком. Фото — з різних джерел.

 

Залиште свій коментар