Ломачинчани на фронтах Першої світової війни 1914-1918 років

Автор: admin

У 1914 році Російська імперія втягнулася у велику війну, яку ми нині знаємо під назвою «Перша світова війна» або «Велика війна» (28.07.1914 – 11.11.1918). Сокирянщина бойових дій не зазнала, але саме по собі географічне її розташування зумовило використання її території у всіляких військових цілях: через її села прямували до театру військових дій російські війська, тут були розташовані значні сили армії, в Сокирянах, Ломачинцях, Вашківцях і Романківцях лікувалися поранені; по-третє, тут повинні були розташовуватися значні сили армії. Крім того, в Сокиряни із Хотина були евакуйовані численні посадові особи, а також урядові та громадські установи, зокрема Хотинське казначейство і Хотинський повітовий з’їзд. В Сокирянах також знаходилося управління підвідомче Хотинському повітовому військовому начальнику. В селі Білоусівка знаходилася прийомна земського начальника 7-ої ділянки Хотинського повіту.

 

Аркуш із «Списків ратників, які призвані до армії в 1914 році, і склад їх сімей. Грудень 1915 р.». Секурянське волосне правління.

Воювати на стороні царської армії були призвані численні уродженці села Ломачинці, точна кількість яких донині не виявлена. За доступними нам джерелами, можемо сказати, що за всі роки війни їх було не менше 170.

Виявлення імен і складання списків воїнів, які брали участь в цій війні (проте, як і в інших війнах), як тих, що повернулися додому, так і загиблих та похованих у братських могилах, в цивілізованому суспільстві є важливою справою з точки зору збереження історичної пам’яті.

&&&

Наводимо список ломачинчан – учасників Першої світової війни, імена яких нам вдалося виявити за даними зібраними на цей час.

 

  1. Бакицький Василь Онуфрійович. Рядовий, 401-й піхотний Карачевський полк. Поранений 30 листопада 1915 року в Австрії. Лікувався у 77-у Курському зведеному евакуаційному госпіталі, а після в м. Воронеж.

 

  1. Бакицький Василь Григорович. Рядовий, 699-й піхотний Саровський полк. Був поранений. З 15 липня 1917 року знаходився на лікуванні в м. Москва.

 

  1. Білоткач Григорій Єремійович (15.11.1897 р.н.). Призваний у 1916 році. Рядовий, 63-й Сибірський стрілецький полк. 9 липня 1917 року поранений біля м. Сморгонь. З 10 вересня 1917 року і як мінімум до весни 1918 року знаходився на лікуванні в м. Твер.

 

  1. Білоткач Максим Григорович (06.04.1890 р.н.). Рядовий, 19-й піхотний Костромський полк. 20 липня 1915 року поранений біля м. Люблін. З 12 серпня 1915 року знаходився на лікуванні в м. Карачев Орловської губернії.

 

  1. Білоткач Олексій Григорович (16.03.1895 р.н.). Рядовий, 36-й Сибірський стрілецький полк. З 17 грудня 1915 року знаходився на лікуванні в м. Москва.

 

  1. Боднар Михайло Павлович. Рядовий. Призваний у 1914 році. Убитий на Австрійському фронті.

 

  1. Боднар Савелій (Сава) Іванович (20.03.1888–13.06.1937). Рядовий. Зник безвісті 3 жовтня 1914 року. Пізніше з’ясувалося, що він був поранений і потрапив у полон. Повернувся.

 

  1. Боднар Федот Федорович. Рядовий. Зник безвісті 10 серпня 1914 року.

 

  1. Боднарюк Василь Єфимович (10.10.1884 р.н.). Рядовий, 84-й піхотний Ширванський полк. З 11 квітня 1917 року знаходився на лікуванні в м. Черкаси.

 

  1. Боднарюк Дмитро Микитович (22.10.1892 р.н.). Рядовий, 498-й піхотний Оргеївський полк. Контужений 15 липня 1916 року біля м. Луцьк.

 

  1. Боднарюк Єфим Кіндратович. Рядовий, 79-й Акмолінський полк. Був поранений. З 17 квітня 1917 року знаходився на лікуванні в м. Москва.

 

  1. Боднарюк (Боднар) Єфрем Кіндратович (04.06.1893 р.н.). Рядовий, 75-й піхотний Севастопольський полк. Поранений 29 травня 1916 року. Лікувався у Харкові. Учасник Хотинського повстання 1919 року.

 

  1. Боднарюк Олексій Петрович (10.02.1888 р.н.). Рядовий. Поранений 22 червня 1915 року. З 10 серпня 1915 року лікувався у м. Пенза.

 

  1. Боднарюк Тимофій Феодосійович (27.02.1893 р.н.). Рядовий, 55-й піхотний Подільський полк. Контужений 3 серпня 1916 року. Лікувався у м. Сергієв Посад, Московської губернії, а з 16 квітня 1917 року – у м. Кострома. У 1918 році повернувся в село.

 

  1. Бузурний Василь Єрофійович (25.02.1884 – 28.08.1932). Рядовий. Поранений 5 жовтня 1914 року. Повернувся.

 

  1. Бузурний Михайло Іванович (1882 р.н.). Канонір. З 20 вересня 1916 року знаходився на лікуванні. З 1918 року воював у складі 25-ої Чапаєвської стрілецької дивізії (військове з’єднання РСЧА в період Громадянської війни).

 

  1. Бузурний Михайло Ілліч (24.09.1881 р.н.). Єфрейтор, 401-й піхотний Карачевський полк. Був поранений. З 2 лютого 1917 року знаходився на лікуванні в м. Москва.

 

  1. Бузурний Олексій Ілліч (01.06.1884–03.10.1914). Був призваний на строкову службу до початку війни. Рядовий. Убитий 3 жовтня 1914 року на Австрійському фронті.

 

  1. Бузурний Сава Федорович (21.03.1881 – 1914). Загинув восени 1914 року.

 

  1. Бузурний Семен Миколайович (02.09.1894 р.н.). Рядовий, 174-й піхотний Роменський полк. 22 жовтня 1915 року поранений під час битви. З 16 березня 1916 року знаходився на лікуванні в лазареті № 3 у м. Петербург.

 

  1. Бузурний Семен Васильович (05.05.1895 р.н.). Рядовий, 498-й піхотний Оргеївський полк. Був контужений. З 29 березня 1916 року лікувався в м. Києві.

 

  1. Бузурний Федір Миколайович (21.04.1883 р.н.). Рядовий, 48-й піхотний Одеський полк. Контужений 20 листопада 1914 року рід час битви. Лікувався в м. Єлисаветграді (сучасний Кропивницький) – в Єлисаветградському лазареті Всеросійського Земського Союзу. Учасник Хотинського повстання 1919 року.

 

  1. Бурдинюк Василь Федорович (26.01.1879 р.н.). Рядовий, 74-й піхотний Ставропольський полк. 13 січня 1915 року поранений кулею в Карпатах. З 20 березня 1915 року знаходився на лікуванні в м. Херсон.

 

  1. Бучка Василь Давидович (11.12.1894 р.н.). Молодший унтер-офіцер, 82-й піхотний Дагестанський полк. Був поранений в ліву ступню. З 30 грудня 1916 року знаходився на лікуванні в Басманному госпіталі в м. Москва.

 

  1. Василашко Василь Михайлович (1886 р.н.). Призваний у другій полоіині 1915 року. Рядовий, 25-й піхотний Смоленський полк. Поранений 17 липня 1917 року біля м. Тернопіль. Лікувався у Ніжинському міському шпиталі.

 

  1. Ганзюк Василь Петрович (1880 р.н.). Рядовий, служив на речовому складі. Поранений під час битви 16 січня 1917 року. З 5 березня 1917 року лікувався в лазареті в м. Кременчук.

 

  1. Глушко Василь Іванович. Рядовий, 70-й піхотний полк Ряжський полк. З 9 червня 1917 року знаходився на лікуванні в м. Бежецьк Тверської губернії.

 

  1. Глушко Василь Олексійович. Рядовий, 698-й піхотний Шаргородський полк. Контужений під час битви. З 18 липня 1917 року знаходився на лікуванні у м. Симбірськ.

 

  1. Глушко Григорій Іванович (22.01.1896 р.н.). Рядовий, 82-й піхотний Дагестанський полк. Був поранений. Лікувався у Харкові.

 

  1. Глушко Іван Григорович (1897 р.н.). Призваний у 1916 році. Рядовий, 5-я Сибірська навчальна команда. З 17 грудня 1916 знаходився на лікуванні.

 

  1. Глушко Олексій Авксентійович (17.03.1893 р.н.). Рядовий. Поранений 26 лютого 1915 року.

 

  1. Гонца Василь Пилипович (08.06.1893 р.н.). Рядовий. Поранений 25 лютого 1915 року.

 

  1. Гонца Кирило Степанович (09.06.1894 р.н.). Рядовий, 498-й піхотний Оргеївський полк. 16 червня 1916 року поранений під час битви. З 22 серпня 1916 року знаходився на лікуванні у м. Херсон. Повернувся.

 

  1. Гончар Микита Григорович (1882 р.н.). Загинув.

 

  1. Гончар Петро Іванович (1898 р.н.). З 1918 року воював у складі 25-ої Чапаєвської стрілецької дивізії (військове з’єднання РСЧА в період Громадянської війни).

 

  1. Гончар Тимофій Євстафійович (18.01.1887 р.н.). Призваний у 1915 році. Рядовий, 25-й піхотний Смоленський полк. З 10 травня 1917 року лікувався в 1-у Київському госпіталі Південно-Західного Земського Комітету, а з 29 травня 1917 року знаходився на лікуванні в м. Курськ.

 

  1. Гончар-Южов Сидір Никифорович (02.03.1890 р.н.). Рядовий, 9-й Заамурський прикордонний піхотний полк. 3 вересня 1916 року поранений під час переправи через річку на Австрійському фронті. Лікувався у Зведено-евакуаційному шпиталі м. Херсон і Одеському військовому шпиталі.

 

  1. Гончарук Максим Андрійович. Ратник, 170-а Піша Орловська дружина. З 28 серпня 1915 року лікувався в Лазареті Черкаського відділу Загальноземської організації, а з 19 вересня 1915 року знаходився на лікуванні в Черкаському тиловому пункті.

 

  1. Горган Олексій Григорович. Загинув у 1916 році.

 

  1. Дігтяр Іван Сильвестрович. Рядовий, 35-й Сибірський стрілецький полк. 17 липня 1917 року захворів перебуваючи на Румунському фронті. З 12 вересня 1917 року знаходився на лікуванні.

 

  1. Дігтяр Петро Іванович (27.08.1888 р.н.). Рядовий, 528-й піхотний Ямпільський полк. Поранений 11 грудня 1916 року за м. Кривич. З 8 січня 1917 року знаходився на лікуванні в м. Ряжськ Рязанської губернії.

 

  1. Дігтяр Семен Васильович (22.08.1891 – 03.10.1914). Загинув 3 жовтня 1914 року.

 

  1. Дігтяр Семен Іванович (02.10.1895 р.н.). Рядовий, 528-й піхотний Ямпільський полк. 4 жовтня 1915 року поранений кулею. З 9 грудня 1915 року знаходився на лікуванні у м. Чорторийськ Волинської губернії.

 

  1. Довбенко Іван Пилипович (22.07.1891 р.н.). Рядовий, 4-й Кавказький стрілецький полк. Контужений 18 липня 1915 року. З 6 серпня 1915 року лікувався в лазареті в м. Кременчук. Пізніше підвищений до унтер-офіцера. Після перебування в Карпатах, з 13 березня 1917 року знаходився на лікуванні в м. Київ.

 

  1. Довбенко Никифор Михайлович (12.03.1888 р.н.). Рядовий, 218-й піхотний Горбатовський полк. З 18 квітня 1917 року знаходився на лікуванні в Кузнецькому повіті Саратовської губернії.

 

  1. Дудун Михайло Данилович (22.11.1892 р.н.). Рядовий, 111 Кінна рота. 29 травня 1915 року поранений під час битви.

 

  1. Єрмолюк Григорій Григорович. Рядовий, 497-й піхотний Белецький полк. Був поранений. З 2 травня 1916 року знаходився на лікуванні в лазареті м. Жмеринка.

 

  1. Жарюк Андрій Власійович (Васильович) (19.08.1895 р.н.). Рядовий, 498-й піхотний Оргеївський полк. З 8 червня 1916 року знаходився на лікуванні у м. Тамбов.

 

  1. Жарюк Ієремія Дорофійович (28.04.1880 р.н.). Загинув.

 

  1. Жарюк Максим Семенович (05.03.1883 р.н.). Рядовий, 63-й піхотний Углицький полк. 18 червня 1917 року отримав поранення кулею в битві під Конюхами. З 24 червня 1917 року знаходився на лікуванні у м. Київ. Повернувся. 12 лютого 1919 року разом з дружиною (Єфимія Федорівна Дігтяр) були депортовані.

 

  1. Жарюк Олексій Васильович (24.02.1891 р.н.). Рядовий, 407-й піхотний Саранський полк. 16 липня 1916 року поранений під час битви під м. Луцьк. З 25 липня 1916 року знаходився на лікуванні в м. Суми, Харківської губернії.

 

  1. Жарюк Федір Фомович. Був поранений, про що повідомлено в «Іменному списку поранених і хворих офіцерських і нижніх чинів, поміщених в лікувальних закладах (за відомостями Довідкового відділу Червоного хреста)».

 

  1. Закурений Василь Григорович (Єгорович) (25.12.1896 р.н.). Рядовий, 82-й піхотний Дагестанський полк і 267-й Запасний полк. Отримав вогнепальне поранення в битві під Барановичами. З 29 липня 1916 року знаходився на лікуванні в Покровському повіті Володимирської губернії. В подальшому був контужений і з 25 лютого 1917 року лікувався в 173-у Польовому Запасному Госпіталі Діючої Армії. Того ж року повернувся у Ломачинці.

 

  1. Каплун Петро Якович (21.07.1893 р.н.). Загинув.

 

  1. Колісник Кирило Арсенійович (1886 р.н.). Був призваний на строкову службу до початку війни. Рядовий. Поранений 3 жовтня 1914 року.
    1. Кривий Іван Афанасійович. Прапорщик, 3-й Заамурський прикордонний полк. 30 липня 1916 року поранений під селом Клузово. З 7 серпня 1916 року знаходився на лікуванні у Ніжинському міському шпиталі.

     

    1. Кривий Карп Афанасійович (1886 р.н.). Загинув на території Польщі.

     

    1. Кривий Семен. Рядовий, 44-й піхотний Камчатський полк.

     

    1. Кривий Трохим Георгійович (1885 р.н.). Загинув на території Австрії.

     

    1. Крупенський Георгій Миколайович (1886 р.н.). Штабс-ротмістр Лейб-Гвардії Уланського Її Величності Государині Імператриці Олександри Федорівни полку. У 1915 році був контужений. «За відмінності в справах проти німців» був нагороджений Орденом Святого Станіслава III ст. з мечами і бантом (26.10.1914 р.) і Орденом Святої Анни IV надписом «за хоробрість» (26.10.1914 р.).

     

    1. Крупенський Іларіон Миколайович (1888 р.н.). Військову освіту отримав у Миколаївському кавалерійському училищі. Поручик, служив у 9-му уланському Бугському полку. Нагороджений Георгіївською зброєю (10.11.1915 р.).

     

    1. Крупенський Матвій Єгорович (15.06.1859–29.07.1919) – власник села Ломачинці, поміщик. Закінчив Миколаївське кавалерійське училище. Генерал-лейтенант (ст. 14.04.1913 р.). Перебував при великому князі Миколі Миколайовичі (з 06.11.1904 р.). Звільнений від служби за хворобою 26 березня 1917 року.

     

    Генерал-лейтенант Крупенський М.Є. (7-й ліворуч) на платформі вокзалу станції Рівне в серпні 1914 року. Також на знімку: Великий князь Петро Миколайович (на першому плані праворуч) розмовляє з начальником англійської військової місії при Ставці верховного головнокомандуючого генералом Д. Хэнбері-Уільямсом; серед присутніх також полковник С.А. Долгоруков (крайній ліворуч) й ін. Відоме першоджерело: РГАКФД. Шифр: Ал-580 сн. 5

     

    Генерал-лейтенант Крупенський М.Є. (2-й праворуч) – ад’ютант Верховного Головнокомандуючого, Великого князя Миколи Миколайовича (ліворуч), а також ще один ад’ютант — полковник П.Б. Щєрбатов (3-й ліворуч) і начальник англійської військової місії при Ставці Верховного Головнокомандуючого бригадний генерал Д.Х. Вільямс (крайній праворуч) на території Ставки в Барановичах Мінської губ. Дата зйомки: 1914-1915. Відоме першоджерело: РГАКФД. Шифр: Ал-292 сн. 18

     

    63. Крупенський Микола Миколайович (1888 р.н.). Військову освіту отримав у Миколаївському кавалерійському училищі. Поручик, служив у 9-му уланському Бугському полку. 8 липня 1915 року був контужений біля села Синьково. Вдруге контужений 7 липня 1916 року. Нагороджений Георгіївською зброєю (10.11.1915 р.).

     

    1. Майстрюк Андрій Матвійович (1882 р.н.). Призваний до початку війни. Рядовий. Поранений 3 жовтня 1914 року.

 

  1. Молошаг Іван Стефанович (17.04.1896 р.н.). Загинув.

 

  1. Мотрин Матвій Васильович (1882 р.н.). Рядовий. Поранений, 3 жовтня 1914 року, про що було повідомлено в «Іменному списку поранених і хворих офіцерських і нижніх чинів, поміщених в лікувальних закладах (за відомостями Довідкового відділу Червоного хреста)».

 

  1. Нагірняк Гаврило Олександрович (19.03.1893 – 23.09.1916). Загинув.

 

  1. Нагірняк Яків Васильович (11.01.1879 р. н.). Призваний до початку війни – служив у навчальному полку, звідти був направлений на фронт. Унтер-офіцер. Учасник Хотинського повстання 1919 року.

 

  1. Петрик Іван Олексійович (01.12.1883 р.н.). Був призваний на строкову службу до початку війни. Рядовий. Поранений 7 листопада 1914 року.

 

  1. Попадюк Арсеній Єфимович (01.03.1887–1944). Призваний до початку війни. Рядовий. Поранений 10 серпня 1914 року. У 1916 році був нагороджений «відпусткою на батьківщину». Демобілізувався в першій половині 1918 року. За даними на 1925 рік працював бакалійником.

 

  1. Попадюк Василь Ілліч (20.03.1892 – 03.10.1914). Призваний на строкову службу у війська до початку війни. Рядовий. З 3 жовтня 1914 року, за офіційними документами, значився у списку зниклих без вести. Пізніше було встановлено, що він загинув.

 

  1. Попадюк Микита (1878 р.н.). Призваний у 1914 році. Рядовий.

 

  1. Попадюк Михайло Ілліч (01.04.1889 р.н.). Загинув.

 

  1. Попадюк Філіп Єфимович (1882 р.н.). За даними з церковних книг, у 1905 році був «в солдатах». Демобілізувався у 1907 році. У 1915 році був призваний на фронти Першої світової війни. Повернувся.

 

  1. Попадюк Семен Петрович (1888–1947). Призваний у 1915 році. Рядовий, 44-й піхотний Камчатський полк. Повернувся на початку 1918 року.

 

  1. Попадюк Стефан Ілліч (1883–1968). Був призваний на строкову службу до початку війни – служив в Східно-Сибірському полку. Демобілізувався у 1908 році. Призваний на фронт у 1916 році. Молодший унтер-офіцер. Повернувся у 1918 році. У 1920-з роках виїхав з села на інше місце проживання.

Ломачинчани Твердохліб і Попадюк в м. Луцьк. З власного архіву О.С. Мандзяка

  1. Попадюк Яків Васильович (21.05.1891 р.н.). Був призваний на строкову службу до початку війни. Канонір. Поранений 4 жовтня 1914 року. Після лікування в госпіталі був демобілізований з армії.

 

  1. Регезуля Федір Фомич (16.05.1887 – 03.10.1914). Був призваний на строкову службу до початку війни. Рядовий. Убитий 3 жовтня 1914 року на території Польщі.

 

  1. Скутельник Василь Андрійович (14.12.1892 р.н.). Рядовий, 88-й піхотний Петровський полк. 22 грудня 1916 року поранений під Дубно. З 1 березня 1917 року знаходився на лікуванні в м. Казань.

 

  1. Скутельник Василь Феодосійович (27.11.1888–03.10.1914). Рядовий. Убитий 3 жовтня 1914 року на Австрійському фронті.

 

  1. Скутельник Яків Феодосійович (18.05.1892 р.н.). Рядовий, 608-й піхотний Оликський полк. 1 травня 1917 року поранений осколком від снаряда на Австрійському фронті. З 13 травня 1917 року знаходився на лікуванні в м. Новочеркаськ.

 

  1. Соколик Федір Васильович (1885–1914). Рядовий. Зник безвісті 3 жовтня 1914 року.

 

  1. Солонарь Максим Матвійович (05.06.1894 – 1915). Загинув у жовтні 1915 року на території Польщі.

 

  1. Твердохліб Андрій Пантелійович (1882 р.н.). Призваний у 1915 році. Рядовий, 44-й піхотний Камчатський полк.

 

  1. Твердохліб Іван Авксентійович (27.04.1893 – 10.04.1916). Загинув.

 

  1. Ткач Василь Сидорович (04.09.1887 – 10.08.1914). Загинув 10 серпня 1914 року.

 

  1. Ткач Іван Сидорович (27.08.1890 – 1916). Призваний у 1914 році. У 1916 році загинув на території Австрії.

 

  1. Тодорашко Семен Ісакович (24.08.1881 р.н.). Рядовий 16-го Запасного піхотного полку. Був поранений. З 11 січня 1917 року знаходився на лікуванні в м. Києві.

 

  1. Чорнобаба Іван Федорович (1885 р.н.). Рядовий. Воював на Австрійському фронті. Поранений 3 жовтня 1914 року.

 

  1. Шафранський Василь Опанасович (23.02.1891 р.н.). Рядовий. Зник безвісті 3 жовтня 1914 року на Австрійському фронті.

 

  1. Шафранський Кіндрат Опанасович (1876–1919). Молодший унтер офіцер. Згодом — учасник Хотинського повстання 1919 року.

 

Шафранський К.О. вже після Першої світової війни і після жовтня 1917 року у Петрограді з учасниками якогось зібрання революційно налаштованих військових, що проводилося за участі В.І. Леніна (на фото в центрі). Фото з архіву Шундрія М.М.

 

Шафранський К.О. нібито серед бійців — чапаївців під час Громадянської війни. На знімку Шафранський К.О. сидит без головного убору правіше і вище В.І. Чапаєва.  Дивним і нажаль незрозумілим виглядає і залишається те — чому Чапаєв В.І. тримає прапор з текстом «Ще не вмерла Україна» і портрет Т.Г. Шевченка? До того ж, істотний сумнів у датуванні фото періодом Громадянської війни викликає наявність погонів на плечах бійців. Більш вірогідно, що фото відноситься до періоду весни 1917 року. Але все це мабуть вже залишиться загадкою назавжди. Фото з архіву Шундрія М.М.

 

  1. Шундрій Євфимій Дмитрович (09.11.1880 р.н.). Загинув.

 

  1. Шундрій Павло Дем’янович (17.01.1892–1918). Матрос. Служив на лінкорі Чорноморського флоту «Синоп», який за часів національно-визвольних змагань 1917-1919 років входив до складу Українських військово-морських сил.

 

  1. Шундрій Семен Стефанович (14.12.1894 р.н.). Рядовий. Воював на Австрійському фронті. Загинув.

 

  1. Южов Максим Андрійович (1885 р.н.). Рядовий, 401-й піхотний Карачевський полк. Був поранений. З 4 липня 1916 року знаходився на лікуванні в м. Воронеж.

 

P.S. Список не є повним. Дослідження тривають.

 

Зібрав і упорядкував Олексій Мандзяк.

 

Ломачинчани на фронтах Першої світової війни 1914-1918 років

 

Залиште свій коментар