Молдавський податковий Катастіф, 1591 року

Автор: admin

Представляємо Вашій увазі ще один цікавий історичний документ, щоmold значною мірою може дати приблизне уявлення про чисельність в 1591 році населення Молдови й, у тому числі – нашого краю. Це – «Катастіф[1] селян, немєшів, ветафів і священиків, які платять податки у всіх двадцяти двох областях Молдавії», від 20 лютого 1591 року.

Представлений документ, на сьогоднішній день є першим свідченням організації податкового перепису в Молдавському князівстві, яке дійшло до нас. Як відзначають деякі дослідники — це саме древнє статистичне, демографічне й фіскальне джерело в історії Молдавського князівства. По суті, він є підсумковим податним записом, в якому зведені дані  про платників податків по повітах.

Реєстр платників податків (молд. Катастіфул бірнічілор), з поділом на фіскальні категорії, був складений за дорученням господаря «Землі Молдавської»  Петра IV Кульгавого (1537 – 1594), що правив країною із червня 1574 р. до 23 листопада 1577 р., з 1 січня 1578 р. до 21 листопада 1579 р. і з 17 жовтня 1582 р. по 29 серпня 1591 року. Оригінал документа написаний на старомолдавській мові. Кілька разів він був опублікований в перекладі на румунську мову[2]. Ця публікація на сайті, наскільки нам відомо, є першою публікацією на українській і російській мовах.

А щодо приблизного уявлення — це тому, що в документі, як це було в ті часи, відображені відомості лише про доросле чоловіче населення. Жінки й діти залишалися безобліковими.

А тепер – переклад самого документу:

catastif 01-02Сорокський цинут[3]

1714 селян усього

204 бідняків[4]

114 куртян[5]

14 ветафів[6]

93 немєшів[7]

48 попів

Хотинський цинут[8]

1916 селян усього

232 бідняків

77 куртян

catastif 03-0441 ветафів

122 немєшів

95 попів

Ясський цинут[9]

2270 селян усього

182 куртян

279 немєшів

Фалчинський цинут[10]

1077 чоловік [селян] і бідняків

32 ветафів

328 куртян

catastif 05-0658 попів

Орхєйський цинут[11]

2657 чоловік [селян] і бідняків

380 куртян

226 немєшів

Нямецький цинут[12]

2525 усього

558 бідняків

3083 виконуючих повинність усього

283 куртян

16 ветафів

catastif 07-0856 немєшів

128 попів

Текуцький цинут[13]

1073 усього з бідняками

281 куртян

27 ветафів

217 немєшів

60 попів

Васлуйський цинут[14]

1075 усього

177 бідняків

catastif 09-10403 куртян

38 ветафів

253 немєшів

66 попів

11 попів у місті

Бреладський цинут[15]

427 усього

114 попередньо

87 бідняків

129 немєшів

22 ветафів

catastif 11-12155 куртян

9 чоловік, що ропщуть про прощення

Коворлуйський цинут

1157 усього

156 попередньо

243 бідняків

270 куртян

40 ветафів

82 немєшів

42 попів

&&&

Первая публикация

Одна з перших публікацій катастіфа у румунському академічному виданні: Documente privitoare la istoria românilor. Volumul 11: Acte din secolul al XVI-lea relative mai ales la domnia şi viaţa lui Petru Vodă Şchiopul: 1517-1612 / culese de Eudoxiu de Hurmuzaki; adunate, adnotate şi publicate de Neculai Iorga. – Bucuresci: Socec, 1900. – P. 219 – 220

Тутовський цинут

1311 чоловік з бідняками

28 ветафів

226 куртян

148 немєшів

60 попів

Дорохойський цинут[16]

1306 усього

204 бідних

24 ветафів

124 куртян

50 немєшів

121 попів

Кигечський цинут[17]

2260 усього

220 бідняків

268 куртян

50 ветафів

325 немєшів

88 попів

Сучавський цинут[18]

4000 усього

568 бідняків

34 ветафів

181 куртян

61 немєшів

220 попів

Цинут Хрелиу[19]

1055 усього

240 бідняків без околотів

355 околот Ботошань[20]

56 околот Шіпотєлє

109 куртян

14 ветафів

34 немєшів

81 попів

Лапушнянський цинут[21]

1538 усього

288 бідняків

48 усього Слободзея Чакерлой

5 бідняків

42 ветафів

501 куртян

352 немєшів

88 попів

Чернівецький цинут[22]

1095 усього

68 бідняків

41 ветафів

17 куртян

66 немєшів

69 попів

Романський цинут[23]

913 усього

141 бідняків

12 ветафів

149 куртян

49 немєшів

56 попів

Тотрушський цинут[24]

455 усього з

81 бідняків

120 шайгий[25]

66 куртян

24 ветафів

73 немєшів

7 попів

Бакеуський цинут[26]

415 усього

121 бідняків

102 куртян

23 ветафів

64 немєшів

11 попів

Крилігатурський цинут[27]

516 чоловіків усього

10 ветафів

156 куртян

50 немєшів

Путнянський цинут[28]

2040 селян

40 попів

315 немєшів

42 ветафів

311 куртян

Чисельність країни

На 7099 [рік], лютого  20.

36543 чоловік

1417 попів

3948 куртян

626 ветафів

3020 немєшів

46860 усього

Документи опрацьовано і перекладено на російську мову письменником-істориком Олексієм Мандзяком©

Переклад на українську мову — сайт «Сокирянщина»© 


[1] Катастіф або катастіх – реєстр.

[2] Зокрема публікувалося в наступних виданнях: Documente privitoare la istoria românilor. Volumul 11: Acte din secolul al XVI-lea relative mai ales la domnia si viata lui Petru Voda Schiopul: 1517-1612 / culese de Eudoxiu de Hurmuzaki; adunate, adnotate si publicate de Neculai Iorga. — Bucuresci: Socec, 1900. — P. 219 — 220; Documente privind istoria Romaniei. A. Moldova. Veacul XVI. Volumul 4: 1591-1600. — Bucuresti: Editura Academiei Republicii Populare Romania, 1952. — P. 4 — 6.

[3] Цінут або цинут (вживалося в значеннях «область», «край», «волость», «повіт») – область у Молдавському князівстві, що очолювалася пиркелабом, якій здійснював як військову, так і цивільну владу. Кожний цинут поділявся на околоти (околи), число яких залежало від розміру цинуту.

[4] В оригіналі «серачь» (сърачі) – бідняк.

[5] Куртянє – господарські слуги, або придворні, що перебували на постійній службі. В XVI столітті становили постійну військову одиницю вищого рангу. За свою службу вони нагороджувалися господарем земельними володіннями, якими вони могли розпоряджатися на свій розсуд. Втім, куртянє – це не тільки військові, але й цивільні нижчі чини. Вони комплектувалися з різних верств населення, іноді куртянами могли стати селяни, у порядку заохочення їх господарем за особисті заслуги.

[6] В оригіналі – «веташі». Ветаф, (ватаф, ветав, ватав) — господарський слуга, начальник господарських придворних.

[7] Немєші – привілейовані власники землі. На відміну від куртян не мали постійних служб і  тимчасово призивалися в господарське військо. Відомо, що немєші одержували податкові пільги — платили особливу так звану «немєшську подать».

[8] Хотинський цинут перебував у північно-східній частині Молдавського князівства. Раніше був частиною (волостю) Шипинської землі. Центром цинуту було місто Хотин.

[9] Центром Ясського цинуту було місто Яси, розташований на ріці Бахлуй. З XVI столітті, а якщо точніше — з 1565 року й до 1862 року Яси були столицею Молдавського князівства.

[10] Центром Фалчинського цинуту було місто Фелчіу (Фалчіу), розташований на ріці Прут.

[11] Центром Орхєйського цинуту було місто Орхєй («укріплення») – сучасне місто Оргеїв.

[12] Центром Нямецького цинуту було місто Нямц, що вперше згадується в 1387 році. У безпосередній близькості від міста розташовані стародавні монастирі Виратек, Нямц і Агапія.

[13] Текуцький або Текучський цинут із центром у м. Текучій.

[14] Центром Васлуйського цинуту було м. Васлуй, розташоване біля ріки Васлуй. Відоме тим, що було господарскою резиденцією Стефана III Великого.

[15] Бреладський – Бирладський, від Бирлад – місто на сході сучасної Румунії.

[16] Центром Дорохойського цинуту було місто Дорохой – великий ринок, на якому торгували сільськогосподарською продукцією й дровами.

[17] Назва Кигєчського цинуту або волості Кигєч, про адміністративний центр якого в історичних джерелах не міститься жодних відомостей, на думку ряду істориків не пов’язане з містом або місцевістю й власне, з цієї причині дотепер не встановлено, де розташовувався її основний адміністративний центр. Молдавський історик П.П. Бирня припускає, що це Торг Сарата, що до зникнення був єдиним містом, яке перебувало на території цієї області. Відзначимо також, що під ім’ям Кігєч (Кігяч) у грамоті 1436 року згадується сучасне село Тігєч у Лєовському районі Молдови.

[18] Центром Сучавського цинуту було місто Сучава, що з 1365 по 1565 рік було столицею Молдавського князівства.

[19] Хирлевський цинут, із центром у м. Хирлеу, що розташоване на лівому березі ріки Бахлуй.

[20] Ботошанський околот, із центром у м. Ботошани (Ботошань). На  початку XVIII, в якості долі дружини господаря перетворився в особливий цинут, що поступово збільшився за рахунок Хирлеу. Завдяки своєму географічному становищу на стику важливих торговельних шляхів м. Ботошани був споконвічно місцем проведення ярмарків.

[21] Центром Лапушнянського цинуту до приходу турків  було місто Тігіна, але коли воно потрапило до них у підданство, центром округу стала Лапушна.

[22] Чернівецький цинут перебував у північно-західній частині Молдавського князівства, його центром було місто Чернівці. Раніше було частиною (волостю) Шипинської землі.

[23] Центром Романського цинуту було місто Роман.

[24] Його центром було м. Тотруш, «де соляні копальні».

[25] Шайгий, шалгий, шангий – працюючий різьбярем солі; засуджений на роботи в соляні копальні; каторжанин.

[26] Центром Бакеуського цинуту було місто Бакеу, розташоване у передгір’ях Карпат, на острові, утвореному рікою Бистриця. Бакеу засноване в XIV в., і в XV в. було важливим митним центром.

[27] Крилігатурський – Кирлігатурський цинут перебував південніше Ясського цинуту.

[28] Центром Путнянського цинуту було місто  Путна.

_____________________________________________________________

Один відгук на «Молдавський податковий Катастіф, 1591 року»

  1. Inga в 05.02.2014 at 20:22

    Де Ви тільки знаходите такі матеріали? Це ж така знахідка для будь якого історика!

Залиште свій коментар