Навчальні заклади Сокирянщини в II половині XIX – на початку XX століття

Автор: admin

Олексій Мандзяк24791

Організована шкільна освіта на Сокирянщині почала розвиватися тільки в другій половині XIX століття. До цього, в жодному населеному пункті сучасного Сокирянського району Чернівецької області, фактично не існувало ніяких стабільних і постійних шкіл навчання грамоті. Ситуація почала змінюватися лише після введення «Положення про початкові народні училища» від 14 липня 1864 року, яке затвердило загальнодоступність і позастановість початкової освіти.

Втім, ще до цього були окремі спроби освітніх реформ в Бессарабії і зокрема на Сокирянщині. Так, наприклад, в листопаді 1860 року поміщик із села Ломачинці, представник однієї з найвпливовіших сімей в Бессарабії, Єгор Матвійович Крупенський представив ґрунтовний «Проект пристрою про участь товариства для поширення освіти в Бессарабської області», в якому об’єднав сільськогосподарський і економічний розвиток краю з всебічною освітою. Грамотність народу Є.М. Крупенський вважав «головною підставою загального добробуту». Завдання майбутнього товариства бачилося в тому, щоб «вишукувати і застосовувати до справи всі можливі законні засоби, як матеріальні, так і моральні, для поширення грамотності в народі, що населяє Бессарабію, і взагалі для розвитку освіти у всіх станах <…>, піклуватися про заснування в містах, містечках і селах шкіл, як приходських, так і недільних для осіб обох статей»[1].

Ващківці

Колишня Біла школа, з якої бере початок розвиток шкільництва в селі Вашківці

Бажаючи підстрахуватися від бюрократизму, Крупенський пропонував дати товариству, за допомогою незалежних від держави організацій, самостійно відкривати навчальні заклади, певно з повідомленням училищного начальства і «без всякого обмеження з чийого б то не було боку». Але проект Крупенського, як зазначає молдавський історик О. Гарусова, багато в чому передбачив принципи ладу благодійних товариств, які розроблялися в цей час законодавством; він з’явився до введення реєстраційного законодавства відносно добровільних товариств. Товариство не було і навряд чи могло бути створено[2]. В 50-60-ті рр. XIX століття суспільна благодійність в Бессарабії перебувала в стадії становлення, нові підходи в сприянні народній освіті лише намічалися. Благодійна підтримка народної освіти стає масштабною і різноманітною вже в 70-і рр., Коли «вона розглядалася громадськістю як один із найбільш дієвих методів боротьби з бідністю не тільки окремих сімей, але і всього суспільства в цілому»[3].

Крім того, побудова в тодішніх умовах школи будь-якого типу було справою дорогою і важкою. Як вказують друковані джерела та архівні документи, Побудова в тогочасних умовах школи будь-якого типу було справою дорогою і важкою. Як вказують джерела, для побудови та відкриття звичайної однокласної школи необхідно було до п’яти тисяч карбованців. Кам’яна будівля коштувала в межах 4,7 тис. крб., цегляна — більше 5 тис. руб. Вартість також залежала від матеріалу для покриття даху, конкретних цін у певній волості на інші будматеріали. Держава подібних коштів не давала, а сільські громади були не в змозі брати на себе подібний вантаж. І тому справа зрушилася тільки коли земство розробило особливу систему побудови шкіл і більшу частину витрат стало брати на себе[4].

Згідно «Положенню про початкові народні училища» 1864 року, початкові навчальні заклади поділялися на три види: земські школи (створювалися силами місцевих земських установ) і церковні школи, а також народні училища Міністерства народної освіти (так звані «Міністерські школи»), які, в порівнянні з іншими типами сільських початкових навчальних закладів, повинні були надавати дітям селян можливість здобувати освіту в більш повному обсязі.

Спочатку найбільш поширеними навчальними закладами на Сокирянщині стали так звані однокласні народні училища, відомі також як «Земські школи». Їх діяльність регулювалася «Положеннями про початкові народні училища» 1864 і 1874 років. У цих школах викладали російську мову і чистописання, арифметику в найпростішому викладі, Закон Божий, церковнослов’янську мову і церковний спів.

Вчилися в цих школах три роки, а навчальний рік проходив за наступною схемою: середина (кінець) осені – зима – середина весни. Тому земські вчителі називали його «зимовим курсом». Тому земські вчителі називали його «зимовим курсом». На учбовий рік була розрахована програма з 180 днів. Хотинське земство стверджувало, що цей обсяг часу у підвідомчих школах зменшувався до 120-130 днів. Таким чином, щороку вчителі не встигали проходити за міністерською нормою матеріалу на 60 днів. За 3-річний термін діти втрачали 180 днів, тобто цілий учбовий рік[5].

Після закінчення учбового року, наприкінці весни – на початку літа починався процес здачі іспитів. Училищна рада розділяла поміж своїх членів школи повіту, які мали проекзаменувати учнів, яких виділив вчитель для випуску. У випадку визнання екзаменаторами їх гідними випуску, учні отримували відповідні посвідчення. У травні — червні в Хотині створювався спеціальний постійний пункт для осіб, які бажали здати курс початкової школи екстерном. Більш старанним учням училищна рада пропонувала скласти іспити для отримання стипендій на навчання у двокласних училищах[6].

У 1884 році були видані «Правила про церковно-приходські школи», за якими створювалися однокласні (2-річні) і двокласні (4-річні, з початку XX століття — 3-річні) церковно-приходські школи, і які підпорядковувалися єпархіальній училищні раді. Ці «Правила» значною мірою посприяли розвитку шкільної мережі на Сокирянщині. З 1890 до 1917 року на цій території було відкрито не менше 9-ти церковно-приходських шкіл.

У однокласних церковно-приходських школах вивчали закон Божий, церковний спів, письмо, арифметику, читання. У двокласних школах, крім цього, вивчалася історія, геометрія, гігієна і дидактика. Навчання в них здійснювали священо- і церковнослужителі, а також вчителі і вчительки, які закінчили переважно церковно-вчительські школи і єпархіальні училища. Діяльність шкіл знаходилася у віданні Опікунської ради, куди входили завідувач школи, піклувальники, вчителі, представники від земства, виборні особи від населення, яке користувалося школою.

Міністерські училища мали найменше поширення на Сокирянщині, а якщо більш конкретно – було тільки одне, в Романківцях. Постановою від 29 травня 1869 р. вони вводилися в деяких губерніях, з 1874 р. – по всій імперії. 4 липня 1875 р. для них була затверджена тимчасова інструкція, яка діяла до 1917 р. Училища утримувалися за рахунок внесків з казни і відкривалися при умові обов’язкового забезпечення землею та приміщенням з боку земств. Курс навчання в двокласних училищах становив 5 років, а однокласних — три роки. Все керівництво навчальною роботою і підбір вчителів мав проводитися інспекторами та директорами народних шкіл[7].

З поступовим розвитком поміщицького сільського господарства на капіталістичних засадах у другій половині XIX століття в Бессарабії почали розвиватися дрібні підприємства і майстерні легкої та кустарної промисловості. Підприємства ці, хоча і не були провідними за своїм значенням, але все ж таки потребували підготовлених робітників. Це стало головною причиною відкриття ряду нижчих ремісничих, сільськогосподарських училищ та інших спеціальних навчальних закладів. Крім установи ремісничих і нижчих сільськогосподарських училищ, ручна праця почала вводиться в загальноосвітню школу. За ініціативою і рішенням місцевих товариств, повітових і міських земств і учбового начальства при окремих школах почали відкриватися ремісничі класи. Мета ремісничих класів та відділень полягала в підготовці учнів до якось ремесла, і в яких діти навчалися столярному, слюсарному, ковальському, шевсько-башмачному та іншим ремеслам[8]. На Сокирянщині такі ремісничі класи були відкриті в 1870 році в Романкоуцькому і Секурянському народних училищах.

Білоусівська церковно-приходська школа

В 1890 році у Білоусівці було відкрито однокласне народне училище. Через деякий час воно було перетворено в церковно-приходську школу[9]. При цьому, громади українців і росіян-старообрядців (діти яких до цього навчалися у місцевих грамотіїв) зобов’язалися утримувати її за свій рахунок спільно. Як зазначає С.В. Таранець: «спочатку старообрядці з побоюванням ставилися до церковноприходської школи, але потім з бажанням віддавали своїх дітей на навчання»[10].

Станом на осінь 1890 року: «приміщення наймане; міститься на допомогу училищної ради; навчання веде священик Василь Дашкевич»[11]. Школа була невеликою і з малою кількістю учнів. Так, наприклад, в 1895-1896 навчальному році в ній навчалося всього 17 хлопчиків і 3 дівчинки[12].

Практично ж в перший рік існування Білоусівської школи, при ній почав діяти співочий хор, який організував уже згаданий священик Василь Галактіонович Дашкевич. За даними на 1891-1892 рр. цей хор складався з 19 учнів[13]. З 1913 року учителем співу був Юліан Григорович Намалован. Тоді ж учителем числився Василь Іванович Черній, а законовчителем — священик Микита Йосипович Войтовський[14].

З 1896 року вчителем Білоусівської церковно-приходської школи був Мефодій Підлісний. В 1899 році він переміщений на місце вчителя в Ходороуцьку церковно-приходську школу[15]. В 1899 році призначений учителем Василь Грушецький, який до цього закінчив двокласне училище[16].

Василівецька церковно-приходська школа

В 1899 році в селі Василівка було відкрито однокласне народне училище. В 1900 році воно перетворено в Василівецьку церковно-приходську школу[17]. За даними на 1902 рік вчителькою в цій школі була Зиновія Остап[18].

Васкауцька церковно-приходська школа

Церковно-приходська однокласна школа в селі Вашківці була відкрита в 1895 році[19]. З церковних відомостей відомо, що в 1900 році на ремонт цієї школи 285 рублів пожертвував поміщик Костянтин Федорович Казимир. Він же щорічно жертвував на платню вчителеві по 100 рублів[20].

У 1899-1902 роках (а можливо і далі) в цій церковно-приходській школі викладала донька священика, вчителька Феоктиста Гербановська. За даними на 1914 рік тут вчителював Василь Георгійович Гончаров, який закінчив Єдинецьке духовне училище[21].

При школі діяв співочий хор.

Васкауцьке народне училище

Історія школи в селі Вашківці починається в 1870-х роках. Приміщення однокласного народного училища було побудовано в 1875 році, на кошти Хотинського земства, пожертвування селян і поміщиків Казимірів. У 1876 році в школі розпочалося навчання. В 1895/96 навчальному році в Васкауцькому народному училищі навчалося 63 учня чоловічої статі і 10 жіночої, із них — 72 православних і 1 католик[22]. В 1896/97 навчальному році — 62 чоловічої статі і 6 жіночої, із них — 62 православних і 1 католик[23]. В 1897/98 навчальному році — 71 учень чоловічої статі та 9 жіночої[24]. В 1898/1899 навчальному році – було 58 учнів чоловічої і 7 жіночої статі[25]. В 1899/1890 навчальному році — 55 учнів чоловічої статі та 9 жіночої статі, із них 63 православного віросповідання і 1 єврей[26]. В 1900/1901 навчальному році було 39 учнів чоловічої статі і 5 жіночої, із них 41 православного віросповідання і 1 єврей[27]. В 1901/1902 навчальному році налічувалося 39 учень чоловічої статі та 9 жіночого, із них 45 православного віросповідання, 1 католик і 2 єврея[28]. В 1902/1903 навчальному році було 40 учнів чоловічої статі і 13 жіночої, із них 48 православного віросповідання, 1 католик і 4 єврея[29].

За даними з відомості про «Стан земських шкіл Хотинського повіту в технічному та санітарно-гігієнічному відносинах» 1901 року: «Площа садибного місця — 544 кв. саж. Будівля цегляна, штукатурена, заснована на кам’яному фундаменті і такому ж цоколі. Дах ґонтовий; підлоги дерев’яні, печі, три труби і ведучий до них борів — цегляні. В технічному відношенні будівля цілком міцна. Освітлення в класній кімнаті з двох протилежних сторін, східної і західної для однієї кімнати і північної та південної для іншої, нераціональне. Нажаль і класи не можуть в себе вміщати нормальної для двох вчителів кількості дітей. Сарай мазаний по плотовим стінам, критий ґонтом; погріб під крайньою кімнатою квартири вчителя з виходом у двір (заливається водою); відхоже місце»[30].

З 1890-х років при школі почала діяти шкільна бібліотека, яка за даними на 1896 мала в наявності 198 підручників 25-ти назв, 56 томів бібліотечних книг і 142 примірника 3-х періодичних видань[31]. 20 грудня 1900 року в Вашківцях при школі була відкрита народна бібліотека, початковий фонд який склав 402 книги[32].

У 1910 році на чергових зборах Хотинського повітового земства було прийнято рішення про перейменування Васкауцького однокласного училища в двохкомплектне з введенням чотирирічного курсу навчання. в 1911 році попечитель Одеського навчального округу затвердив цю постанову[33].

Деякий час в Васкауцькому народному училищі викладала вчителька Маріамна Опанасівна Шиманська. За даними на 1 вересня 1899 року його педагогічний стаж становив 15 років[34]. З 4 вересня 1891 року в цьому навчальному закладі розпочав свою діяльність Віктор Васильович Лунєв, який до цього закінчив Херсонську учительську семінарію[35]. В 1897 році до нього приєдналася Ганна Яківна Лунєва, яка закінчила Кам’янець-Подільську Маріїнську жіночу гімназію[36].

Вітрянська школа грамоти

Школа грамоти в селі Вітрянка відкрита 3 листопада 1897 року: «Відкриття школи супроводжувалося можливою в селі урочистістю. Оповіщені всі прихожани, запрошено сусіднє духовенство і в день відкриття після закінчення божественної літургії, звершений хресний хід з приходського храму в шкільну будівлю. У шкільному приміщені спочатку було здійснено водосвяття, а потім — освячення будівлі і нарешті — молебень перед початком навчання»[37].

Першим учителем в цій школі став місцевий псаломщик Гаврил Скалецький, а законовчителем — священик Косма Васильович Постолакій. Надалі вчителями при цій школі були: Павло Бучинський, який закінчив двокласне училище, і Володимир Левандовський (в 1899-1902 рр.), та інші.

Волошківська церковно-приходська школа

Церковно-приходська школа в селі Волошкове була відкрита в 1895 році. Шкільне приміщення, вартістю біля 3000 рублів, за свої гроші збудував місцевий поміщик К.В. Євтосьєв[38]. 3 травня 1896 року він затверджений піклувальником школи[39]. Він всіляко підтримував вчителів та учнів. Так, наприклад, в 1897-1898 навчальний рік поміщик Євтосьєв «відпускає опалення і на платню вчителю жертвує 25 рублів»[40].

Вчителями були: Марія Центюль (до 1898 року), Любов Антонієва (з 8 жовтня 1899)[41] та ін. Законовчителями були: священик Іоанн Яковенко (за даними на 1897-1898 навчальний рік)[42], Георгій Іоаннович Арвентієв (з 1907 року) та інші.

Гвіздовецьке народне училище

Гвіздівці

Будинок, в якому навчалися школярі Гвіздівців до 1945 року

Однокласне народне училище було відкрито в селі Гвіздівці в жовтні 1891 року[43]. Приміщення школи вартістю в 2192 рубля 62 копійки було побудовано в 1890 році – на кошти поселян та Хотинського земства і під контролем училищної ради[44]. При цьому, гвізовецька поміщиця Катерина Єгорівна Самсон пожертвувала на будівництво школи весь дубовий будівельний матеріал[45].

В 1901 році була відремонтована квартира для вчителів, а в 1903 році – відремонтована огорожа з боку училищної саду і обігрівальна піч[46]. За даними з відомості про «Стан земських шкіл Хотинського повіту в технічному і санітарно-гігієнічному відносинах» 1901 року: «Площа садибного місця — 874 кв. саж. Будівля валькована, заснована на кам’яному фундаменті і цоколі; дах ґонтовий, підлоги дерев’яні у всій будівлі, за винятком кухні, сіней і комори, стелі чисті, печі кам’яні, з 2 корінними трубами. Будівля в технічному відношенні знаходиться в задовільному стані. У санітарно-гігієнічному відношенні нормальна на 48 осіб. Освітлена з східної і південної сторони. Сарай валькований, мазаний, критий ґонтом. Дерев’яний погріб; відхоже місце»[47].

З 1890-х років при школі почала діяти шкільна бібліотека, яка за даними на 1896 рік мала в наявності 198 підручників 16-ти назв, 135 томів бібліотечних книг і 54 примірника 1-го періодичного видання[48]. В 1897 році вже було 228 підручників 18-ти назв, 43 томи бібліотечних книг і 101 екземпляр 5-ти періодичних видань[49]. В 1907 році за ініціативи та за підтримки піклувальника школи, поміщика Платона Івановича Бібері, при школі почала діяти народна бібліотека, книгами якої міг користуватися будь-який бажаючий.

З самого початку існування Гвіздовецького народного училища відвідуваність у ньому бажала бути ліпшою. Так, наприклад, у 1901 році з 186–ти дітей шкільного віку школу відвідували лише двадцять чотири. В 1895/96 навчальному році навчалося 42 учні чоловічої статі і 4 жіночого[50]. В 1896/97 навчальному році – 53 чоловічої статі і 2 жіночого[51]. У 1897/98 навчальному році — 44 чоловічої статі і 5 жіночого, з них 48 православного сповідання і 1 католик[52]. У 1898/1899 навчальному році налічувалося 48 школяра чоловічої статі і 2 жіночої статі, із них 48 православних і 2 католика[53]. В 1899/1890 навчальному році — 50 чоловічої статі і 4 жіночої статі, із них 53 православного сповідання і 1 католик[54]. У 1900/1901 навчальному році було 38 учнів чоловічої статі і 4 жіночої, із них 41 православного сповідання і 1 католик[55]. У 1901/1902 навчальному році нараховувалося 37 учнів чоловічої статі і 6 жіночої, із них 40 православного віросповідання, 2 католики і 1 єврей[56]. В 1902/1903 навчальному році — 32 учня чоловічої статі і 5 жіночої, із них 34 православного сповідання і 3 католика[57]. Спостерігач за народними училищами, який навідав школу в Гвіздівцях на початку 1911 року, в своєму звіті відзначив: «При ревізії було 18 учнів. З причини частої зміни вчителів, на думку спостерігача, населення до школи ставиться байдуже, діти відвідують її неакуратно. Законовчитель старанний, але, за словами спостерігача, школа відносно навчально-виховного справи вимагає багато кращого. Спів не викладають, хору немає»[58].

Дійсно, вчителі в місцевому училищі змінювалися часто. Мало хто з них працював тут більше одного чи двох навчальних років. Відомо, що деякий час учителем в Гвоздоуцькому народному училищі був Василь Олексійович Негруцак-Гулька. За даними на 1 вересня 1899 року його педагогічний стаж становив 4 роки[59]. 4 січня 1901 року його змінив Феодосій Данилов, який до цього вчився в учительській семінарії[60]. За даними на 1912 рік на посаді вчителя була Людмила Миколаївна Смолянцева, яка до цього працювала вчителькою в Мендикауцькому народному училищі.

Грубнянська старообрядницька приватна школа

Спочатку відкриття народного училища в селі Грубна Хотинського повіту передбачалося в 1894 році[61]. До цього року місцеві старообрядці віддавали своїх дітей у церковно-приходську школу сусіднього с. Яноуци (сучасне с. Іванівці Кельменецького району)[62]. В 1898 році землевласник Григорій Григорович Маразлі (1831-1907) заявив голові Хотинської управи про його готовність вибудувати будинки для шкіл у всіх своїх маєтках в Хотинському повіті, в тому числі і в селі Грубна, але за умовою, що земство гарантує утримання цих училищ, коли він передасть будинки в введення земства[63]. Будівництво шкіл дійсно почалося, але до села Грубна черга так і не дійшла.

Тим не менш, в 1908 році за ініціативою і на утримання громади старообрядців, в села Грубна почала діяти приватна школа. За даними на 1914 рік: «відкрита старообрядцями без належного дозволу»[64]. Будівництво ж державної школи почалося тільки в 1927 році, а перші учні розпочали навчання в 1929 році — на румунській мові.

Коболчинське народне училище імені Його Високості Спадкоємця Цесаревича

Бессарабське губернське земське зібрання XXXVI чергового скликання, на засіданні 7 січня 1905 року, за причиною народження Спадкоємця Цесаревича Олексія Миколайовича, асигнував з губернського земського збору по 50000 рублів для кожного повіту на відкриття народних училищ імені Його Високості Спадкоємця Цесаревича. Хотинська повітова земська управа обираючи населений пункт у повіті для відкриття такого училища, зупинилася на селі Коболчин Секурянської волості. Перевага цьому селу була віддана з таких міркувань: «У Секурянській волості є всього чотири земські народні школи на сімнадцять селищ; в с. Коболчині числиться населення 1205 душ чоловічої статі і 1196 душ жіночого, всього 2401 душі, а дітей шкільного віку — хлопчиків 172 і дівчаток 136, всього 308; в селищі цьому хоча є церковно-приходська школа для 60-ти учнів, але ще залишається 248 дітей, які потребують навчання, і отже навіть і нова школа не вичерпує всієї потреби в народній освіті в тому селищі; земські школи від Коболчина знаходяться у відстані від 7 до 12 верст, і при такій віддаленості ними не можуть користуватися жителі того селища. Все це говорить на користь відкриття училища саме в с. Коболчині»[65].

Представляючи на розгляд Хотинського повітового земського зібрання свій висновок, Хотинська повітова земська управа просила Зібрання дозволити будівництво приміщення для училища загальноприйнятого для земських шкіл типу, на 60 учнів, а також клопотати перед Бессарабським губернським зібранням про щорічне асигнування з губернських земських зборів по 635 рублів на утримання училища, щоб воно цілком повинно було своїм виникненням губернському земству[66].

Після довгих дебатів і спорів, пропозиція про відкриття школи в Коболчині було відхилено. Бессарабське губернське земство вирішило відкрити школу в селі Костюженах, при Костюженській лікарні[67]. Але Хотинське земство не відмовився від своїх планів, і було прийнято рішення про відкриття школи. Коболчинській сільській громаді Хотинської управою була пред’явлена вимога про відвід землі під садибу школи та про платіж копієчного додаткового збору на утримання школи. Місцевий поміщик Георгій Георгійович Флондор питання щодо відведення земельної ділянки вирішив самий — безоплатно, у вигляді дару надав половину десятини землі (1200 кв саж.) з належної йому в Коболчині садибної землі, про що 12 березня 1906 року дав записку, засвідчену Секурянським волосним правлінням і оплачену гербовим збором[68].

При цьому сільська громада, мирським вироком від 7 квітня 1906 року відмовила в додатковому копієчному зборі на утримання школи, так як для громади це виявилося досить обтяжливим, якщо врахувати, що коболчинська сільська громада і так щорічно витрачала 200 рублів на утримання вже наявної церковно-приходської школи. Земство сприйняло причину відмови поважною[69]. За даними на 1914 рік ця школа так і не була відкрита.

Коболчинська церковно-приходська школа

Церковно-приходська школа в селі Коболчин була відкрита в 1890 році[70]. За даними на 1892-1893 року при ній діяв співочий хор[71]. В 1894/1895 навчальному році в цій школі вчителював Стахій Ревенко. У вересні 1896 року на посаду вчителя Коболчинської церковно-приходської школи був призначений Костянтин Каптаренко[72]. Але вже в 15 листопада 1896 року він звільнений з посади[73]. В 1896-1898 роках там учителював Спиридон Долинюк[74]. З 1899 по 1902 рік вчителем був Данило Кубляк.

Корманьська церковно-приходська школа

В 1901 році господарська частина по влаштуванню і утриманню народних шкіл перебувала у віданні управи. Практично з цього часу громада села Кормань неодноразово зверталися в Хотинську управу з проханням відкрити школу в селі. В 1904 році на засіданнях Хотинського земства була розглянута можливість вишукування коштів на будівництво школи в цьому населеному пункті[75]. Надалі в селі Кормань була відкрита церковно-приходська школа.

Кулішівське народне училище

Кулішівське однокласне народне училище розпочало свою діяльність на початку XX століття. За даними на 1902 законовчителем в ньому був священик Тимофій Михайлович Доброшинський (1865-1924)[76].

Ломачинецьке народне училище

Народне однокласне училище в селі Ломачинці відкрито в 1884 році[77]. Правда, споруда самої будівлі училища була закінчена тільки в 1885 році[78]. Але через недоробок, навчання в ньому почалося тільки з 3 грудня 1886 року. До цього, учні тимчасово навчалися в приміщенні виділеному поміщиками Крупенськими. В 1903 році в школі був проведений ремонт — закладені тріщини в біленні, нова піч у квартирі вчителя, настелені і пофарбовані підлоги і придбана залізна піч з трубами для осушування стін[79].

Першим учителем, в тому ж 1884 році був затверджений Олексій Петрович Александров[80]. Багато років (з 1899 і як мінімум по 1913 рік) у цій школі викладала вчителька Ольга Тимофіївна Зроль, яка викладацьку діяльність почала з 15 грудня 1893 року[81]. З жовтня 1910 року, на посаді другого вчителя був Павло Михайлович Кудик. Спів з 1908 року викладав місцевий селянин Стефан Шундрій.

У 1895/96 навчальному році в училищі навчалося 43 учня чоловічої статі і 4 жіночої, із них — 46 православного сповідання і 1 католик[82]. В 1896/97 навчальному році було 47 учнів чоловічої статі і 5 жіночої, із них — 51 православного сповідання і 1 римсько-католик[83]. У 1897/98 навчальному році — 45 чоловічої статі і 7 жіночої, із них 47 православних, 2 католика і 3 вірмено-григоріанського сповідання[84]. В 1898/1899 навчальному році налічувалося 43 учня чоловічої і 3 жіночої статі, із них 43 православних і 3 католика[85]. В 1899/1890 навчальному році було 35 учнів чоловічої статі і 4 жіночої статі, із них 37 православного сповідання і 2 католика[86]. В 1900/1901 навчальному році вчилося 41 школяра чоловічої статі і 5 жіночої, із них 44 православного сповідання і 2 католика[87]. В 1901/1902 навчальному році — 51 учня чоловічої статі і 9 жіночої, із них 58 православного сповідання і 2 католика[88]. В 1902/1903 навчальному році було 48 учнів чоловічої статі і 6 жіночої, із них 53 православного сповідання і 1 католик[89].

За даними з відомості про «Стан земських шкіл Хотинського повіту в технічному і санітарно-гігієнічному відносинах» 1901року стан училища був наступним: «Площа садибного місця — 700 кв. саж. Будівля кам’яна, підштукатурена, дах ґонтовий, підлоги дерев’яні, печі кам’яні з 2 корінними трубами. Будівля цілком ще міцна і нормальна на 56 учнів. Сарай дощатий на 2 відділення, критий ґонтою. Сарай мазаний по плетньовим стінам, критий соломою (влаштований на кошти вчителя). Дерев’яний погріб і відхоже місце»[90]. Станом на 1910 рік: «училище поміщається у власному кам’яному будинку; зручному; при училищі є квартира для вчителя. Є ділянка землі в 702 квадратні сажні»[91].

З 1890-х років при Ломачинецькому народному училищі школі почала діяти шкільна бібліотека, яка за даними на 1896 рік мала в наявності 304 підручника 57-ти назв, 85 томів бібліотечних книг і 114 примірника 4-х періодичних видань[92]. В 1897 році вже було 556 підручників 57-ти назв, 83 томів бібліотечних книг і 123 примірника 3-х періодичних видань[93]. У 1909 році при школі була відкрита Народно-шкільна бібліотека.

Мендикоуцьке народне училище

Народне училище в селі Мендиківці (сучасне село Олексіївка) було офіційно відкрито в 1910 році[94]. Перші 24 учня (22 хлопчика і 2 дівчинки), починаючи з 10 листопада, навчалися в будівлі «валькованій, вкрай не зручній». Першою вчителькою стала Людмила Миколаївна Смолянцева, а законовчителем і вчителем співу — священик Філіп Уриту-Миронов. В 1911 році вчителькою в Мендикоуцькому народному училищі почала працювати Юліанія Миколаївна Перепелюк[95].

При цьому, спочатку під школу був наданий невеликий будинок, який орендувала поміщиця Аделаїда Платонівна Бібері. В 1912 році вона ж була обрана і затверджена Хотинським земством попечителькою цієї школи[96].

Паралельно в Мендіковцах почали будувати нове приміщення для школи, яке мало відповідати всім нормам. Будівництво почалося в 1911 році, але через тяганину підрядників було закінчено тільки в жовтні або листопаді 1912 року.

В 1913 році був влаштований зовнішній дощатий забір довжиною в 139 сажень, а також внутрішній дощатий забір для відділення двору від городу, дрвжиною 29 сажень.

Михалківська церковно-приходська школа

Михалкове

Михалкове. Перше приміщення початкової школи. Фото 1978 року

Однокласна церковно-приходська школа в селі Михалкове була відкрита в 1894 році. Першим учителем був призначений Данило Кубляк, який закінчив двокласне училище[97]. Надалі він був переміщений на посаду вчителя Коболчинської церковно-приходської школи. На його місце прийшла Домнікія Онуфрієвич. В 1902 році в Михалкове повернувся Данило Кубляк.

Першим законовчителем Михалквської церковно-приходської школи став священик Василь Попович[98]. 19 жовтня 1897 року на це місце був призначений священик Георгій Вердиш.

Піклувальниками школи були місцеві поміщики. Наприклад, 9 липня 1903 року в званні піклувальника Михалковської церковно-приходської школи був затверджений дворянин Аристоклій Антонович Мондржицький[99].

Молодовське народне училище

Однокласне народне училище в селі Молодове (яке нині не існує) офіційно розпочало свою діяльність з 1873 року. Насправді організоване навчання дітей шкільного віку почалося в цьому населеному пункті з 1871 року.

7 березня 1896 року Хотинська повітова училищна рада запропонувала Молодовській сільській громаді асигнувати 1000 рублів на будівництво нової школи і 150 рублів на доставку матеріалів, взамін натуральної повинності. Вироком цієї громади від 31 березня 1896 року сума 1150 рублів була асигнована. В 1897-1898 роках ці гроші надійшли в управу і були записані в суми училищної ради. 11 червня 1900 року Молодовська сільська громада знову розглянула питання про будівництво нової школи і відведення місця для неї, постановила асигнувати на споруду всього 700 рублів із числа внесених раніше в управу 1150 рублів, а решта 450 рублів громада просила повернути назад[100]. У 1901 році почалося будівництво нового валькованого приміщення. Поки воно будувалося навчання проводилося в одному із приміщень будинку місцевого землевласника[101]. Нова відбудована школа відкрилася в 1903 році.

У 1896/97 навчальному році в Молодовській школі навчалося 54 учні чоловічої статі і 6 жіночої[102]. В 1897/98 навчальному році було 46 учнів чоловічої статі і 4 жіночої[103]. В 1898/1899 навчальному році налічувалося 44 учня чоловічої і 6 жіночої статі[104]. В 1899/1890 навчальному році навчалося 45 учнів чоловічої статі і 5 жіночої статі[105]. У 1900/1901 навчальному році — 44 чоловічої статі і 6 жіночої[106]. При цьому число дітей шкільного віку цього року налічувалося 215, а навчалося всього 50 дітей[107]. В 1901/1902 навчальному році було 45 учнів чоловічої статі і 7 жіночої, із них 50 православного сповідання і 2 єврея[108]. В 1902/1903 навчальному році налічувалося 40 учнів чоловічої статі і 5 жіночої[109]. За даними на 1909 в Молодовській школі навчалося 64 учня[110].

З 1890-х років при школі почала діяти шкільна бібліотека, яка за даними на 1897 рік мала в наявності 148 підручника 36-ти назв, 247 томів бібліотечних книг і 129 примірників 5-ти періодичних видань[111]. В 1899 році було 145 підручника 37-ти назв, 221 том бібліотечних книг і 32 примірника 5-ти періодичних видань[112].

У першому десятилітті XX столітті за ініціативою та під керівництвом вчителя Яворського в Молодовському народному училищі був організований співочий хор[113].

Піклувальниками школи в різні часи виступали місцеві поміщики і орендарі. В 1903 році попечителем школи був обраний і затверджений Хотинським земством граф В.Ф. Потоцький[114].

Однією з перших вчительок в селі Молодове була Анастасія Никифорівна Багницька. Викладацьку діяльність вона почала з 25 жовтня 1871 року. За даними на 1 вересня 1899 року її педагогічний стаж становив 28 років[115]. У 1886 році за ревну службу була премійована 25 рублями[116].

Законовчителями при цій школі були: місцевий псаломщик Михайло Чеголя (з 13 жовтня 1876 року), священик села Комарів Хотинського повіту Георгій Григорович Стадницький (з 26 жовтня 1876 року), псаломщик Молодовської церкви Василь Радванескул (з 2 липня 1877 року), священик села Селище Хотинського повіту Георгій Якович Гербановскій (з 16 жовтня 1878 року), священик села Молодове Василь Полянський (до 23 березня 1888), Марія Томецька (з 23 березня 1888) та ін.

Непоротівська церковно-приходська школа

Церковно-приходська школа грамоти в селі Непоротове буда відкрита в 1890-х роках. В 1898-1899 навчальному році в ній вчителював Василь Гудуман[117]. В 1899 році на місце вчителя в Непоротівську школу грамоти призначений Василь Чорний, який закінчив повітове училище[118]. За даними на 1902 рік там викладали Володимир Левандовський та Софія Чорна[119].

Піклувальником Непоротівської церковно-приходської школи впродовж декількох років був місцевий поміщик Павло Анастасійович Статевич. Так, наприклад, в 1896 році йому була оголошена подяка єпархіального начальства «за пожертву 450 рублів на ремонт будівлі церкви села Непоротове»[120]. В 1897-1898 навчальний рік: «поміщик Павло Статевич відпускав опалення для Непоротівської школи, забезпечив школу необхідним класним та навчальним приладдям, і пожертвував матеріал для відкриття і для спорудження нової будівлі»[121].

Ожівська церковно-приходська школа

За даними на 1914 рік в селі Ожеве діяла церковно-приходська школа «в домі власному», в якій навчалося 24 хлопчика і 1 дівчинка[122].

Пів-Мендикоуцька школа грамоти

Відкриття школи на хуторі Пів-Мендиківці (сучасне село Новоолексіївка) планувалося Хотинським земством в 1913 році, у найманому для цієї мети приміщенні, що було затверджено на земському зібранні 7 листопада 1912 року. Але через «несвоєчасне виконання громадою поселян умов, зазначених у постанові Земського зібрання», навчальний рік у Пів-Мендиківцях так і не почався[123]. Сталося це тільки в 1914 році.

Романкоуцьке жіноче народне училище

Романкоуцьке однокласне жіноче народне училище було відкрито в селі Романківці на кошти Хотинського земства і поміщиків Крупенських в 1884 році. Закрито в 1885 році: «по небажанню місцевих поселян посилати своїх дочок в училище»[124].

Романкоуцьке народне училище

Спочатку, в 1868 році на кошти Міністерства народної освіти, пожертвування селян і поміщиків Крупенських, було побудоване шкільне приміщення. У ньому в 1869 році було відкрита церковно-приходське училище, зване також як «народне сільське училище». В 1876 році церковно-приходське училище було перетворено в однокласне міністерське училище. У повідомленні Міністерства народної освіти про це сказано наступне: «25 минулого березня Романкоуцьке сільське училище, Хотинського повіту, Бессарабської губернії, перетворено в однокласне зразкове училище відомства Міністерства народної освіти. При перетворенні сього училища, було на обліку 65 учнів»[125].

Після закриття в 1885 році Романкоуцького жіночого народного училища цей навчальний заклад став змішаним. У 1916 році відкрита змішана п’ятикласна школа.

Першим учителем в Романкоуцькому народному училищі став Василь Андрійович Перепелюк, який прослужив при ньому трохи більше 30 років[126]. У 1885 році за свою педагогічну діяльність він був нагороджений званням почесного громадянина[127]. У 1886 році, за ревну службу отримав премію в 50 рублів[128]. У 1901 році він переведений в місто Хотин[129], де деякий час

Розкопинці

Колишній панський маєток де була школа села Розкопинці

викладав у Хотинському першому приходському однокласному училищі[130]. На його місце в Романківцях, з 1 вересня 1901 року заступив Іван Рашков, який закінчив учительську семінарію[131].

Також в Романківцях викладала Любов Андріївна Перепелюк. За даними на 1 вересня 1899 року її педагогічний стаж становив 7 років[132]. У 1900 році вона переведена в Бричанське жіноче училище.

Згідно з відомостями, витягнутими з «Журналу Преосвященнішого Павла, Єпископа Кишинівського і Хотинського, веденого при огляді єпархії в 1872 році, про народні школи» в Романківцях: «народна школа поміщається в досить міцному і місткому плетньовому будинку. Учнів у школі 48; учениць 4. Законовчитель приходський священик Карюков і вчитель Василь Перепелюк навчають, перший Закону Божому, а останній — іншим предметам. Хлопчиків навчають, між іншим, шевському ремеслу. Відповідали учні задовільно»[133].

З «Журналу, веденого Преосвященнішим Павлом, Єпископом Кишинівським і Хотинським, при огляді єпархії в 1875 році, про народні школи» дізнаємося, що стан Романкоуцької школи був наступним: «В училищі навчається 80 хлопчиків і 4 дівчинки. Училище знаходиться у відмінному стані: це одне з кращих училищ в Бессарабії. І законовчитель священик Карюков, і вчитель Перепелюк добре знають свою справу і розумно викладають. Учні відповідали дуже ладно. Шкода тільки, що ворожнеча законовчителя з учителем присутня одностайній їх дії. Навіть у моїй присутності, при учнях училища, вони не могли приховати своєї взаємної неприязні. Вона неодноразово, різко виявлялася. Мною зроблено наодинці суворе навіювання і законовчителю і вчителю жити в мирі або принаймні не виявляти своєї ворожнечі в присутності учнів і тим не розбещувати їх»[134].

У 1895/96 навчальному році Романкоуцькому народному училищі навчалося 67 учнів чоловічої статі і 13 жіночої, із них 74 православних і 4 католика[135]. В 1896/97 навчальному році було 67 учнів чоловічої статі і 13 жіночої, із них 75 православних, 4 католика і 1 єврей[136]. В 1897/98 навчальному році навчалося 76 учнів чоловічої статі і 7 жіночої, із них 80 православних і 3 католика[137]. В 1898/1899 навчальному році нараховувалося 81 учнів чоловічої і 5 жіночої статі, із них 84 православних і 2 єврея[138]. В 1899/1890 навчальному році було 79 учнів чоловічої статі і 17 жіночої статі, із них 92 православного віросповідання, 3 католика і 1 єврей[139]. В 1900/1901 навчальному році навчалося 89 учнів чоловічої статі і 18 жіночої, із них 102 православного віросповідання, 4 католика і 1 єврей[140]. В 1901/1902 навчальному році налічувалося 62 учня чоловічої статі і 16 жіночої, із них 72 православного віросповідання, 2 католика, 1 старообрядець і 3 єврея[141]. В 1910/1911 навчальному році навчалося 111 учнів[142].

В 1870 році при школі був відкритий ремісничий клас. У майстерні, влаштованій при училищі, учні навчалися шевському і башмачні ремеслу, по 4 години на тиждень[143].

З 1890-х років при школі почала діяти шкільна бібліотека, яка за даними на 1896 мала в наявності 509 підручників 128-ти назв, 105 томів бібліотечних книг і 506 примірників 4-х періодичних видань[144].

Піклувальниками школи протягом десятиліть були поміщики Крупенські, які всіляко підтримували вчителів та учнів цієї школи. Наприклад, в 1885 році М.М. Крупенский і його дружина пожертвували на чоловіче і жіноче училище 350 рублів[145]. В 1887 році — 150 рублів[146], а в 1897 році — 100 рублів[147].

Розкопинське народне училище

У 1912 році було прийнято рішення про відкриття школи в селі Розкопинці (тоді Роспопинці) Хотинського повіту, з уточненням, що в цьому населеному пункті знаходиться 147 дітей шкільного віку[148]. Було визначено, що на будівництво шкільного приміщення з каменю знадобитися 5300 рублів[149]. В тому ж 1912 році школа була відкрита для навчання, але з деяким запізненням відносно початку навчального року, так як «не виявилося підходящого місця для побудови школи»[150]. Приміщення для школи надав місцевий поміщик.

Секурянська єврейська релігійна початкова школа (Хедер)

Виходець із Сокирян, відомий лікар Й. Бейдер у своїх спогадах про життя в цьому містечку в кінці XIX – на початку XX століття, пише, що національної школи в Сокирянах, незважаючи на численність єврейського населення, не існувало до 1898 року. До цього навчанням єврейських дітей в Сокирянах займалися приватні вчителя — меламеди.

В 1898 році у Сокирянах випадково опинився випускник єшиви (тобто вищої школи) Г. Ратнер, з Литви. Йому, за сприянням Алекса Фельдберга і групи освічених лідерів громади, в числі яких були Гідель Орхов, Пінхас Фрейман, Йехіль Мозес, Лейб Рофех, Хаїм Суссман, Йехіль Брауер, Ш.Кіммелфельд, Яків Діннербург, вдалося отримати ліцензію від влади і відкрити національну єврейську школу.

Але ця школа довго не проіснувала. Її директор, який нещодавно одружився, зайнявся комерційною діяльністю, а його друг Алекс Фельдберг переїхав до Америки. Останній, коли повернувся із-за океану, разом з учителем Шапіро, знову відкрили національну школу, яка розпочала свою діяльність в «Корчмі Моше» (поруч з аптекою Щуки). Але і ця школа, проіснувавши близько двох років, теж була закрита. Причиною цього став відток місцевих вчителів, а також через місцевих органів влади, які вимагали звітності та позбавляли вчителів засобів до існування.

Але, знову ж, завдяки завзятості вже згаданого вчителя Шапіро, школа була знову відкрита. В 1905 році свій «Хедер» відкрили Берман і Зейдлер, а в 1908 році була відкрита школа Гольдштейна.

Першим учителем у Сокирянах став доктор Мейтер (дід Бен-Ціона Ротенберга). Другим вчителем був Моше Палатник, дідусь Малки Спектор. В основному, жінок і дівчат навчав Янкель Шрайбер Мейршков[151].

Секурянське жіноче училище

Окреме жіноче училище в містечку Сокиряни (тоді Секуряни) було відкрито в 1879 році, на кошти Хотинського земства, місцевих жителів і поміщиків Лішиних. За даними з відомості про «Стан земських шкіл Хотинського повіту в технічному і санітарно-гігієнічному відносинах» 1901року, училище було в наступному стані: «Площа садибного місця — 536 кв. саж. Будівля кам’яна, підштукатурена, зовнішні стіни кам’яні, внутрішні — цегляні, з сирцю. Дах ґонтовий. Підлоги дерев’яні. Печі цегляні з корінними трубами. Будівля цілком міцна і в санітарно-гігієнічному відношенні нормальна на 80 осіб. Флігель, в якому поміщаються 2 кухні для вчителів, — кам’яна будівля, підштукатурена, крита ґонтою, стелі чисті у розбіг, підлоги земляні. Два сараї: один обшитий, інший валькований, критий ґонтом. Погріб дерев’яний і над ним комора, валькована, крита ґонтом; відхоже місце»[152].

Першою вчителькою в цій школі була Неоніла Іванівна Дідек, яка закінчила єпархіальне училище. Викладати почала з 30 серпня 1879 року[153]. За даними на 1 вересня 1899 року її педагогічний стаж становив 20 років[154].

В 1895/96 навчальному році в Секурянському жіночому училищі навчалося 36 дівчаток, із них 29 православного віросповідання, 2 католички і 5 єврейок[155]. В 1896/97 навчальному році налічувалося 37 школярок, із них 27 православного віросповідання, 4 римо-католицького віросповідання і 6 єврейок[156]. В 1897/98 навчальному році вчилося 35 дівчаток[157]. У 1898/1899 навчальному році було 32 дівчинки, із них 27 православного віросповідання, 3 католички і 2 єврейки[158]. В 1899/1890 навчальному році значилася 31 дівчинка, із них 23 православного віросповідання, 4 католички і 4 єврейки[159]. В 1900/1901 навчальному році було 39 школярок[160]. В 1901/1902 навчальному році налічувалося 44 школярки, із них 43 православного сповідання і 1 католичка[161]. В 1902/1903 навчальному році було 46 учениць, із них 32 православного віросповідання, 2 католички, 2 старообрядницького толку і 10 єврейок[162].

З 1890-х років при школі почала діяти шкільна бібліотека, яка за даними на 1896 рік мала в наявності 162 підручника 19-ти назв[163].

Піклувальниками школи були місцеві поміщики — представники роду Лішиних. Приміром, в 1903 році попечителем школи був обраний і затверджений Хотинським земством Петро Миколайович Лішин[164].

Секурянське чоловіче училище

Будівництво приміщення чоловічого однокласного народного училища в Сокирянах було закінчено в 1870 році, і в той же рік нова школа відкрила двері для перших учнів. Спочатку цей навчальний заклад іменувалося «7-е Секурянське волосне з ремісничим відділенням училище». За даними на 1872 рік: «Народна школа поміщається в пристойній і місткій валькованій будівлі. Учнів у школі 21. Законовчитель священик Онуфрійович і вчитель Яків Степовський з ретельністю і успіхом виконують свої обов’язки. Відповіді учнів були дуже задовільні»[165].

З «Журналу, веденого Преосвященнішим Павлом, Єпископом Кишинівським і Хотинським, при огляді єпархії в 1875 році, про народні школи» дізнаємося, що стан Секурянської народної школи був наступним: «Секурянська школа у відмінному стані. Законовчитель священик Онуфрійович і вчитель Яворський — вельми слушні і справні і з відмінним успіхом займаються в школі»[166].

В 1878 році, під контролем і керівництвом училищної ради, на кошти місцевих жителів і за підтримкою Хотинського земства, почали будувати нову школу, яка відкрилася в 1880 році[167]. З цього року в Секурянському чоловічому училищі почав викладати вчитель Іван Георгійович Дідек (Дідик), який закінчив учительську семінарію. Викладацьку діяльність почав з 14 серпня 1880 року[168]. За даними на 1 вересня 1899 року його педагогічний стаж становив 19 років[169].

Практично з самого першого дня існування школи при ній почав діяти ремісничий клас[170]. На цих додаткових курсах учнів навчали шевському і башмачному ремеслу, по 4 години на тиждень, в майстерні влаштованій при училищі[171].

В 1895/96 навчальному році в Секурянському чоловічому училищі налічувалося 60 хлопчиків, із них 58 православного сповідання, 1 католик і 1 єврей[172]. В 1896/97 навчальному році було 60 учнів, із них 56 православного сповідання, 1 католик і 3 єврея[173]. В 1897/98 навчальному році навчалося 65 школярів, із них 61 православного сповідання, 2 католика, 1 лютеранин і 1 єврей[174]. В 1898/1899 навчальному році було 60 учнів, із них 57 православного сповідання і 3 католика[175]. В 1899/1890 навчальному році налічувалося 65 хлопчиків, із них 62 православного віросповідання, 2 католика і 1 єврей[176]. В 1900/1901 навчальному році навчалося 75 учнів, із них 73 православного сповідання і 2 католика, у тому числі 2 потомствених дворян[177]. В 1901/1902 навчальному році було 76 учні, із них 74 православного сповідання і 2 католика[178]. В 1902/1903 навчальному році навчалося 64 учнів, із них 63 православного сповідання і 1 старообрядець[179].

З 1890-х років при школі почала діяти шкільна бібліотека, яка за даними на 1896 мала в наявності 285 підручників 49-ти назв[180].

Секурянське змішане училище

Змішане народне училище в містечку Сокиряни було відкрито в першому десятилітті XX століття. Спочатку воно було однокласне, але потім ситуація змінилася. З «Доповіді комісії з розгляду різного роду прохань і клопотань» Хотинського повітового земства за 1909 рік, дізнаємося, що Секурянський волосний схід клопотав про відкриття в містечку Секурянах міського 4-х класного училища з допомогою від земства. Але комісія відмовила, порекомендувавши прохачам відразу звернутися з цим питанням до Дирекції народних училищ[181].

За даними на 1910/1911 навчальний рік у змішаному училищі було 105 учнів[182]. При школі діяв співочий хор.

Селищанське народне училище

Приміщення Селищанського однокласного народного училища було побудовано в 1874 році, на кошти Земства, пожертвування селян і поміщиків Бурдиків. У 1875 році воно здане в експлуатацію. За даними з відомості про «Стан земських шкіл Хотинського повіту в технічному і санітарно-гігієнічному відносинах» 1901року: «Площа садибного місця — 1200 кв. саж. Будівля заснована на вкопаних в землю стійках, стіни плотові мащені, дах ґонтовий, зі звисом в 1 ¼ арш., підперта стовпами і покриває призьбу, що оточує будівлю. Призьба обкладена каменем. Стелі чисті в ножівку, підлоги у всьому будинку дерев’яні, за винятком кухні, де підлоги земляні; печі кам’яні; труба і борів цегляні. З технічної точки зору після ремонту поточного року будівля ще послужить. У санітарно-гігієнічному відношенні класна кімната за своїм обсягом достатня для 40 учнів. Кількість світла в класній кімнаті зменшується внаслідок довгих спусків даху і крім того освітлені з 3-х сторін: північній, південній та східній»[183].

У 1895/96 навчальному році в Селищанському народному училищі навчалося 62 учня чоловічої статі і 5 жіночої, із них 65 православних і 1 католик[184]. В 1896/97 навчальному році було 54 учня чоловічої статі і 6 жіночої[185]. В 1897/98 навчальному році налічувалося 53 учня чоловічої статі і 8 жіночої, із них 59 православних і 2 єврея[186]. У 1897/98 навчальному році був 71 учень чоловічої статі і 9 жіночої[187]. В 1898/1899 навчальному році навчалося 65 учнів чоловічої і 10 жіночої статі, із них 72 православного сповідання і 3 єврея[188]. В 1899/1890 навчальному році було 65 школярів чоловічої статі і 10 жіночої статі, із них 73 православного сповідання і 2 єврея[189]. В 1900/1901 навчальному році налічувалося 54 учня чоловічої статі і 8 жіночої, із них 61 православного сповідання і 1 єврей[190], і це при тому, що дітей шкільного віку налічувалося 477 осіб[191]. В 1901/1902 навчальному році навчався 51 учень чоловічої статі і 9 жіночої, із них 57 православного сповідання і 3 єврея[192]. В 1902/1903 навчальному році був 48 учень чоловічої статі і 10 жіночої, із них 55 православного сповідання і 3 єврея[193]. За даними на 1909 в школі навчалося 67 учнів[194].

У 1910 році Селищанське однокласне земське училище перетворено на двохкомплектну школу з 4-х річним курсом навчання[195]. Тоді в школі навчалося 87 учнів — 61 хлопчик і 26 дівчаток.

З 1890-х років при школі почала діяти шкільна бібліотека, яка за даними на 1896 мала в наявності 363 підручника, 227 бібліотечних книг і 275 примірників 5-ти періодичних видань[196]. В 1897 році було 112 підручників 52-ти назв, 204 томи бібліотечних книг і 101 екземпляр 5-ти періодичних видань[197].

Покровителями школи багато років були місцеві поміщики – Марія та Павло Павлович Бурдик. У 1903 році попечителем школи була обрана і затверджена Хотинським земством поміщиця з села Яноуци — Н.О. Казимір[198]. За даними на 1912/1913 навчальний рік, попечителькою Селищанської школи була Ганна Миколаївна Крупенська[199].

Сербичанська церковно-приходська школа

Практично з самого початку останнього десятиліття XIX століття сільська громада села Сербичани клопотала через різні установи про відкриття в їхньому селі школи, в якій могли б вчиться їх діти. В 1897 році поміщиця села Сербичани Вікторія Іванівна Занга запропонувала Хотинській управі утримання школи в цьому селі, а селянська громада була готова дати приміщення[200].

13 листопада 1898 року в Сербичанах була відкрита церковно-приходська школа. В 10 годин ранку цього дня священиками було здійснено мале освячення води і окроплення будівлі школи. Діти шкільного віку (їх було до 70 душ) були окроплені святою водою і їм вчителькою були роздані хрестики.

Правда, приміщення цієї школи в рік відкриття, як зазначив священик Афанасій Софронович, було тісним «і школі на перших порах доведеться миритися з багатьма незручностями»[201].

Першою вчителькою була призначена Марія Центюль, яка працювала до цього в Волошківській школі, і яка закінчила єпархіальне жіноче училище. Всіляку допомогу на перших порах їй надавав псаломщик села Сербичани Семен Васильович Левицький, який був затверджений на цій посаді 30 червня 1898 року. В 1899 році на місце Марії Центюль призначено Олександру Сорочан, яка до цього працювала у Васильківській школі Сорокського повіту[202]. В тому ж році на її місце заступила Олімпіада Радонежська[203]. За даними на 1902 рік в Сербичанській школі вчителювали Олексій Карпович Жолондковський і священик Феодосій Светенко[204].

Попечителькою школи була поміщиця Вікторія Іванівна Занга. Щорічно, із своїх коштів вона відпускала по 240 рублів[205].

В 1908 році в Сербичанах почалося будівництво нового приміщення школи. Але через недостатнє фінансування воно не було закінчено і в 1909 році. Місцевий священик Феодосій Іванович Светенко (1878-1941), який до того ж, був завідувачем і законовчителем Сербичанської церквно-приходської школи, звертався до Хотинської управи з проханням «про асигнування 300 р. на закінчення спорудження будівлі церковно-ротходської школи, з оглядом на те, що громада царан того села вкрай пригнічена в матеріальному відношенні». Але це клопотання було відхилено[206]. І якби не допомога поміщиків Занга, невідомо було б чи це будівництво закінчено.

Шебутинецьке народне училище

Шебутинське

Шебутинське народне училище, 1911 рік

Питання про відкриття в селі Шебутинці земської школи виносилося на обговорення Хотинського земства починаючи з середини 1890-х років. Місцеве населення, клопочучись через різні установи, просило відкрити в їх селищі училище, пропонуючи внести на будівлю будівель 1000 рублів[207]. В 1901 році управа внесла в план на 1902 рік спорудження народного училища[208]. Хотинське земство уклало контракт на будівлю школи в Шебутинцях і нової школи в селі Молодове з підрядником Добровольським, за 5722 рублі[209]. В 1903 році школа відкрила свої двері для перших учнів[210]. За даними на 1906 рік в ній навчалося 68 селянських дітей, в 1909 році — 47 учнів, а в 1910/1911 навчальному році налічувалося 49 школярів, із яких було 7 дівчаток. В 1912/1913 навчальному році вчилося 60 учнів[211].

Окрім вивчення обов’язкових шкільних предметів, «учні завжди по неділях і святкових днях ходили до церкви і були присутні при здійснені Божественної літургії під наглядом вчительки»[212].

(Эта  статья на русском языке — на страничке «Главная (рус)»)

______________________________________________

Примітки:

[1] Гарусова О. Образовательные проекты бессарабского дворянства середины XIX в. // Revista de Etnologie şi Culturologie. Vol. IX–X. – Chişinău, 2011. – P. 208.

[2] Ibidem, p. 208 – 209.

[3] Ibidem, p. 210.

[4] Зибачинський І.В. Соціально-економічний, суспільний та культурний розвиток Північної Бессарабії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. – Чернівці, 2005.

[5] Там само.

[6] Там само.

[7] Там само.

[8] Крачун Т.А.. Очерки по истории развития школы и педагогической мысли в Молдавии. – Кишинев: Лумина, 1969. – С. 153 – 154.

[9] Ведомость о Свято-Димитриевской церкви селения Белоусовки, Хотинского уезда Кишиневской епархии и священно и церковнослужителях за 1896 год.

[10] Таранец С.В. Проблемы воспитания и образования детей старообрядцев в XVIII- начале XX вв. // Доля старообрядства в XX – на початку XXI ст.: Історія та сучасність . – Київ: Віпол, 2009 . – Вип. 3: До 75-річчя від дня народження та 50-річчя наук. діяльн. проф. Моск. ун-ту ім. М. В. Ломоносова Ірини Василівни Поздєєвої . – С. 167.

[11] Статистические сведения о церковно-приходских школах и школах грамотности кишиневской епархии за 1890 год // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1890. — № 24, 15 декабря. – С. 1103.

[12] Ведомость о Свято-Димитриевской церкви селения Белоусовки, Хотинского уезда Кишиневской епархии и священно и церковнослужителях за 1896 год.

[13] Хотинское земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы, постановления XXIV Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1892 года и доклад экстренному Земскому Собранию 18 марта 1893 г. с постановлениями сего Собрания. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1893. – С. 110.

[14] Клировая ведомость Свято-Димитриевской церкви села Белоусовки 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии, за 1914 год.

[15] Распоряжения Епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1899. — № 22, ноября. – С. 646.

[16] Там само, с. 646.

[17] Ведомость о церкви состоящей в 5-ом Благочиническом округе Хотинского уезда Кишиневской епархии в с. Василиуцах, за 1914 год.

[18] Список законоучителей школ церковно-приходских и грамоты Кишиневской епархии, коим назначено единовременное вознаграждение из казенных сумм за 1902 год, и учащих в тех же школах, коим назначены: а) дополнительное пособие из тех же сумм за 1902 год, и б) денежная награда за 190½ учебный год // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1903. — № 11. – С. 244 – 254.

[19] Ведомость о Св. Архангело-Михайловской церкви, состоящей в 3-м округе Хотинского уезда Кишиневской епархии в села Васкоуцах, за 1914 год.

[20] Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1901. — № 24, 15 декабря. – С. 65.

[21] Ведомость о Св. Архангело-Михайловской церкви, состоящей в 3-м округе Хотинского уезда Кишиневской епархии в села Васкоуцах, за 1914 год.

[22] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXVIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1896 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1897. – С. 108.

[23] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXIX Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1897 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1898. – С. 136.

[24] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXX очередного Уездного Земского Собрания созыва 1898 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1899. – С. 260.

[25] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1899 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1900. – С. 222.

[26] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1900 г. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 62.

[27] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1901 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 192.

[28] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1902 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1902. – С. 198.

[29] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1903 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1903. – С. 190.

[30] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1901 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 346 — 347.

[31] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXVIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1896 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1897. – С. 109.

[32] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1901 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 305.

[33] Отчеты, доклады, сметы и раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XLIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1911 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1912. – С. 211 – 213.

[34] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1899 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1900. – С. 230.

[35] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1902 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1902. – С. 213.

[36] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XLV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1913 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1914. – С. 175.

[37] Мишогло Н.Н. Открытие школы грамоты в селе Ветрянке, Хотинского уезда // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1898. – Год 31. — № 3. – С. 60 – 61.

[38] Отчет о церковно-приходских школах и школах грамоты Кишиневской епархии за 1895-96 учебный год. (Продолжение) // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1896. — № 24. – С. 713.

[39] Распоряжения Епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1896. — № 10, 15 мая. – С. 270.

[40] Отчет о церковно-приходских школах и школах грамоты Кишиневской епархии за 1897-98 учебный год. // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1898. — № 8. (Приложение) – С. 85.

[41] Распоряжения Епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1899. — № 22, ноября. – С. 645.

[42] Отчет Кишиневского епархиального наблюдателя о состоянии церковных школ Кишиневской епархии 1897/8 учебный год // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1899. — № 11. – С. 265.

[43] Хотинское земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы, постановления XXIV Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1892 года и доклад экстренному Земскому Собранию 18 марта 1893 г. с постановлениями сего Собрания. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1893. – С. 103.

[44] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1902 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1902. – С. 214.

[45] Хотинское земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы, постановления XXIV Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1892 года и доклад экстренному Земскому Собранию 18 марта 1893 г. с постановлениями сего Собрания. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1893. – С. 107.

[46] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1903 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1903. – С. 349.

[47] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1901 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 350 – 351.

[48] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXVIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1896 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1897. – С. 111.

[49] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXIX Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1897 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1898. – С. 137.

[50] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXVIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1896 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1897. – С. 110 .

[51] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXIX Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1897 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1898. – С. 136.

[52] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXX очередного Уездного Земского Собрания созыва 1898 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1899. – С. 260.

[53] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1899 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1900. – С. 222.

[54] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1900 г. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 62.

[55] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1901 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 194.

[56] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1902 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1902. – С. 198.

[57] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1903 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1903. – С. 190.

[58] Годовой отчет о наблюдении за законоучительством и духовно-нравственном воспитанием в земских и министерских училищах Бессарабской губернии. 1910/11 год. – Кишинев: Епархиальная типография, 1911. – С. 223.

[59] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1899 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1900. – С. 230.

[60] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1902 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1902. – С. 215.

[61] Хотинское земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы, постановления XXV Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1893 года и доклады Экстренному земскому собранию 8-го и 9-го сентября 1893 г. с постановлениями сего Собрания. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1894. – С. 138.

[62] Таранец С.В. Проблемы воспитания и образования детей старообрядцев в XVIII- начале XX вв. // Доля старообрядства в XX – на початку XXI ст.: Історія та сучасність . – Київ: Віпол, 2009 . – Вип. 3: До 75-річчя від дня народження та 50-річчя наук. діяльн. проф. Моск. ун-ту ім. М. В. Ломоносова Ірини Василівни Поздєєвої . – С. 162.

[63] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXX очередного Уездного Земского Собрания созыва 1898 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1899. – С. 265.

[64] Ведомость о Св. Введенской Единоверческой церкви, состоящей в 3 округе Хотинского уезда Кишиневской епархии в селе Грубно, за 1914 год.

[65] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXVII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1905 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1905. – С. 21 – 22.

[66] Там само, с. 22.

[67] Там само, с. 209.

[68] Хотинское Земство. Доклады Хотинской Уездной Земской Управы XXXVIII очередному Хотинскому Уездному Земскому собранию созыва 1906 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1906. – С. 63.

[69] Там само, с. 63–64.

[70] Отчет о церковно-приходских школах грамоты Кишиневской епархии за 1890-91 учебный год. (Окончание) // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1891. — № 23, 1 декабря. – С. 764.

[71] Хотинское земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы, постановления XXV Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1893 года и доклады Экстренному земскому собранию 8-го и 9-го сентября 1893 г. с постановлениями сего Собрания. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1894. – С. 138.

[72] Распоряжения Епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1896. — № 19, 1 октября. – С. 517.

[73] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1896. — № 23, 1 декабря. – С. 638.

[74] Отчет Кишиневского епархиального наблюдателя о состоянии церковных школ Кишиневской епархии 1897/8 учебный год // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1899. — № 11. – С. 269.

[75] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXVI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1904 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1905. – С. 256.

[76] Список законоучителей школ церковно-приходских и грамоты Кишиневской епархии, коим назначено единовременное вознаграждение из казенных сумм за 1902 год, и учащих в тех же школах, коим назначены: а) дополнительное пособие из тех же сумм за 1902 год, и б) денежная награда за 190½ учебный год // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1903. — № 11. – С. 244 – 254.

[77] Хотинское земство. XVII очередное Уездное Земское Собрание. Отчеты, доклады, Уездной Земской Управы и Постановления Земского Собрания созыва 1885 года. – Кишинев: Типография Бессарабского Губернского Правления, 1886. – С. 161.

[78] Там само, с. 165.

[79] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1903 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1903. – С. 348.

[80] Хотинское земство. XVII очередное Уездное Земское Собрание. Отчеты, доклады, Уездной Земской Управы и Постановления Земского Собрания созыва 1885 года. – Кишинев: Типография Бессарабского Губернского Правления, 1886. – С. 164.

[81] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1902 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1902. – С. 215.

[82] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXVIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1896 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1897. – С. 110.

[83] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXIX Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1897 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1898. – С. 136.

[84] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXX очередного Уездного Земского Собрания созыва 1898 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1899. – С. 260.

[85] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1899 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1900. – С. 222.

[86] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1900 г. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 62.

[87] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1901 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 192.

[88] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1902 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1902. – С. 198.

[89] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1903 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1903. – С. 190.

[90] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1901 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 350 – 351.

[91] Сведения о Ломачинском двухкомплектном народном училище (к 1-му декабря 1910 года).

[92] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXVIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1896 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1897. – С. 111.

[93] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXIX Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1897 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1898. – С. 137.

[94] Годовой отчет о наблюдении за законоучительством и духовно-нравственном воспитанием в земских и министерских училищах Бессарабской губернии. 1910/11 год. – Кишинев: Епархиальная типография, 1911. – С. 224.

[95] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XLV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1913 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1914. – С. 182 – 183.

[96] Отчеты, доклады, сметы и раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XLIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1911 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1912. – С. 206.

[97] Отчет о церковно-приходских школах и школах грамоты Кишиневской епархии за 1895-96 учебный год. (Продолжение) // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1896. — № 24. – С. 709.

[98] Там само, с. 709.

[99] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1903. – № 14, 15 июля. – С. 319.

[100] Хотинское Земство. Доклады Хотинской Уездной Земской Управы XXXVIII очередному Хотинскому Уездному Земскому собранию созыва 1906 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1906. – С. 113 – 114.

[101] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1902 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1902. – С. 214.

[102] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXIX Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1897 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1898. – С. 136.

[103] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXX очередного Уездного Земского Собрания созыва 1898 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1899. – С. 260.

[104] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1899 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1900. – С. 222.

[105] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1900 г. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 62.

[106] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1901 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 194.

[107] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1901 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 348.

[108] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1902 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1902. – С. 198.

[109] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1903 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1903. – С. 190.

[110] Годовой отчет о наблюдении за законоучительством и духовно-нравственном воспитанием в земских и министерских училищах Бессарабской губернии. 1909 год. – Кишинев: Епархиальная типография, 1909. – С. 250.

[111] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXIX Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1897 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1898. – С. 137.

[112] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1899 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1900. – С. 225.

[113] Годовой отчет о наблюдении за законоучительством и духовно-нравственном воспитанием в земских и министерских училищах Бессарабской губернии. 1910/11 год. – Кишинев: Епархиальная типография, 1911. – С. 216.

[114] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1903 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1903. – С. 451.

[115] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1899 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1900. – С. 229.

[116] Хотинское земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XVIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1886 г. – Хотин: Тип. М.Ш. Ландвигера, 1887. – С. 173.

[117] Распоряжения Епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1899. — № 22, ноября. – С. 646.

[118] Там само, с. 646.

[119] Список законоучителей школ церковно-приходских и грамоты Кишиневской епархии, коим назначено единовременное вознаграждение из казенных сумм за 1902 год, и учащих в тех же школах, коим назначены: а) дополнительное пособие из тех же сумм за 1902 год, и б) денежная награда за 190½ учебный год // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1903. — № 11. – С. 244 – 254.

[120] Распоряжения Епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1896. — № 19, 1 октября. – С. 517; Отчет о церковно-приходских школах грамоты Кишиневской епархии за 1895 – 1896 г учебный год. (Продолжение) // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1896. — № 24. – С. 713.

[121] Отчет о церковно-приходских школах и школах грамоты Кишиневской епархии за 1897-98 учебный год. // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1898. — № 8. (Приложение) – С. 84.

[122] Ведомость о церкви, состоящей в с. Ожево 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии, в честь Св. Преподобной Матери Параскевы, за 1914 год.

[123] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XLV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1913 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1914. – С. 64.

[124] Хотинское земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XVIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1886 г. – Хотин: Тип. М.Ш. Ландвигера, 1887. – С. 170.

[125] Журнал Министерства народного просвещения. Пятое десятилетие. Часть CLXXXV. – СПБ., 1876. – Май. – С. 104.

[126] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1899 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1900. – С. 229.

[127] Хотинское земство. XVII очередное Уездное Земское Собрание. Отчеты, доклады, Уездной Земской Управы и Постановления Земского Собрания созыва 1885 года. – Кишинев: Типография Бессарабского Губернского Правления, 1886. – С. 164.

[128] Хотинское земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XVIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1886 г. – Хотин: Тип. М.Ш. Ландвигера, 1887. – С. 173.

[129] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1901 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 386.

[130] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1902 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1902. – С. 203 – 204.

[131] Там само, с. 213.

[132] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1899 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1900. – С. 230.

[133] Извлечение из журнала Преосвященнейшего Павла, Епископа Кишиневского и Хотинского, веденного при обозрении епархии в 1872 году, о народных школах // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1875. — № 19. – С. 690 – 704.

[134] Извлечение из журнала, веденного Преосвященнейшим Павлом, Епископом Кишиневским и Хотинским, при обозрении епархии в 1875 г., о народных школах // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1875. — № 19. – С. 705 – 714.

[135] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXVIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1896 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1897. – С. 108.

[136] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXIX Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1897 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1898. – С. 136.

[137] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXX очередного Уездного Земского Собрания созыва 1898 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1899. – С. 260.

[138] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1899 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1900. – С. 222.

[139] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1900 г. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 62.

[140] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1901 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 192.

[141] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1902 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1902. – С. 198.

[142] Годовой отчет о наблюдении за законоучительством и духовно-нравственном воспитанием в земских и министерских училищах Бессарабской губернии. 1910/11 год. – Кишинев: Епархиальная типография, 1911. – С. 213.

[143] Ведомость о дополнительных ремесленных классах при учебных заведениях Дирекции народных училищ Бессарабской губернии за 1880 год // Вестник Бессарабского Земства, издаваемый Губернскою Земскою управою. – Кишинев, 1881. – № 7-8. – С. 62 – 75.

[144] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXVIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1896 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1897. – С. 109.

[145] Хотинское земство. XVII очередное Уездное Земское Собрание. Отчеты, доклады, Уездной Земской Управы и Постановления Земского Собрания созыва 1885 года. – Кишинев: Типография Бессарабского Губернского Правления, 1886. – С. 166.

[146] Хотинское земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XX очередного Уездного Земского Собрания созыва 1888 г. – Хотин: Тип. М.Ш. Ландвигера, 1889. – С. 98.

[147] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXIX Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1897 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1898. – С. 142.

[148] Отчеты, доклады, сметы и раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XLIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1911 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1912. – С. 215.

[149] Там само, с. 216.

[150] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XLV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1913 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1914. – С. 63.

[151] Seḳuryan (Besarabyah): be-vinyanah uve-ḥurbanah (סקוריאן (ביסרביה): בבנינה ובחורבנה) / Ze’ev Igeret (איגרת, זאב) – Tel Aviv: Va’ad ha-Irgun shel yots’e Sekuryan, 1954. – P. 8 – 22.

[152] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1901 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 348 – 349.

[153] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1902 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1902. – С. 215.

[154] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1899 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1900. – С. 229.

[155] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXVIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1896 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1897. – С. 110 .

[156] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXIX Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1897 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1898. – С. 136.

[157] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXX очередного Уездного Земского Собрания созыва 1898 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1899. – С. 260.

[158] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1899 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1900. – С. 222.

[159] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1900 г. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 62.

[160] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1901 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 192.

[161] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1902 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1902. – С. 198.

[162] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1903 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1903. – С. 190.

[163] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXVIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1896 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1897. – С. 111.

[164] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1903 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1903. – С. 451.

[165] Извлечение из журнала Преосвященнейшего Павла, Епископа Кишиневского и Хотинского, веденного при обозрении епархии в 1872 году, о народных школах // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1875. — № 19. – С. 690 – 704.

[166] Извлечение из журнала, веденного Преосвященнейшим Павлом, Епископом Кишиневским и Хотинским, при обозрении епархии в 1875 г., о народных школах // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1875. — № 19. – С. 705 – 714.

[167] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1902 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1902. – С. 215.

[168] Там само, с. 215.

[169] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1899 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1900. – С. 230.

[170] Сборник Бессарабского Земства, издаваемый Бессарабскою Областною Земскою Управою. – Год третий. – Кишинев: Типография Областного правления, 1873. — № 1. – С. 63.

[171] Ведомость о дополнительных ремесленных классах при учебных заведениях Дирекции народных училищ Бессарабской губернии за 1880 год // Вестник Бессарабского Земства, издаваемый Губернскою Земскою управою. – Кишинев, 1881. – № 7-8. – С. 62 – 75.

[172] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXVIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1896 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1897. – С. 110.

[173] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXIX Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1897 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1898. – С. 136.

[174] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXX очередного Уездного Земского Собрания созыва 1898 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1899. – С. 260.

[175] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1899 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1900. – С. 222.

[176] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1900 г. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 62.

[177] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1901 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 192.

[178] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1902 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1902. – С. 198.

[179] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1903 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1903. – С. 190.

[180] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXVIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1896 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1897. – С. 111.

[181] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XLI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1909 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1910. – С. 175.

[182] Годовой отчет о наблюдении за законоучительством и духовно-нравственном воспитанием в земских и министерских училищах Бессарабской губернии. 1910/11 год. – Кишинев: Епархиальная типография, 1911. – С. 222.

[183] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1901 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 348 – 349.

[184] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXVIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1896 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1897. – С. 108.

[185] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXIX Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1897 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1898. – С. 136.

[186] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXX очередного Уездного Земского Собрания созыва 1898 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1899. – С. 260.

[187] Там само, с. 260.

[188] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1899 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1900. – С. 222.

[189] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1900 г. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 62.

[190] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1901 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 192.

[191] Там само, с. 348.

[192] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1902 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1902. – С. 198.

[193] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1903 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1903. – С. 190.

[194] Годовой отчет о наблюдении за законоучительством и духовно-нравственном воспитанием в земских и министерских училищах Бессарабской губернии. 1909 год. – Кишинев: Епархиальная типография, 1909. – С. 252.

[195] Годовой отчет о наблюдении за законоучительством и духовно-нравственном воспитанием в земских и министерских училищах Бессарабской губернии. 1910/11 год. – Кишинев: Епархиальная типография, 1911. – С. 214.

[196] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXVIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1896 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1897. – С. 109.

[197] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXIX Очередного Уездного Земского Собрания созыва 1897 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1898. – С. 137.

[198] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1903 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1903. – С. 451.

[199] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XLV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1913 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1914. – С. 177.

[200] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXX очередного Уездного Земского Собрания созыва 1898 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1899. – С. 265.

[201] Св. А. С-чъ. Открытие церковно-приходской школы в сел. Сербичанах, Хотинского уезда // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1898. – Год 31. — № 24. – С. 813 – 816.

[202] Распоряжения Епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1899. — № 18, 15 сентября. – С. 491.

[203] Распоряжения Епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1899. — № 22, ноября. – С. 646.

[204] Список законоучителей школ церковно-приходских и грамоты Кишиневской епархии, коим назначено единовременное вознаграждение из казенных сумм за 1902 год, и учащих в тех же школах, коим назначены: а) дополнительное пособие из тех же сумм за 1902 год, и б) денежная награда за 190½ учебный год // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1903. — № 11. – С. 244 – 254.

[205] Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1900. – № 21, 1 ноября. – С. 60.

[206] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XLI очередного Уездного Земского Собрания созыва 1909 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1910. – С. 141, 171.

[207] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXX очередного Уездного Земского Собрания созыва 1898 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1899. – С. 265.

[208] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки, Хотинской Уездной Земской Управы и Постановления XXXIII очередного Уездного Земского Собрания созыва 1901 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1901. – С. 310, 316.

[209] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XXXV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1903 года. – Хотин: Типография М. Ладвингера, 1903. – С. 15 – 16.

[210] Школьная сеть с кратким обзором состояния начального образования. – Вып. 5: Хотинский уезд. Приложение к докладу Управы о введении всеобщего обучения в Бессарабии ХХХIХ очередной сессии. – Кишинев: Изд. Бессарабского Губернского Земства, 1907. – С. 31.

[211] Хотинское Земство. Отчеты, доклады, сметы, раскладки Хотинской Уездной Земской Управы и постановления XLV очередного Уездного Земского Собрания созыва 1913 года. – Хотин: Типография М. Ландвигера, 1914. – С. 186–187.

[212] Годовой отчет о наблюдении за законоучительством и духовно-нравственном воспитанием в земских и министерских училищах Бессарабской губернии. 1909 год. – Кишинев: Епархиальная типография, 1909. – С. 252.

Залиште свій коментар