На острові трипільців – знову розкопки

Автор: admin

Археологи вирішили до кінця дослідити місцину, де торік виявилиOzevo рештки поселення трипільської культури, яке існувало понад 6000 років тому.

Ще зовсім недавно невеличкий і здалеку майже непомітний острів у Дністрі навпроти села Ожеве Сокирянського району на Буковині не привертав до себе ніякої уваги. Хіба що вабив місцем для купання та літньої засмаги сільських хлопчаків чи тих, хто прагне побути у тиші, щоб помилуватися красою природи.

Щасливці серед таких, буваючи на ньому, часто подибували під ногами різне череп’я, кістяні вироби, маленькі кам’яні фігурки тварин, а інколи й уламки гончарного посуду. Проте якогось значення знахідкам ніхто не надавав, мовляв, мало що вода може вихлюпнути із дна річки на поверхню землі. Щоправда, хтось із небайдужих місцевих жителів таки насмілився показати науковцям у Києві знайдені на острові кістяні знаряддя праці та кам’яні наконечники стріл і списів.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

І Дністровська комплексна археологічна експедиція Інституту археології НАН України у 2012 році, перевіряючи раніше відкриті пам’ятки трипільської культури, вирішила дослідити і названий острівець. Тим більше, що у зв’язку з технологічною необхідністю Дністровської ГЕС він підлягає затопленню. До експедиції приєдналися науковці із США, Польщі, Молдови. Активну участь в розкопках взяли студенти-практиканти декількох вузів, зокрема, з Києва, Вінниці, Житомира.

Дослідники працювали, не покладаючи рук, адже, знявши на площі майже 2 гектари грунтовий шар завтовшки 1-1,2 метра, відразу зрозуміли, що місцина ця непроста і багатообіцяюча. Невдовзі їх сподівання не тільки підтвердилися, а й увінчалися неабияким успіхом, оскільки вдалося натрапити на окраїну трипільського поселення віком 4300-4200 років до н.е., у якому частково збереглися 10 будівель, причому, чотири з них – майже цілковито: з печами, жертовниками, фрагментами орнаментів на стінах. Споруди були двоповерхові: на другому – житло, а на першому – господарська частина. Найбільша з них мала довжину 28, а ширину – 10 метрів.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Виявлено також чимало різного посуду, кам’яних знарядь праці і навіть тогочасні прикраси.

Керівник експедиції кандидат історичних наук Д.К. Чорновол розповідав тоді, що це знахідка надзвичайної цінності, аналогів якій немає, і йому дуже хотілося завершити дослідження. Однак через недостатність фінансування зробити це торік не вдалося. Тож археологи прибули сюди нинішнього літа. У складі експедиції – старші наукові співробітники Інституту археології НАН України Д.В. Каравайка, Д.С. Гречко, молодші наукові співробітники А.В. Івченко, С.О. Купрій, а також лаборантський склад – С.О Кучер, Г.В. Маринченко та інші.

Ще тільки світає, а дослідники вже на об’єкті. Лопатою, ножем і щіточкою вони роблять свою звичну справу – розсувають землю і дошукуються слідів наших далеких пращурів, котрі господарювали на цій землі ще 6000 років тому. Як відомо, трипільці займалися землеробством і скотарством, володіли гончарним ремеслом, будували двоярусне наземне житло. Вони вже тоді орали землю мотиками. До речі, є факти, що найдавніші рештки трипільських кам’яних мотик на території України походять з поселення Бернашівка, що розташоване за Дністром, майже навпроти цього острова. Великих розмірів робочу частину мотики, також виготовленої з каменю, було знайдено якраз в OLYMPUS DIGITAL CAMERAпоселенні Ожеве. Дослідження леза мотики показали, що знаряддя заглиблювалось на 14 см.

За твердженням науковців, трипільці – були люди, які можливо першими почали робити тканий одяг і вміли прикрашати цей одяг.

Завітавши нещодавно до археологів у розкоп, поцікавився у Д.К. Чорновола, який в той час якраз викопував з коричнюватої глейової землі якусь фігурну річ, на які артефакти натрапили науковці вже цього сезону?

– З перших днів в поле зору потрапляли різні дрібнички – фігурки тварин, наконечники стріл, фрагменти кераміки, а щойно відкопали роги дикого тура, – сказав співрозмовник. – Вони не такі великі, але масивні. Трипільці одомашнювали диких тварин, а від тура пішла вся велика рогата худоба.

Відтак керівник експедиції показав рукою на своєрідний малюнок рівчаків, що нагадують із землі дивні споруди у вигляді перехрещених жолобів, вимазаних глиною, які сходились до ями. На такі «підземні стежки» археологи вже натрапляли в кількох місцях, а тепер от вони зустрілись їм з північної сторони майданчика. Міркували, що це якісь дренажні споруди навколо давнього селища, потім була версія про сакральний зміст дивної знахідки. Та коли повністю розкопали «жолоби», зрозуміли, що це, мабуть, споруди, в яких тутешні поселенці відмочували і дубили шкури тварин, відділяли їх від шерсті. Адже неподалік виявлені сліди шкірообробки, в тому числі знайдено немало скребачок для розробки шкур.

Оглянути інші місця досліджуваного майданчика вдалося тільки побіжно, бо в небі раптом загуркотіло і понад Дністром вже вкотре пішов рясний дощ. Намету поруч не було, тому, зібравши інструменти та прихопивши мішок з викопаним трипільським раритетом, разом заспішили на базу експедиції. Вона ніби й недалеко, та дощ періщитьOLYMPUS DIGITAL CAMERA дедалі більше. А тут ще й вода в річці прибуває і прямо на очах перекриває кам’яний місток, що з’єднує острівець з правим берегом, на який нам потрібно вибратись. Якась мить – і поза нами Дністер вже накриває місток. Потрапити на розкопки можна буде, як зменшиться скидання води через греблю ГЕС, або ж обхідним шляхом, яким часто користуються археологи.

Як ступили на подвір’я маленької і старенької хатини, що слугує археологам за пристанище, дощ припинився і знову виглянуло сонце. Щоб не гаяти дорогоцінний літній час, черговий по кухні взявся готувати для всіх обід, а Д.К. Чорновіл через «бук» вирішив продемонструвати торішнє відео, що зроблене у форматі №3D. Прокручуючи його, бачимо весь досліджуваний майданчик, притягуємо і збільшуємо найбільш цікаві місця. Ось тут, з південного боку, добре видно перші згадувані споруди для обробки шкур, ближче до центру – виблискують білими овалами стосики-кучугури молюсок, з яких ніби хтось навмисне вимостив таку собі призьбу чи лавочку, а далі – соромливо виглядає із земної товщі глиняний горщик, фрагменти іншого посуду. Посередині – повно всяких черепків, за ними – обвуглене дерево, що не встигло згоріти, як тутешні мешканці полишали обжите місце, і скрізь – перепалена глина, без якої, мабуть, не можна уявити життя трипільців.

Гортаючи сторінки своєрідного відеозвіту, Дмитро Костянтинович розповідав, що найбільше матеріалів дала ділянка, яка частково заходить у захисну бровку. Нині проводяться її дослідження. Тут знайдено будівлю, в якій, можливо, були кремінна майстерня, де виготовляли знаряддя праці і наконечники для стріл та списів, а також розташовувався пункт обробки тваринних шкур. Він показував знайдені кам’яні сокири, чималу колекцію кам’яних і кремінних наконечників стріл і списів, гончарний посуд з прокресленим орнаментом і без нього та чимало інших дивних, вірогідно ритуальних предметів. Приміром, подвійні керамічні посудини (переважно в фрагментах), які археологи називають біноклем за те, що вони дуже схожі на справжній бінокль, а також вироби з кістки – проколки, ножики, ковшики, черпаки. Крім цього, бачимо різні зооморфні статуетки, невеличкі горщики, що використовувались, можливо, для жертвоприношення. Дивовижною знахідкою є глиняна дошка 20х20 см з вічками і розсип ритуальних чи, можливо, гральних фігурок. Науковці вважають, що це може бути набір для гри на зразок шахів чи іншої подібної гри. Знайшли археологи на острівці й декілька мідних виробів, рідкісних для трипільських поселень на території України, це вцілілий рибальський гачок, уламки шила й намистина чи бусина – такий собі невеличкий циліндр у 1,5 сантиметри з отвором. Можливо цю прикрасу носила якась із трипільських жінок…

OLYMPUS DIGITAL CAMERAЗавершуючи цю невеличку екскурсію трипільським островом, котрий саме так і називають тепер в народі, варто сказати, що в короткій, але щирій і вельми цікавій бесіді з археологами довідався, що вони сповнені намірів якнайповніше дослідити цей неповторний клаптик землі, і не тільки віднайти історичні артефакти, матеріальні сліди давніх культур, а й відтворити цілком картину тодішнього життя трипільців. Завдяки їх дослідженням, можливо, вже скоро ми будемо знати, які були кліматичні умови, як до них пристосовувались люди в побуті, господарських справах, за рахунок чого досягали успіхів і як сягнули такої високої культури, якою дивується нині чи не весь світ.

Олександр Чорний, директор Сокирянського історичного музею.

Фото автора:

1.  Вид на острів від с. Ожеве.

2. Одна із ділянок розкопок.

3. Робочий момент у розкопі.

4. Натрапили на знахідку (праворуч — керівник експедиції Д.К. Чорновол).

5. На відпочинку.

____________________________________________________________

Один відгук на «На острові трипільців – знову розкопки»

  1. Dnistrova в 01.07.2013 at 14:00

    Виходить. правду кажуть науковці, що землі Буковини, в тому числі й Сокирянщини, це справжній археологічний клондайк! От уже й трипільське поселення, якому понад 6000 років, відкопали під Ожевим. Аж не віриться, що наші далекі пращури стільки вміли і стільки зробили! Копайте й далі, це ж наша історія, наші землі, яким немає ціни!!!

Залиште свій коментар