Новодністровьск і музей міста

Автор: admin

Новодністровський історичний музей був заснований Новодністровською міською радою 21.12.2007 р. № 254. З 1 грудня 2009 року він є юридичною особою, яка підпорядкуван відділу культури міської ради. Директор музею — Разгонюк Галина Олександрівна. Розміщений музей у виділених приміщеннях Новодністровської загально-освітньої школи. Його загальна площа складає — 276 кв. метрів, з яких експозиційна площа складає 174,5 кв. м., виставкова — 72 кв. м., фондосховище — 18 кв. м., адміністративно-службова — 11,5 кв. м. В музеї функціонують тематично оформлені зали:

«Історії міста та спорудження Дністровського каскаду ГЕС і ГАЕ»

 

«Старожитності рідного краю» ( етнографічна виставка)

«Бойової Слави» (Велика Вітчизняна і афганська війни)

 

Галерея історії розвитку освіти Новодністровська

«Мистецтва і народної творчості» (виставкова зала).

 

Фонди музею станом на грудень 2011 року становлять: основний фонд – 695 предметів; науково — допоміжний фонд — 354 предмети. Крім того, в експозиції етнографічної виставки використовується 245 предметів приватної колекції, переданій музею в необмежене часом користування.

 

Оскільки, все ж таки, це є музей дуже молодого міста енергетиків, то зрозуміло, що головною його частиною слід вважати зал «Історії міста та спорудження Дністровського каскаду ГЕС і ГАЕ». Тому, одночасно з фоторепортажем про музей, ми пропонуємо Вам ознайомиться з наданим директором музею історико-краєзнавчим портретом Новодністровська.

 

Новодністровськ — місто — супутник підприємств енергетики Дністровського комплексного гідровузла (ДКГВ). Своєму народженню завдячує початку будівництва на Дністрі найпершої гідроелектростанції — ЕЕС — 1, спорудження якої розпочалося у 1973 році. Розташоване місто в Чернівецькій області, у мальовничій місцевості на правому березі Дністровського водосховища, на межі трьох областей : Чернівецької, Вінницької та Хмельницької.

 

Значні матеріальні збитки внаслідок катастрофічних повеней на Дністрі, зокрема повені 1969 року, викликало офіційне звернення трудящих Могилів-Подільського району Вінницької області до найвищих органів держави (СРСР) з клопотанням про прискорення будівництва ГЕС на Дністрі. Цим дорученням земляків у 1971 та 1972 роках предметно довелось займатися у Москві першому секретарю Могилів-Подільського райкому партії Лошкарьову Олександру Івановичу, який на той час був і членом ЦК КПРС (обраний на XXIV з’їзді у 1971р.). Згодом (у 1972 р.) до райкому надійшла офіційна відповідь за підписом Генерального секретаря ЦК КПРС про те, що Політбюро увійшло з пропозицією до Ради Міністрів про будівництво Могилів-Подільської ГЕС, починаючи вже з грудня 1972 року. Пропозиції ЦК КПСС в той час, зазвичай, дорівнювали дорученню, яке підлягало виконанню. Але слід відзначити, що аби як такі пропозиції не вносилися: ще до моменту підготовки і внесення таких пропозицій, відповідні структури Міністерства енергетики і електрифікації СРСР вже дуже ретельно вивчили питання доцільності і можливості будівництва.

 

7 грудня 1971 року Постановою Ради Міністрів СРСР № 26/27 затверджено проектне завдання Могилів-Подільського гідровузла. У 1972 році в Могилів–Подільському Міненерго СРСР проводить нараду з визначення місця будівництва ГЕС — 1. Розглядались три варіанти: нинішній, другий — нижче за течією навпроти села Бернашівка і третій — ще нижче — біля села Василівка. З метою уникнення проблеми будівництва залізничного мосту через Дністер та скорочення терміну початку підготовчих робіт, було затверджено вибір нинішнього створу ГЕС та варіант розташування саме на правому березі Дністра будівельної бази і майбутнього населеного пункту гідробудівників та енергетиків ДКГВ.

 

Згодом – 15 грудня 1972 року Рада Міністрів СРСР приймає рішення № 860 «Про початок будівництва Могилів — Подільського гідровузла». 4 січня 1973 р. Міністром енергетики і електрифікації СРСР Непорожнім П.С. був підписаний Наказ № 7 «Про створення з 1 січня 1973 року в складі «Дніпробуду» будівельного управління із спорудження Могилів-Подільської ГЕС». Саме тому першими будівельниками ГЕС-1 на Дністрі стали досвідчені інженери, гідробудівники, механізатори, автомобілісти, які приїхали на Дністер у січні 1973 року, разом із першим начальником будівельного управління — Чайковським Юрієм Миколайовичем, з міста Канева на Дніпрі.

 

21 лютого 1973 р. Міністром Непорожнім П.С. підписано наступний Наказ № 75 «Про створення дирекції з будівництва Могилів-Подільського гідровузла». Наказом Міненерго СРСР за № 54-к від 6 квітня 1973 р. директором Дирекції Могилів — Подільського гідровузла призначається Куреньов В’ячеслав Іванович, високопрофесійний спеціаліст Міністерства, за плечима якого не одна збудована ГЕС. 31 липня 1973 р. Наказом Міненерго СРСР за № 253 Могилів-Подільський гідровузол перейменовується в Дністровський гідровузол. Цим саме наказом перейменовується Дирекція. А наказом Міненерго за №355 від 13 грудня 1973 р. відповідно перейменовується й будівельне управління — в БУ Дністровського комплексного гідровузла.

 

Проживали «першопрохідці» спочатку у військових наметах, квартирувалися в оселях оточуючих сіл, а далі — у змонтованих власними силами вагончиках — ПДУ (пересувний дім універсальний). Менше ніж за два роки (1974-1975 рр.) комплекс споруджених ПДУ виріс у тимчасове селище гідробудівників з 4-х вулиць, 5-ти цегляних одноповерхових гуртожитків, декількох магазинів, їдальні та літнього кінотеатру. Указом Президії Верховної Ради УРСР за № 57 від 20 лютого 1975 року новоутвореному населеному пункту будівників Дністровської ГЕС у Сокирянському районі Чернівецької області надано назву Новодністровськ, а рішенням виконкому Чернівецької обласної Ради за № 57 від 25 лютого 1975 р. Новодністровську надано статус — селище міського типу.

 

У червні 1975 року проведені перші вибори Новодністровської селищної Ради народних депутатів, до складу якої було обрано 35 депутатів. Першим головою виконкому селищної Ради був обраний Бізюков Віктор Сельвестрович , який забезпечив становлення місцевої влади і керував її діяльністю до нових виборів (червень 1977 року). Першим секретарем селищної Ради була обрана Горєлова Ніна Максимівна.

 

5 січня 1976 р. наказом Міненерго СРСР за № 9 будівництво Дністровського гідровузла було передано у відання Міненергетики Української РСР. 31 січня 1978 р. створено самостійне Управління будівництва Дністровського комплексного гідровузла (УБ ДКГВ), з відділенням від «Дніпробуду». Важливу роль в цій реорганізації відіграв Петренко Олександр Микитович — начальник будівельної організації на той час.

 

Керівниками будівельної організації зі спорудження Дністровської ГЕС та наступних об’єктів ДКГВ в різні періоди були :

Начальники:

Чайковський Юрій Миколайович (січень 1973р.)

Малишев Борис Михайлович (лютий 1973 р.- серпень 1975 р.)

Петренко Олександр Микитович (вересень 1975р.- березень 1978р.)

Плотніков Володимир Михайлович (березень 1978р.- січень 1983р.)

Гандзюк Сергій Сергійович (лютий 1983р.- грудень 1994р.)

Юшкевич Віктор Іванович ( січень 1995 р.- вересень 1996 р.)

Кожокар Віктор Юхимович (лютий 1997р.- лютий 2002р.)

 

Головні інженери:

Папазян Леон Ізрайлевич (січень 1973 р.- березень 1976 р.)

Самойленко Ігор Костянтинович (квітень 1976р.- листопад 1976р.)

Гандзюк Сергій Семенович (січень 1977р.- січень 1983р.)

Будніков Євгеній Леонтійович (лютий 1983р.- грудень 1983р.)

Юшкевич Віктор Іванович ( січень 1984 р.- грудень 1994 р.)

Погонський Василь Климович (січень 1995р.- травень 2001р.).

 

Кожен з них вніс певний особистий внесок у становлення, розвиток та зміцнення як матеріально — технічної бази будівництва, так і у формування стабільного високопрофесійного колективу гідробудівників. Вже на початок 1980 року колектив будівників зріс до 4000 осіб!

Особливо відчутним етапом активізації будівельних робіт зі спорудження Дністровської ГЕС-1 та форсування початку введення в експлуатацію її гідроагрегатів відбувалось в період керівництва Плотнікова В.М. Вершиною трудового героїзму та самовідданості гідробудівників та енергетиків був пусковий період, 1981 — 1983 роки, коли щороку в грудні вводилося по два агрегати ГЕС!

 

Злагоджену роботу створених спеціалізованих управлінь і служб в структурі Управління будівництва ДКГВ у весь період вміло і організовано спрямовували досвідчені керівники, зокрема, Сусліков В.П., Юшкевич В.І., Погонський В.К., Нагорянський В.И., Іваненко О.Т., Гельфрих Я.О., Кожокар В.Ю., Педоченко Ю.В., Гольке А.Е., Лутчак М.В., Бубнов Ю.О., Кузь І.Ю., Моргун П.Н., Калінін О.Д., Поливаний В.Д., Ступаков Г.Б., Острий В.П., Іващенко Г.І., Кудін М.М., Данілов Г.Г., Шинкарьов О.С., Черних М.П., Волчанський В.М., Козван О.С., Колонтаєвський Б.П., Пуделко Г.В., Курилко Ю.М., Смирнов М.М., Дворщенко В.П., Фартушняк СІ., Гнатюк І.П., Попов М.П., Звєрєв С.В., Аніщенко Є.Т. та інші.

 

За трудові досягнення у спорудженні Дністровської ГЕС-1 близько 500 кращих будівельників було відзначено державними нагородами. 8 січня 1982 р. Міненергетики Української РСР видало наказ за № 21 «Про перейменування Дирекції Дністровського гідровузла в Дирекцію Дністровського комплексного каскаду ГЕС і ГАЕС».

Керівниками Дирекції, організації — замовника з будівництва об’єктів комплексного каскаду ГЕС і ГАЕС, в різні періоди були :

Начальники: Куреньов В’ячеслав Іванович (квітень 1973 р. — січень 1985 р.)

Большаков Віталій Олександрович (лютий 1985 р. — вересень 1996 р.)

Вавженчук Ярослав Володимирович (листопад 1996 — вересень 1998 р.)

 

Головні інженери :

Мальчевський Олександр Олександрович (червень 1977 р. — травень 1984 р.), (березень 1987 р. — липень 1992 р.)

Кунаш Олександр Петрович (серпень 1984 р. — лютий 1987 р.)

Вавженчук Ярослав Володимирович ( липень 1992 р. — листопад 1996 р.).

 

В 1998-му році Дирекція ДКК ГЕС і ГАЕС реорганізована у дві самостійні структури з різними функціями: ВАТ «Дністровська ГАЕС», яку очолив Вавженчук Ярослав Володимирович та ДАЕК «Дністрогідроенерго» (експлуатація ГЕС- ), керівником якої було призначено Шевчука Володимира Миколайовича.

З часом (2004 рік) ДАЕК змінює свій самостійний статус і стає Філією «Дністровська ГЕС» ВАТ «Укргідроенерго», яку продовжує очолювати Шевчук В.М. Функції головних інженерів експлуатаційного підприємства ГЕС-1 у різні часи виконували :

Шевчук Володимир Миколайович (листопад 1996р.- жовтень 1998р.)

Гринь Василь Андрійович ( січень 1999 р. — жовтень 2005 р.)

Москалюк Володимир Михайлович ( з жовтня 2005 р. ).

Організацію ВАТ «Дністровська ГАЕС» з часом очолив голова правління Субота Василь Йосипович ( липень 2002 р. — лютий 2008 р.). За кожним з цих прізвищ — ціла історія.

1985 рік характерний для новодністровців такими важливими подіями, як введення в експлуатацію і відкриття нової середньої школи, а також заселення 150 квартир у перших 3-х новозбудованих будинках майбутнього міста. Ордер № 1 на квартиру отримала сім’я Шамбри Анатолія Васильовича, першого директора найпершої школи у Новодністровську, який очолював школу 27 років поспіль.

Паралельно із спорудженням Дністровської ГЕС-1 щороку розбудовувався й Новодністровськ… Вже у 1987 році для потреб населення функціонують дві школи, чотири дошкільні установи, дитяча музична школа, лікарня і поліклініка, будинок культури, оздоровчий дитячий табір, мережа торгівельних і побутових послуг. Згідно до генплану форсується завершення забудови першого житлового масиву мікрорайону «Діброва». Активно ведеться житлове будівництво у новому мікрорайоні «Сонячний».

В 1982 році утворюється Управління з експлуатації Дністровського водосховища — рукотворного моря, протяжністю 200 км при максимальній ширині до 2 км та глибині біля греблі до 50 м. Начальником Управління призначено Дейнеко Василя Андрійовича, а головним інженером — Трофімчука Івана Сергійовича. Фахівці цього відомства виконали дуже важливі природоохоронні функції в ситуації катастрофічного забруднення Дністра (вересень 1983 року) внаслідок аварійного скиду Стебниківським калійним комбінатом (Львівська обл.) більше 5 млн. тон високо мінералізованих солей, з максимальною концентрацією хлоридів, яка в тисячі разів перевищувала допустимі норми.

Грудень 1983 року — найважливіша історична подія на Буковині — під промислове навантаження поставлені наступні, 5-й і 6-й, гідроагрегати Дністровської ГЕС. Віднині ГЕС працюватиме на повну проектну потужність : в роботі всі шість агрегатів ГЕС !

Яскраву сторінку в літопис Дністрогесбуду вписали представники Харківського інституту «Укргідропроект» Осадчук В.О., Шмульсон Б.М., Хом’як Р.В., Перейми М.С.

Із завершенням спорудження Дністровської ГЕС-1 в 1982-1983 роках розпочинаються і активізуються роботи з будівництва наступних гідроспоруд Дністровського каскаду: ГЕС-2 (в районі с. Козлів та с. Наславча) і ГАЕС ( в районі с. Василівка).

1982 рік — початок підготовчих робіт в зоні майбутньої буферної греблі (ГЕС-2); лютий 1983 р.- знову перекриття Дністра;

14 липня 1983 року — укладення першого кубометра бетону у споруд) майбутньої ГЕС-2!

Листопад 1983 року-розпочато підготовчі роботи (земельний комплекс) в зоні майбутньої Дністровської ГАЕС.

3 початку будови і до кінця 1983 року смт. Новодністровськ з житловим фондом та усіма об’єктами комунального господарства утримувались генпідрядною будівельною організацією (УБ ДКГВ), а з 1984 року ці функції, разом з побудованою Дністровською ГЕС-1, були передані Дирекції ДКК ГЕС і ГАЕС.

В грудні 1985 р. випечено перший коровай на Новодністровському хлібозаводі, ще одному введеному об’єкті. На жаль, як і багато інших підприємств, з розпадом СРСР хлібозавод спіткала не краща доля.

Вже збудована гідроелектростанція, її шість агрегатів, в березні 1985 року виробила свій перший мільярд кіловат-годин електроенергії. А до свого 10-ти річного ювілею (1993 р.) з часу експлуатації Дністровської ГЕС-1 її колектив набув високої професійності, стабільності та створив належні умови для праці.

17 березня 1993 року постановою Верховної Ради України селище міського типу Новодністровськ було віднесено до категорії міст районного підпорядкування у складі Сокирянського району Чернівецької області. 13 липня 2000 року постановою Верховної Ради України Новодністровську надано новий статус — місто обласною підпорядкування.

Були в історії Дністрогесбуду та Новодністровська і дуже тривожні періоди… З 1996 року фінансування будівництва почалось зменшуватися, а згодом — практично зупинилося. Діяла лише Дністровська ГЕС-1… Рік будівельники не отримують зарплати, починаються стихійні страйки. Травень, серпень 1999 року — кілька тисяч новодністровців виходять на організовані мітинги протесту, спричинені боргами з виплати зарплати протягом 16 місяців та значного зростання безробіття : 2,5 тисячі кваліфікованих гідробудівників залишилося без роботи. За листами — зверненнями, прийнятими на мітингах, у Новодністровськ прибув Президент України Леонід Кучма. За його дорученням, на урядовому рівні, протягом ще двох важких для новодністровців років вирішувались механізми і шляхи залучення для будови ГАЕС кредитів Світового банку та приватних інвестицій. Невдовзі місто і будову ГАЕС відвідав Прем’єр-міністр України Валерій Пустовойтенко, який, на жаль, не спромігся вирішити на державному рівні процедуру спрощення бюрократичного механізму інвестиційного проекту щодо фінансування будови ГАЕС. Місто, по суті, стало заручником будівництва Дністровської ГАЕС.

Кілька річний період відсутності фінансування призвів у 2000 році потужну будівельну організацію ВАТ «Дністрогесбуд» до банкрутства.

Згодом ця будівельна організація відродилася в ТОВ «Енергопром», але вже у новому юридичному статусі та формі господарювання самостійних організацій, створених на базі структурних підрозділів будови. Очолив нову структуру ТОВ «Енергопром», генерального підрядника з будівництва ГАЕС, Філіпець Віктор Васильович. Разом із керівниками організацій замовника Вавженчуком Ярославом Володимировичем, а далі — Суботою Василем Йосиповичем, пройшовши нове коло митарств, вдалося вирішити головну, на той час, проблему «замороженого» об’єкту ГАЕС — фінансування його подальшого будівництва і, разом із створеною Асоціацією будівельних організацій, відродити колектив та відновити будівельні роботи зі спорудження Дністровської ГАЕС. Важкий і відповідальний крок у цей визначальний період історії продовження спорудження Дністровського каскаду ГЕС і ГАЕС взяли на себе такі керівники нових будівельних структур, як Лутчак Микола Васильович, Гандзюк Олександр Сергійович, Тиришкін Михайло Олександрович, Ступаков Геинадій Борисович, Кучурка Григорій Андрійович, Паринов Володимир Семенович, Тихонович Олексій Олександрович, Полик Михайло Миколайович, Сторожук Віктор Григорович, Гнатюк Іван Петрович та інші.

З відновленням фінансування робіт на спорудженні ГАЕС, 2001 рік став переламним — будова виходила з депресивного стану і набирала обертів.

В 2005 році Міністерством палива та енергетики України прийнято рішення щодо доручення добудови Дністровської ГАЕС ВАТ «Укргідроенерго», очолюваної Героєм України, академіком, Заслуженим енергетиком України Поташником Семеном Ізрайлевичем. На цей час до її складу була приєднана і Дністровська ГЕС-1 (у 2004 році). У верес»і 2005 році наказом Національної енергетичної компанії було створено Філію «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС». Директором Філії призначено Гриня Василя Андрійовича, який має великий досвід роботи на посаді головного інженера з експлуатації Дністровської ГЕС-1. Головним інженером Філії — Фурмана Івана Івановича, а пізніше — Жука Анатолія Павловича.

Катастрофічні липневий, серпневий паводки 2008 року. В створі Дністровської ГЕС-1 приплив води становить 5350-5400 куб. м/сек. Відмітка води у водосховищі наближалась до критичної, було вирішено відкрити затвори ГЕС-1, через водозливи електростанції холостим методом пропускалося від 3400 до 3800 куб. м/сек. Таким методом здійснювався пропуск паводку через Дністровську ГЕС-2. Пониззя Дністра, завдяки Дністровським ГЕС, уникло значних матеріальних збитків від цього паводку.

Згідно із проектом, встановлена електрична потужність ГАЕС (7 насосів-турбін) у генераторному режимі має складати 2268 МВт, у насосному режимі 2947 МВт. Дністровська ГАЕС має стати найбільшою гідроакумулюючою станцією Європи і шостою за масштаби;їм проектом гідроенергетики у світі!

4 грудня 2008 року на спорудженні ГАЕС важлива подія — розібрання тимчасової перемички між відвідним каналом та нижнім водоймищем і заповнення нижнього котловану споруди ГАЕС. З цього приводу приїзд на будову Прем’єр-міністра України Ю. Тимошенко.

21 грудня 2008 року — особливо визначний день у історії не тільки Новодністровська, а й України — в рамках програми експерименту запущено перший гідроагрегат Дністровської ГАЕС, із виведенням його 28 січня 2009 року на номінальний режим роботи. 22 грудня 2009 року, саме напередодні професійного свята Дня енергетика, гідробудівники України, вкотре , здобули вагому перемог) — перший гідроагрегат Дністровської ГАЕС поставлено під промислове навантаження. В урочистій церемонії пуску знову взяла участь Прем’єр-міністр України Ю.Тимошенко, подякувавши особисто за звитяжну працю всім учасникам пускового комплексу робіт.

Вагомий внесок у звершення цієї історичної події внесли керівництво генеральної підрядної організації ТОВ «Енергопром» (на той час, Лісніченко Сергій Борисович, Павловський В’ячеслав Іванович), а також керівники і спеціалісти — виконавці монтажно-налагоджувальних робіт всіх субпідрядних організацій.

3 березня 2010 року Філію «Дирекція з будівництва Дністровської ЕАЕС» очолює Куліш Володимир Іванович, який до цього обіймав посаду губернатора Чернівецької області. Вже за його участі 7 квітня 2010 року перший агрегат Дністровської ГАЕС введений в диспетчерський графік роботи об’єднаної енергосистеми України, а в травні — введено в автоматизоване включення першого агрегату в насосному режимі. У 2010-2011 роках знову відбуваються зміни щодо організації Генерального підрядника з будівництва ГАЕС: від місцевої організації під керівництвом Гандзюка Олександра Сергійовича ці функції перейшли до київської організації під керівництвом Бондаренка Юрія Миколайовича.

Новодністровськ — одне з наймолодших міст України, але за незначний термін існування (неповних 40 років), завдяки діючим підприємствам енергетики — Дністровським ГЕС — 1 і ГЕС-2, а також посиленим інтересам до спорудження ще одного гідроенергетичного об’єкту — Дністровської ГАЕС, місто набуло популярності не тільки в межах України, але й за її межами.

 Фотознімки можна збільшити кліком мишки

4 комментария на «Новодністровьск і музей міста»

  1. Юрий Козловский в 09.01.2013 at 7:48

    Помоготе связаться с Иваном Нагирняком,- жителем вашего города, писателем.Я живу в Санкт-Петербурге и никак не могу найти его координат. Перешлите, пожалуйста, его телефон или e-mail, через которые я могу связаться с ним или его родственика.
    Заранее благодарен, Юрий Михайлович Козловский

  2. admin в 09.01.2013 at 22:00

    Юрий Козловский, попробуем Вам помочь.

  3. Охотский Е.М. в 06.07.2018 at 13:36

    Одно слово — « музей» заплесневелая ,бездушная констатация поверхностных дел, вызывающая сожаление о потерянных годах надрывного труда в 80- х годах. А ведь мы строили первыми посёлок ПДУ и промбазу . Мы были полны романтики и героики. Мы воспитаны на песнях Пахмутовой . Ангара , Днепр и Днестр где отражение наших героических будней. Стыдно и обидно , энергетики были потом , а вначале надо было вымесить ногами грязь Ожевских полей , где тонули бульдозера , мы бросали комфортное жильё в городах что- быть причастными к истории гидростроительства и покорения рек , Музей у Вас как мавзолей

  4. admin в 10.07.2018 at 21:29

    Охотский Е.М.: да вроде бы самый обычный краеведческий музей…
    Тем не менее, мы Вас понимаем, что видимо чего-то в экспозиции не хватает? Мы в любом случае очень благодарны Вам за Ваш героический труд по строительству ГЭС и города! Но может быть Вы предложите по музею что конкретное? Такое, что бы музей не был, как Вы пишете, «бездушной констатацией поверхностных дел»? Мы бы обязательно передали Ваше мнение руководству музея и думаю, что оно бы его учло. А если у Вас есть что-то, что Вы бы считали достойным дополнения фондов музея (фото, документы и т.п.), то Вам бы были благодарны вдвойне!
    Кроме того, возможно Ваши претензии относятся к нашей публикации? В музее есть не мало материалов о всех этапах строительства города и ГЭС. Далеко не все вошло в эту публикацию, поскольку всё же эта публикация не о строительстве города Новоднестровска и ГЭС, а именно о музее. История строительства указана только в общем виде — как канва описания музея. И опять же, мы (администрация сайта) были бы рады получить от Вас материалы о строительстве, которые мы могли бы опубликовать. Вы, если считаете возможным, можете сами написать статью о Вашей работе и работе Ваших товарищей. Мы рады будем её опубликовать. Наш электронный адрес — на страничке «Контакты» нашего сайта.

Залиште свій коментар