Поселення Молодове І (2-й пізньопалеолітичний шар)

Автор: admin

О.П. Черниш

 

Відкрите в 20-роках цього століття поселення Молодове І розташоване поблизу с. Молодове Сокирянського району Чернівецької області УРСР. Культурні залишки простежені у відкладах другої надзаплавної тераси Дністра. Значні розкопки пам’ятки були здійснені автором в 1955-1963 рр. Незважаючи на те, що стоянці присвячена велика література[1], все ж до цього часу ще багато матеріалів неопубліковані. Завданням цієї статті є характеристика поселення другого пізньопалеолітичного шару, який досліджувався в 1955, 1959 і 1960 рр. Дністрянською палеолітичною експедицією Інституту суспільних наук АН УРСР.

Розкопки провадились на площі 313 м2. Під час робіт простежено такий розріз: 1) на глибині 0-0,3 я — прошарок крем’яного щебеня; 2) 0,3-0,8 м — гумусований шар; 3) 0,8-1,4 м — бурий суглинок — голоценовий грунт В; 4) 1,4-2,8 м — жовтувато-сіруватий суглинок, лесоподібний, вапнистий з пізньопалеолітичними культурними залишками. Нижче залягала товща темних, жовтих, світло-сірих суглинків та супісків з більш давніми матеріалами.

Поселення другого пізньопалеолітичного шару виявлене в жовтувато-сіруватих лесоподібних суглинках на глибині 2,55-2,65 м від поверхні. Рівень залягання культурних залишків тут, як і на решті шарів стоянки, знижувався відповідно до рельєфу поверхні в напрямку Дністра.

На дослідженій частині пам’ятки зафіксована неоднорідна картина розміщення різноманітних категорій знахідок: була відкрита група вогнищ з концентрацією культурних залишків навколо них, а також виявлені ділянки, де траплялись лише окремі предмети. Південна третина дослідженої площі найменш насичена матеріалами. Це свідчить про те, що поселення поширювалось не до внутрішнього краю другої тераси, а до зовнішнього — в напрямі Дністра.

 

Виявлені сліди дев’яти вогнищ мали характер круглих чи овальних лінз, заповнених вугіллям, сажистим ґрунтом, уламками перепалених кісток. Перше вогнище округлої форми, розмірами 1,2х1,1 м простежено в квадратах 5з-и (рис. 1). В межах плями наявні залишки деревного вугілля. Друге вогнище, розмірами 90х50 см, виявлено в кв. 7и-1 на глибині 2,63-2,67 м. В тонкій лінзі спостерігались уламки кісток, перепалені крем’яні знахідки, вуглистий грунт. Третє (1,5×0,8м) трапилось в кв. 9-8 л, на рівні 2,63-2,75 м, а четверте, овальної форми (80×70 см) – в квадратах 13-14и-1. Товщина його вуглистої лінзи — 5-7 см, навколо зібрані дрібні уламки кісток північного оленя. П’яте вогнище (50×60 см; кв. 15 к) теж оточене такими кістками. Шосте, округлої форми, було виявлене в кв. 17н-о, на глибині 2,5-2,53 м. Товщина лінзи його –3-4 см. Навколо, трапились уламки рогів оленя, крем’яні вироби. Залишки сьомого вогнища (50х50 см) простежені в кв. 18о, на рівні 2,5-2,56 м, а восьмого, овальної форми, розмірами 1,2х0,5 м,— в квадратах 12-13u (глибина 2,72-2,74 м).

Нарешті, залишки великого вогнища, що мало форму неправильного овалу, площею 2,60×1,8 м були виявлені в квадратах 13-14-15-ж-з-и. Заглиблення його мало круту стінку в північній частині та похилі краї у південно-східній і південній. Найбільш глибока ділянка була заповнена вуглистого масою, рештками вугілля, уламками перепалених кісток та кременів. На дні вогнища наявна смужка обпаленого до червоного кольору суглинна товщиною 3-4 см.

Дев’яте вогнище було осередком центрального скупчення культурних залишків (квадрати 11-15в-и), яке являло собою рештки житлової споруди, подібної до куреня. На площі вогнища, що становила 35 м2, припадало понад 100 екземплярів крем’яних виробів на 1 м2.

Інше, північно-західне скупчення з другим і третім вогнищами було зафіксоване в кв. 5-9и-і-ї. Більша частина його знищена яром. В межах невеликого третього скупчення (3х2 м) з четвертим і п’ятим вогнищами (кв. 13-14-15и-і) були залишки невеликої недовгочасної, подібної до куреня Житлової споруди. Можливо, що 6-те і 7-ме вогнища використовувались мешканцями цього житла як зовнішні.

Таким чином, є підстави вважати, що на поселенні другого шару пізнього палеоліту Молодового І було кілька куренеподібних жител з вогнищами всередині, кілька окремих вогнищ з культурними залишками навколо них та периферійні ділянки, де знахідки нечисленні або взагалі відсутні.

Аналогічна картина в розміщенні матеріалів була відкрита і у верхньому шарі багатошарової стоянки Молодове І, а також на пізньопалеолітичних поселеннях ряду пам’яток — Молодове V, Бабин ї, Вороновиця І, Атаки І, Рашків VII та інших.

Таким чином, пізньопалеолітичні поселення складались з центральних ділянок, де людина перебувала довгий час і розташовувала свої житла, здійснювала основні виробничі процеси, та з периферійних ділянок, пов’язаних з тимчасовим перебуванням людей.

Серед матеріалів другого шару переважали крем’яні вироби (5349). До них належать 174 нуклеуси, 233 знаряддя, 1629 пластин, уламки кременю. Для виготовлення знарядь мешканці поселення використовували крейдяний та ріняковий кремінь темного, сірого та світло-брунатного кольорів. Більшість виробів має темно-синю та синю патину.

Нуклеуси здебільшого неправильно призматичні, а також призматичні, кулясті, примітивно-конічні, плоскі та аморфні. Неправильно призматичні та призматичні мають по одній чи по дві ударні площадки. Середні розміри нуклеусів — від З0 до 60 мм. Є кілька екземплярів величиною 17, 18, 22 см.

Знаряддя виготовлялись на пластинах, відщепах і сколах (переважають вироблені на пластинах). Комплекс їх складається з 122 різців, 43 скребачок, 21 пластинки з притупленим краєм, 20 ножеподібних знарядь, семи пластинок зі скошеним краєм, шести з бічними виїмками, п’яти скребачок-різців, чотирьох проколок, семи мікровістер, одного скребкоподібного знаряддя на відщепі з підтіскою по черевцю і одного невеликого наконечника з черешком (рис. 2).

Як і на більшості стоянок пізньопалеолітичного часу, найчисленнішими є різці. За формою робочого краю вони належать до кутових (55), серединних (19), бічних (18), подвійних (15), супонівських (6), нуклеподібних (3), скошених (2), потрійних (2), білатеральних (1) та одного з чотирма робочими краями. Більшість становлять різці на пластинах, ряд кутових має поперечну ретуш. У скребачок напівокруглий робочий край, серед них дві подвійні. Виготовлені вони в основному на коротких пластинах.

Третя група знарядь — пластинки з притупленим краєм (вкладиші). В їх числі невеликі (від 15 до 55 мм) тонкі й уламки — пластинок з притупленими ретушшю краями (рис. 3), а деякі навіть і кінцями, що надає їм форму прямокутників. Ці останні є краєвими вкладишами.

Цікава підгрупа мікровістер. Вони складаються з п’яти екземплярів типу Гравет, вістер аккаржанського типу[2] та зі скошеним краєм.

Згаданий наконечник мав слабо намічений черешок ;і був виготовлений на пластинці величиною 43х13х3 мм. Це знаряддя подібне до знахідок з верхніх шарів таких пам’яток, як Вороновиця І, Молодове І, печера Мадлен, а також аналогічне виробам з печери Янковича в Угорщині і матеріалам стоянок Петерсфельс, Мейєндорф, Штельмоор та інших в Західній Європі, не кажучи вже про пам’ятки свідерського типу, де вони трапляються в різних варіантах. Крім того, у другому шарі виявлено дві пластинки зі слідами двобічної обробки по краю.

Аналіз описаного комплексу виробів з поселення Молодове І на основі статистичного методу дає можливість зробити висновок, що кумулятивна діаграма цих знарядь близька до діаграми верхнього пізньопалеолітичного шару тієї ж стоянки, а також другого і третього шарів Молодового V (рис. 4) й ряду інших пам’яток пізньомадленського часу. Зокрема можна вказати Маломеріц-Борки І, Адлерову печеру та Бичу скелю в Чехословаччині[3].

Цікаво відзначити, що в другому шарі порівняно з верхнім знарядь — вкладишів типу пластинок з притупленим краєм — трапилось менше.

Крім крем’яних, були виявлені вироби з кісток та рогів північного оленя, зокрема овальний в перерізі роговий наконечник-дротик, дві проколки, два зігнуті наконечники-дротики довжиною 95 і 150 мм, лощилоподібне знаряддя, кінцева колінчаста рукоятка довжиною 215 мм з обрізаним навскіс кінцем, куди можна було вставляти крем’яні знаряддя[4]. Є також уламки рогів північного оленя із зрізаними навскіс кінцями і нарешті три сокироподібні вироби, що мали такі ж кінці (рис. 5).

Рогові вироби цього шару подібні до аналогічних знахідок верхнього пізньопалеолітичного шару Молодового І та V, третього стійбища пам’ятки Бабин І, мадленських матеріалів з Ріпічен, верхнього шару Пекарни, печери Мокра в Чехословаччині, печери Мадлен, стоянок Майєндорф, Штельмоор, Петерсфельс, Шусенрід та ін.

Серед виробів з каменю тут, як і на всіх інших пам’ятках Подністров’я, наявні відбійники і розтирачі з гальок пісковика (23), дві овальні тонкі плитки, виріб круглястої форми з дрібнозернистого пісковика, аналогічний знахідкам сьомого шару Молодового V, та великі овальні камені, на яких розтирали.

На дослідженій ділянці спостерігались залишки жовтої та червоної фарби (вохри), а також подрібнені кістки тварин.

Фауністичні рештки другого шару — це переважно кістки північного оленя та інший остеологічний матеріал: кістки викопного коня, звичайного оленя, песця чи лисиці, зубра, мамонта. Ці види були мисливською здобиччю мешканців поселення. Знахідки черепашок Helix свідчать про наявність збиральництва як допоміжної галузі господарства.

Переходимо до визначення хронологічного місця поселення. Комплекс культурних залишків дає підстави порівняти це поселення з рядом пам’яток Подністров’я, належних до VI хронологічної групи пізнього палеоліту даного району, що відповідає пізньомадленському часу.

Так, серед досліджених на Дністрі пам’яток розглянуті тут матеріали знаходять аналогії у виробах з третього і другого пізньопалеолітичних шарів Молодового V, верхніх шарів Молодового І і Вороновиці І, третього стійбища стоянки Бабин І, другого і третього шарів Атаки І, Ращкова VII[5]. Серед пам’яток інших районів можна відзначити відповідні матеріали на стоянках Липа VI, Мізин і Гінці, Володимирівка; у Румунії — в мадленському шарі Ріпічен, в Чехословаччині — вироби з верхнього шару Пекарни, печер Житня і Мокра, з Нової Дратенічки, Крижової й Адлерової печер, Бичої Скелі. На території Польщі близькі знахідки відомі в Антонїєві Малому, печері Машичка; в Угорщині — на двошаровій стоянці Сагвар. Аналогічні комплекси трапились також в печері Гуденус, на стоянках Петерсфельс, Мюнцінген, Мейєндорф, Штельмоор, Кеслерлох, Шусенрід, печера Мадлен і т. д.[6] Особливістю більшості зазначених пам’яток е перевага в складі фауни залишків північного оленя та наявність різноманітних виробів з рогів цієї тварини. Подекуди були навіть виявлені рогові гарпуни.

Цікаве зіставлення матеріалів другого шару Молодового І з 3-м І 2-м шарами стоянки Молодове V, які мають радіовуглецеві визначення абсолютного часу (13370±540 – 3-й шар та 11900±230 – 2-й)[7]. За типами різців другий шар Молодового І близький до них обох, за наявністю значної кількості скребачок на коротких пластинках він ближче до другого, так само як і за кількістю вкладишевих знарядь — пластинок з притупленим краєм (9%). Натомість у третьому шарі останні становлять 4% щодо всіх знарядь, що є певним показником розвитку вкладишевої техніки. Інші типи виробів з кременю, а також зігнуті наконечники, сокироподібні рогові знаряддя зближують між собою другі шари Молодового І та V.

Все це дає підстави вважати, що досліджуване поселення, зараховане нами до шостої хронологічної групи пізньопалеолітичних пам’яток Подністров’я, відповідає другому шару Молодового V, який геологічно датується часом середнього дріасу. Таким чином, і це поселення належить до того ж часу. Розташоване стратиграфічно нижче від поселення верхнього пізньопалеолітичного шару Молодового І, воно, безумовно, є давнішим, на що вказує і склад крем’яного Інвентаря.

Так, у верхньому шарі вкладишевих знарядь значно більше порівняно з другим (21% проти 9%), форма їх різноманітніша. Крім того, рогові знаряддя типу сокир тут більш досконалі, що є певним хронологічним показником. Поступове зростання кількості вкладишевих знарядь спостерігається також на інших багатошарових пам’ятках пізнього палеоліту Подністров’я. Особливо цікаві в даному випадку спостереження дає еталонна багатошарова стоянка Молодове V.

Наявність подібних рис між матеріалами обох шарів Молодового І дає підстави для висновку, що ці поселення мають генетичний зв’язок. Верхній пізньопалеолітичний шар, в свою чергу, виявляє ряд спільних рис з матеріалами мезолітичних пам’яток Подністров’я, насамперед з дослідженим на великій площі поселенням верхнього шару стоянки Оселівка І[8]. Отже, можна стверджувати Існування генетичного зв’язку між мезолітом Подністров’я і пізньопалеолітичною культурою цього району.

Вивчені матеріали, які, крім крем’яних виробів, включають також різноманітні предмети з кісток та рогу, є одним з додаткових свідчень на користь послідовного розвитку продуктивних сил стародавнього населення Подністров’я. Вони підтверджують існування певних закономірностей в розвитку пізньопалеолітичної культури, властивих багатьом пам’яткам прильодовикової зони Європи, що пояснюється однотипністю господарської діяльності (наприклад, полювання на північного оленя, поширене серед населення значної території). Такий висновок неминучий при комплексному підході до вивчення пізньопалеолітичних поселень Прикарпаття, одним з яких і є досліджена пам’ятка.

 

Джерело: Черниш О.П. Поселення Молодове І (другий пізньопалеолітичний шар) // Археологія. – Київ: «Наукова думка», 1975. – № 16. – С. 49-57.

______________________________________________________________

[1] J. Botez. Date paleolitice pentru stratygrafia Ioessuluî in nordul Basarabiei. Academia Romana. – Memoriile secţiunii Ştiinţifice, seria III, t. VII, mem. 5. Bucuresji, 1930; його ж: Becherches de Paleontologie humaine au Nord de Ia Bessarabii. – Annales scientifiques de I, Universite de Jassy, t. XVII, puc. 3-4. Jassy, 1933; N. Morosan. Le pleistozene et le paleolithique de la Românie du Nord Est. Bucureşti, 1938; А. П. Черныш. Поздний палеолит Среднего Приднестровья. – Труды КИЧПЕ, внп. XV. М., 1959; його ж. Верхній шар стоянки Молодове I.—МДАПВ, вип. 5. К.., 1964; його ж. Ранний и средний палеолит Поднестровья. М., 1965; його ж. Мустьєрські шари багатошарових палеолітичних стоянок Молодове І та Молодове V. – МДАПВ, вип. 3. 1961; його ж. Дослідження мустье на Дністрі в 1959 р. – МДАПВ, вип. 4. К., 1962; И. К. Иванова. Геология мустьерского поселення Молодова І (Байлова Рипа) в Среднем Приднестровье. – Бюллетень КИЧПЕ, вип. 24. М., 1960; її ж. Геологические условия нахождания палеолитических стоянок Приднестровья.— Труды КИЧПЕ, вып. XV. М., 1959; її ж. Геология многослойннх палеолитических стоянок правобережья Среднего Днестра.— Материалы совещания по изучению четвертичного периода, т. 1, М., 1961; її ж. Стратиграфическое положение молодовских палеолитических стоянок на Среднем Днестре в свете общих вопросов стратиграфии и абсолютной геохронологии верхнего плейстоцена Европы; Стратиграфия и периодизация палеолнта Восточной и Центральной Европы. М., 1965.

[2] Серія їх була виявлена в 7-му шарі багатошарової стоянки Молодове V.

[3] K. Valoch, Borky I. Eine freilandstation des magdalenien in Brno-Malomerice. – Acta musei Moraviae, t. XV-VIII. Brno, 1963.

[4] Аналогічна кінцева рукоятка була виявлена у верхньому шарі стоянки Моло¬дове І, а в 1972 р. подібний предмет знайдено в 4-му шарі стоянки Кормань IV.

[5] А. П. Черныш. Поздний палеолит Прднестровья.— Труды КИЧПЕ, т. XV. 1959; А. И. Давид, Н. Е. Кетрару. Предварительные данные об исследовании стоянки Рашков VII.— Охрана природы Молдавии, вып. IV. Кишинев, 1966.

[6] В. П. Савич. Багатошарова палеолітична стоянка Липа VI.— МДАПВ, вип. 4. 1962; И. Г. Шовкопляс. Мезинская стоянка. К-, 1965; І. Ф. Левицький. Гонцівська палеолітична стоянка. – Палеоліт і неоліт України, т. 1. 1941; О. П. Черниш. Володимирівська палеолітична стоянка. К, 1953; B. Klima. Archeologicky vyzkum jeskyne Hadi (Mokra u Brna). – Anthropozoikum 9. Praha, 1961; L. Sawicki. Stanowisko otwarte madlenske. – Antoniow Maly, odbitka z biuletynu 150 z badan czwar-torzşdy w Polsce. t. 9. Warszawa, 1960; K. Va1och. Paleoliticke osidlenia adlerovy jeskyne na rickach v jizim mor. krasu. – Ceskoslovensky Kras, t. V. № 3-4, 1952; його ж: Das Magdalenien in der Tschechoslowakei. Alt. – Thuringen, t. V. Weimar, 1961; Schmidt. Die diluwiale Vorzeit Deutschland. Stuttgart, 1912; В. П. Савич. Костяные изделия стоянки Липа VI.— Бюллетень КИЧПЕ, вып. 36. М., 1969.

[7] В. А. Алексеев. Сцинтилляционный вариант радиоуглеродного метода и его применение для датировки. Автореферат кандидатской диссертации. М., 1966; В. В. Чердынцев. Абсолютная геохронология палеолита. – Палеолит и неолит СССР, вып. 6, М., 1971.

[8] А. П. Черныш. Хронология мезолитических памятников Поднестровья. – СА, № 1. М., 1970; його ж. Работы палеолитической экспедиции Института общественных наук. – Археологические исследования на Украине в 1968 г., вып. 3. К., 1971; його ж. Исследование стоянки Оселивка І в 1966-1967 рр. – КСИА, вып. 126. М., 1971.

Залиште свій коментар