Свято Василя і районний фестиваль в Сокирянах

Автор: admin

В Сокирянах триває районний фестиваль «Від Різдва до Йордана». 14 січня на центральній площі міста відбулося святкове дійство. Слід зазначити, що свято Василя завжди досить гучно відзначалося в Сокирянах. Але на цей час, коли сокирянським міським Головою є Василь Равлик, а Головою Сокирянської РДА — Василь Васильович Козак, свято напевне, набуває особливого значення?!

Пропонуємо відвідувачам сайту короткий фоторепортаж з святкування. Фотознімки можна збільшити кліком миши на них.

Одночасно, слід зазначити, що святкування починається 13 січня, адже в цей день установлене свято на честь знатної римлянки Меланії (Маланки), яка з юних років і до кінця днів своїх (померла в 439 р.) прямувала до Христа. А 14 січня встановлене свято на честь Василія (Василя) Великого (329—379) архієпископа Кесарії Кападокійської, що знаходилася в Малій Азії.

Церковні джерела характеризують святого Василя — як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Святитель Василь Великий, поряд із святителем Миколаєм Чудотворцем, здавна користувався особливим шануванням у середовищі православного віруючого люду в Україні, Росії і Білорусі. Частина мощей святителя Василя й до сьогодні перебуває в Почаївській Лаврі.

Відомо багато випадків чудесних зцілень, здійснених святителем Василем Великим. Сила молитов святителя Василя була на стільки велика, що він міг просити у Господа прощення грішнику, що зрікся Христа, змусивши його щиро покаятися.

Також 14 січня — за церковними святцями — свято Обрізання Господнього (саме тоді, згідно церковних джерел, відбулося обрізання Ісуса Христа за єврейським звичаєм). Одночасно, 14 січня — перший день Нового року за старим стилем.

Свято Маланки відмічають напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим), ще його називають Щедрим вечором, або Щедрою (Другою) кутею. Святом Василя називають Старий Новий рік і відмічають його 1 січня за старим стилем (14 за новим). На відміну від Святого вечора під час Щедрої вечері накривають багатий стіл, де переважають м’ясні страви. В деяких селах Вінниччини, навіть кров’янки, які є традиційною новорічною стравою, називають “маланками”. Вдруге протягом зимових Святок готують кутю. Випікають і спеціальні хліби “Маланку” та “Василя”.

Щедрування — давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молодь) піснями славили господарів, бажали їм здоров’я й достатку, за що отримували винагороду. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Обрядових новорічних пісень — щедрівок (різновид колядок) співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині, були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні.

На відміну від колядування Щедрування незначною мірою відчуло на собі вплив християнської церкви. На кінець XIX ст. обряд переважно став явищем народної художньої творчості. Таким він зберігся й до-сьогодні.

Щедрівка увібрала в себе національний колорит та менталітет нашого народу.

 

 

 

Залиште свій коментар