Хто врятує бджолу?

Автор: admin

Щороку із настанням весни випливає на поверхню одна і та ж проблема:db6258eba3eb4 знову через надмірне використання отрутохімікатів та обприскуванні садів гинуть бджоли.

Це спричиняє не просто обурення пасічників, у яких зводиться нанівець нелегкий труд, вмирає надія на успішний розвиток бджільницької справи. Це вже виростає в екологічну проблему, оскільки гинуть численні пасіки, навіть у досвідчених фахівців після весняних вильотів робочих комах залишаються дієздатними лічені сім’ї.

Якщо тотальною хімізацією сільського господарства буде знищено галузь (а до цього йде), то не тільки зникне з прилавків цілющий мед й інші бджоло-продукти, а й перестануть плодоносити дерева…

Кілька днів тому в редакцію зателефонував мешканець Сокирян, ветеран праці, досвідчений пасічник І.Т. Зелений. Із тривогою, болем у голосі він повідомив, що у вулики його невеликої пасіки (біля дачного будиночка, що в урочищі «Турецька долина») не повернулись більшість бджіл. «А я ж стільки праці вкладав, і для дружини, інваліда першої групи, бджолопродукція потрібніше будь-яких ліків», — мовив Іван Терентійович.

Зі скаргою на шкідництво від бездумного кроплення садів (в т.ч. у спекотну погоду) чоловік звернувся в райдержадміністрацію. За його сигналом було створено комісію, якій доручено провести перевірку фактів загибелі бджіл, встановити причину і вжити заходів щодо запобігання подібного. Проте численні травневі вихідні, швидше всього, зашкодили оперативному розслідуванню фахівцями інциденту та вжиттю заходів.

Тим часом, вже декілька пасічників за ці дні повідомили в редакцію про великі проблеми, пов’язані із безвідповідальністю садівників, які навесні, крім жадоби майбутніх доходів, не пам’ятають ні про що (ні про власне здоров’я, ні про діючі вимоги і правила хімічного захисту насаджень), а також із байдужістю контролюючих служб.

Мало того, що з різних причин (у т.ч. через обробіток окремих полів сильнодіючими хімікатами для дружного дозрівання врожаю та знищення бур’янів) чимало робочих бджіл гине ще з осені та взимку, то навесні, під час квітування проблеми значно помножуються.

Про ці прикрощі і про беззахисність благородної бджолярської справи у наш час стрімкого розвитку «хімічного агропрогресу» розповіли у розмові з кореспондентом «Дністрових зір» В.П. Докієн (на знімку), у якого із 30 торішніх сімей залишилось тільки п’ять, М.В. Стефанко, Д.В. Настасій і інші пасічники.

Хтось скаже: що тут вдієш? Адже кількість бджіл за останні декілька років різко скорочується на всій планеті (про це є немало інформації в Інтернет-мережі). Так, це загальна тривожна тенденція як для мікрофауни і флори, так і для людства. Але ж маємо, поки не пізно, робити все можливе тут — у рідному краї, на своїй землі, яка нас годує. Аби завтрашній день не загрожував новими екопроблемами для нащадків. Принаймні, варто вказати на недопустиме порушникам правил та існуючих вимог і притягати їх до відповідальності згідно чинного законодавства. Невже для цього нині недостатньо служб та контролерів?

К. ЛУЧЕНКО

«Дністрові зорі», 17 травня 2013 р.

**********************************************************************

Наша примітка: стаття написана здебільшого з позиції пасічників. І вони цілком праві, та проблема є набагато ширшою і становить велику загрозу для існування людства взагалі. Адже, використання отрутохімікатів для захисту рослин явно призводить до того, що бджоли зникнуть взагалі, а тоді людям розраховувати на виживання вже буде не варто. При чому загибель людей буде досить швидкою (протягом 25-ти – 30 років) и жахливою. Та це – про загибель в цілому. А більшість загине набагато раніше – від голоду, епідемій, тощо.

Більш детально можете дізнатися зі статті «Загибель бджіл —  загибель нації» на сайті «Гвіздівці»

_____________________________________________________________

2 комментария на «Хто врятує бджолу?»

  1. Іван в 31.05.2013 at 17:27

    А що, проблеми пасічників не потрібно враховувати? Я Ваш сусід з Кельменеччини. У мене теж загинули майже всі бджоли. Спочатку думав закупити нових десь у Карпатах, але потім роздумав. Для чого витрачати кошти, якщо придурки навколо все одне будуть кропити свої сади і городи як попало і все одне потруять. Ще рік — два і буде їм дуля замість врожаю! Тоді забігають — козлота без мозгів, та пізно буде.

  2. Дмитро в 01.06.2013 at 13:16

    та про що можна говорити, якщо Сварог кропить сади від 18 до 23 разів. Хто ж ті яблука їсть? Ми такими темпами і загибелі бджіл не дочекаємось — і так здохнемо. І білоусівські та грубнянські «хазяї» такі ж самі. Минулого року навчилися: везуть свої помідори на базар, купують у бабки, яка вже торгує, трохи помідорів, несуть до перевірку, а потім під цей результат продають людям свою помідорну отруту.
    А цього року збирають ввечері зелену клубнику, потім її бризкають з балончика якоюсь гидотою хімічною, клубника за ніч стає червоною і вранці її продають.
    Щоб Ви разом з Вашими дітьми позадавалися цими грішми за рахунок людського здоров’я!

Залиште свій коментар