Церква села Наславча

Автор: admin

Олексій МандзякЦерква в Наславчі

Наславча (рум. Naslavcea) – село на правому березі Дністра, розташоване в Окницькому районі Республіки Молдова. Історія цього села, сусіднього з Сокирянщиною, найтіснішим чином пов’язана з історією багатьох населених пунктів сучасного Сокирянського району Чернівецької області України. Наприклад, у першій половині XIX століття, коли власником села був впливовий поміщик Матвій Єгорович Крупенський, із села Ломачинці, де він проживав, в село Наславча виїхало на постійне проживання більше десяти сімей (Кривий, Мельник, Швець, Беженар та ін.). У XIX – на початку XX століття, в Наславчі оселилося декілька сімей з сіл Василівка та Волошкове. В 1850-х роках понад 7 сімей з Наславчі переселилися в Ломачинці (Іван Ткач та ін.)[1]. У метричних книгах які складалися священиками і дячками, можна зустріти записи про одружених і померлих жителів багатьох сіл сучасної Сокирянщини – Сербичани, Волошкове, Василівка, Ломачинці, Коболчин та ін. У той же час, записи про жителів села Наславча зустрічаються в метричних книгах церков більшості населених пунктів Сокирянщини – Сокиряни, Ломачинці, Вашківці, Волошкове, Ожеве, Василівка, Непоротове, Михалкове, Коболчин та інші.

Перша згадка про село Наславча знаходимо в грамоті від 20 грудня 1437 (6945) року, якою господарь Землі Молдавської, Ілля I і брат його Стефан II дарують і підтверджують Михайлу з Дорохоя п’ятдесят два села, які мають привілеї від господаря Олександра Доброго[2]. За даними на 1627 рік, селом Наславча і місцем для млина володіла бояриня Марія – дочка великого логофета Дмитра Могили. Також це село згадується в грамоті від 16 жовтня 1632 (7141) року, якою господар Олександр Ілляш підтверджує Іонашкові і дружині його Тофані, половину села Волошкове і Хедереуць, які раніше були закладені Костянтину Стирчі й племінникові його Георгію Коропчанулу[3]. Відомості про це село зустрічаємо і в інших, більш пізніх документах часів Молдавського князівства.

Наславча початку XX ст

Село Наславча на початку XX ст.

Наславча, 1930-ті роки

Село Наславча в 30-ті роки ХХ ст.

Село Наславча 1960-х років ХХ ст. Фото А. Шапіро

В різний час своєї історії Наславча була складовою частиною Молдавського князівства і Хотинської райї. Після утворення Бессарабської області, це село включили до складу Хотинського цинута (відповідно «Статуту утворення Бессарабської області» від 28 квітня 1818 року)[4]. Згідно адміністративно-територіальному поділу Хотинського повіту на 1830 рік існував навіть окремий Наславчанський округ (околул Наславча)[5]. За даними на 1836 рік Наслача недовго перебувала у складі Ломачинський волості Хотинського повіту[6]. В тому ж 1836 році, «для усунення незручностей, які походять від нерозмірності в просторі і населенні деяких повітів області Бессарабської» були затверджені Оргеївський і Сорокський повіти. Наславча була включена до складу Сорокського повіту[7]. Наславчанський прихід, за даними на 1840-1850 роки увіходив до 4-ї частини Сорокського повіту, а в 1861-1872 роках – до 2-го благочинного округу Сорокського повіту. Далі він був віднесений до 5-го благочинного округу Хотинського повіту. З 1918 по 1940 рік і з 1941 по 1944 рік Наславча перебувала у складі Румунії. Далі – у складі Молдавської СРСР, а з 1991 року – у складі незалежної Республіки Молдова.

Перші відомі нам відомості про існування православного християнського храму в селі Наславча відносяться до середини XVIII століття. В 1755 році «зусиллями прихожан» там була побудована і освячена дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці[8]. Згідно «Відомості в молдавський диван від Хотинського цинута про число в оному селищ, в них дворів і людей» від 25 грудня 1772 року, при цій церкві служив один священик[9]. За даними відомості про погосподарський перепис населення Хотинської райї 1774 року, при цій же церкві вже служили два священики і один дяк[10].

Деякі друковані та архівні джерела свідчать, що в 1794 або 1796 році в Наславчі була побудована нова церква, яка також була освячена на честь Успіння Пресвятої Богородиці. За даними «формулярів» за 1812-1813 роки, ця церква: «побудована з древа доброго, і не вельми стара, одягів та книг церковних досить»[11]. У 1819 році був проведений опис церковного майна.

За штатом 1815 року при церкві повинні були служити один священик і один дяк. Насправді їх було більше. Так, з перепису Хотинського повіту 1817 року дізнаємося, що в той час при церкві служили два священики, один дячок і один паламар[12]. «Відомість про церкву Успенської Богородичної, Сорокського повіту, села Наславча, яке належить поміщику, статського радника Матфію Георгієву Крупенських, котрий живе в Хотинському повіті в селищі Ломачинцях, 1840 року» дає нам дані про двох дяків і одного паламаря[13].

За даними тої ж відомості про Свято-Успенську церкву 1840 року, при храмі знаходилася дерев’яна дзвіниця «міцно крита гонтом»[14]. Особливістю цієї дзвіниці було те, що вона кріпилася на чотирьох стовпах[15]. Надалі, вона була навколо оббита дошками[16]. У другій половині XIX століття навколо церкви була зведена кам’яна огорожа[17].

В 1904-1905 роках в Наславчі була побудована нова кам’яна церква, яку також освятили на честь Успіння Пресвятої Богородиці 28 серпня 1905 року. З того часу Храмове свято (Храм) святкується саме в цей день, а церква вже більше століття функціонує без перерви.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці освячена в 1905 році

Церква Успіння Пресвятої Богородиці освячена в 1905 році

Ця церква будувалася на кошти практично всіх прихожан села. За їх же рахунок були закуплені шати для священиків і культові предмети. Так, наприклад, в 1905 році було надане архіпастирське благословення селянинові села Наславча Пантелеймону Бойко «за пожертву в місцеву приходську церкву потира, дискоса, двох тарілочок, ковшика, лжиці і звіздиці, всього на 100 рублів»[18]. Тоді ж було оголошена подяку єпархіального начальства групі поселян Наславчі: «Василю Палкі і Івану Бойко, які пожертвували в місцеву церкву хрест і плащаницю в 125 руб., Симону Смичкі – дароносицю, пелену на жертовник, водосвятну чашу і великодній трисвічник, всього на 50 рублів, Арсенію Бодяну – срібну лампаду і ікону в 7 руб. 50 коп., Йосипу і Олексію Мельникам – дві лампади в 19 руб., Опанасу Патечуку, Ісидору Бойко – всенічне блюдо в 16 руб., Василю Бойко та Івану Баралюку – позолочену лампаду і виносний підсвічник в 18 руб., Григорію Бойко – дві лампади в 18 руб., М. Касьяну – шість лампадок і кадильницю в 20 руб., Іллі Бойко – запрестольний хрест в 7 руб., Дем’янові Швецю – виносний хрест в 8 руб., Трохиму Рошкові і Симеону Смичку – траурне священицьке облачення в 36 рублів, дружині священика Ганні Куницькій – на металеві хоругви 75 руб., жінкам с. Наславча – на ікону із кіотом 90 рублів і молодим людям того ж селища – на позолочені вінці 25 рублів»[19].

У 1906 році було надане архіпастирське благословення, з видачею грамоти: «жителю села Наславча, 5-го округу Хотинського повіту, Стефану Попову, за придбання для свого приходського храму ікони св. Великомученика Пантелеймона в кіоті, вартістю в 255 рублів, і свічника, вартістю в 25 рублів»[20]. В тому ж році громада жінок села Наславча «за придбання ними для свого приходського храму св. Рівноапостольної Марії Магдалини в кіоті, вартістю в 255 рублів, і селянинові того ж села Автоному Бабію за придбання для своєї церкви семисвічника вартістю в 65 рублів» оголошено подяку єпархіального начальства[21]. В тому ж році громаді селян села Наславча було надане благословення Святійшого синоду, з видачею грамоти[22].

Що правда під час безчинств солдатів 8-ї армії в 1917 році деякі з придбаних для церкви предметів пропали. Ще раніше, в 1914 році церковні дзвони були переплавлені на потреби армії.

Незважаючи на труднощі, церква продовжувала діяти. Під час другої світової війни, чудесним чином, витримавши бомбування, будучи в епіцентрі бойових дій, поруч з переправою через річку, церква абсолютно не постраждала, і продовжувала працювати навіть за часів войовничого атеїзму радянської епохи[23]. Відкрита для прихожан вона і нині.

СВЯЩЕННО- І ЦЕРКОВНОСЛУЖИТЕЛІ

Церква Успіння Пресвятої Богородиці села НаславчаАндрієш Микола Пилипович (1816 – 18.04.1891) – народився в селі Талмаза, в сім’ї диякона Філіпа Андрієша. Навчався в училищі, а потім в Кишинівській духовній семінарії, яку закінчив в 1843 році. По закінченні висвячений на священика до Свято-Покровської церкви містечка Бричани. В 1844 році переведений до Свято-Успенської церкви села Наславча Сорокського повіту. В 1845 році переміщений до Свято-Успенської церкви містечка Каушани Бендерського повіту, з призначенням законовчителем місцевого училища. В 1854 році переведений в село Толмази, де прослужив 37 років, виконуючи водночас посаду окружного духівника. В 1864 році він нагороджений набедреником, в 1873 році — скуфією, в 1877 – камилавкою, а в 1883 році – наперсним хрестом[24].

Білякевич Артемій Матвійович (1816–1890) – син дячка села Вережани Сорокського повіту, Матвія Федоровича Білякевича[25]. Отримав домашню освіту. Рано осиротів, разом з сестрами Варварою (1921 р.н.) і Ефтимією (1927 р.н.) виховувався родичами. Деякий час прислужував при Архангело-Михайлівській церкві села Вережани Хотинського повіту[26]. 17 грудня 1835 року визначений дяком при церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Наславча Хотинського повіту[27]. 10 серпня 1844 року переміщений до церкви села Бабин Хотинського повіту, на місце дячка. Далі служив дияконом при церкві селища Липник, того ж повіту. За даними на 1851-1852 роки – священик при Свято-Димитріївській церкві села Непоротове Хотинського повіту. В 1876 році нагороджений скуфією; в 1889 році – камилавкою. Помер 22 вересня 1890 року.

Дружина: Марія Яківна Вигуржинська (1821 р.н.) – дочка священика Архангело-Михайлівської церкви села Липник Хотинського повіту, Якова Миколайовича Вигуржинского (1778-1848)[28] і Анастасії Онуфріївни (1790 р.н.)[29]. Їхні діти: Марія (08.03.1845 р.н.) – народилася і хрещена в селі Наславча[30].

Грибовський Тимофій Миколайович (1777 р.н.) – син священика. В семінарії не навчався. 2 липня 1805 року висвячений на священика та визначений до Архангело-Михайлівської церкви села Вережани Хотинського повіту. 16 листопада 1823 року переміщений до Свято-Миколаївської церкви селища Шарбак Хотинського повіту. 28 жовтня 1832 року повернений назад в Вережани[31]. В 1841 році за сумісництвом проводив служби при Свято-Успенській церкві в селі Наславча Сорокського повіту[32].

Дружина: Параскева Фоковна (1786 р.н.). Їхні діти: Пелагея (1820 р.н.), Єфросинія (1822 р.н.)[33], Арефа, Марія (1826 р.н.), Феодор (1832 р.н.).

Євфодієв (Єфодіев) Симеон Стефанович (1845-1897) – син паламаря села Вищої Кобильні Сорокського повіту, Стефана Ієремійовича Евфодієва (1812 р.н.) і Параскеви Григорівни (1822 р.н.)[34]. Закінчив Кишинівську духовну семінарію. 10 липня 1873 року призначений виконуючим посаду псаломщика при Свято-Миколаївській церкві села Чубруч Аккерманського повіту[35]. 15 лютого 1874 року переміщений на ту ж посаду до Архангело-Михайлівської церкви села Фещеліца Аккерманського повіту – замість Фоми Евфодієва, переміщеного в село Чубруч[36]. 7 липня 1874 року висвячений на священика до Свято-Успенської церкви села Наславча Сорокського повіту[37]. 30 січня 1875 року затверджений помічником депутата. В 1887 році призначений на посаду спостерігача за церковно-приходськими школами 5-го округу Хотинського повіту[38]. В 1888 році затверджений законовчителем в місцевому народному училищі[39]. У тому ж році, до дня Святої Пасхи Святійшим Синодом нагороджений скуфією[40]. В 1890 році звільнений з посади законовчителя. 20 вересня 1879 року нагороджений набедреником[41], а 24 квітня 1888 року – синодальної скуфією. 1 листопада 1888 року затверджений на посаді законовчителя в місцевому народному училищі[42]. В 1890 році, визначенням Святійшого Синоду, до дня Святої Пасхи, за службу по духовному відомству, нагороджений скуфією від Святійшого Синоду[43]. В 1890 році призначений депутатом в 5-му окрузі Хотинського повіту, а в 1892 році відійшов від цієї посади – за невиконання указів єпархіального начальства[44].

Будучи священиком при церкві села Наславча, періодично «наглядав» за церквою Покрови Пресвятої Богородиці села Волошкове Хотинського повіту, коли при цій церкві не було свого священика.

Помер 8 січня 1897 року[45]. Вдова, Домнікія Миколаївна (ор. 1851 р.н.), отримувала допомогу від Товариства взаємної допомоги духовенства Кишинівської єпархії (за даними на 1900 рік).

Їхні діти: Софія (1883 р.н.), Микола (1887 р.н.) і Іоанн (1889 р.н.).

Єфодієв Леонід Степанович (1897-1980) – навчався в Кишинівському духовному училищі, звідки звільнився в 1916 році. У служінні з 1919 року. В 1922 році затверджений псаломщиком при Свято-Успенській церкві села Наславча[46]. Прослужив Святій Церкві 44 роки, із них 26 років – псаломщиком і 18 років – священиком. Вийшов за штат в 1970 році. Заштатний клірик Кишинівської єпархії, помер 18 травня 1980 року на 83-му році життя. Відспівування здійснено в храмі в с. Єрмоклія Суворовського району Молдавської РСР. Похований отець Леонід на сільському кладовищі[47].

Єфодьєв Володимир Леонідович (1925-1986) – народився 13 січня 1925 року в селі Наславча. В 1943 році закінчив Кишинівську школу псаломщиків. З 1943 по 1956 рік був псаломщиком в приходах Кишинівської та Одеської єпархій. В 1956 році висвячений у сан диякона, а в 1957 році – у пресвітера. До виходу за штат в 1983 році служив в приходах Одеської єпархії. Будучи позаштатним кліриком Кишинівської єпархії, помер 17 січня 1986 року. Похований протоієрей Володимир Єфодьєв на кладовищі в м. Дубоссари[48].

Калуцький Григорій Петрович – псаломщик при Архангело-Михайлівській церкві села Вашківці 3-го округу Хотинського повіту. В 1905 році, відповідно проханню, переміщений до Свято-Успенської церкви в село Наславча 5-го округу Хотинського повіту[49]. В 1911 році йому оголошено Благословення Святійшого Синоду, з грамотою[50]. 12 квітня 1912 року, відповідно проханню, звільнений за штат[51].

Калуцький Петро Григорович (05.10.1877 р.н.) – з родини духовного звання. Закінчив Бричанське двокласне міністерське училище. 3 травня 1896 року призначений учителем в Васкоуцькій (Вашковецькій) церковно-приходській школі[52]. Далі навчався в Кишинівській школі псаломщиків, яку закінчив у 1898 році. В тому ж році, 1 квітня визначено виконуючим обов’язки псаломщика, а потім, 9 липня затверджений на посаді псаломщика при Свято-Успенській церкві села Наславча 5-го округу Хотинського повіту. В 1905 році, відповідно проханню, псаломщик села Вашківці Григорій Калуцький і села Наславча, Петро Калуцький, переміщені один на місце другого[53].

Дружина: Марія Володимирівна (22.10.1877 р.н.). Їхні діти: Василь (28.04.1900 р.н.), Михайло (12.07.1901 р.н.)[54], Феодор (15.12.1903 р.н.)[55], Ольга (20.12.1905 р.н.), Іоанн (03.11.1907 р.н.), Надія (01.05.1909 р.н.), Віктор (07.11.1910 р.н.) та Володимир (01.03.1912 р.н.)[56].

Кривий Пантелеймон Андрійович (1841 р.н.) – син селянина села Наславча, Андрія Івановича Кривого (1805 р.н.) та Олени Лук’янівни (1811 р.н.). В 1892 році затверджений церковним старостою при Свято-Успенській церкві села Наславча Хотинського повіту – на перше триріччя[57].

Куницький Василь Дмитрович (ор. 1846 р.н.) – син дячка Дмитра Ілієвича Куницького (1820 р.н.). 13 грудня 1867 року визначений паламарем до Архангело-Михайлівської церкви села Ломачинці Хотинського повіту. 30 грудня 1873 року переведений на місце понадштатного паламаря до Свято-Успенської церкви села Наславча, 5-го округу Хотинського повіту. В 1881 році звільнений за штат[58]. Через деякий час повернувся до служби на тому ж місці. В 1911 році йому оголошено Благословення Святійшого Синоду, з грамотою[59].

Дружина: Єфросинія Петрівна (ор. 1849 р.н.). Їхні діти: Григорій (1868 р.н.), Феодор (1875–27.05.1878 р.н.)[60], Марія (1877–15.05.1878)[61], Іоанн (08.05.1879 р.н.)[62], Олена (1883 р.н.) і Феодосій (1886 р.н.). Олена 28 липня 1902 року вийшла заміж за вчителя Наславчанського земського народного училища Федора Івановича Довгого[63].

Куницький Георгій Пафнутієвич – син псаломщика села Вовчинець Хотинського повіту, Пафнутія Куницького (? — 14.12.1892). 10 жовтня 1897 року допущений до виправлення посади наглядача-репетитора при Єдинецькому духовному училищі[64]. Будучи студентом Кишинівської духовної семінарії, 9 вересня 1900 року визначений на місце священика при Свято-Успенській церкві села Наславча[65]. В 1905 році призначений духовним слідчим по 5-му округу Хотинського повіту[66]. В 1907 році затверджений на посаді благочинного 5-го округу Хотинського повіту[67]. 20 березня 1909 року Його Преосвященством, Преосвященнішим Серафимом, єпископом Кишинівським і Хотинським, до дня Святої Пасхи удостоєний скуфією[68]. В 1912 році переміщений до церкви містечка Липкани 4-го округу Хотинського повіту, з призначенням благочинним 4-го округу Хотинського повіту[69].

Дружина: Ганна Костянтинівна. Їхні діти: Клавдія (04.11.1903–27.12.1904)[70], Симеон (01.09.1908 р.н.)[71].

Лємні Мануїл – понадштатний причетник при Свято-Успенській церкві села Наславча 5-го округу Хотинського повіту. Помер 24 вересня 1879 року[72].

Максим – дячок при церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Наславча Хотинської райї, за даними з відомостей про погосподарський перепис населення Хотинського цинута Молдавського князівства, складених в 1774 році[73].

Марчевський Євстафій Васильович (1783 р.н.) – син селян. 6 червня 1806 року, в Яссах, висвячений на священика і визначений до Свято-Покровської церкви села Селище Хотинської райї (за даними на 1832 рік)[74]. Надалі переміщений до Успенської Богородичної церкви села Наславча Хотинського повіту, де помер і похований (до 1840 року)[75].

Двічі перебував в офіційному шлюбі. Другу дружину звали Катерина Григорівна (1790 р.н.).

Матвієвич Георгій – закінчив Кишинівську духовну семінарію. 16 травня 1871 року висвячений на священика до Свято-Успенської церкви села Наславча 2-го округу Сорокського повіту[76].

Медінський Логін Євстахійович (1848 р.н.) – син священика Євстафія Васильовича Медінського (1807 р.н.) та Олександри Петрівни Сосенко (1821 р.н.). В семінарії не навчався. 14 жовтня 1868 року визначений паламарем до Свято-Успенської церкви села Наславча Сорокського повіту. 3 травня 1883 року, після здачі випробувань в Кишинівському духовному комітеті, переведений на посаду псаломщика при тій же церкві[77]. 26 травня 1898 року звільнений за штат[78].

Дружина: Олександра Миколаївна (1854 р.н.).

Очінський Іван Іванович (1805 р.н.) – син священика. Отримав домашню освіту. 20 липня 1825 року визначений паламарем до Свято-Михайлівської церкви села Мендиківці Хотинського цинута[79]. 3 квітня 1836 року висвячений на священика і направлений служити до Свято-Миколаївської церкви села Бирнова Сорокського повіту[80]. В 1839-1844, 1853 і 1858 роках проводив служби також в церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Наславча Сорокського повіту. 30 травня 1852 року особливою грамотою затверджений настоятелем в тій же церкві[81]. В 1868 році звільнений за штат: «по старості літ».

Дружина: Анастасія Василівна Додіца (1807-1872) – дочка дяка. Померла в 1872 році – від холери[82]. Їхні діти: Катерина (1825 р.н.), Ірина (1828 р.н.), Захарій (1840 — 01.01.1879), Євдокія (1834 р.н.) і Єлизавета (1837 р.н.).

Перетятков Іван Феодосійович (1781 р.н.) – другий священик Свято-Успенської церкви села Наславча Хотинського повіту (за даними на 1828-1835 роки)[83].

Дружина: Феодосія (1791 р.н.). Їхні діти: Олексій (1811 р.н.)[84], Матвій (1819 р.н.), Єфросинія (1819 р.н.), Гавриїл (1821 р.н.), Василь (1823 р.н.), Яків (1 826 р.н.), Ксенія (1828 р.н.), Анна (1829 р.н.)[85].

Петрович Володимир Георгійович (1862 р.н.) – закінчив Кишинівську духовну семінарію. 18 серпня 1885 року висвячений на священика до церкви села Фузовка 3-го округу Оргеївського повіту[86]. З 1891 року служив священиком при Свято-Миколаївській церкві села Стинжинень 2-го округу Белецького повіту. 20 червня 1897 року переміщений на місце священика при Свято-Успенській церкви села Наславча 5-го округу Хотинського повіту[87]. Резолюцією Преосвященнішого Іоакова, єпископа Кишинівського і Хотинського, 7 серпня 1900 року переміщений до церкви села Банешть Оргеївського повіту[88].

Дружина: Іустина Олександрівна (1862 р.н.). Їхні діти: Анна (1886 р.н.), Ольга (1887 р.н.), Леоніла (1889 р.н.)[89], Наталія (04.12.1891 р.н.)[90] і Євстафій (20.05.1894 р.н.)[91].

Полянський Петро (ор. 1876 р.н.) – із сім’ї духовного звання. Закінчив курс семінарських наук в Кишинівській духовній семінарії. В 1899 році, 20 серпня визначений на священицьке місце при Свято-Димитріївській церкві села Білоусівка 5-го округу Хотинського повіту[92]. 20 серпня 1899 року і 3 листопада 1900 року затверджений на посаду законовчителя Білоусівської церковної школи. Член Кишинівського відділу Імператорського Православного Палестинського товариства. В 1906 році нагороджений набедреником. 8 травня 1912 року переміщений до Архангело-Михайлівської церкви села Ломачинці Хотинського повіту[93]. 21 травня 1912 року переміщений назад до церкви села Білоусівка[94]. 17 жовтня 1912 року переміщений до Успенсько-Богородичної церкви села Наславча 5-го округу Хотинського повіту. Того ж числа призначений виконуючим обов’язки благочинного 5-го округу Хотинського повіту[95]. 13 грудня 1914 року затверджений на посаді благочинного.

Пономарчук Симеон – із селян. 7 червня 1872 року затверджений церковним старостою при церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Наславча 5-го округу Хотинського повіту – на перше триріччя[96].

Равловський Василь Федорович (1797–1851) – син священика села Наславча, Федора Григоровича Равловського (1766 р.н.). За даними на 1835 рік служив указним дяком при церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Наславча Хотинського повіту[97]. Заштатний дячок села Василівка Хотинського повіту (за даними на 1849 рік). Помер 23 вересня 1851 року в селі Наславча – від сухот. Там же і похований[98].

Дружина: Параскева (1799 р.н.). Діти: Стефан (1821 р.н.), Матрона (1826 р.н.) і Феодосій (1828 р.н.)[99].

Равловський Григорій Федорович (1794–1865) – син священика села Наславча, Федора Григоровича Равловського (1766 р.н.). Отримав домашню освіту. 15 лютого 1822 року визначений паламарем при церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Наславча Хотинського повіт[100]. У 1847 році через хворобу звільнений з цієї посади. За даними на 1851 рік був за штатом[101]. Помер 8 листопада 1865 року – від опуху[102].

Дружина: Олена Андріївна (1793–26.11.1861)[103]. Їхні діти: Михайло (1815 р.н.), Іоаким (1820 р.н.), Ксенія (1821 р.н.), Тимофій (1823 р.н.), Параскева (1827 р.н.) і Марія (1832 р.н.)[104].

Равловський Микола Федорович (1805–1865) – син священика села Наславча, Федора Григоровича Равловського (1766 р.н.). Отримав домашню освіту. 6 жовтня 1827 року визначений дяком при церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Наславча Хотинського повіту[105]. 3 травня 1847 року посвячений в стихар[106]. Помер 9 листопада 1865 року – від гарячки[107].

Дружина: Меланія Данилівна Гусічинська (1810 р.н.). Їхні діти: Симеон (1833 р.н.), Євдокія (1829 р.н.)[108], Юліан (1835 р.н.), Синклітикія (1938–28.08.1841)[109], Ірина (05.05.1840 р.н.)[110], Олександра (18.03.1843 р.н.)[111], Онуфрій (1846 р.н.)[112].

Равловський Онуфрій Миколайович (1846 р.н.) – син дячка села Наславча, Миколи Федоровича Равловського (1805-1865) і Меланії Данилівни (1815 р.н.). Отримав домашню освіту. В 1866-1868 роках – паламар при Свято-Успенській церкви села Наславча Сорокського повіту.

Равловський Федір Григорович (1766 р.н.) – священик Свято-Успенської церкви села Наславча Хотинського повіту (за даними на 1828-1835 роки)[113].

Равловський Феодосій Васильович (1828–28.02.1854) – син дячка Василя Федоровича Равловського (1797-1851) і Параскеви (1799 р.н.)[114]. Отримав домашню освіту. 27 вересня 1847 року посвячений в стихар і визначений паламарем при церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Наславча Сорокського повіту[115].

Рошка Федір Григорович (1853 р.н.) – із місцевих селян. 11 листопада 1895 року затверджений церковним старостою при церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Наславча 5-го округу Хотинського повіту – на перше триріччя[116].

Рудзський Володимир Йосипович – навчався в семінарії. З 1 липня 1854 року – священик при Свято-Успенської церкви села Наславча 2-го округу Сорокського повіту.

Дружина: Олімпіада Федорівна. Їхні діти: Неоніла (01.01.1856 р.н.)[117], Христофор (02.04.1857 р.н.)[118].

Сороковський Антоній (1887 р.н.) – народився 11 червня 1887 року. 10 травня 1912 року визначений тимчасово виконуючим обов’язки псаломщика при Свято-Успенській церкві села Наславча 5-го округу Хотинського повіту[119]. 16 жовтня 1913 року затверджений виконуючим посаду псаломщика при тій же церкві[120]. 1 листопада 1921 року визначений псаломщиком при церкві Петра і Павла в містечку Сокиряни Хотинського повіту[121].

Чемерінов Олександр Іванович (23.02.1851 р.н.) – син псаломщика Івана Петровича Чемерінова (1822 р.н.). Навчався у Белецькому духовному училищі, звідки, за проханням «по бідності», в 1870 році звільнений з 4-го класу. 27 травня 1876 року визначений виконуючим обов’язки псаломщика до Свято-Успенської церкви села Наславча 5-го округу Хотинського повіту. 27 січня 1891 року переміщений на місце псаломщика при церкві Покрова Пресвятої Богородиці села Селище Хотинського повіту[122]. 1 жовтня 1926 року вийшов у відставку[123].

Жена: Александра Яковлевна. Их дети: Иоанн (1878 г.р.), Григорий (1879 г.р.), Феврония (1884 г.р.) и Ксения (1889 г.р.)[124].

Чернявський Никифор Матвійович (1812 р.н.) – син диякона. Навчався в Кишинівському духовному повітовому училищі. В 1832 році звільнений за «великим віком». В тому ж року визначений паламарем до Михайлівського кафедрального собору міста Кишинева. Тоді ж за розпорядженням єпархіального начальства визначений у Архієрейський хор в розряд басів. 10 листопада 1938 року, з проханням, висвячений у сан диякона до Свято-Георгіївської церкви міста Кишинева. 24 квітня 1840 року переведений на ту ж посаду до Кафедрального собору Різдва Христового. 17 березня 1845 року, за проханням, висвячений на священика і направлений служити при Успенській Богородичній церкві села Наславча Сорокського повіту[125]. 30 квітня 1853 року усунений від служби: «тому, що має чорну хворобу», з дозволом по видужанні служити причетником при будь-якій церкві[126].

Дружина: Олександра Петрівна (1821 р.н.). Після смерті чоловіка проживала з дітьми в Кишиневі. Їхні діти: Любов (1839 р.н.), Лавр (1840 р.н.), Христина (1841 р.н.), Євсевій (22.06.1849 р.н.)[127], Олена (1845 р.н.), Іоанн (01.01.1852 р.н.)[128] та Пелагея (1854 р.н.).Церква Успіння Пресвятої Богородиці

Юрков Іван Нестерович (1822 р.н.) – з 1856 року стихарний паламар при церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Наславча Сорокського повіту. За даними на 1874 рік був за штатом.

Двічі перебував в офіційному шлюбі. Перша дружина: Анна Опанасівна (1824–17.01.1857)[129]. Їхні діти: Олександра, Олена, Марія (1854–1857)[130].

Друга дружина: Равловська Євдокія Миколаївна Євдокія (1829 р.н.) – дочка дяка церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Наславча, Миколи Федоровича Равловського (1805 р.н.) і Меланії Данилівни Гусічинської (1810 р.н.). Вінчалися 12 травня 1857 року в церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Наславча[131]. Їхні діти: Іоанн (06.05.1858 — 05.02.1862)[132], Симеон (03.02.1861 р.н.)[133], Іоанн (27.02.1863–22.07.1871)[134], Василь (07.03.1865 р.н.)[135], Порфирій (26.02.1867–08.09.1868)[136], Олександра (01.05.1871 р.н.)[137], Марія (1874 р.н.)[138].

Ян – перший священик при Свято-Успенської церкви села Наславча Хотинської райї, за даними із відомостей про погосподарський перепис населення Хотинського цинутів Молдавського князівства, складених в 1774 році[139].

Яшан Феодор – із селян. 11 вересня 1883 року затверджений церковним старостою при церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Наславча 5-го округу Хотинського повіту – на перше триріччя[140].

___________________________________________

[1] Посемейный список царанину Сорокского уезда селения Наславча переселенному в село Ломачинцы Хотинского уезда, по указанию палаты 4 ноября 1852 года // Бессарабская Казенная палата. Дополнительная ревизская сказка о царанах и однодворцах селений Оргеевского уезда за 1850 – 1858 годы. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 255. – л. 146; Исповедные росписи и метрические книги Архангело-Михайловской церкви села Ломачинцы 5-го округа Хотинского уезда.

[2] Мандзяк А.С. История Сокирянщины в документах и материалах: От первых упоминаний до 1812 года / Алексей Степанович Мандзяк, автор и составитель. – «Сокирянщина», 2015. – С. 46 – 54.

[3] Мандзяк А.С. История Сокирянщины в документах и материалах: От первых упоминаний до 1812 года / Алексей Степанович Мандзяк, автор и составитель. – «Сокирянщина», 2015. – С. 218 – 220.

[4] «Установи для управління Бессарабської області» від 29 лютого 1828 року переименовало цинути в повіти.

[5] Чорний О.Д, Мандзяк О.С. Не загубились села у віках: Дослідження, знахідки, відкриття / Олександр Чорний, Олексій Мандзяк. – Чернівці: «Друк Арт», 2014. – С. 287.

[6] Чорний О.Д, Мандзяк О.С. Не загубились села у віках: Дослідження, знахідки, відкриття / Олександр Чорний, Олексій Мандзяк. – Чернівці: «Друк Арт», 2014. – С. 290.

[7] Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. – Том. 2. Отделение второе. 1835: От № 8357 – 8738. – Санктпетербург: В Типографии II отделения Собственной Е. И. В. Канцелярии, 1836. – С. 1187 – 1189. — № 8683.

[8] Ведомость о церкви Успенской Богородичной, Сорокского уезда, селения Наславча, принадлежащего помещику, статскому советнику Матфею Георгиеву Крупенскому, живущему в Хотинском уезде в селении Ломачинцах, 1840 года // Метрические книги церквей Сорокского уезда за 1840 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 145, связка 11; Ведомость о церкви Успения Божьей Матери села Сорокского уезда селения Наславча, за 1843 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 20.

[9] Мандзяк А.С. История Сокирянщины в документах и материалах: От первых упоминаний до 1812 года / Алексей Степанович Мандзяк, автор и составитель. – «Сокирянщина», 2015. – С. 432.

[10] Молдова ын епока феудализмулуй – Волумул 7, партя 2: Реченсэминтеле популацией Молдовей дин аний 1772–1773 ши 1774 / алкэтуиря, кувынтул ынтродуктив ши коментарииле де П.Г. Дмитриев; суб редакция луй П.В. Советов кандидат ын штиинце историче. – Кишинэу: «Штиинца», 1975. – С. 152.

[11] Халиппа И.Н. Сведения о состоянии церквей Бессарабии в 1812–13 гг. // Труды Бессарабской губернской архивной комиссии. – Т. III. – Кишинев: Типо-Литография Э. Шлиомовича, 1907. – С. 261.

[12] Роспись землевладения и сословного строя населения Бессарабии по данным переписи 1817 года. – Обработал по официальным данным И.Н. Халиппа // Труды Бессарабской губернской ученой архивной комиссии. – Том III.. – Кишинев: Типо-Липография Э. Шлиомовича, 1907. – С. 17.

[13] Ведомость о церкви Успенской Богородичной, Сорокского уезда, селения Наславча, принадлежащего помещику, статскому советнику Матфею Георгиеву Крупенскому, живущему в Хотинском уезде в селении Ломачинцах, 1840 года // Метрические книги церквей Сорокского уезда за 1840 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 145, связка 11.

[14] Ведомость о церкви Успенской Богородичной, Сорокского уезда, селения Наславча, принадлежащего помещику, статскому советнику Матфею Георгиеву Крупенскому, живущему в Хотинском уезде в селении Ломачинцах, 1840 года // Метрические книги церквей Сорокского уезда за 1840 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 145, связка 11.

[15] Ведомость о церкви Успения Божьей Матери села Сорокского уезда селения Наславча, за 1843 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 20.

[16] Ведомость о Свято-Успенской церкви Сорокского уезда селения Наславвча, за 1851 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, ед. хр. 49, связка 49.

[17] Ведомость о Успенско-Богородичной церкви села Наславча, 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии, о священно и церковнослужителях ее, за 1896 год // Ведомости о церквях за 1896 год. – Державний архів Чернівецької області, ф. 605, оп. 1, сп. 195.

[18] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1905. – № 18. – С. 392.

[19] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1905. – № 18. – С. 392 – 393.

[20] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1906. – № 43. – С. 324.

[21] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1906. – № 43. – С. 324 – 325.

[22] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1906. – № 42. – С. 317.

[23] Оксана Гылка. Наславча. – https://travellmd.wordpress.com/2008/01/16/Наславча/

[24] Харега В. Некролог священника с. Талмаз Николая Андриеш // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1891. – № 10, 15-го мая. – С. 371–373.

[25] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Сорокского уезда селения Вережен, за 1843 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 20.

[26] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года апреля двадцать пятого дня, Бессарабской области Хотинского уезда селения Вережан, одноприходной Архангело-Михайловской церкви, состоящей на имении принадлежащем молдавскому монастырю Фрумос, о числе священно и церковнослужителях их женах и детях обоего пола. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 100.

[27] Ведомость о церкви Успенской Богородичной, Сорокского уезда, селения Наславча, принадлежащего помещику, статскому советнику Матфею Георгиеву Крупенскому, живущему в Хотинском уезде в селении Ломачинцах, 1840 года // Метрические книги церквей Сорокского уезда за 1840 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 145, связка 11; Ведомость о церкви Успения Божьей Матери села Сорокского уезда селения Наславча, за 1843 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 20.

[28] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года апреля двадцатого дня, Бессарабской области Хотинского уезда селения Липника двуприходной Архангело-Михайловской церкви, состоящей на вотчине принадлежащей Молдавского княжества монастырю Бордюжан, о числе священно и церковнослужителях их женах и детях обоего пола. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 100.

[29] Ведомость о Свято-Михайловской церкви Сорокского уезда селения Липника, за 1851 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, ед. хр. 49, связка 49.

[30] Метрические книги Сорокского уезда за 1845 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 25.

[31] Метрические книги церквей Сорокского уезда за 1840 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 145, связка 11.

[32] Метрические книги Сорокского уезда за 1841 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 14, связка 14.

[33] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года апреля двадцать пятого дня, Бессарабской области Хотинского уезда селения Вережан, одноприходной Архангело-Михайловской церкви, состоящей на имении принадлежащем молдавскому монастырю Фрумос, о числе священно и церковнослужителях их женах и детях обоего пола. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 100.

[34] Метрические книги церквей Сорокского уезда за 1853 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 57.

[35] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1873. — № 15, 15-31 августа. – С. 308.

[36] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1874. — № 7, 1-15 апреля. – С. 139.

[37] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1874. – № 15, 1-15 августа. – С. 323 – 324.

[38] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1887. — № 20, 15-31 октября. – С. 762.

[39] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1888. – № 23, 1 декабря. – С. 826.

[40] Список лиц духовного звания, кои, за службу по духовному ведомству, награждаются Святейшим Синодом ко дню Св. Пасхи в 1888 году // Церковные ведомости, издаваемые при Святейшем Правительствующем Синоде. – Санкт-Петербург, 1888. – № 17-18. – С. 100.

[41] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1879. – № 20, 15-31 октября. – С. 396.

[42] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1888. — № 23, 1 декабря. – С. 826.

[43] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1890. – № 8, 15 апреля. – С. 339.

[44] Ведомость о Успенско-Богородичной церкви села Наславча, 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии, о священно и церковнослужителях ее, за 1896 год // Ведомости о церквях за 1896 год. – Державний архів Чернівецької області, ф. 605, оп. 1, сп. 195.

[45] Умершие // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1897. — № 4, 15 февраля. – С. 51.

[46] Anuarul Eparhiei Chişinăului şi Hotinului (Basarabia): ed. oficială / alcăt. după date oficiale de C. N. Tomescu, secretarul General Arhiepiscopiei al Chişinăului şi Hotinului. – . – Ch.: Tip. Eparhială, 1922. – P. 126.

[47] Вечная память почившим // Журнал Московской Патриархии. – Москва, 1982. – №7. – С. 36.

[48] Вечная память почившим // Журнал Московской Патриархии. – Москва, 1987. – №10 – С. 35.

[49] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1905. — № 20. – С. 413.

[50] Церковные ведомости, издаваемые при Святейшем Правительствующем Синоде. – Санкт-Петербург, 1911. – № 19-20. – С. 141.

[51] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1912. – № 16. – С. 125.

[52] Распоряжения Епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1896. — № 10, 15 мая. – С. 270.

[53] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1905. — № 20. – С. 413.

[54] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Успенско-Богородичную церковь села Наславча 5-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и о умерших, на 1901 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 524.

[55] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Успенско-Богородичную церковь села Наславча 5-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и о умерших, на 1904 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 525.

[56] Ведомость о Св. Архангело-Михайловской церкви, состоящей в 3-м округе Хотинского уезда Кишиневской епархии в села Васкоуцах, за 1914 год // Ведомости о церквях за 1914 год. – Державний архів Чернівецької області, ф. 605, оп. 1, сп. 221.

[57] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1892. — № 8, 15 апреля. – С. 119.

[58] Ведомость о Успенско-Богородичной церкви села Наславча, 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии, о священно и церковнослужителях ее, за 1896 год // Ведомости о церквях за 1896 год. – Державний архів Чернівецької області, ф. 605, оп. 1, сп. 195.

[59] Церковные ведомости, издаваемые при Святейшем Правительствующем Синоде. – Санкт-Петербург, 1911. – № 19-20. – С. 141.

[60] Метрические книги Хотинского уезда за 1878 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 19, д. 25.

[61] Метрические книги Хотинского уезда за 1878 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 19, д. 25.

[62] Метрические книги Хотинского уезда за 1878 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 19, д. 28.

[63] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Успенско-Богородичную церковь села Наславча 5-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и о умерших, на 1902 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 524.

[64] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1897. – № 20, 15 октября. – С. 484.

[65] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1900. — № 18, 15 сентября. – С. 354 – 355.

[66] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1905. — № 16. – С. 376.

[67] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1907. – № 15. – С. 96.

[68] Список священнослужителей, удостоенных Его Преосвященством, Преосвященнейшим Серафимом, епископом Кишиневским и Хотинским, ко дню Святой Пасхи награждения 20 марта 1909 года // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1909. – № 15. – С. 120.

[69] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1912. – № 36. – С. 311.

[70] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Успенско-Богородичную церковь села Наславча 5-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и о умерших, на 1903 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 524; Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Успенско-Богородичную церковь села Наславча 5-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и о умерших, на 1904 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 525.

[71] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Успенско-Богородичную церковь села Наславча 5-го округа Хотинского уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и о умерших, на 1908 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 527.

[72] Умершие // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1879. – № 23, 1-15 декабря. – С. 446.

[73] Молдова ын епока феудализмулуй – Волумул 7, партя 2: Реченсэминтеле популацией Молдовей дин аний 1772–1773 ши 1774 / алкэтуиря, кувынтул ынтродуктив ши коментарииле де П.Г. Дмитриев; суб редакция луй П.В. Советов кандидат ын штиинце историче. – Кишинэу: «Штиинца», 1975. – С. 152.

[74] Ведомость о Свято-Покровской церкви, Хотинского уезда селения Селище, за 1832 год // Ведомости о церквях за 1832 год. – Державний архів Чернівецької області, ф. 605, оп. 1, сп. 48.

[75] Ведомость о церкви Успенской Богородичной, Сорокского уезда, селения Наславча, принадлежащего помещику, статскому советнику Матфею Георгиеву Крупенскому, живущему в Хотинском уезде в селении Ломачинцах, 1840 года // Метрические книги церквей Сорокского уезда за 1840 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 145, связка 11.

[76] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1871. – № 11, 1-15 июня. – С. 390.

[77] Ведомость о Успенско-Богородичной церкви села Наславча, 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии, о священно и церковнослужителях ее, за 1896 год // Ведомости о церквях за 1896 год. – Державний архів Чернівецької області, ф. 605, оп. 1, сп. 195.

[78] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1898. — № 14-15, 1 августа. – С. 265; Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1898. – № 12, 15 июня. – С. 214.

[79] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года апреля двадцать первого дня, Бессарабской области Хотинского уезда села Мендыкоуц одно приходной Архангело-Михайловской церкви, состоящей на имении помещика Константина Димитриева Кируша, о числе вященно и церковнослужителях их женах и детях обоего пола. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 100.

[80] Ведомость о Свято-Николаевской церкви Сорокского уезда селения Бырновы, за 1851 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, ед. хр. 49, связка 49.

[81] Ведомость о Свято-Николаевской церкви Сорокского уезда селения Бырновой, за 1853 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 57.

[82] Метрические книги Сорокского уезда за 1872 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 15, д. 8, связка 8.

[83] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года апреля двадцать четвертого дня, Бессарабской области Хотинского уезда села Наславча двуприходной Усренской церкви, состоящей на имении помещика г. статского советника и кавалера Матфея Григориева Крупенского, о числе священно и церковнослужителях их женах и детях обоего пола. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 100; Localităţile Republicii Moldova: Itinerar documentar-publicistic ilustrat / Colectiv de autori: Victor Ladaniuc, Tudor Ţopa, Vladimir Nicu. Alcăt: Victor Ladaniuc, Tudor Ţopa. Coord. şt.: Vlad Ciobanu, Anatol Eremia, Anton Moraru. Red. şef.: Iurie Colesnic. Fundaţia «Draghiştea». – Chișinău: Draghiştea, 2009. – Vol. 9: N-O. – P. 45.

[84] Ведомость о Архангело-Михайловской церкви Сорокского уезда селения Вережан, за 1853 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 57.

[85] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года апреля двадцать четвертого дня, Бессарабской области Хотинского уезда села Наславча двуприходной Усренской церкви, состоящей на имении помещика г. статского советника и кавалера Матфея Григориева Крупенского, о числе священно и церковнослужителях их женах и детях обоего пола. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 100.

[86] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1885. – № 20, 15-31 октября. – С. 218.

[87] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1897. — № 13, 1 июля. – С. 239.

[88] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1900. — № 15-16, 1-15 августа. – С. 302.

[89] Исповедная роспись о духовных и их семейств 2-ой половины 2-го округа Белецкого уезда, бывших у исповеди и Святого Причастия в течении 1895 года // Сведения о количестве исповедавшихся церковнослужителей по Кишиневской епархии в посты 1895 года. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 208, оп. 6, д. 1185, связка 31.

[90] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Свято-Николаевскую церковь села Стынжинень 2-го округа Белецкого уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и о умерших, на 1891 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 1, д. 641.

[91] Метрическая книга, данная из Кишиневской духовной консистории в Свято-Николаевскую церковь села Стынжинень 2-го округа Белецкого уезда, для записи родившихся, браком сочетавшихся и о умерших, на 1893 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 1, д. 641.

[92] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1899. – № 17, 1 сентября. – С. 482.

[93] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1912. — № 19-20. – С. 150.

[94] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1912. – № 21. – С. 161.

[95] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1912. – № 42. – С. 349.

[96] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1872. – № 22, 15-30 ноября. – С. 478 – 479.

[97] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года апреля двадцать четвертого дня, Бессарабской области Хотинского уезда села Наславча двуприходной Усренской церкви, состоящей на имении помещика г. статского советника и кавалера Матфея Григориева Крупенского, о числе священно и церковнослужителях их женах и детях обоего пола. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 100.

[98] Метрические книги Сорокского уезда за 1851 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6.

[99] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года апреля двадцать четвертого дня, Бессарабской области Хотинского уезда села Наславча двуприходной Усренской церкви, состоящей на имении помещика г. статского советника и кавалера Матфея Григориева Крупенского, о числе священно и церковнослужителях их женах и детях обоего пола. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 100.

[100] Ведомость о церкви Успенской Богородичной, Сорокского уезда, селения Наславча, принадлежащего помещику, статскому советнику Матфею Георгиеву Крупенскому, живущему в Хотинском уезде в селении Ломачинцах, 1840 года // Метрические книги церквей Сорокского уезда за 1840 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 145, связка 11.

[101] Ведомость о Свято-Успенской церкви Сорокского уезда селения Наславвча, за 1851 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, ед. хр. 49, связка 49.

[102] Метрические книги Сорокского уезда за 1865 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 106, связка 105.

[103] Метрические книги Сорокского уезда за 1861 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 87, связка 87.

[104] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года апреля двадцать четвертого дня, Бессарабской области Хотинского уезда села Наславча двуприходной Усренской церкви, состоящей на имении помещика г. статского советника и кавалера Матфея Григориева Крупенского, о числе священно и церковнослужителях их женах и детях обоего пола. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 100.

[105] Ведомость о церкви Успенской Богородичной, Сорокского уезда, селения Наславча, принадлежащего помещику, статскому советнику Матфею Георгиеву Крупенскому, живущему в Хотинском уезде в селении Ломачинцах, 1840 года // Метрические книги церквей Сорокского уезда за 1840 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 145, связка 11.

[106] Ведомость о Свято-Успенской церкви Сорокского уезда селения Наславвча, за 1851 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, ед. хр. 49, связка 49.

[107] Метрические книги Сорокского уезда за 1865 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 106, связка 105.

[108] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года апреля двадцать четвертого дня, Бессарабской области Хотинского уезда села Наславча двуприходной Усренской церкви, состоящей на имении помещика г. статского советника и кавалера Матфея Григориева Крупенского, о числе священно и церковнослужителях их женах и детях обоего пола. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 100.

[109] Метрические книги Сорокского уезда за 1841 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 14, связка 14.

[110] Метрические книги Сорокского уезда за 1840 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 11, связка 11.

[111] Метрические книги Сорокского уезда за 1843 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6.

[112] Метрические книги Сорокского уезда за 1846 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 31, связка 31.

[113] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года апреля двадцать четвертого дня, Бессарабской области Хотинского уезда села Наславча двуприходной Успенской церкви, состоящей на имении помещика г. статского советника и кавалера Матфея Григориева Крупенского, о числе священно и церковнослужителях их женах и детях обоего пола. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 100; Localităţile Republicii Moldova: Itinerar documentar-publicistic ilustrat / Colectiv de autori: Victor Ladaniuc, Tudor Ţopa, Vladimir Nicu. Alcăt: Victor Ladaniuc, Tudor Ţopa. Coord. şt.: Vlad Ciobanu, Anatol Eremia, Anton Moraru. Red. şef.: Iurie Colesnic. Fundaţia «Draghiştea». – Chișinău: Draghiştea, 2009. – Vol. 9: N-O. – P. 45.

[114] Ревизская сказка тысяча восемьсот тридцать пятого года апреля двадцать четвертого дня, Бессарабской области Хотинского уезда села Наславча двуприходной Усренской церкви, состоящей на имении помещика г. статского советника и кавалера Матфея Григориева Крупенского, о числе священно и церковнослужителях их женах и детях обоего пола. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 134, оп. 2, д. 100.

[115] Ведомость о Свято-Успенской церкви Сорокского уезда селения Наславвча, за 1851 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, ед. хр. 49, связка 49.

[116] Ведомость о Успенско-Богородичной церкви села Наславча, 5-го округа Хотинского уезда Кишиневской епархии, о священно и церковнослужителях ее, за 1896 год // Ведомости о церквях за 1896 год. – Державний архів Чернівецької області, ф. 605, оп. 1, сп. 195.

[117] Метрические книги Сорокского уезда за 1857 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6.

[118] Метрические книги Сорокского уезда за 1856 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 69, связка 69.

[119] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1912. — № 19-20. – С. 149.

[120] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1913. — № 42. – С. 359.

[121] Luminatorul: Revista oficiala al Eparhiei Chisinaului și Hotinului. – Chisinau: Tipografia Eparhiala, 1921. – № 11-12. – P. 3.

[122] Ведомость о Свято-Покровской-Бородичной церкви, состоящей в селе Селище Хотинского уезда Кишиневской епархии, в 3-ем Благочинническом округе, за 1914 год // Ведомости о церквях за 1914 год. – Державний архів Чернівецької області, ф. 605, оп. 1, сп. 221.

[123] Episcopia Hotinului: Foaie eparhială oficială. – Bălţi–Chișinău: Tipografia Eparhială «Cartea Românească», 1926. – № 15-16. – P. 176.

[124] Ведомость о Свято-Покровской-Бородичной церкви, состоящей в селе Селище Хотинского уезда Кишиневской епархии, в 3-ем Благочинническом округе, за 1914 год // Ведомости о церквях за 1914 год. – Державний архів Чернівецької області, ф. 605, оп. 1, сп. 221.

[125] Ведомость о Свято-Успенской церкви Сорокского уезда селения Наславвча, за 1851 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, ед. хр. 49, связка 49.

[126] Ведомость о Свято-Успенской церкви Сорокского уезда селения Наславчи, за 1853 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 57.

[127] Метрические книги Сорокского уезда за 1849 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 39, связка 39.

[128] Метрические книги Сорокского уезда за 1852 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 52, связка 52.

[129] Метрические книги Сорокского уезда за 1857 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6.

[130] Метрические книги Сорокского уезда за 1857 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6.

[131] Метрические книги Сорокского уезда за 1857 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6.

[132] Метрические книги Сорокского уезда за 1858 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6; Метрические книги Сорокского уезда 2 окр. за 1862 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 95.

[133] Метрические книги Сорокского уезда за 1861 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 87, связка 87.

[134] Метрические книги Сорокского уезда за 1863 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 96, связка 95; Метрические книги Сорокского уезда за 1871 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 15, д. 3.

[135] Метрические книги Сорокского уезда за 1865 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 106, связка 105.

[136] Метрические книги Сорокского уезда за 1867 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 113, связка 110; Метрические книги Сорокского уезда за 1868 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 6, д. 117.

[137] Метрические книги Хотинского уезда за 1874 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 19, д. 33.

[138] Метрические книги Сорокского уезда за 1874 год. – Национальный архив Республики Молдова (Arhiva Naţională a Republicii Moldova), ф. 211, оп. 15, д. 3.

[139] Молдова ын епока феудализмулуй – Волумул 7, партя 2: Реченсэминтеле популацией Молдовей дин аний 1772–1773 ши 1774 = Переписи населения Молдавии 1772–1773 и 1774 гг. / алкэтуиря, кувынтул ынтродуктив ши коментарииле де П.Г. Дмитриев; суб редакция луй П.В. Советов кандидат ын штиинце историче. – Кишинэу: «Штиинца», 1975. – С. 152.

[140] Распоряжения епархиального начальства // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев: Типография Архиерейского дома, 1883. – № 19, 1-15 октября. – С. 165.

Залиште свій коментар