Як відзначають зимові свята українці Молдови

Автор: admin

Хто ж з нас не любить свят? Немає такої людини. Її не існує в природі. І самі улюблені й бажані з дитинства, це зимові свята. Щоб був морозець, щоб мела заметіль, сіяла вогнями гарна зелена ялинка, у печі або у каміні затишно потріскували вугілля…

Наш сайт в січні минулого року представляв читачам матеріал про районний фестиваль «Від Різдва до Йордана«, а також про свято Василя в Сокирянах. Сьогодні ми розповімо Вам – як святкують зимові свята наші земляки – українці півночі Молдови.

Про дружбу молдаван і українців складено чимало балад. Адже жили ці два народи не просто поряд, але навіть на одній землі – у Бессарабыъ. Сьогодні нащадки українців, що оселилися колись на території сучасної Молдови — її корінні жителі.

Умовно можна виділити три основних хвилі переселення українців у Молдову. Так, в XII-XIV століттях представники східнослов’янської мови родинами переїжджали на сусідню територію й обживали там землі. Сьогодні відомі такі українські села, як Іванча (Оргеївський р-н) і Волчинець (Окницький р-н), яким вже більше, як 600 років, але дотепер українські традиції й звичаїв там намагаються дотримуватися й передавати молодому поколінню.

Друга значна хвиля переселення мала місце на початку XVII століття. Міграційний процес почався у зв’язку зі спільною боротьбою молдаван і українців проти басурман -турків. Об’єднані метою звільнення, ці два народи згуртувалися настільки, що про їх взаємну допомогу складали пісні.

Є села й більш молоді – наприклад, Єлизаветівка (Дондюшанський район). Таким населеним пунктам трохи більше, як 100 років, але українських традицій там також дотримуються.

Ну й, звичайно, велика кількість українців перебралися на територію сучасної Республіки Молдова під час третьої хвилі переселення — у післявоєнний період (радянський час).

З 1500 (усього) населених пунктів Молдови, 300 є українськими. Брати-слов’яни живуть по всій території молдавського краю, але місцями їхнього компактного проживання вважається північ країни (Окниця, Бричани, Єдинці, Дондюшани). Найбільш відомі та великі українські поселення на півдні (Ферапонтьївка, Мусаіт), у центральній частині, наприклад Оргеївський район (Самананка, Іванча), на північному заході, як у Бричанському районі (Тецкани, Медвежа). За даними перепису 2004 року в Республіці Молдова проживають 282 406 осіб української національності (без врахування населення Наддністрянщини й муниципії Бендери). Носіями української мови в Молдові є більше, ніж 180 981 чіл. Українці складають у Молдові третє за чисельністю лінгвістичне співтовариство.

Практично всі зимові свята, що святкують українці Молдови, дуже сильно пов’язані з молдавськими народними традиціями. Є щось спільне, але є й розходження. Наприклад, багато загального в змісті святкових зимових колядок, у обряді «маланка». Відродження багатьох народних традицій в останні роки, як молдаванами, так і всіма іншими етносами республіки, стало характерною рисою часу. Наприклад, у кишинівському українському ліцеї імені Коцюбинського чимало уваги приділяють багатій історії, самобутній культурі українського народу.

Всі зимові свята українців Молдови також як і в Україні, у деяких інших країнах починаються від Дня Святого Миколая, який святкується 19-го грудня. У цей день прийнято дарувати один одному подарунки, робити це з особливою теплотою й радістю. У першу чергу їх одержують діти. Батьки кладуть гостинці в ошатний кольоровий чобіток або прямо у взуття, яке носиться.

До цього свята в будинку наряджається ялинка, а подарунки ховають і під подушку. Це одна з улюблених традицій в українських родинах, що збереглася й сьогодні. У цей день не тільки діти, але й дорослі вірять у чудеса, у те, що всі бажання можуть здійснитися.

Українці Молдови відзначають також Новий рік у ніч із 31-го грудня на 1 січня. У проживаючих компактно на півночі республіки представників українського етносу прийнято в цей період колядувати, ходити одне до одного в гості, дарувати гостинці й дітям, і дорослим.

Наступне свято — щедрівка (від слова щедрий), або Святвечір 6-го січня перед Різдвом. У цей вечір усі — від малого до великого співають колядки, в яких люди радуються тому, що на землю прийшов Ісус Христос. На столі у Святий вечір винятково пісні блюдами. І неодмінно їх повинно бути всього 12, по числу апостолів Ісуса Христа. Стіл покривається самою гарною скатертиною, під яку кладуть сіно. Дехто розкладає сіно під столом. Це символ того, що Христос народився в хліву, у яслах. Гостей, яких з нетерпінням чекають всією родиною, пригощають у першу чергу варениками — з капустою, картоплею. У деяких українських селах їх готують із маком, що має символізувати мирне зоряне небо. Серед блюд також терта квасоля, боби, коржі з маком, тушкована риба, солодка кутя. З настанням вечора носять вечерю, або поману. Хрещеники приходять до хрещених, демонструючи повагу до них, а також повагу до померлих, за чию пам’ять і приносять дарунки. Свічки, сірники — неодмінний атрибут цих дарунків.

Після 9-10 години вечора, починають щедрувати, тобто виконувати святкові пісні. А після півночі й до світанку починається древній ритуал — ходить «маланка», тобто, ряджені заходять у кожній з будинків, теж з колядами, хазяї їх щедро обдаровують подарунками й гостинцями. Вважається, що самі шановні в селі люди це ті, у яких побувало найбільше число гостей. Ходять із козою, із зіркою, прикрашеною кольоровими стрічками, переодягаються в солдата. Звичаєм хочуть показати, що в цей період вся природа, все живе радується народженню Ісуса Христа. І вже 7-го січня наступає одне із самих шанованих свят — Різдво. На святковому столі в цей день переважають усілякі м’ясні блюда.

Наступне свято — Новий рік за старим стилем, святкується у ніч із 13 на 14 січня. У молдаван він відзначається як день Святого Василя, українці північної Молдови, здебільшого якось відійшли від релігійного змісту цього свята. У це свято з ранку — діти, пізніше — і дорослі ходять із будинку в будинок з поздоровленнями, при цьому «сіють-посівають», розкидаючи пшеницю, іноді — жито. У цей день хазяї крім солодощів, горіхів, неодмінно повинні дарувати й гроші. Вважається, якщо вони поскупляться й грошей не дадуть, значить цілий рік у будинку їх буде мало.

Всі ці зимові свята завершує 19-го січня Водохрещення. В основному воно проходить, як і у молдаван — з висвітленням води за допомогою хреста, вважається, що вона має цілющі властивості.

Своєрідно проходить Водохрещення в одному з українських сіл Окницького району — Унгурь (йому біля 450-ти років), що на півночі Молдови. О першій годині попівночі місцеві жителі, приїжджі гості, приходять за святою водою до Зеленої кринички. Точніше, там водне джерело у лісі. Джерело вже багато сторіч вважають святим. Місцеві жителі свято бережуть всі традиції, успадковані ними від предків. Особливо почитають те місце, звідки б’є джерело, а після його реставрації там з’явився й величезний пам’ятник. Як розповідає легенда, багато років тому в одного з місцевих жителів важко занедужала дружина, втративши зір. Чоловікові, нібито, хтось сказав, що якщо він спорудить у лісі джерело, що складається із двох жерл, те ця вода буде мати цілющі властивості. Вона ж зцілить його дружину і та швидко відновить зір. Саме так всі й відбулося. З того часу до джерела за здоров’ям приїжджають люди з Росії, України, Румунії. Вода тут тече й узимку, і влітку крижана, джерело б’є з-під корнів дерев, де відповідно до легенди, віддавна закопаний хрест.

На окраїні села Унгур розташований жіночий Каларашовський монастир, як кажуть, один із самих великих у Молдові. В 1947 році він був зруйнований, тепер відновлений, свято почитається й оберігається місцевими жителями.

За матеріалами сайтів «Moldova Noastrа» , «PRESS обозрение«, «Буковина толерантна«

6 комментариев на «Як відзначають зимові свята українці Молдови»

  1. Serg в 17.01.2012 at 18:47

    Дякую!

  2. denis в 17.01.2012 at 19:01

    Дякую

  3. Олексій в 30.01.2012 at 16:05

    Нужна помощь в переводе с румынского (= молдавского) на украинский или русский языки.

    Потрібна допомога в перекладі з румунської (= молдавського) на українську або російську мови.
    Пишіть: yaradwam@rambler.ru

  4. avias в 04.02.2012 at 9:54

    Я лучше статьи не видел.

  5. subthe в 08.02.2012 at 11:06

    Можно предложить что-то интересное ?

  6. admin в 12.02.2012 at 22:03

    subthe: предлагайте

Залиште свій коментар