Євреї в Бессарабии…

Автор: admin

Багато років займаючись історією бессарабських єврейських містечок і сільгоспколоній, я виявив кілька населених пунктів, що нині існують або не існують, а також з різних причин змінили свої назви і про які, як видно, більшість читачів (маються на увазі читачі з Ізраїлю — прим. адм. сайту) навіть не чули. У своїй невеликій статті постараюся коротко про них розповісти.

У самому північному, Хотинському повіті колишньої Бессарабії, а нині Чернівецької області України, до містечок можна було зарахувати саме повітове містечко Хотин (в 1897 році в ньому проживало 5788 євреїв, або 50% усього населення), Новоселицю (в 1897-му — 3898 євреїв, або 66,2%, в 1907-му — 4294, в 1930-му — 4154, або 86,1%), Секуряни (в 1897-му року — 6 тисяч). На початку ХХ століття в Хотинський повіт входили також містечка Ліпкани (в 1907-му там проживало 5 тисяч євреїв), Єдинці (в 1907-му — 4230), Бричани (в 1907-му — 7400). У середині ХIХ століття в містечку Ломачинці (нині село Сокирянського району Чернівецької області України) була створена єдина в Хотинському повіті єврейська землеробська колонія, але справи в ній, як видно, йшли настільки погано, що ніяких відомостей ні про площі орної землі, ні про характер робіт, ні про кількість євреїв-хліборобів до наших днів не дійшли. Зате дійшли відомості про інше містечко того ж Хотинского повіту — Клішківці.

Клішківці — тоді містечко, а нині — село в Хотинському районі Чернівецької області. Виникло спочатку як хутір Калішковци, потім — як єврейське містечко Клішковець (Клішковці) наприкінці ХIV — початку ХV століть (в енциклопедіях називається дата першого згадування в документах — 1479 рік). Згідно РЕЭ (єврейська енциклопедія — прим. адм. сайту), єврейська громада в Клішківцях була створена в ХVIII столітті. В 1897 році отут проживало близько 1000 євреїв (13% усього населення), в 1907-му — 1130, в 1930-м — 452 (6,3%), в 1944-му — близько 240 євреїв.

***

На завершення хочу коротко нагадати читачам, звідки узялися в Бессарабії єврейські сільгоспколонії. Наприкінці ХVIII — початку ХIХ століть у південних областях Росії відбулися істотні зміни: до Російської імперії були приєднані великі території, відібрані в ході російсько-турецьких воєн, які тоді були названі Новоросією. У Новоросії була величезні чорноземні райони, які силами місцевих селян освоїти було неможливо. І тоді уряд видав спеціальні укази про заохочення переселенців, які готові перетворити чорноземні райони в передові краї. З’явилися шахраї й пройдисвіти, одного з яких описав Гоголь у своїй поемі «Мертві душі». Але, чесно кажучи, уряд здебільшого робив ставку на інородців. У цих районах проживали болгари, греки, німці, поляки, серби, французи. Не всі вони були готові до роботи на землі. Невелику кількість колоній створили німці (до речі, ще в 1960-ті — 1970-ті роки їх колонії існували навіть у Донбасі!). З початку 1830-х років влади особливим розпорядженням дозволили євреям одержувати в оренду землі для занять сільським господарством. Враховуючи, що дуже багато бессарабських євреїв проживали в маленьких містечках і на хуторах, були з дитинства привчені до роботи на землі, то частина з них стала займатися сільськогосподарськими справами.

Більш докладно про бессарабські єврейські містечка й городки, сільгоспколонії і великі міста з єврейськими містечками усередині них я пишу у своїй книзі «50 єврейських містечок Бессарабії», що майже готова до видання.

Єврейський цвинтар у Сокирянах

Бессарабські євреї освоювали землі, куплені ними або орендовані на тривалий строк, придбавали худобу й знаряддя праці. Сприятливі кліматичні умови, родючий ґрунт (в основному чорнозем) також сприяли успіху. Широке поширення одержало в єврейських сільськогосподарських колоніях вирощування тютюну. В 1866 році євреї становили 62% із загального числа селян, зайнятих у цій області сільськогосподарського виробництва. Крім того, євреї займалися садівництвом, городництвом, виноградарством, займали ключові позиції в місцевій торгівлі й збуті сільгосппродукції. Наприклад, обробка тютюну, вирощеного єврейськими колоніями Сорокського повіту, була зосереджена в Кишиневі на десяти тютюнових фабриках. Після «Травневих законів» 1882 року, спрямованих проти євреїв, та якими було заборонено їм селитися в сільській місцевості, більшість сільгосппоселень у Бессарабії було ліквідовано. І все ж таки в деяких з них продовжувало жевріти єврейське життя. За даними перепису 1897 року, сім відсотків єврейського населення Бессарабії займалося сільським господарством, у той час як цей відсоток по всій Росії становив тоді не більше трьох з половиною відсотків.

Євреї Бессарабії, що прибули в Ізраїль у ході 1-й і 2-й алії (1882-1902, 1904-1914), поселялися в тільки що створених кібуцах, мошавах і продовжували займатися улюбленою справою. Таким чином, перші єврейські сільгосппоселення в Бессарабії стали своєрідним трампліном для початку освоєння земель в Ерец-Ісраель, придатних для ведення сільського господарства.

Давид Хахам

Кірьят-Ата

переклад уривку з публікації сайту «DorleDor»   


Залиште свій коментар