Історія розвитку господарства і культури в нашому краї: декілька документів минулого

Автор: admin

«… За останній час ряд виконкомів в значній мірі ліквідувалиOLYMPUS DIGITAL CAMERA недоліки в керівництві сільським господарством, більш конкретно і оперативно стали вирішувати невідкладні завдання піднесення колгоспного виробництва.

Дещо покращив свою роботу в цьому напрямку виконком Сокирянської райради депутатів трудящих (голова т. Тудель). Райвиконком в цьому році більш оперативно займався вирішенням конкретних питань економіки господарства, підвищенням культури землеробства, більш глибоко керував соціалістичним змаганням колгоспників та механізаторів. Це дало можливість на всій площі посіву одержати врожай культур без кукурудзи по 19,4 ц/га, що в умовах посушливого Сокирянського району є значним кроком вперед, порівнюючи з минулими роками. Більше вирощено цукрових буряків, тютюну і соняшника. В районі значно зросла продуктивність громадського тваринництва. За 9 місяців тут вироблено на 100 га молока 190 ц, м’яса 26,8 ц.

Виконком Сокирянської райради проявляє ініціативу у постановці та вирішенні багатьох питань господарського і культурного будівництва, глибоко вникає в діяльність МТС, колгоспів, сільських Рад і надає їм необхідну практичну допомогу. Для посилення зв’язків з масами Сокирянський райвиконком залучає до підготовки питань на засідання і сесії постійні комісії, депутатів та актив. Депутати систематично виступають перед виборцями з лекціями і доповідями по роз’ясненню постанов партії та уряду, рішень, прийнятих Радами та практично забезпечують їх виконання. Райвиконком регулярно проводить наради, семінари і бесіди з депутатами по різних питаннях роботи на виборчих округах. Депутати в більшості активно працюють в Раді і на виробництві.

Після виборів до місцевих Рад активізував свою роботу виконком Садгірської райради депутатів трудящих (голова т. Чорний), який багато приділяє уваги підвищенню рівня підготовки кадрів — голів сільських Рад і постійних комісій. В районі організовано економічне навчання колгоспних і радянських кадрів.

В травні місяці ц. р. райвиконком зібрав нараду всіх депутатів районної і селищних Рад, на якій детально були обговорені завдання по підвищенню врожайності зернових і технічних культур. Ці та другі питання були також розглянуті на спеціальних семінарах, які проводились з практичним показом передових прийомів агротехніки та зоотехніки.

Райвиконком добивається підвищення ролі спеціалістів, дбає про удосконалення їх політичної та ділової кваліфікації.

В своїй практичній діяльності райвиконком головну увагу приділяє посиленню контролю за виконання прийнятих рішень та наказів виборців, піклується про піднесення матеріального і культурного рівня життя трудящих.

Організаційна робота, яку проводять місцеві Ради району, позитивно відбивається на господарській діяльності колгоспів.

Порівнюючи з минулим роком в колгоспах значно підвищилась врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тваринництва:

Врожайність                            1956 р.            1957 р.

зернові                                           11,6                 18,3

кукурудза                                     8,6                   20,9

цукрові буряки                            160,0               202,0

овочі                                                32,0                 77,0

картопля                                        64,0                 74,0

Вироблено на 100 га

за 9 місяців:

молока                                            115                  163

м’яса                                               11,1                 21,3

в т. ч. свинини                               7,1                   9,4

Відрадно також і те, що в гірських і предгірських районах області, де раніше сільське господарство було вкрай в занедбаному стані, тепер сталися значні зміни, які не тільки відкрили перспективи дальшого розвитку господарства цих районів, але вже і в цьому році позитивно відбились на врожайності і продуктивності громадського тваринництва.

Як відомо, в минулому році обласний комітет на пленумі обговорював питання про підняття економіки гірських районів області. Це дало свої позитивні наслідки. Місцеві Ради депутатів трудящих Вашківецького, Глибоцького, Сторожинецького і Вижницького районів разом з партійними організаціями під їх безпосереднім керівництвом провели велику організаціями під їх безпосереднім керівництвом провели велику ввели нову високодохідну культуру — льон, яка в малородючих опідзелених грунтах дала високий врожай.

Валовий збір зерна в прикарпатських районах збільшився майже в 2 рази. Так, в Глибоцькому районі врожайність зернових виросла з 11,5 ц до 19,2 ц, а зерна — з 11 тис. т до 18,4 тис. т. Хороші показники одержав Вашківецький район, який дав найбільшу прибавку молока на корову.

Аналогічний стан і в інших районах.

Успіхи, досягнуті в розвитку сільського господарства і промисловості, в значній мірі пояснюються посиленням зв’язків місцевих Рад депутатів трудящих з населенням. Характер Радянської влади, як дійсно народної влади, обумовлює основні риси радянського депутата, його права і обов’язки.

Виборці люблять та поважають таких депутатів, як т. Чавріна — ткачиха текстильної фабрики, депутат Чернівецької міської Ради, яка вміло поєднує свою виробничу діяльність з депутатською Діяльністю на виборчому окрузі. Великим авторитетом та повагою користуються депутати: ланкова колгоспу ім. Сталіна Глибоцького району т. Катренюк Параска, яка вже другий рік вирощує біля 500 ц цукрових буряків з кожного гектара, доярка Бзова Марія, яка добилась самого високого надою молока в області, бригадир рільничої бригади колгоспу ім. Тимошенка Сокирянського району т. Яковенко та багато ін.

Ці та другі депутати своїм особистим прикладом забезпечили ще більший розмах соціалістичного змагання за дальше круте піднесення всіх галузей народного господарства.

В практичній діяльності депутате місцевих Рад області велике місце займають питання соціально-культурної роботи.

В галузі народної освіти непогано працюють місцеві Ради Вижницького району, які приділяють увагу питанням покращення роботи шкіл і зміцненню їх навчально-матеріальної бази. В районі добре організоване виконання закону про всеобуч. Всі шкільні приміщення були своєчасно підготовлені до навчального року і забезпечені паливом. Добре організована робота вечірніх шкіл, створена база політехнічного навчання учнів. Все це являється наслідком того, що районна і сільські Ради протягом року систематично займалися питаннями народної освіти і забезпечили виконання міроприємств, зв’язаних з дальшим поліпшенням роботи шкільної сітки району…»

З доповіді 28 жовтня 1957 року голови Чернівецького облвиконкому А.Є. Бодюха на пленумі обкому партії про посилення ролі місцевих рад в керівництві господарським і культурним будівництвом.

Текст документа також опубліковано в наступному збірнику: Суспільно-політичний розвиток західних областей УРСР. 1939 – 1989: Збірник документів і матеріалів / Відп. ред. Ю. Сливка. — Київ: Наукова думка, 1989. – С. 162-1

************************************************************

«В Черновицкой области работают 2 самодеятельных народных театра: при Дворце культуры работников легкой промышленности и при Доме учителя.

Большую работу в районах и селах области проводят самодеятельные драматические коллективы. Так, на­пример, драмколлектив с. Звенячина более восьми лет успешно выступает не только перед зрителями своего села, но и соседних сел района, а также Тернопольской области. На районных и областных смотрах этот кол­лектив неоднократно занимал первые места. Особенно вырос он за последние несколько лет. В его реперту­аре как одноактные, так и многоактные пьесы советских драматургов, украинская и русская классика: «Вибачайте, коли ласка» А. Макайонка, «Лимерівна» П. Мирного, «Земля» та «У неділю рано зілля копала» О. Кобылянской, «Глитай, або ж павук» М. Кропивницкого, «Ой не ходи, Грицю» М. Старицкого, «Мартин Боруля» И. Тобилевича, «Будка ч. 27» И. Франко и др. В 1959 г. звенячинские аматоры выступили с новыми спектакля­ми «Ой у полі нивка» А. Левады и Л. Гроха, «Украдене щастя» И. Франко, «Колгоспні солов’ї» С. Кравчен­ко и «Мачеха» Оноре де Бальзака. Режиссер этого сельского театра Иван Васильевич Богдан более 11 лет является неизменным его руководителем. Каждый ме­сяц этот коллектив дает в своем селе и в соседних се­лах не менее четырех-пяти спектаклей.

Успешно работают также драматические коллективы Сокирянского и Вижницкого районных Домов культу­ры. В год они выпускают не менее четырех новых спек­таклей, на районных и областных смотрах системати­чески занимают одно из первых мест в области.

Учитывая долголетнюю работу этих драмколлективов и высокое мастерство исполнения, Черновицкий областной Дом народного творчества рекомендует их к при­своению звания самодеятельных народных театров.26

Самодеятельному драматическому коллективу Двор­ца культуры работников легкой промышленности г. Чер­новцов в апреле 1959 г. было присвоено звание само­деятельного народного театра. С того времени он по­ставил 19 многоактных пьес, большое количество пьес малых форм. Драматический коллектив занимал сис­тематически первые-вторые места на городских и об­ластных смотрах драматических коллективов художест­венной самодеятельности. […]

Успешно работает в г. Черновцах самодеятельный народный театр и при областном Доме учителя. Драмколлектив здесь возник в 1955 г. С этого времени на его сцене шли спектакли: «Возвращение» Я. Кузьмичева, «Суд матери» В. Феличева, «Без вины виноватые» А. Островского, «Нашествие» Л. Леонова, «Дорога цве­тов» В. Катаева и др. В прошлом году здесь были по­ставлены следующие пьесы: «Обыкновенное чудо» Е. Шварца, «Каменный гость» А. Пушкина, «Послед­няя остановка» Э. М. Ремарка, «Платон Кречет» А. Корнейчука, сцена «У фонтана» из «Бориса Году­нова» А. Пушкина, чеховские водевили «Медведь», «Юбилей», «Предложение».

OLYMPUS DIGITAL CAMERAВ самодеятельном народном театре принимают участие 17 актеров. В большинстве — это учителя город­ских школ, работники научных учреждений, госунивер­ситета. До присвоения драматическому коллективу зва­ния народного театра он давал ежемесячно трудящим­ся города не больше трех спектаклей, а с 1959 г. еже­месячно он дает не менее 6 — 7 спектаклей, в том числе по 2 спектакля в селах области. В прошлом году на­родный театр с успехом выступил в районах соседней Тернопольской области, а также в отдаленных районах Черновицкой области. В апреле 1959 г. драматическо­му коллективу при областном Доме учителя присвоено звание самодеятельного народного театра».

Директор областного Дома народного творчества Б. Кулиниченко (1960 рік, 20 червня. – З довідки обласного Будинку народної творчості обласному управлінню культури про роботу самодіяльних народних театрів Палацу культури трудящих легкої промисловості та обласного Будинку вчителя та самодіяльних драматичних колективів області)

Текст документа опубліковано в наступному збірнику: Радянська Буковина, 1946-1970: Документи і матеріали / Партархів Чернів. обкому Компартії України, Чернів. обл. держ. арх.; [Упоряд. Г. І. Борисова, О. І. Ємельянова, М. М. Зайцева; Редкол.: М. І. Іванеско (відп. ред.) та ін.]. – Ужгород : Карпати, 1980. – С. 127 – 128.

************************************************************

«Трудящі Радянської Буковини урочисто відзначають 150-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Обласна газета «Радянська Буковина» надрукувала серію цікавих статей-розвідок драматурга і публіциста Григорія Мізюна «Великий Кобзар на Буковині».

Український музично-драматичний театр імені О. Кобилянської створив новий сценічний варіант п’єси «Титарівна», написаної в свій час М. Кропивницьким за однойменною поемою Т. Г. Шевченка.

За поемою Шевченка «Марина» місцевий драматург М. Андрієвич написала п’єсу і поставила її в драм-колективі Сторожинецького районного Будинку культури. П’єси Шевченка поставили тоді також драмколектив заводу легкого машинобудування («Невольник») та Сокирянського Будинку культури («Назар Стодоля»).

Помітно збагатилися після 1961 р. експозиції «Шевченко і Кобилянська», «Шевченко і Федькович» в літературно-меморіальних музеях Ольги Кобилянської та Юрія Федьковича.

До створення картин, скульптур, виробів прикладного мистецтва на шевченківську тематику приступили художники та майстри народної творчості оновленого краю.

Підготовка до республіканського огляду — конкурсу сільської художньої самодіяльності проходила під знаком гідного відзначення славного ювілею. Шевченкові твори завжди користувалися винятковою шаною і любов’ю на Буковині. його віршами і поемами зачитувались у кожному селі. Драму «Назар Стодоля» любителі сцени ставили ще в 70-х роках минулого століття. Пам’ятною була і вистава «Невольник», яку в 1928 р. драмгуртківці Мамаївців (нині Новосілка) напівлегально показували на Кіцманщині. В репертуарі хорових гуртків були загальновідомі пісні «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої, думи».

3 приходом Радянської влади творча спадщина Т.Г. Шевченка стала ще популярнішою. Нема такого самодіяльного колективу, який не мав би у своїй концертній програмі його поезій, пісень, драматичних творів. До раніше виконуваних п’єс добавились «Титарівна», «Невольник» (укрмуздрамтеатр імені О. Кобилянської), «Гайдамаки» (драмколектив заводу легкого машинобудування), «Марина» (Сокирянський Будинок культури), «Мати-наймичка» (Герцаївський Будинок культури), «Причинна» (Кіцманський районний Будинок культури).

Багатим був шевченківський репертуар на місцевих, районних і обласному оглядах-конкурсах сільської художньої самодіяльності. В обласному конкурсі взяли участь дві тисячі самодіяльних митців, які представили 78 аматорських колективів.

Разом з сільськими аматорами діяльно готувалися до ювілею й міські. В березні — квітні в Чернівцях відбувся міський огляд художньої самодіяльності, присвячений знаменній даті. Одночасно проводилась й шкільна олімпіада, а в обласному Будинку народної творчості відкрилася виставка творів самодіяльних художників і майстрів народного прикладного мистецтва, на якій експонувалося чимало творів шевченківської тематики.

3 січня ц. р. в усіх клубах, бібліотеках, червоних кутках експонувалися стенди, книжкові виставки, фотомонтажі, присвячені Тарасові Шевченку, проводились літературні вечори, читацькі конференції, бесіди і голосні читки. «Безсмертна ліра Кобзаря» — так називалась книжкова виставка, що була виставлена у читальному залі обласної бібліотеки. […]

Всього в області на честь 150-річчя Т. Г. Шевченка проведено 930 читацьких конференцій, 1428 літературних вечорів, 325 усних журналів, 750 бібліографічних оглядів, 436 ювілейних вечорів, 302 дитячі ранки. Бібліотечні працівники влаштували 2115 книжкових виставок, виготовили 1250 бібліотечних плакатів.[…]

У селах області розгорнувся рух «Кобзар» — у кожну сім’ю». Прекрасних результатів домоглися в цьому відношенні книгоноші с. Новосілки Кіцманського району. Багато тисяч примірників «Кобзаря» продано в ювілейні дні в Чернівцях. […]

У січні в краєзнавчому музеї відкрилася велика виставка «Шевченко і Буковина», яку за 4 місяці відвідало 40 тис. чол. […]

Рік 1964 — справді Шевченківський рік для літераторів і митців Радянської Буковини. Письменник Михайло Івасюк завершив роботу над великим романом, лейтмотивом якого є безмежна любов трудящих Буковини до Шевченка.

Великою любов’ю до Кобзаря проникнуті картини найстарішого художника Буковини, заслуженого діяча мистецтв УРСР Корнеля Дзержика. Майстер народного прикладного мистецтва Георгій Гарас, скульптори Анатолій Скиба, Опанас Шевчукевич і Микола Іосипенко створили нові портрети Шевченка. У Казахстані, де провів десять найтяжчих своїх років поет-засланець, побував художник Микола Бондаренко і зробив серію малюнків з життя оновленого краю. Майстер пензля Іван Холоменюк написав хвилюючу картину «Шевченко на етапі». Високою майстерністю відзначаються картини П. Борисенка, Г. Васягіна, I. Помилуйка, В. Санжарова, Н. Юзефович, С. Іванчишина, Е. Нейман, М. Смоліна, В. Жили, а також килими, виготовлені хотинською фабрикою імені Н. К. Крупської за ескізами художниць 3. Давиденко, В. Нікуліної, О. Сідак.

52 твори представили буковинські художники на розгляд жюрі республіканської шевченківської виставки, 32 з них були схвалені до експозиції. Понад 300 робіт митців образотворчого мистецтва експонувалися на обласній шевченківській виставці, яка відкрилася в квітні в новому виставочному залі.

Український музично-драматичний театр імені О. Кобилянської з успіхом показує протягом кількох років чудову п’єсу «Титарівна». На початку березня колектив театру показав глядачам нову постановку «Невольник» Марка Кропивницького. За неповних 3 місяці вистава пройшла 30 разів (у тому числі в сільській місцевості 6 разів). Ії переглянуло понад 15 тис. глядачів.

В ювілейні дні в фойє театру відкрилася фотоекспозиція «Шевченко і театр». Ряд артистів театру прийняв участь в I турі республіканського конкурсу читців імені Т.Г. Шевченка, Троє з них — О. Кучерівська, А. Піддубний, Л. Грачова — разом з майстром художнього слова артисткою обласної філармонії I. Межаковою виступили у Львові на міжобласному турі, а останні дві — й у Києві. […]

9 березня в приміщенні українського музично-драматичного театру імені О. Кобилянської відбувся великий урочистий вечір, присвячений знаменній даті.

Шевченківський рік став своєрідним масовим оглядом здобутків української радянської культури, могутнім поштовхом для її дальшого бурхливого розвитку».

Начальник обласного управління культури С. Дідик (1964 рік, 8 липня. – 3 довідки обласного управління культури Міністерству культури УРСР про відзначення в області 150-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка).

Текст документа опубліковано в наступному збірнику: Радянська Буковина, 1946-1970: Документи і матеріали / Партархів Чернів. обкому Компартії України, Чернів. обл. держ. арх.; [Упоряд. Г. І. Борисова, О. І. Ємельянова, М. М. Зайцева; Редкол.: М. І. Іванеско (відп. ред.) та ін.]. – Ужгород : Карпати, 1980. – С. 146 – 149.

************************************************************

«[…] Великих здобутків за післявоєнні роки досягли і трудящі Чернівецької області. 3 перших днів визволення вони активно приступили до відбудови зруйнованого ворогом народного господарства. Великих зусиль вимагало повернення до життя фабрик і заводів, значна частина яких була повністю зруйнована ворогом, а устаткування вивезене за кордон. Уже через 12 днів після визволення робітники дали місту електроенергію, воду і відновили роботу 23 підприємств.

Завдяки піклуванню Комуністичної партії і Радянського уряду, братній допомозі всіх радянських народів трудящі Буковини швидко залікували рани, завдані війною, і перетворили свій край в область розвиненої промисловості, процвітаючого сільського господарства і передової культури.

За 1946 — 1966 рр. капітальні вкладення в народне господарство області (за винятком колгоспів) становили 451 млн. крб.

На місці напівкустарних дрібних підприємств з примітивною технікою виросли світлі корпуси фабрик і заводів, оснащених сучасним промисловим устаткуванням.

Радянська Буковина стала краєм розвиненої машинобудівної і металообробної, легкої і харчової, лісової і меблевої промисловості.

Значних успіхів добилися працівники промисловості області в новій п’ятирічці. Розгорнувши соціалістичне змагання на честь славного 50-річчя, вони план 10 місяців виконали на 105,8%. Понад завдання випущено продукції на 20 млн. 300 тис. крб. Перевиконано плани по росту продуктивності праці, поліпшено якість виробів, знижено їх собівартість. […]

Захоплюючі перспективи відкриваються перед працівниками області. Всі підприємства переводяться на нові рейки господарювання. Створюються умови для ще ширшого використання внутрішніх резервів і переваг нової системи планування і економічного стимулювання, розробленої в рішеннях вересневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС.

Сьогодні ми з гордістю називаємо імена новаторів виробництва, комуністів і безпартійних, на яких рівняють крок усі працівники промисловості. Це, в першу чергу, Герої Соціалістичної Праці О.М. Мазерська та Н.I. Ванясова, заслужений будівельник УРСР I.В. Рига, депутат Верховної Ради СРСР панчішниця Г.В. Кушнірек, помічник майстра об’єднання «Восход» I.М. Гафонов, депутат Верховної Ради УРСР водій лісовоза С.Є. Полтавськин, слюсар машинобудівного заводу К.К. Тудан, столяр меблевого комбінату I.М. Федорюк, машиніст локомотивного депо О. I. Пожарський та багато інших. Вони віддають свої сили, знання, досвід і вміння на благо любимої Вітчизни, прагнуть жити і працювати так, як заповідав Ілліч.

Корінні зміни сталися і в сільському господарстві. На кінець 1949 р. Радянська Буковнна стала областю суцільної колективізації.

У колгоспах розгорнувся масовий рух за високі врожаї. Ініціаторами його виступили Марія Вакарюк, Олександра Хорбут, Марія Микитей, Марія Кошмарик та інші передовики колгоспних ланів, які згодом були удостоєні золотих зірок Героя Соціалістичної Праці. Багато колгоспників були нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.

За успіхи, досягнуті в розвитку сільського господарства, Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 лютого 1958 р. область нагороджена орденом Леніна. Окрилені високою відзнакою, трудівники колгоспних ланів розгорнули ще наполегливішу боротьбу за дальше збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. За роки семирічки значно поліпшилась структура посівних площ, зросли валовий збір і врожайність основних культур.

Хороших показників добились трудівники села і в цьому році. Станом на 1 листопада в області вироблено по 356 ц молока і по 77 ц м’яса на 100 га сільськогос подарських угідь. Урожай зернових в середньому по області становить 26 ц з кожного гектара.

За заслуги в розвитку соціалістичної економіки та культури, на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції наша Чернівецька область нагороджена пам’ятним [Червоним] прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС.

Пам’ятним [Червоним] прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів Союзу РСР і ВЦРПС нагороджений також колгосп імені О.В. Суворова Новоселицького району,36 де головою Григорій Дмитрович Прохоренко. В цій артілі нинішнього року одержано з кожного гектара посіву зернових по 32 ц, за 10 місяців вироблено на 100 га угідь м’яса по 117,5 ц і молока — по 630 ц.

Добрих наслідків у господарюванні добиваються колгоспи «Маяк», «Радянська Україна» та імені О.В. Суворова Кіцманського району, імені С. М. Кірова, «Більшовик» Заставнівського, «Ленінський шлях» Сокирянського районів та багато інших. А колгосп імені В. I. Леніна Кіцманського району в цьому році за досягнуті успіхи в господарському і культурному будівництві Указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

Успіхи в розвитку сільського господарства досягнуті завдяки тому, що колгоспний лад породив на селі нових людей, якими по праву пишається Радянська Буковина. Це наше найбільше багатство. Нині в сільському господарстві області працює 25 Героїв Соціалістичної Праці, біля 5 тисяч орденоносців. На них рівняються, з них беруть приклад усі трудівники села. […]

Зростання соціалістичного виробництва створило міцну базу для підвищення матеріального добробуту і культури радянського народу. В нашій області за роки Радянської влади середня реальна заробітна плата робітників і службовців зросла більше як в 3 рази. Оплата одного людино-дня в колгоспах порівняно з 1958 р. в минулому році зросла в 3,1 рази.

Неухильно поліпшується соціальне страхування і пенсійне забезпечення трудящих. В нашій області пенсією забезпечено 80 тис. чол. Загальна сума коштів, які відпускаються на соціальне забезпечення, дорівнює майже 20 млн. крб.

У великих масштабах здійснюється житлове будівництво на Буковині. За 20 післявоєнних років тільки за рахунок державних коштів введено в експлуатацію 802 тис. кв.м. житла. За рахунок державних кредитів і заощаджень трудящих у містах побудовано 482 тис. м2 квартир, а в селах — 52 тис. будинків. […]

Справжніми вогнищами науки і культури стали державний університет, медичний інститут, а також філіал Київського торгово-економічного інституту.

По кількості студентів на 100 тис. населення Радянська Буковина випередила Францію у 2 рази, Англію — в 2,4 рази, ФРН — у 3,3 раза, Швейцарію — у 6,4 рази».

3 доповіді 1967 рік, 6 листопада 1967 року секретаря обкому Компартії України О.С. Григоренка на урочистому засіданні обкому Компартії України та облвиконкому, присвяченому 50-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції про розвиток народного господарства, культури, охорони здоров’я та підвищення добробуту трудящих області за роки Радянської влади.

Текст документа опубліковано в наступному збірнику: Радянська Буковина, 1946-1970: Документи і матеріали / Партархів Чернів. обкому Компартії України, Чернів. обл. держ. арх.; [Упоряд. Г. І. Борисова, О. І. Ємельянова, М. М. Зайцева; Редкол.: М. І. Іванеско (відп. ред.) та ін.]. – Ужгород : Карпати, 1980. – С. 188 – 191.

__________________________________________

На фотоілюстраціях: клуб села Гвіздівці Сокирянського району та сторінка з книги наказів Сокирянського районного відділу культури за 1957 рік

Залиште свій коментар