І знову зацікавлює палеоліт Дністра

Автор: admin

Останнім часом Інститут археології НАН України (ІА НАНУ) особливуf511750df3 увагу приділяє дослідженню древніх берегів Дністра, на яких в різні часи відкрито чимало археологічних пам’яток, в тому числі палеолітичних. У нинішньому році одну із трьох його археологічних експедицій — Дністровську палеолітичну, що працювала на терені Сокирянщини, очолювала кандидат історичних наук, завідувачка відділу «Археологічний музей» ІА НАНУ Лариса Віталіївна Кулаковська. Під кінець «археологічного літа» ми зустрілися з нею і взяли інтерв’ю.

  • Ларисо Віталіївно, землі Буковинського краю, в тому числі й Сокирянщини, особливо багаті на археологічні пам’ятки. Що можете сказати з цього приводу?

** Благодатна буковинська земля здавна славиться своєю археологічною спадщиною. Палеоліт, трипілля, слов’янські та давньоруські старожитності…

Палеоліт тут відомий із 20-х років минулого століття завдяки дослідженням румунських археологів. А в кінці 40-х — на початку 50-х Сокирянщина була своєрідною археологічною «Меккою». Саме тоді тут розпочалися комплексні дослідження палеолітичних стоянок Молодове I та Молодове V під егідою відомих науковців-археологів О. Черниша та І. Іванової. Працювала також Трипільська експедиція Т. Пассек, проводились широкомасштабні пошукові роботи. В той час тут зібрався молодий та енергійний колектив українських і російських науковців, які, мабуть, і гадки не мали, що відкриті і досліджені ними пам’ятки стануть золотим фондом світової археологічної науки.

1

Міждисциплінарні комплексні дослідження стоянок Молодове І та V, Кормань ІV проводились українсько-російським колективом під керівництвом зазначених вище науковців з початку 50-х і аж до середини 80-х років ХХ ст., власне, до моменту створення Дністровського гідровузла.

Молодовські стоянки широко відомі не лише в Україні, але й далеко за її межами. Геологічні напластування, кількість археологічних шарів та їх насиченість, багаті крем’яні та фауністичні колекції дали змогу відтворити історію населення цього краю протягом значного відрізку часу.

  • На яких пам’ятках довелося побувати? Чи не додалося до них нових, відкритих вашою експедицією?

** Відвідали декілька уже відомих археологічних об’єктів, де раніше проводились наукові дослідження. З появою Дністровського водосховища більшість палеолітичних стоянок, таких як Молодове І та Кормань IV були затоплені, а пам’ятки, що розташовані на більш вищих терасах, розмиваються. Тож Сокирянщина знову стала місцем інтенсивних пошукових робіт, що проводить Дністровська палеолітична експедиція Інституту археології НАН України спільно з науковцями Департаменту археології та антропології Кембриджського університету (Великобританія) і Королівського інституту природничих наук Бельгії.

2

Моніторинг палеолітичних стоянок у зоні Дністровського водосховища (Сокирянський р-он) проводиться з метою пошуку нових, придатних для подальшого, більш повного стратиграфічного та археологічного вивчення пам’яток.

Експедиція відкрила та дослідила кілька нових пунктів в околицях сіл Кормань, Непоротове і Ломачинці. Однак найбільш помітними стали результати досліджень стоянки Непоротове. Попередньо тут зафіксовано чотири культурних шари, найдавніший з яких, скоріше за все, датується часом більше 100 тис. років назад. Сьогодні ця стоянка є найдавнішою в долині Дністра та однією з найдавніших в Україні.

На місцезнаходженні пам’ятки Кормань 9 виявлено три культурні шари in situ, тобто такі, що залишились на своєму місці, не перекладені, незмішані і не потривожені. Вони включають фауністичні рештки, кам’яні артефакти, залишки вогнищ. Знайдено дві прикраси: підвіски з бурштину та зуба оленя. Зібрано колекції діагностичних фауністичних решток (переважають кістки північного оленя, є рештки коня, роги лося) та археологічних артефактів (різці, мініатюрні вкладні для зброї, скребки тощо). Відібрані зразки деревного вугілля для датування на 14 С (радіовуглецеве).

Відкриті в околицях села Ломачинці пункти поки що не мають чітких стратиграфічних прив’язок. Але за техніко-типологічними показниками вони, поза всяким сумнівом, можуть бути віднесені до граветського технокомплексу Середнього Подністров’я.

Це лише кілька прикладів з давньої історії Дністра. Але ж відомо, що в давнину люди мешкали тут повсюди вздовж ріки.

  • Що ж приваблювало їх сюди , чому століттями населяли вони ці землі?

** Первісна людина знаходила в тут все необхідне для життя: воду, багатющі родовища якісної сировини (кремінь), стадних тварин. Практично у всі часи вона переважно полювала на північного оленя, мамонта, коня. Зустрічаються кістки носорога, давнього бика, лося, песця. Скрізь можна було знайти кремінь, в обробці якого давні люди досягли великої майстерності. Працювали вони також з кісткою та бивнем мамонта. Досить розповсюдженими в цих місцях є всілякі утилітарні речі з рогу оленя (молотки, випрямлячі, руків’я для крем’яних знарядь). Варто нагадати, що саме на Сокирянщині на стоянці Молодове І знайдено своєрідну рогову флейту (розкопки О. Черниша, зберігається у Львівському історичному музеї), вік якої більше 17 тисяч років. Саме на молодовських стоянках зафіксували найдавніші в Східній Європі штучні споруди із кісток мамонта, що подібні до заслонів від вітру.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

  • А коли вперше за науковими твердженнями з’явилася людина в наших місцях, тобто на берегах Дністра?

** Сьогодні ми можемо говорити про те, що вперше людина ступала по сокирянській землі більше ста тисяч років назад та оселилась тут надовго, аж до сьогодення. Хоча ж, звісно, мінявся клімат, змінювались історичні епохи, устрій, правителі…

Зазначу, що Дністровська палеолітична експедиція ІА НАНУ лише розгортає свої дослідження. Поки що ми проводимо пошукові роботи, обслідуємо відомі вже стоянки, вивчаємо геологічну історію краю. Всі палеолітичні стоянки фіксуються з допомогою GPS з відповідними координатами та наносяться на карту, що дасть змогу створити більш коректну картину розташування тут найдавніших стоянок. В процесі розкопок всі знахідки фіксуються за допомогою лазерного нівеліра і, таким чином, ми отримуємо точну картину структури поселення. Проводиться архео-зоологічний аналіз фауністичних решток.

Але навіть ці невеликі за обсягом роботи принесли відчутні результати: удревнився час появи людини в Подністров’ї, отримані більш конкретні абсолютні дати, знайдені мистецькі вироби.

  • Як ви оцінюєте перспективи придністровських земель з точки зору подальших досліджень і цікавості для археологічної науки?

** Середнє Подністров’я — це один із найбільш перспективних регіонів для дослідження палеолітичної доби. Саме тут знаходяться стратифіковані та досліджені і досліджувані на сучасному науковому рівні середньо- та верхньопалеолітичні пам’ятки.

Актуальними завданнями для дослідження палеоліту цього регіону є продовження пошукових робіт в акваторії Дністровського водосховища, стаціонарні розкопки стоянок Молодове V, Непоротове 7 та Кормань 9, пошук не потривожених ділянок культурного шару на стоянках в околицях села Ломачинці тощо.

Археологи – люди фанатично віддані своїй професії, інколи трохи дивні та завжди ризикові. Ще, буває, й не настане весна, а вони збирають свій нехитрий інструмент і вирушають в дорогу. Їх не зупиняють погодні негаразди та повна відсутність державної фінансової підтримки. Нас хвилює минувшина і кличе пошук. І в цьому безкінечному неспокої, прагненні зробити відкриття, знайти нові пам’ятки ми знаходимо колег і однодумців, щирих друзів і помічників. Сьогодні ми працюємо з колегами з Великобританії (археолог Філіп Нігст), Бельгії (геолог Поль Езартс). Ця співпраця є надзвичайно важливою та плідною.

Колеги допомагають сучасними устаткуванням, фінансують проведення палеоботанічних, архео-зоологічних аналізів та датування. Та водночас хочу сказати, що успіх археологів був би неможливим без підтримки місцевої влади, зокрема, голови Сокирянської райдержадміністрації Василя Васильовича Козака, з яким у нас склались дружні стосунки та повне взаєморозуміння і допомогу якого ми дуже цінуємо. Не можна не згадати господарів нашого «Дністровського гнізда» — родину Лариси та Олександра Гутуряків із садиби «Чайка на Дністрі» у с. Непоротове¸ веселого помічного перевізника Григорія Трача, вчителів історії із Шебутинців та Корманя Сергія Якубину та Леоніда Андроніка, щирих жителів Непоротового та Корманя.

Мальовничі пейзажі Сокирянщини, теплі води Дністра для нас незабутні. Ми чекаємо наступних зустрічей з цією місциною і її давнім минулим.

З керівником експедиції бесідував Олександр Чорний, директор Сокирянського історичного музею.

*********************************************************************

На ілюстраціях:

1. Стоянка палеолітичної людини (реконструкція).

2. Фото — археологічна експедиція ІА НАН України (верхній ряд, зліва направо): Віталій Усик (Україна), Піа Лучіні (Великобританія), Олеся Кононенко (Україна), Поль Езартс (Бельгія), Лариса Кулаковська (Україна), Олександр Кордулян (Україна); в нижньому ряду – Алекс Прайор (Великобританія), Філіп Нігст (Великобританія), Стефан Пірсон (Бельгія).

3. Фото — робочий момент під час досліджень на одній із пам’яток в Непоротовому.

3. Фото — під час інтерв’ю з керівником експедиції Ларисою Віталіївною Кулаковською і членами експедиції.

_____________________________________________________________

Залиште свій коментар