Июнь, 2015

Репрессированные священники и церковнослужители Сокирянщины

Алексей Мандзяк — автор и составитель29

Аронян Владимир Иванович, родился 15 июля 1901 года в селе Каларашовка Сорокского уезда Бессарабской губернии (ныне в Окницком районе Республики Молдова), в семье псаломщика служившего при Николаевской церкви того же села, Иоанна Феодоровича Ароняна и его жены Февронии Михайловны[1].

В 1944 – 1945 годах служил псаломщиком при Христо-Рождественской церкви села Волошково, которое ныне находится в составе Сокирянского района Черновицкой области. Там же, 24 марта 1945 года арестован сотрудниками Управление Народного комиссариата государственной безопасности Черновицкой области (УНКГБ ЧО). 29 мая 1945 года военным трибуналом войск НКВД Черновицкой области, за антисоветскую агитацию, по ст. 54-10 ч. 2 УК УССР приговорен к 10 годам лишения свободы в исправительно-трудовые лагеря (ИТЛ). Реабилитирован Черновицкой областной прокуратурой 3 июля 1992 года[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Репресовані священики та церковнослужителі Сокирянщини

Олексій Мандзяк — автор і упорядник29

Аронян Володимир Іванович, народився 15 липня 1901 року в селі Каларашовка Сорокського повіту Бессарабської губернії (нині в Окницькому районі Республіки Молдова), в сім’ї псаломщика, що служив при Миколаївській церкві того ж села, Іоанна Федоровича Ароняна і його дружини Февронії Михайлівни[1].

У 1944 — 1945 роках В.І. Аронян служив псаломщиком при Христо-Різдвяної церкви села Волошкове, яке нині знаходиться у складі Сокирянського району Чернівецької області. Там же, 24 березня 1945 року заарештований співробітниками Управління Народного комісаріату державної безпеки Чернівецькій області (УНКДБ ЧО). 29 травня 1945 року військовим трибуналом військ НКВС Чернівецької області, за антирадянську агітацію, за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР, засуджений до 10 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах (ВТТ). Реабілітований Чернівецькою обласною прокуратурою 3 липня 1992 року[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Українсько-молдавські взаємозв’язки у календарній звичаєвості

О.В. Курочкін

Історично склалося так, що між молдаванами й українцями не існує чіткого етнічного кордону, хоча етнічна приналежність мешканців окремих поселень у широкій перехідній смузі простежується досить виразно. На цій підставі П.І. Кушнєр розглядав українсько-молдавський рубіж як ««проміжний» тип етнічного кордону, «…специфічний для тих районів, де стикаються своїми етнічними територіями народи, близькі за культурою й політично рівноправні…, але не близькі за мовою»[1]. Широта й активність зближення контактуючих етносів багато в чому визначається усталеною етнокультурною ситуацією, давністю самих взаємовідносин. Виходячи з конкретних історичних умов формування сучасного етнічного прикордоння між молдаванами і українцями, можна виділити в цій зоні три підзони: північну, центральну і південну.

Північна підзона охоплює Чернівецьку область, південну частину Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей України, а також північні райони Молдови (Бричанський, Окницький, Єдинецький, Дондюшанський, Сорокський). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

К истории церкви села Ожево

Алексей Мандзяк

Село Ожево (укр. Ожеве) находится в Сокирянском районе Черновицкой области, на правом берегу Днестра. Под названием «Ожогов» впервые упоминается в дарственной грамоте господаря Молдавского княжества Стефана II от 14 января 1447 года, которая была дана боярину Шандро на право владения несколькими селами, расположенными на территории современной Сокирянщины[1].

Первые же сведения о наличии в селе церкви относятся ко второй половине XVII столетию. В 1771–1772 годах она была отремонтирована на средства прихожан. Простояла до начала XIX столетия. В 1812 году на месте старой была возведена и освящена новая церковь – Свято-Преподобной Параскевы[2]. По сведениям о состоянии церквей Бессарабии в 1812–1813 гг., из данных «формуляров» за соответствующие годы, хранящихся в архиве Кишиневской духовной консистории, церковь Преподобной Параскевы «построена с дерева доброго; одежд и книг церковных скудно»[3]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

До історії церкви села Ожеве

Олексій Мандзяк

Село Ожеве розташоване в Сокирянському районі Чернівецької області, на правому березі Дністра. Під назвою «Ожогов» вперше згадується в дарчій грамоті господаря Молдавського князівства Стефана II, від 14 січня 1447 року, яка була дана боярину Шандро на право володіння кількома селами, розташованими на території сучасної Сокирянщини[1].

Перші ж відомості про наявність в селі церкви відносяться до другої половини XVII сторіччя. У 1771-1772 роках вона була відремонтована на кошти прихожан. Простояла до початку XIX століття. У 1812 році на місці старої була зведена і освячена нова церква – Свято-Преподобної Параскеви[2]. За відомостями про стан церков Бессарабії в 1812-1813 роках, з даних із «формулярів» за відповідні роки, що зберігаються в архіві Кишинівської духовної консисторії, церква Преподобної Параскеви «побудована з дерева доброго; одягами та книгами церковними бідна»[3]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Про «примусово-добровільне» об’єднання громад

Добровільне об’єднання громад на часі є досить актуальним і58 особливо важливим для сільської місцевості (так вважає влада — прим. адм.), адже за статистикою за останні десятиліття з карти України зникло майже 700 сіл. При цьому, в умовах реформування, громади, які мають низьку фінансову спроможність мають бути об’єднанні в першу чергу. Зрозуміло, що цей процес не простий, однак він неминучий. Адже важливий позитив об’єднання в тому, що об’єднана громада буде мати повноцінний бюджет і право розпоряджатися ним, право жити на кошти, які по справедливості належать цій громаді. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

«Сокирянець» Ричард Такер — кумир Америки

Його голос був не тільки гарним — мерехтливим, сріблястим,rt-young але дуже потужним і неймовірно міцним!

Лучано Паваротті

(з передмови до книги Дж. А. Дрейка «Ричард Такер». Нью-Йорк, 1984).

28 серпня 2013 року був оголошений у Нью-Йорку Днем Ричарда Такера. У цей день у місті проходили численні врочисті заходи, присвячені 100-літньому ювілею чудового американського тенора.

Серед головних подій — вечір-зустріч у Джульярдській школі, де в числі почесних гостей були присутні видатні артисти Рене Флемінг, Ніл Шікофф, член Верховного суду США й велика шанувальниця співака Джоан Рут Бейдер Гінзбург та інші знаменитості, а також великий святковий концерт на відкритій оркестровій естраді «Раковина Наумбурга» Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,