Ноябрь, 2015

Церква села Михалкове

Олексій Мандзяк

Михалкове – село у складі Михалківської сільської ради в Сокирянському районі Чернівецької області України. Вперше зафіксовано на мапі французького інженера Гійома Ле Вассера де Боплана (Guillaume Le Vasseur de Beauplan) (1595-1675), опублікованій в його картографічній праці «Delineatio specialis et accurata Ukrainae. Cum suis Palatinatibus ac Distictibq, Provincycq adiacentibus» («Спеціальний і докладний план України разом з розташованими в ній воєводствами, округами і провінціями»), виданій в 1650 році в Данцигу картографом Вільгельмом Гондіусом (Гондтом). У письмових джерелах вперше згадується в судовій грамоті господаря Молдавського князівства Георгія Гіки від 5 березня 1659 року, якою він підтверджує Міронашкові і його братові Георгію, та іншим дітям колишнього хотинського пиркалаба[1] Костянтина Стирчі передачу села Ришинці на Дністрі, званого Михалков, в Хотинському цинуті[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокирянський машзавод: «Наш тепловоз, вперед лети!»

Історія машзаводу – це не просто сторінка в літописіtep70u Сокирянщини. Це окрема глава, або навіть ціла книга, в якій можна знайти відображення чи не всіх значимих подій в житті району і цілої держави. Тут мають місце тріумфальні і фа­тальні епізоди життя підприємства. За неповних 40 років цехи заводу переможно гуділи, або ж в них надовго оселялась… мо­торошна тиша. Робітники і їх родини на власному досвіді дізна­валися про переваги і недоліки промислової інтеграції.

Засноване підприємство у 1973 році — як філіал Коломенського теп­ловозобудівного заводу. З тих пір ма­леньке підприємство на довгі роки стало надійним партнером потужно­го флагмана тепловозобудування Радянського Союзу. В його цехах ви­готовлялися комплектуючі дизельних двигунів, запасні частини, монтаж­ний інструмент. З Росії надходила сировина, заготовки, а в Коломну відвантажувалась високоякісна про­дукція, на совість виготовлена вміли­ми сокирянцями. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Служители Архангело-Михайловской церкви села Романковцы

Алексей Мандзяк448

Романковцы – село в Сокирянском районе Черновицкой области Украины. Под названием «Романкэуцы» впервые упоминается в грамоте господаря Молдавского княжества Петра VI Хромого от 3 июля 1575 года, которой он подтвердил наследникам бывшего портаря[1] Сучавы Луки Арбуре села, части сел, и мельницы, оставшихся от него, и которые по доброй воле они разделили между собой[2]. Местное население, как свидетельствуют исследования филологов в 1950-1960 гг. называло свое село «Романівці, Романківці, Романівка». Изредка также употреблялось «Романкоуцы, Романкауцы»[3].

По данным на 1775-1778 года в селе Романковцы действовала Всехсвятская церковь или Храм Всех Святых. В 1787 году была возведена новая церковь – Михайловская. Но она была действующей не долго. В 1805 году была построена и освящена следующая церковь, также Архангело-Михайловская: «деревянная, камнем подмурована, древа резаного, гонтами побита, с одним верхом»[4]. В 1894 году «тщанием прихожан и землевладельца, дворянина, статского советника М.Н. Крупенского» была построена новая, Архангело-Михайловская церковь: «деревянная, на каменном фундаменте»[5]. В том же году ее освятили: «7 августа 1894 года, жители села Романкоуц были свидетелями торжественного освящения новосозданного храма»[6]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Служителі Архангело-Михайлівської церкви села Романківці

Олексій Мандзяк448

Романківці – село в Сокирянському районі Чернівецької області України. Під назвою «Романкеуци» вперше згадується в грамоті господаря Молдавського князівства Петра VI Кульгавого від 3 липня 1575 року, якою він підтвердив спадкоємцям колишнього портаря[1] Сучави, Луки Арбуре села, частини сіл, і млини, що залишилися від нього, і які з доброї волі вони розділили між собою[2]. Місцеве населення, як свідчать дослідження філологів у 1950-1960 рр. називало своє село «Романівці, Романківці, Романівка». Зрідка також вживалося «Романкоуци, Романкауци»[3].

За даними на 1775–1778 роки в селі Романківці діяла Всіхсвятська церква або Храм Всіх Святих. У 1787 році була зведена нова церква – Свято-Михайлівська. Але вона була діючою не довго. В 1805 році була побудована і освячена наступна церква, також Архангело-Михайлівська: Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Особливості гідронімічного словотвору

Ю. О. Карпенко0052

Аналіз гідронімічного словотвору, як і деякі інші топонімічні питання, вимагає від дослідника виконання ряду умов, які значною мірою впливають на результати цього аналізу. Передусім йдеться про: 1) розмежування однакових назв різних географічних об’єктів, 2) знання топонімічного контексту, 3) надійність матеріалу.

Топонімічна практика нерідко зустрічається із своєрідними комплексними назвами, коли, наприклад, ім’я ріки одночасно є назвою прилеглої до неї місцевості, поселення на її берегах, вершини, від якої вона бере свій початок, а ім’ям гори називає й ліс на її схилах та полонину і т. д. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,