24-25 березня — річниця звільнення Сокирянщини

Автор: admin

24 — 25 березня 2011 року виповнюється 67 років звільнення Сокирянщини від румунсько-німецьких окупантів під час Великої Вітчизняної війни. Звільняли територію району бійці і командири 133-ої Смоленської, Орденів Суворова і Богдана Хмельницького стрілецької дивізії, якою в той час командував полковник Бєлодєд В.І.

У березні 1944 р. війська 2-го Українського фронту під командуванням генерала армії Конєва І.С. (який тільки прийняв командування фронтом після загибелі генерала армії Ватутіна М.Ф.), у взаємодії з військами 1-го Українського фронту під командуванням маршала Жукова Г.К. провели одну з найважчих військових операцій – Умансько-Ботошанську наступальну операцію. Радянським військам протистояли війська німецької групи армій «Південь» під командуванням генерала-фельдмаршала Еріха фон Манштейна. В полосі 2-го Українського фронту оборонялися німецькі 8-ма армія (під командуванням генерала піхоти Отго Велера) і частина сил 6-й армії (під командуванням генерал-полковника Карла Холлідта), які налічували 20 дивізій, в тому числі 4 танкові и 2 моторизовані.

Підтримку радянським військам з повітря надавала 5-та повітряна армія (командуючий генерал-лейтенант авіації генерал-полковник авіації Горюнов С.К.).

Радянська 40-ова армія під командуванням генерал-лейтенанта Ф.Ф. Жмаченко (член військової ради генерал-майор Кулик К. П., начальник штабу генерал-майор Шарапов В. М.), отримала наказ, рухаючись вздовж Дністра, відрізати шлях до відступу 1-ої танковій армії німців (під командуванням генерал-полковника Ганса Хубе).

У ніч на 24 березня 1944 року, переслідуючи супротивника під сильним артилерійським и мінометним вогнем, без технічних засобів форсування, на своїх підручних матеріалах, першим з полків 40-ої армії форсував Дністер одночасно в двох місцях – в районі села Ліпчани Могилів-Подільського району і в районі села Василівка (Василівці) Сокирянського району. Протягом доби бійці Білаонова утримували плацдарм на правому березі річки в районі Ліпчан, а в районі Василівки майже відразу захопили Василівку, с. Ожево, далі через с. Коболчин і напевне через станцію Сокиряни, через ліс пройшли до молдовського с. Клокушна, а вже з лісу та з Клокушни – в Гвіздівці. Під час запеклих боїв в районі Ліпчан (з постійно контратакуючим супротивником), і в Сокирянському районі бійці полку знищили батальйон вражої піхоти (до 400 чоловік), взяли у полон 150 солдатів и офіцерів, захопили 3 танки, 150 коней, знищили 60 автомашин з набоями озброєнням. При цьому, полк Білаонова не втратив жодного солдата. Слідом за полком Білаонова Дністер форсували ще деякі частини дивізії, які звільняли інші населені пункти Сокирянщини.

Не дивно, що саме за цю частину операції (за захоплення і утримання плацдарму, за звільнення населених пунктів Сокирянщини) гвардії майор Білаонов П.С. був нагороджений орденом Леніна і йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

В подальшому війська фронту розгромили німецьку 8-ю армію и частину сил 6-ої танкової армії, розсікли полосу оборони німецької групи армій «Південь», звільнили значну частину Правобережної України і Молдовської РСР, увійшли на територію Румунії.

По матеріалах сайту «Гвіздівці»

На верхньому фото — маршал Конєв Іван Степанович.

На нижньому фото — Білаонов Павло Семенович.

 

Для тих, хто цікавиться – як були звільнена Буковина та інші прикарпатські території, в тому числі Чернівці (1-й Український фронт), може узнати це з публікації А.Х. Бабаджаняна, Н.К. Попеля, М.А. Шаліна, І.М. Кравченко «Люки открыли в Берлине«.

Цікавий матеріал з архівними документами також можна побачити на сайті Чернівецького обласного державного архіву.

Залиште свій коментар