Рубрика «Коболчин»

Господарства в Ломачинцях і Коболчині на початку ХХ-го сторіччя

Ми всі зараз живемо в епоху змін (на жаль ця епоха затягнулася), в тому числі змін у системі ведення сільського господарства. При цьому впевнені, що читачам буде цікаво — як виглядали господарства сіл краю 100 і більш років тому.

Сьогодні ми пропонуємо відвідувачам сайту наявну інформацію щодо поміщицьких господарств в селах Ломачинці і Коболчин, станом на 1901 рік.

*****

ЛОМАЧИНЦІ

Маєток «ЛОМАЧИНЦІ». Матвія Єгоровича Крупенського, Хотинського повіту, в 15 верстах від ст. Романкоуци, Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Горщики, глечики і… люльки

В умілих руках коболчинського майстра-гончаря Василя Івановича Ніколайка  з глини1 народжуються чудові вироби, що не тільки прикрашають сільський побут, а й дають можливість готувати смачні страви.

У селі Коболчин, за яким віддавна закріпилася жартівлива назва «горшкоград», оскільки тут раніше чи не в кожній другій хаті майстрували з глини горшки, свого часу довелося бесідувати з багатьма гончарями-чародіями. Помітив їх добродушність, вміння без поспіху робити свою справу і цікаво оповідати про давнє, чи не з часів трипілля, ремесло, яке не тільки давало можливість заробляти на кусок хліба, а й народжувало так потрібні в сільському побуті вироби – миски, полумиски, кухлики, горщики… Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Мереживом і барвами душі

Защедрилася осінь в намистинціIMG_2977

І скоро закружляє падолистом.

Сьогодні вас вітають коболчинці –

Співаюча родина, хор «Любисток»!

Ось саме так хотілося усім розповідати і запрошувати на невеличкі творчі гостини з мереживом і барвами душі моїх дорогих земляків, котрі уперше завітали 10 вересня на екскурсію до Дністровської ГАЕС. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Навчальні заклади Сокирянщини в II половині XIX – на початку XX століття

Олексій Мандзяк24791

Організована шкільна освіта на Сокирянщині почала розвиватися тільки в другій половині XIX століття. До цього, в жодному населеному пункті сучасного Сокирянського району Чернівецької області, фактично не існувало ніяких стабільних і постійних шкіл навчання грамоті. Ситуація почала змінюватися лише після введення «Положення про початкові народні училища» від 14 липня 1864 року, яке затвердило загальнодоступність і позастановість початкової освіти.

Втім, ще до цього були окремі спроби освітніх реформ в Бессарабії і зокрема на Сокирянщині. Так, наприклад, в листопаді 1860 року поміщик із села Ломачинці, представник однієї з найвпливовіших сімей в Бессарабії, Єгор Матвійович Крупенський представив ґрунтовний «Проект пристрою про участь товариства для поширення освіти в Бессарабської області», в якому об’єднав сільськогосподарський і економічний розвиток краю з всебічною освітою. Грамотність народу Є.М. Крупенський вважав «головною підставою загального добробуту». Завдання майбутнього товариства бачилося в тому, щоб «вишукувати і застосовувати Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Священицький рід Чернявських села Коболчин

Олексій МандзякКоболчин-церква2

За офіційними даними, в 1784 році в селі Коболчин, яке в той час було частиною Хотинської райї, «старанням священиків і парафіян»[1] на місці старої церкви, була зведена «з древа доброго» і освячена нова Свято-Миколаївська церква[2], на честь Миколая Чудотворця. За спогадами старожилів, які записав Василь Курдіновський на початку XIX століття, церква була побудована набагато раніше офіційної дати (тоді було лише проведено ремонт) — у середині XVIII століття: «За архітектурою надзвичайно нагадує церкву Запорізької Січі, як вона малюється на ілюстраціях»[3]. У 1909 році в Коболчині була побудована нова церква «дерев’яна, покрита бляхою», також Свято-Миколаївська[4], яка через деякий час згоріла. У 1937 році в селі освятили новий храм, на цей раз кам’яний (камінь брали в яру неподалік від села) з дерев’яним куполом[5]. 20 лютого 2012 і цю церкву теж наздогнало нещастя — вона майже повністю згоріла (пожежа знищила купол, іконостас і покрівлю церкви). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Гриби поселились … на Грибку

Олександр Чорний — директор історичного музеюOLYMPUS DIGITAL CAMERA

Багато хто із проїжджих в автобусі чи на власному транспорті, минаючи автозупинку «Грибок», що розташована неподалік Коболчина на перехресті доріг, які ведуть до Чернівців і на Новодністровськ, а далі і до Києва,  замислюється над цією назвою, мовляв, звідки вона взялася і де ж той Грибок, що, певно, десь тут мав стояти. Бувалі й не позбавлені гумору водії аж надто допитливим пасажирам інколи жартома відповідають: «Та як де, до лісу пішов, бо ж скільки йому стояти при дорозі».

А якщо серйозно, то раніше тут і справді водились гриби. Дорога на Білоусівку, яка теж зовсім близько від цієї зупинки, в минулі роки проходила трохи нижче теперішньої траси, так би мовити, здолинком і через березовий ліс, у якому було повно грибів, головним чином підберезників. Кажуть, що за сприятливих умов вони «виходили» прямо на дорогу і люди, що помічали їх під ногами, від несподіванки вигукували: «Дивись, грибок із лісу вибіг». Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Діана Николайко — лауреат загальнодержавного конкурсу

Дбати про майбутнє — святий обов’язок всіх нас, нині сущих, аби не01-300x225 переривався зв`язок поколінь. І в цьому немає чогось другорядного. Все тільки першорядне.

12 та 13 листопада 2014 року в столиці України проходив черговий щорічний творчий огляд — конкурс за програмою Українського фонду культури «Нові імена України». Учасниками цьогорічного конкурсу стали обдаровані діти з різних куточків держави, які змагалися у низці номінацій.

Чернівецьку область на конкурсі представили двоє вихованців мистецьких навчальних закладів, в тому числі у номінації «Кераміка» — учениця філії Сокирянської художньої школи в селі Коболчин Діана Николайко (викладач В.А. Гонца). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Рік — 1957: «Квітує колгоспна Сокирянщина»

В одній із широких долин Придністров’я, в зелені садів потопає селоЯворський-обложка Сокиряни. Навкруги простяглись безмежні колгоспні поля. Багата оспівана в піснях буковинська земля. Це про неї пише в натхненних віршах чернівецький поет Дем’ян Григораш:

Буковино моя, Буковино.

Я ношу тебе в серці завжди:

У Карпатах – стрімкі верховини,

В Сокирянах – квітучі сади. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Попереду кордон

Серед моїх бойових нагород є орден Червоної Зірки. Цією нагородою яфорсир Днестра особливо дорожу, тому що одержав її за звільнення краю, у якому й залишився після війни. Живу я Чернівцях, а з’єднання, у якому я воював, звільняло Північну Молдавію й деякі райони Чернівецької області.

Часто буваю в Молдавії, на місцях колишніх боїв. І от вирішив написати про те, як все це було в ті березневі дні 1944 року.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Вітаємо усіх відвідувачів сайту з Новим — 2013 роком!

NY

 

Веселих свят бажаємо усім!

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,