Рубрика «Сокиряни»

Нові комплекси кінської упряжі «передскіфського часу» на Сокирянщині

Бандрівський М.,

Крушельницька Л. 

Невеликий реєстр комплексів із кінською упряжжю початку  ранньозалізної доби із Північної Буковини поповнився нещодавно двома новими пам’ятками, переданими до відновленого Музею НТШ у Львові: 1) скарбом із західної околиці райцентру Сокиряни (ліс із західної сторони міста у верхів’ях річечки Мокрий Раковець); 2) скарбом зі с. Василівки, знайденого на відстані близько 3 км на північ – північний схід від вищезгаданого скарбу із Сокирян (в напрямку до Новодністровська) і на відстані близько 18 км від епонімної пам’ятки в Непоротове, яка дала назву цілій групі «передскіфського часу». Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Ми прагли жити…

У місті Секуряни (Сокиряны) Чернівецької області, яке з 1918 р. до 1940 р. входило до складу Румунії, в 1930 р. проживали 4.216 (за іншим даними – 4.693) євреїв. Після окупації міста 6 липня 1941 р. румунські солдати, німецька поліція безпеки та СД (зондеркоманда), а також незначна частина місцевого населення, що підтримували загарбників, почали грабувати й убивати євреїв. 9 – 10 липня 1941 р. було страчено 98 євреїв (за іншим даними, за перші 4 дня окупації загинули 150 євреїв). Деякі євреї, не бажаючи терпіти насильство, покінчили життя самогубством.

Уцілілих 13 липня погнали в село Атаки й переправили за Дністер у район Могильова-Подільського. Хворих і немічних (кілька сотень) пристрілювала охорона. У середині серпня німці повернули більшість секурянських євреїв за Дністер, після чого їх розмістили в таборах у Вертюжанах і в Єдинцях. Звідти восени 1941 р. уцілілих погнали в Трансністрію, де більшість в’язнів загинули. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Особливості архітектури залізничних вокзалів Буковини

Ю. А. Рочняк, к.арх., доцент НУ «Львівська політехніка»

 

Транспорт як складова частина народного господарства має тісний зв’язок з архітектурою і будівництвом. Прокладення залізничних колій, влаштування станцій з усією інфраструктурою врешті підпорядковуються виробництву і пасажирам. З цього огляду вокзали є репрезентантами соціального запиту, технічного та економічного розвитку, будівельної техніки, естетичних уподобань, історичної епохи та ін. Їх можна розглядати як зв’язкову ланку між власне транспортом, поселенням і користувачем.

З пожвавленням залізничних перевезень звертається увага на пасажирські споруди як великий пласт громадської архітектури, який пов’язаний із розвитком ареалів і поселень. Ці споруди трактуються переважно як утилітарно-транспортні, проте вони засвідчують високий рівень загосподарення територій у давніший час, коли у поселеннях вокзали («станції») відігравали роль Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Боярські Сокиряни

Олексій Мандзяк

 

Сокиряни – місто, розташоване в долині річки Сокирянки, яка є правою притокою Дністра. Коли виник цей населений пункт і ким він був заснований сучасним науковцям не відомо. Але вже на початку нової ери на території сучасних Сокирян і околиць було декілька поселень. Зокрема, в урочищі Тогуряни розташоване ранньослов’янське поселення черняхівської культури (II–V ст. н.е).

Є припущення, що приблизно в сучасних границях село існувало як мінімум з часів Шипинської землі, у складі якої, як відомо, деякий час була територія всієї теперішньої Сокирянщини. Як відомо формування Шипинської землі почалося в кінці XII ст., а в першій половині XV ст. вона втратила політичну автономію і перестала існувати. На час останніх десятиліть існування Шипинської землі в складі Молдавського князівства в якості автономії відносяться перші письмові згадки про нині існуючи і деякі зниклі села Сокирянщини. Зокрема саме тоді вперше згадується село Гвіздівці (1422-1431 рр.), села Кулішівка, Вишнева, Розкопинці (1437 р.), села Ришинці, Дубова, Непоротове, Ожеве, Василівка, Коболчин та Білоусівка (1447 р.). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокирянська лікарня – 1913 рік

Представляємо Вашій увазі деякі факти про будівництво лікарні в Сокирянах, які були опубліковані в журналах Хотинського земства у 1913 році.

 &&&

Про переукладення планів на будівництво Секурянського приймального покою

На земському зібранні 1912 року в дорожньо-будівельної комісії були прийняті деякі принципи щодо побудови нових будівель, схвалені земським зібранням. Так було постановлено таке: печі робити теракотові і кахельні, підпілля бетонне, фасад будівель робити Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Новини культури та краєзнавства Сокирянщини

Живуть традиції у оселях та душах українського народу. Огортаючи бережливим теплом прадідів, вони підтримують у серцях людей любов та шану до традицій і звичаїв наших рідних.

Днями у бібліотеці-філії с. Сербичани відбулося народознавче свято – «Обереги нашого народу». Присутні з захопленням слухали розповіді, легенди, вірші, пісні про українські обереги – хату, вінок, рушник, барвінок, пісню, піч тощо.

Свою майстерність на заході показали Степан Стефанко, Крістіна Кувіла, Іванка Гангал, Олександра Братушко та ведучі Вікторія Гангал і завідуюча бібліотекою-філією Наталія Кувіла. Музичне оформлення заходу здійснила Лідія Маковій.

Свято додало настрою, натхнення, звеселило і  додало надій на мир, спокій і лад у житті. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Через водні перешкоди

Наближається чергова річниця звільнення Сокирянщини від румунсько-німецьких загарбників. Наш сайт неодноразово публікував статті про грізні події березня 1944 року, у тому числі статті зі спогадами учасників боїв. Продовжуючи цю традицію ми публікуємо ще один такий історичний матеріал — спогади колишнього командира батальйону 127-го гвардійського стрілецького полку 42-ої гвардійської стрілецької дивізії Л.І. Дряпи.

&&&&&

Долаючи затятий опір супротивника, частини 42-ої гвардійської стрілецької дивізії наблизилися до Дністра. Воїни першого батальйону 127-го гвардійського стрілецького полку перебували в авангарді. Незважаючи на Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ще раз про Віру і її товаришів…

Віру Бірюкову в Сокирянському районі, мабуть знають усі — від малого до великого. Про відважну десантницю — партизанку і її товаришів розповідають, починаючи з дитячого садочка, про неї та про її бойових товаришів багаторазово писала районна газета. Дотепер ще деякі старожили пам’ятають бій, що дали десантники румунським окупантам.

Але, на жаль, до останнього часу не вдавалося скласти ні цілісну картину військового подвигу десантників, не знайти досить повну хронологічну біографію героїв. Сучасні засоби комунікації полегшують цю можливість і з різних розрізнених джерел, а також з врахуванням отриманих архівних документів, сподіваюся, що вдалося більш точно й докладно скласти картину того, що відбулося, хоча, звичайно, усе ще навряд чи можна претендувати на повну закінченість цього історичного дослідження.  Але все ж таки… Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Маленький епізод Великої війни

Головне, що в досконалості зобов’язаний вміти розвідник — це321654 дивитися в обидва ока й слухати. Дійсно, методом спостереження й підслуховування ми збирали більшу частину інформації про супротивника. Звичайно, зухвалий пошук у тилу ворога або засідка виглядають більше разючими, ніж чергування на спостережному пункті. І нам так спочатку здавалося. Але згодом я на власному досвіді переконався, що був не правий.

Одного разу командир взводу наказав нам вести спостереження за переднім краєм оборони супротивника в районі населеного пункту Сокиряни, що в Молдавії. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Вона жила для людей

СЕМЕНОВА Валентина Федорівна. Педагог, громад­ська діячка.Семенова Заслужений працівник соціальної сфери України. Їй би нині виповнилося лише 68 років. Але… 18 січня 2008 року важка хвороба забрала цю красиву, муж­ню жінку із земного життя…

Народилася В.Ф. Семенова 10 травня 1948 р. на Донеччині. У місті Торез закінчила середню школу. Навчалася заочно і працювала піонервожатою у школі, відтак — у будинку піонерів. Досвід піонервожатої Валентини Семенової (Сергеєвої) було уза­гальнено і рекомендовано для поширення через Всесоюзну виставку досягнень народно­го господарства. Провели її з піонерської роботи у цен­тральному музеї «Молодої гвардії» у Краснодоні.

Із 1972 року вона жила із сім’єю в Сокирянах. Пра­цювала у Сокирянському профтехучилищі секретарем комсомольської організації, головою профспілкової ор­ганізації, викладала естетику і суспільствознавство. Закінчила Бельцький педінститут у Молдові. Була завкабінетом Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,