Рубрика «@ Крайова історія»

Житлові комплекси трипільського поселення Василівка

В.О. Шумова

 

У авторському дослідженні матеріалів середньотрипільського поселення Василівка на Дністрі (Буковина) етапу ВІ (Кукутені А 4) розглядаються особливості домобудування. Пропонується можлива реконструкція житлово-господарських комплексів. Аналізуються окремі категорії знахідок. Звертається увага на питання ґенезу та історичної долі пам’яток типу Василівки. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Господарства в Ломачинцях і Коболчині на початку ХХ-го сторіччя

Ми всі зараз живемо в епоху змін (на жаль ця епоха затягнулася), в тому числі змін у системі ведення сільського господарства. При цьому впевнені, що читачам буде цікаво — як виглядали господарства сіл краю 100 і більш років тому.

Сьогодні ми пропонуємо відвідувачам сайту наявну інформацію щодо поміщицьких господарств в селах Ломачинці і Коболчин, станом на 1901 рік.

*****

ЛОМАЧИНЦІ

Маєток «ЛОМАЧИНЦІ». Матвія Єгоровича Крупенського, Хотинського повіту, в 15 верстах від ст. Романкоуци, Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Топонімія Сокирянського району

Раніше ми вже публікували на сайті  статтю видатного українського мовознавця Ю.А. Карпенка «Особливості гідронімічного словотвору» . Карпенко Юрій Олександрович (1929 – 2009) родом з м. Малина Житомирської області, закінчив Львівський університет (1953), з 1956 року — викладач, з 1958 — завідувач кафедри української мови, з 1965 — декан філологічного факультету Чернівецького університету. З 1968 року працює в Одеському університеті ім. І.І. Мечникова — завідувач кафедри загального і слов’янського мовознавства, з 1978 — завідувач кафедри російської мови, з 1991 — завідувач кафедри української мови, з 2001 — професор кафедри української мови. Він доктор філологічних наук (1967), професор (1968), академік Академії наук вищої школи України (1996), член-кореспондент Національної академії наук України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (2009).  Підготував 62-х кандидатів наук і 5 докторів наук.
Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Через водні перешкоди

Наближається чергова річниця звільнення Сокирянщини від румунсько-німецьких загарбників. Наш сайт неодноразово публікував статті про грізні події березня 1944 року, у тому числі статті зі спогадами учасників боїв. Продовжуючи цю традицію ми публікуємо ще один такий історичний матеріал — спогади колишнього командира батальйону 127-го гвардійського стрілецького полку 42-ої гвардійської стрілецької дивізії Л.І. Дряпи.

&&&&&

Долаючи затятий опір супротивника, частини 42-ої гвардійської стрілецької дивізії наблизилися до Дністра. Воїни першого батальйону 127-го гвардійського стрілецького полку перебували в авангарді. Незважаючи на Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церковнопарафіяльні школи Північної Бессарабії 2-ої половини ХІХ – початку ХХ ст.

І.В. Зибачинський

 

Значне пожвавлення будівництва шкіл та поширення писемності відбулося в Російській імперії із запровадженням церковнопарафіяльних шкіл (далі – ЦПШ). Не залишилася осторонь цього процесу і Північна Бессарабія. Мета даної розвідки дослідити етапи становлення системи церковних шкіл, їх структури, значення для розвитку всієї освіти регіону.

Базою для написання статті стали архівні фонди просвітніх установ та земської організації Хотинського повіту: училищної ради[1], інспекторату народних училищ[2], єпархіальної училищної ради[3], земської управи[4]. Особливо цінні матеріали містяться в церковній періодиці – щомісячнику «Кишиневские Епархиальные Ведомости»[5]. До джерельної бази можна віднести опубліковані напрацювання земств Бессарабії у галузі освіти та благоустрою[6]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Топонімічні легенди і перекази села Кулішівки

Український фольклор записується майже п’ять століть. Часи, коли вивчення творів народної словесності вважалося справою, якою не повинна займатись освічена людина, минули давно. Ще за царювання імператриці Катерини ІІ було укладено невеличку збірочку прислів’їв, потім починають з’являтися збірки народних пісень. У ХVII-ХVIII ст. рукописні збірки українських пісень були популярні в Росії, Польщі.

Найпершим з’явився збірник князя М. Цертелєва, що вийшов у світ 1819 року під заголовком: «Опыт собрания малороссийских песней». Після цього йшли збірки М. Максимовича, Б. Лукашевича, І. Срезневського, П. Куліша, А. Метлинського, М. Маркевича, Д. Мордовцева, М. Драгоманова, Я. Головацького, М. Гоголя, братів Осипа та Федора Бодянських, О. Потебні, М. Костомарова, М. Шашкевича, І. Вагілевича та ін. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , ,

З «Літопису Землі Молдавської від Аарона-воєводи» Мирона Костіна

Представляємо вашій увазі декілька глав (17-19) із «Літопису Землі Молдавської від Аарона-воєводи…», який був свого часу складений видатним молдавським державним та політичним діячем Мироном Костіним (1633–1691). Ці глави є дуже цікавими для тих, хто цікавиться історією не лише нашого краю, який в ті давні часи входив до складу Молдавського князівства, а й історією всієї України, зокрема – історією козацтва. Адже у цих главах дуже багато йдеться про українських козаків  та події часів Богдана Хмельницького (1596-1657).

При чому слід мати на увазі, що опис подій представляє не сучасний дослідник – а людина, яка була сучасником а в деяких випадках і учасником описуваних подій і навряд Ви знайдете інше таке цілісне оповідання від сучасника тих часів. Та одночасно, слід мати на увазі і притаманну сучасникам та учасникам подій їх декотру однобічність сприйняття, що ми добре знаємо по подіях нашого часу. Щоправда, уважний читач зверне увагу на те, що Мирон Костін всіма силами намагався дотримуватися об`єктивності викладення. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ще раз про Віру і її товаришів…

Віру Бірюкову в Сокирянському районі, мабуть знають усі — від малого до великого. Про відважну десантницю — партизанку і її товаришів розповідають, починаючи з дитячого садочка, про неї та про її бойових товаришів багаторазово писала районна газета. Дотепер ще деякі старожили пам’ятають бій, що дали десантники румунським окупантам.

Але, на жаль, до останнього часу не вдавалося скласти ні цілісну картину військового подвигу десантників, не знайти досить повну хронологічну біографію героїв. Сучасні засоби комунікації полегшують цю можливість і з різних розрізнених джерел, а також з врахуванням отриманих архівних документів, сподіваюся, що вдалося більш точно й докладно скласти картину того, що відбулося, хоча, звичайно, усе ще навряд чи можна претендувати на повну закінченість цього історичного дослідження.  Але все ж таки… Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Свято-Миколаївський чоловічий монастир

Олексій Мандзяк

В наш час особливе місце в духовному житті Сокирянщини відведено Свято-Миколаївському скельному чоловічому монастирю. Останнім часом про цей скит, стало багато відомо в народі, опубліковані численні статті науковців, краєзнавців і журналістів. Але тема ця не вичерпана, праця з історичними й архівними матеріалами, а також дослідженнями науковців дає нові відкриття, при чому не тільки про далеке минуле, а й про недалеке буття часів наших дідів і прадідів.

Свято-Миколаївський монастир, відомий також як Непоротівський чи Галицький монастир (скит), тобто по назві розташованих поблизу населених пунктів. Обидві останні назви стали використовуватися відносно недавно – з XIX століття. І якщо історія села Непоротове документально фіксується починаючи з XV століття, то другий населений пункт відносно молодий. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Книга «Православна церква на Сокирянщині»

Представляємо вашій увазі нову книгу краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка: «Православна церква на Сокирянщині». Це некомерційний проект, спрямований на популяризацію краєзнавства. Головна його ціль – поширення знань з історії і культури Сокирянщини серед широкого читацького загалу, а також привернення уваги аматорів і професійних дослідників до всебічного вивчення минулого і сьогодення території сучасного Сокирянського району Чернівецької області України.

По суті, «Православна Церква на Сокирянщині» є продовженням попередніх книг автора історико-краєзнавчого змісту, присвячених Сокирянщині: «Історія Сокирянщини в документах і матеріалах: Від перших згадок до 1812 року» (2015 р.), «Не загубились села у віках: Дослідження, знахідки, відкриття» (в співавторстві з О.Д. Чорним; 2014 р.), «Сокирянська бистрина» (в співавторстві з О.Д. Чорним; 2011 р.) і «Гвіздівці: Шляхами століть» (в співавторстві з О.П. Кучерявим; готується до друку). Всі ці книги доповнюють одна одну, а разом створюють широку історико-краєзнавчу карту, ознайомившись з якою будь-яка людина зможе отримати всебічні знання про історію Сокирянщини і особливості світогляду тамошніх жителів. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,