Рубрика «@ Крайова історія»

Додатки до «Історико-біографічного словника Сокирянщини»

 

Олексій Мандзяк

Продовжуємо публікувати відомості про деяких поміщиків та орендарів, які в різний час постійно проживали або тимчасово перебували в населених пунктах, що розташовані на території Сокирянщини. Нагадаємо, що ці дані публікуються в рамках проекту «Історико-біографічний словник Сокирянщини», який спрямований на популяризацію краєзнавства та регіональної історії на прикладі сучасного Сокирянського району Чернівецької області України.

Попередня публікація відбулася 17 жовтня 2019 року.

&&&

Занга Валер’ян Олександрович (1900 р.н.) – син Олександра Івановича Занга (1852 – Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Матеріали до «Історико-біографічного словника Сокирянщини»

Бессарабські поміщики на «полюванні». Фото РГАФ.

 

Олексій Мандзяк

Представляємо Вашій увазі відомості про деяких поміщиків та орендарів, які в різний час постійно проживали чи тимчасово перебували в населених пунктах розташованих на території Сокирянщини. Ці дані публікуються в рамках проекту «Історико-біографічний словник Сокирянщини», який націлений на популяризацію краєзнавства та регіональної історії на прикладі сучасного Сокирянського району Чернівецької області України.

Незаперечний факт, що історичний процес – це результат діяльності людей, як видатних так звичайних, як відомих так і тих, що не залишили нам своїх імен. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Оновленні відомості по сокирянським поміщикам: дворяни Лішини

 

Олексій Мандзяк

Автором цієї статті раніше в друкованих виданнях і в електронних публікаціях на сайті «Сокирянщина» вже була наведена різного роду інформація про поміщиків і орендарів, яким в різні роки і століття належали землі розташовані на території сучасного міста Сокиряни. В галузі історичного краєзнавства Сокирянщини йде рух уперед: дослідження тривають, відкриваються нові данні і виправляються колишні помилки і неточності. Представляємо вашій увазі оновлені дані по представникам поміщиків дворянського роду Лішиних, які з 20-х років XIX ст. і до 40-х років XX ст. мали у володінні землі в м. Сокирянах і його околицях.

Лішин Микола Петрович (31.03.1839–03.01.1906) – син Петра Степановича Лішина (1792-1858) та Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Історична знахідка

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

1966 рік: ансамбль «Наддністряночка»

— Хореографічна картинка «Черемшина». Виконує самодіяльний народний   ансамбль пісні і танцю «Наддністряночка». Солістка — Зоряна Мошук.

На якусь мить у залі запанувала тиша, а потім він вибухнув оплесками. На сцену піднялася молода дівчина в красивому, квітчастому буковинському одягу. В її руках виблискував мікрофон. Непомітним рухом поправила неспокійні русяві кучері, що впали на дівоче чоло, несміливим поглядом обвела  притихливий зал, і з її вуст полилася    чарівним    струмочком мелодія української пісні «Черемшина»  самодіяльного композитора Василя Михайлюка на    слова Михайла Юрійчука: Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Наслідки стратиграфічного вивчення палеолітичних пам’яток Прикарпаття

О. П. Черниш

 

Багатошарові стоянки мають винятково важливе значення для всебічного вивчення розвитку суспільства на його найдавніших етапах, для вирішення ряду проблем історії господарства, культури і соціального ладу стародавнього населення. На матеріалах багатошарових стоянок кам’яного віку, враховуючи, зокрема, стратиграфічні дані, можна докладно вивчити як особливості конкретного процесу історичного розвитку давніх суспільств в окремих районах, так і його загальні закономірності. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Гончарна справа у селян між верхнім Сіретом та середнім Дністром у X – першій половині XIII ст.

Ігор Возний

У статті розглядаються питання розвитку гончарної справи на сільських поселеннях X- першої половини XIII ст., зокрема конструкції гончарних двокамерних печей з вертикальною подачею гарячого повітря через тепловідвідні канали без опорного стовпа та основні типи кераміки, які на підставі стратиграфічних даних можна поділити на три хронологічні періоди. Описуються: прості горщики, горщики з накривками з однією чи двома ручками, миски, корчаги, кринки, ковші, світильники тощо.

& & &

На досліджуваній території досить розвиненою була гончарна справа. При Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Різдво у Бессарабії на початку ХХ-го ст.

Так,  чи інакше, а наближається Різдво. Хтось буде святкувати його 25 грудня, інші – 7 січня, але то є справа для кожного власна. А ми пропонуємо Вам статтю про те, як святкували Різдво у Бессарабії 100 років тому, які блюда були на святковому столі й де красувалася головна новорічна ялинка Бессарабської губернії, до якої тоді відносився наш край?

Отже, уявіть, що ви повернулися років на сто назад. Ми не будемо брати прямо такі Різдво з 1917 на 1918 роки, оскільки Світова війна і революційні події істотно вплинули на святкування, а уявимо, що надворі десь рік 1914… Грудень… Незабаром Різдво й Новий рік … Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

1917 рік: «Випадкова зустріч» у селі Непоротове

Представляємо вашій увазі невеликий художній твір, який був написаний у квітні 1918 року маловідомим автором Дмитром Перепьолкіним — після його короткочасного проживання в селі Непоротове у 1917 році. Цей твір не є особливо цінним історичним документом і не має якоїсь унікальної літературної цінності. Та це не позбавляє можливості бачити в ньому історико-літературний пам’ятник з точки зору краєзнавства, адже він передає невеличкий фрагмент життя села Непоротове та його мешканців другого десятиліття XX-го століття.

Ми не стали перекладати твір і публікуємо його в оригіналі – в тому вигляді, в якому він був опублікований в щотижневому літературно-художньому часопису «Естетика» у 1918 році. Публікація в журналі, що цілком природно, була здійснена за правилами російської, так званої, дореформеної орфографії (або дореволюційної орфографії). Тому пояснимо: літера «і» вимовлялася як і; «ѣ» (ѣ) – вимовлялася як є; літера «ъ» писалася на кінці слів після приголосних і не читалася, на противагу «ь» на кінці слів, який пом’якшує приголосні звуки. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ломачинці: перепис 1824 року

Олексій Мандзяк

 

У листопаді 1823 року повноважний намісник Бессарабської області граф М.С. Воронцов (1782–1856) направив в Бессарабську Верховну Раду (рос. — Бессарабский Верховный Совет) пропозицію про проведення в області нового перепису населення, який, на його думку, повинен був сприяти наведенню порядку в справі оподаткування, поліпшення контролю по збору податей і земських повинностей.

Розглянувши цю пропозицію, Верховна рада визнала існування безладності в відношенні збору податей і сум земських повинностей, і те, що багато в чому ця безладність була пов’язана з відсутністю вірного народного перепису. Почалася підготовка до проведення перепису: в Кишиневі при Дворянському депутатському зібранні була заснована особлива «Обласна комісія для складання нового перепису жителям Бессарабської області», якій підпорядковувалися цинутні (повітові) комісії. Головою обласної комісії був призначений предводитель Бессарабського обласного дворянства Іван Михайлович Стурдза (1788–1863). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,