Рубрика «@ Крайова історія»

Боярські Сокиряни

Олексій Мандзяк

 

Сокиряни – місто, розташоване в долині річки Сокирянки, яка є правою притокою Дністра. Коли виник цей населений пункт і ким він був заснований сучасним науковцям не відомо. Але вже на початку нової ери на території сучасних Сокирян і околиць було декілька поселень. Зокрема, в урочищі Тогуряни розташоване ранньослов’янське поселення черняхівської культури (II–V ст. н.е).

Є припущення, що приблизно в сучасних границях село існувало як мінімум з часів Шипинської землі, у складі якої, як відомо, деякий час була територія всієї теперішньої Сокирянщини. Як відомо формування Шипинської землі почалося в кінці XII ст., а в першій половині XV ст. вона втратила політичну автономію і перестала існувати. На час останніх десятиліть існування Шипинської землі в складі Молдавського князівства в якості автономії відносяться перші письмові згадки про нині існуючи і деякі зниклі села Сокирянщини. Зокрема саме тоді вперше згадується село Гвіздівці (1422-1431 рр.), села Кулішівка, Вишнева, Розкопинці (1437 р.), села Ришинці, Дубова, Непоротове, Ожеве, Василівка, Коболчин та Білоусівка (1447 р.). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Хрестоподібні зображення у печерах Подністров’я

Нечитайло П.О.

Стаття присвячена ґенезі, походженню, проблемам дослідження, типології та атрибуції хрестоподібних петрогліфів з лунками-просвердлинами у печерах Подністров’я. Залучені матеріали багаторічних досліджень автора та широке коло аналогій з Криму та Болгарії.

Найдавнішою згадкою про хрестоподібні зображення у печерах, у Подністров’ї можна вважати повідомлення Константина Багрянородного, яке відноситься до середини X ст.: «Должно знать, что по ею сторону реки Днестра, в краю, обращенном к Булгарии, у переправ через эту реку, имеются пустые крепости: первая крепость названа пачинакитами Аспрон, так как ее камни кажутся совсем белыми; вторая крепость Тунгаты, третья крепость Кракнакаты, четвертая крепость Салмакаты, пятая крепость Сакакаты, шестая крепость Гиэукаты. Посреди самих строений древних крепостей обнаруживаются некие признаки церквей и кресты, высеченные в песчанике, поэтому кое-кто сохраняет предание, что ромеи некогда имели там поселение». [1, с. 157] Читати повний текст »

Мітки: , , , , ,

Сокирянська лікарня – 1913 рік

Представляємо Вашій увазі деякі факти про будівництво лікарні в Сокирянах, які були опубліковані в журналах Хотинського земства у 1913 році.

 &&&

Про переукладення планів на будівництво Секурянського приймального покою

На земському зібранні 1912 року в дорожньо-будівельної комісії були прийняті деякі принципи щодо побудови нових будівель, схвалені земським зібранням. Так було постановлено таке: печі робити теракотові і кахельні, підпілля бетонне, фасад будівель робити Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Трипільське поселення Василівка на середньому Дністрі

19 травня 2017 року ми вже публікували статтю В.О. Шумової «Житлові комплекси трипільського поселення Василівка».  Сьогодні пропонуємо Вам ознайомитися ще з одним дослідженням цієї вченої, яке також присвячене трипільському поселенню села Василівка на Сокирянщині.

 ***

В.О. Шумова

Дослідження пам’яток середнього періоду розвитку Трипілля – Кукутені на Україні вкрай незадовільне. Брак інформації є серйозною перешкодою в усвідомленні значного пласту культури, на основі якого в подальшому проходить довготривалий етногенетичний процес формування і розвитку пам’яток культури наступних періодів. Початок розвинутого Трипілля характеризується важливими процесами: по–перше, значним переселенням на схід племен, що зберігають ранньотрипільські традиції, по–друге – освоєння та поширення біхромного й поліхромного розпису в кераміці Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Житлові комплекси трипільського поселення Василівка

В.О. Шумова

 

У авторському дослідженні матеріалів середньотрипільського поселення Василівка на Дністрі (Буковина) етапу ВІ (Кукутені А 4) розглядаються особливості домобудування. Пропонується можлива реконструкція житлово-господарських комплексів. Аналізуються окремі категорії знахідок. Звертається увага на питання ґенезу та історичної долі пам’яток типу Василівки. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Господарства в Ломачинцях і Коболчині на початку ХХ-го сторіччя

Ми всі зараз живемо в епоху змін (на жаль ця епоха затягнулася), в тому числі змін у системі ведення сільського господарства. При цьому впевнені, що читачам буде цікаво — як виглядали господарства сіл краю 100 і більш років тому.

Сьогодні ми пропонуємо відвідувачам сайту наявну інформацію щодо поміщицьких господарств в селах Ломачинці і Коболчин, станом на 1901 рік.

*****

ЛОМАЧИНЦІ

Маєток «ЛОМАЧИНЦІ». Матвія Єгоровича Крупенського, Хотинського повіту, в 15 верстах від ст. Романкоуци, Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Топонімія Сокирянського району

Раніше ми вже публікували на сайті  статтю видатного українського мовознавця Ю.А. Карпенка «Особливості гідронімічного словотвору» . Карпенко Юрій Олександрович (1929 – 2009) родом з м. Малина Житомирської області, закінчив Львівський університет (1953), з 1956 року — викладач, з 1958 — завідувач кафедри української мови, з 1965 — декан філологічного факультету Чернівецького університету. З 1968 року працює в Одеському університеті ім. І.І. Мечникова — завідувач кафедри загального і слов’янського мовознавства, з 1978 — завідувач кафедри російської мови, з 1991 — завідувач кафедри української мови, з 2001 — професор кафедри української мови. Він доктор філологічних наук (1967), професор (1968), академік Академії наук вищої школи України (1996), член-кореспондент Національної академії наук України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (2009).  Підготував 62-х кандидатів наук і 5 докторів наук.
Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Через водні перешкоди

Наближається чергова річниця звільнення Сокирянщини від румунсько-німецьких загарбників. Наш сайт неодноразово публікував статті про грізні події березня 1944 року, у тому числі статті зі спогадами учасників боїв. Продовжуючи цю традицію ми публікуємо ще один такий історичний матеріал — спогади колишнього командира батальйону 127-го гвардійського стрілецького полку 42-ої гвардійської стрілецької дивізії Л.І. Дряпи.

&&&&&

Долаючи затятий опір супротивника, частини 42-ої гвардійської стрілецької дивізії наблизилися до Дністра. Воїни першого батальйону 127-го гвардійського стрілецького полку перебували в авангарді. Незважаючи на Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церковнопарафіяльні школи Північної Бессарабії 2-ої половини ХІХ – початку ХХ ст.

І.В. Зибачинський

 

Значне пожвавлення будівництва шкіл та поширення писемності відбулося в Російській імперії із запровадженням церковнопарафіяльних шкіл (далі – ЦПШ). Не залишилася осторонь цього процесу і Північна Бессарабія. Мета даної розвідки дослідити етапи становлення системи церковних шкіл, їх структури, значення для розвитку всієї освіти регіону.

Базою для написання статті стали архівні фонди просвітніх установ та земської організації Хотинського повіту: училищної ради[1], інспекторату народних училищ[2], єпархіальної училищної ради[3], земської управи[4]. Особливо цінні матеріали містяться в церковній періодиці – щомісячнику «Кишиневские Епархиальные Ведомости»[5]. До джерельної бази можна віднести опубліковані напрацювання земств Бессарабії у галузі освіти та благоустрою[6]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Топонімічні легенди і перекази села Кулішівки

Український фольклор записується майже п’ять століть. Часи, коли вивчення творів народної словесності вважалося справою, якою не повинна займатись освічена людина, минули давно. Ще за царювання імператриці Катерини ІІ було укладено невеличку збірочку прислів’їв, потім починають з’являтися збірки народних пісень. У ХVII-ХVIII ст. рукописні збірки українських пісень були популярні в Росії, Польщі.

Найпершим з’явився збірник князя М. Цертелєва, що вийшов у світ 1819 року під заголовком: «Опыт собрания малороссийских песней». Після цього йшли збірки М. Максимовича, Б. Лукашевича, І. Срезневського, П. Куліша, А. Метлинського, М. Маркевича, Д. Мордовцева, М. Драгоманова, Я. Головацького, М. Гоголя, братів Осипа та Федора Бодянських, О. Потебні, М. Костомарова, М. Шашкевича, І. Вагілевича та ін. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , ,