Печерні монастирі середнього Подністров`я та 1-ше Болгарське царство

Нечитайло П. О.

Про вірогідні впливи Балкан на християнізацію краю і появу печерних монастирів писали ще у XIX ст. [33, 2-3]. Пізніше ця гіпотеза знайшла підтвердження в роботах сучасних істориків [22; 29, 46-47]. На даному етапі досліджень з’явилась можливість конкретизувати та узагальнити дані, що стосуються балканських впливів на християнську традицію печерножителства у басейні Дністра.

Найбільш яскравою категорією знахідок, що дозволяють уточнити культурні впливи на формування підземної культової архітектури є петрогліфіка та епіграфіка. Окрім кириличних графіті XI-XVIII ст. дослідникам траплялись написи, що включали руноподібні та тамгоподібні графеми, а також знаки невідомого походження. Наявність рунічної графіки стверджена для пам’яток (Стінка, Стіна, Жванець, Непоротово, Нагоряни) [20; 21; 30]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Старовинні народні пісні і казки села Вітрянка

Представляємо вашій увазі зразки народного фольклору мешканців колишнього Хотинського повіту в записах відомого українського фольклориста, етнографа і педагога Петра Артемовича Несторовського (1870–1932). Будучи уродженцем Хотинського повіту (с. Каплівка), з дослідницькими цілями він їздив по селах, в тому числі і розташованих на території теперішньої Сокирянщини. Свої записи він опублікував у часописі «Киевская старина», а також в книгах: «Бессарабские русины» (1905 р.), «На севере Бессарабии» (1910 р.).

На Сокирянщині він зупинявся в селі Вітрянка (в тексті – Вѣтрянка), де проживали його родичі. Там же він зробив записи народних пісень, казок, загадок та ін. Частина із них була опублікована у 1905 році в праці «Матеріали по етнографії бессарабських русинів», яку ми публікуємо на нашому сайті. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,