Василівка дивує

Василівка — мальовниче село Чернівецької області розташоване на правому березі Дністра. Сільраді підпорядковане також село Розкопинці.

Село вперше згадується у 1447 році. На його території виявлено пізньопалеолітичні стоянки, рештки поселення трипільської культури, давньоруського селища XII—XIII століть. Україна –держава із багатовіковою історією. Історія України сягає своїми коренями ще у часи палеоліту. Стоянки прадавніх людей віднайдені археологами і поблизу села Василівка. Одним із найперших значущих періодів історії України деякі вчені вважають існування високорозвиненої Трипільської культури. Хронологія її існування – початок IV – кінець ІІІ тисячоліття до нашої ери. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Слов’янські святилища на середньому Дністрі і в басейні Прута

Тимощук Б.О., Русанова І.П.

 

Святилища грали істотну роль у житті слов’ян-язичників не тільки як місця молінь і жертвоприношень, але і як громадські центри, що об’єднують населення всієї округи. У різних місцях східнослов’янських земель розкопано кілька святилищ, які, незважаючи на відмінності в деталях, які характеризуються спільними рисами: у них невеликі округлі майданчики, оточені ровом, де горіли вогні, в центрі майданчика стояв ідол [1, с. 261-263]. Крім того, відомі городища-святилища з такими ж круглими майданчиками (іноді з піднесенням в середині), оточеними одним або двома концентричними валами [2, с. 57-64]. Ці городища-святилища не розкопувалися, конструкція їх валів і ровів невідома. Шурфами, закладеними на їх майданчиках, встановлено, що на городищах немає культурного шару, і тільки за матеріалами навколишніх поселень і могильників вони можуть датуватися IX–XI ст. Кілька нових святилищ відкрито в останні роки на території Північної Буковини. Деякі з них вже опубліковані [3, с. 82-93], відомості про інших наводяться в даній статті. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

В Волошковому археологи розкопали трипільське поселення і тисячолітню керамічну майстерню

Археологи давно помітили, що береги Дністра у нашому краї зберігають не тільки вікову мудрість, а й приховують хвилюючу і цікаву історію розвитку людства. Отож наполегливо досліджують ці місця.

Після Другої світової війни тут, в тому числі й на території Сокирянщини, у безпосередній близькості від річки працювали археологічні експедиції багатьох наукових установ, сюди торували стежки вчені зі світовим ім’ям – Т. С. Пасек, С. М. Бібіков, О. П. Черниш та інші. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Скельно-печерний комплекс поряд з селом Василівка

Богдан Рідуш

Павло Нечитайло,

Дмитро Тимчук

Першу згадку про печери біля с. Василівка (Сокирянський р-н) знаходимо у щоденнику фризького мандрівника XVII ст. Ульріха фон Вердума. Про необхідність археологічного дослідження печер біля с. Василівці вперше висловився викладач Кишинівської духовної семінарії В. Курдіновський. Він припускав, що у тих печерах жили “монастырские насельники” (Курдиновскій, 1918).

У 1962 р. штучну печеру в районі с. Василівка було обстежено чернівецькими туристами. Це була «вирубана у скелі кімната», сполучена дверима з двома іншими. У ній були «круглі, подібні до бійниць вікна, вирубане у підлозі місце для вогнища, кам’яні лежанки» (Друкман, 1962). У 1965 р. працівниками Чернівецького краєзнавчого музею було проведено обстеження ряду штучних печер Подністров’я, в т.ч. і біля с. Василівка. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Село Комарів і його православний храм

Продовжуємо знайомити відвідувачів сайту «Сокирянщина» з сторінками історії населених пунктів сусідніх з Сокирянським районом територій. На цей раз представляємо вашій увазі статтю відомого краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка про історію села Комарів Кельменецького району та його православний храм.

&&&

Олексій Мандзяк

Комарів – село Кельменецького району Чернівецької області України, розташоване на правому березі Дністра на Пруто-Дністровській рівнині Подільського плато. Коли воно виникло сучасним науковцям невідомо. Археологічний матеріал, зібраний навколо цього населеного пункту належить до різних епох, починаючи Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Наслідки стратиграфічного вивчення палеолітичних пам’яток Прикарпаття

О. П. Черниш

 

Багатошарові стоянки мають винятково важливе значення для всебічного вивчення розвитку суспільства на його найдавніших етапах, для вирішення ряду проблем історії господарства, культури і соціального ладу стародавнього населення. На матеріалах багатошарових стоянок кам’яного віку, враховуючи, зокрема, стратиграфічні дані, можна докладно вивчити як особливості конкретного процесу історичного розвитку давніх суспільств в окремих районах, так і його загальні закономірності. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Нові комплекси кінської упряжі «передскіфського часу» на Сокирянщині

Бандрівський М.,

Крушельницька Л. 

Невеликий реєстр комплексів із кінською упряжжю початку  ранньозалізної доби із Північної Буковини поповнився нещодавно двома новими пам’ятками, переданими до відновленого Музею НТШ у Львові: 1) скарбом із західної околиці райцентру Сокиряни (ліс із західної сторони міста у верхів’ях річечки Мокрий Раковець); 2) скарбом зі с. Василівки, знайденого на відстані близько 3 км на північ – північний схід від вищезгаданого скарбу із Сокирян (в напрямку до Новодністровська) і на відстані близько 18 км від епонімної пам’ятки в Непоротове, яка дала назву цілій групі «передскіфського часу». Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Мустьєрські житла в Подністров’ї

О.П. Черниш

Вивчення палеолітичних поселень відкритого типу з рештками різного характеру житлових споруд має величезне значення для пізнання соціального ладу, культури та господарства викопної людини, яка в палеолітичний час існувала на нашій території.

Радянські дослідники досягли значних успіхів у вивченні цього питання, у розробці методики виявлення та дослідження житлових споруд. П.П. Єфіменко і С.М. Замятнін, В.О. Городцов і О.П. Окладников, П.Й. Борисковський і О.М. Рогачов, О.М. Бадер і М.М. Герасимов, І.Г. Підоплічко і І.Г. Шовкопляс[1] — автори багатьох узагальнюючих праць та статей, присвячених характеристиці пізньопалеолітичного житлобудівництва, виділенню і класифікації різноманітних типів житлових споруд. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Нижньотортонські кременеві породи Подністров’я — артефактна сировина передскіфського часу

В. Ф. Петрунь

Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (село Непоротове Сокирянського району) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.

Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Поселення Молодове І (2-й пізньопалеолітичний шар)

О.П. Черниш

 

Відкрите в 20-роках цього століття поселення Молодове І розташоване поблизу с. Молодове Сокирянського району Чернівецької області УРСР. Культурні залишки простежені у відкладах другої надзаплавної тераси Дністра. Значні розкопки пам’ятки були здійснені автором в 1955-1963 рр. Незважаючи на те, що стоянці присвячена велика література[1], все ж до цього часу ще багато матеріалів неопубліковані. Завданням цієї статті є характеристика поселення другого пізньопалеолітичного шару, який досліджувався в 1955, 1959 і 1960 рр. Дністрянською палеолітичною експедицією Інституту суспільних наук АН УРСР.

Розкопки провадились на площі 313 м2. Під час робіт простежено такий розріз: 1) на глибині 0-0,3 я — прошарок крем’яного щебеня; 2) 0,3-0,8 м — гумусований шар; 3) 0,8-1,4 м — бурий суглинок — голоценовий грунт В; 4) 1,4-2,8 м — жовтувато-сіруватий суглинок, лесоподібний, вапнистий з пізньопалеолітичними культурними залишками. Нижче залягала товща темних, жовтих, світло-сірих суглинків та супісків з більш давніми матеріалами. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,