Давньоруські навершя булав в Буковині і в Північній Бессарабії

Сергій Пивоваров

В історіографії, присвяченій добі середньовіччя на Україні, важливе місце посідають питання, пов’язані із військовою справою. На особливу увагу серед робіт із цієї проблематики заслуговують дослідження стосовно озброєння з окремих регіонів. їх детальне вивчення дає змогу скласти узагальнювальну картину розвитку військової справи на території України у конкретний історичний відрізок часу, виділити її місцеві особливості, простежити впливи та взаємовпливи.

Одним із регіонів, де знайдено чимало предметів озброєння та спорядження вершника і бойового коня, є межиріччя Верхнього Прута та Середнього Дністра (українська Буковина). Серед виявлених знахідок закономірний інтерес викликають металеві навершя булав. їх охарактеризовує ця робота.

Добре відомо, що металеві (бронзові, залізні, свинцеві) навершя були головною складовою частиною зброї ударного типу — булав. Завданням останньої на полі бою було нанесення швидкого, раптового удару, здатного оглушити противника, змусити його уповільнити дії тощо. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Боярські Сокиряни

Олексій Мандзяк

 

Сокиряни – місто, розташоване в долині річки Сокирянки, яка є правою притокою Дністра. Коли виник цей населений пункт і ким він був заснований сучасним науковцям не відомо. Але вже на початку нової ери на території сучасних Сокирян і околиць було декілька поселень. Зокрема, в урочищі Тогуряни розташоване ранньослов’янське поселення черняхівської культури (II–V ст. н.е).

Є припущення, що приблизно в сучасних границях село існувало як мінімум з часів Шипинської землі, у складі якої, як відомо, деякий час була територія всієї теперішньої Сокирянщини. Як відомо формування Шипинської землі почалося в кінці XII ст., а в першій половині XV ст. вона втратила політичну автономію і перестала існувати. На час останніх десятиліть існування Шипинської землі в складі Молдавського князівства в якості автономії відносяться перші письмові згадки про нині існуючи і деякі зниклі села Сокирянщини. Зокрема саме тоді вперше згадується село Гвіздівці (1422-1431 рр.), села Кулішівка, Вишнева, Розкопинці (1437 р.), села Ришинці, Дубова, Непоротове, Ожеве, Василівка, Коболчин та Білоусівка (1447 р.). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Хрестоподібні зображення у печерах Подністров’я

Нечитайло П.О.

Стаття присвячена ґенезі, походженню, проблемам дослідження, типології та атрибуції хрестоподібних петрогліфів з лунками-просвердлинами у печерах Подністров’я. Залучені матеріали багаторічних досліджень автора та широке коло аналогій з Криму та Болгарії.

Найдавнішою згадкою про хрестоподібні зображення у печерах, у Подністров’ї можна вважати повідомлення Константина Багрянородного, яке відноситься до середини X ст.: «Должно знать, что по ею сторону реки Днестра, в краю, обращенном к Булгарии, у переправ через эту реку, имеются пустые крепости: первая крепость названа пачинакитами Аспрон, так как ее камни кажутся совсем белыми; вторая крепость Тунгаты, третья крепость Кракнакаты, четвертая крепость Салмакаты, пятая крепость Сакакаты, шестая крепость Гиэукаты. Посреди самих строений древних крепостей обнаруживаются некие признаки церквей и кресты, высеченные в песчанике, поэтому кое-кто сохраняет предание, что ромеи некогда имели там поселение». [1, с. 157] Читати повний текст »

Мітки: , , , , ,

Сокирянська лікарня – 1913 рік

Представляємо Вашій увазі деякі факти про будівництво лікарні в Сокирянах, які були опубліковані в журналах Хотинського земства у 1913 році.

 &&&

Про переукладення планів на будівництво Секурянського приймального покою

На земському зібранні 1912 року в дорожньо-будівельної комісії були прийняті деякі принципи щодо побудови нових будівель, схвалені земським зібранням. Так було постановлено таке: печі робити теракотові і кахельні, підпілля бетонне, фасад будівель робити Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Трипільське поселення Василівка на середньому Дністрі

19 травня 2017 року ми вже публікували статтю В.О. Шумової «Житлові комплекси трипільського поселення Василівка».  Сьогодні пропонуємо Вам ознайомитися ще з одним дослідженням цієї вченої, яке також присвячене трипільському поселенню села Василівка на Сокирянщині.

 ***

В.О. Шумова

Дослідження пам’яток середнього періоду розвитку Трипілля – Кукутені на Україні вкрай незадовільне. Брак інформації є серйозною перешкодою в усвідомленні значного пласту культури, на основі якого в подальшому проходить довготривалий етногенетичний процес формування і розвитку пам’яток культури наступних періодів. Початок розвинутого Трипілля характеризується важливими процесами: по–перше, значним переселенням на схід племен, що зберігають ранньотрипільські традиції, по–друге – освоєння та поширення біхромного й поліхромного розпису в кераміці Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Житлові комплекси трипільського поселення Василівка

В.О. Шумова

 

У авторському дослідженні матеріалів середньотрипільського поселення Василівка на Дністрі (Буковина) етапу ВІ (Кукутені А 4) розглядаються особливості домобудування. Пропонується можлива реконструкція житлово-господарських комплексів. Аналізуються окремі категорії знахідок. Звертається увага на питання ґенезу та історичної долі пам’яток типу Василівки. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Пущена — Масляна

Почалася Масляна (Масниця, Масниці, Масляниця, Маслєниця). Або, як це свято називають, зокрема, у Гвіздівцях і багатьох інших українських селах Північної Бессарабії — «Пущена». На Русі — це було перше у році велике свято слов’ян. Споконвічно Масляна — це буйне й розгульне свято зустрічі Сонця й заклинання природи напередодні весняної оранки.

У прадавніх східних слов’ян попередніком цього свята була Комоєдиця або Комоєдиці, яке своїм завершенням припадало на весняне рівнодення (21 березня). Свято настання нового землеробського року знаменувався в східних слов’ян веселощами, розпаленням багать, змаганнями, іграми, катанням з гір, походами ряжених, кулачними боями, безперестанним ходінням Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Вчителі Сокирянщини XIX-го — початку XX-го сторіччя)

Олексій Мандзяк

В свій час на сайті «Сокирянщина» була опублікована стаття3256587 автора — «Навчальні заклади Сокирянщини в II половині XIX – на початку XX століття» (українською і російською мовами). Ще одна стаття аналогічної тематики була опублікована на сайті «Гвіздівці» (теж  українською і російською мовами). Матеріал, який пропонується тепер, по суті, є її продовженням. Якщо раніше ми розповідали про виникнення загальної освіти на Сокирянщині, про перші школи в населених пунктах теперішнього Сокирянського району, то тепер надаємо короткі біографічні дані про деяких вчителів, які працювали в цих самих школах в другій половині XIX ст. і на початку XX ст. Ці люди вчили грамоті наших дідів-прадідів, значно посприяли поширенню письменності серед місцевого населення, і заслуговують, щоб їхні імена залишилися в пам’яті жителів Сокирянщини і її вихідців. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Горщики, глечики і… люльки

В умілих руках коболчинського майстра-гончаря Василя Івановича Ніколайка  з глини1 народжуються чудові вироби, що не тільки прикрашають сільський побут, а й дають можливість готувати смачні страви.

У селі Коболчин, за яким віддавна закріпилася жартівлива назва «горшкоград», оскільки тут раніше чи не в кожній другій хаті майстрували з глини горшки, свого часу довелося бесідувати з багатьма гончарями-чародіями. Помітив їх добродушність, вміння без поспіху робити свою справу і цікаво оповідати про давнє, чи не з часів трипілля, ремесло, яке не тільки давало можливість заробляти на кусок хліба, а й народжувало так потрібні в сільському побуті вироби – миски, полумиски, кухлики, горщики… Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Заслужена нагорода невтомній і творчій людині!

Читачі сайту «Сокирянщина» давно знайомі з відомим журналістом, письменником і краєзнавцем Олександром Дмитровичем Чорним. Його статті стали справжнім інформаційним скарбом, як для нашого сайту, так і для історико-краєзнавчого альманаху «Сокирянщина», який виходив за сприяння сайту.

Ця людина своїм трудом, самовіддачею, професіоналізмом  і щирою любов’ю до рідного краю зробила багато для збереження історичної спадщини Сокирянщини для майбутніх поколінь. З дослідницькою метою він побував у всіх селах Сокирянщини і багатьох населених пунктах Чернівецької області, занотував чимало автентичних легенд і народних переказів. На наших очах тривала його щоденна наполеглива праця зі збору, накопичення та систематизації матеріальних і Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,