Наслідки стратиграфічного вивчення палеолітичних пам’яток Прикарпаття

О. П. Черниш

 

Багатошарові стоянки мають винятково важливе значення для всебічного вивчення розвитку суспільства на його найдавніших етапах, для вирішення ряду проблем історії господарства, культури і соціального ладу стародавнього населення. На матеріалах багатошарових стоянок кам’яного віку, враховуючи, зокрема, стратиграфічні дані, можна докладно вивчити як особливості конкретного процесу історичного розвитку давніх суспільств в окремих районах, так і його загальні закономірності. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Нові комплекси кінської упряжі «передскіфського часу» на Сокирянщині

Бандрівський М.,

Крушельницька Л. 

Невеликий реєстр комплексів із кінською упряжжю початку  ранньозалізної доби із Північної Буковини поповнився нещодавно двома новими пам’ятками, переданими до відновленого Музею НТШ у Львові: 1) скарбом із західної околиці райцентру Сокиряни (ліс із західної сторони міста у верхів’ях річечки Мокрий Раковець); 2) скарбом зі с. Василівки, знайденого на відстані близько 3 км на північ – північний схід від вищезгаданого скарбу із Сокирян (в напрямку до Новодністровська) і на відстані близько 18 км від епонімної пам’ятки в Непоротове, яка дала назву цілій групі «передскіфського часу». Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Мустьєрські житла в Подністров’ї

О.П. Черниш

Вивчення палеолітичних поселень відкритого типу з рештками різного характеру житлових споруд має величезне значення для пізнання соціального ладу, культури та господарства викопної людини, яка в палеолітичний час існувала на нашій території.

Радянські дослідники досягли значних успіхів у вивченні цього питання, у розробці методики виявлення та дослідження житлових споруд. П.П. Єфіменко і С.М. Замятнін, В.О. Городцов і О.П. Окладников, П.Й. Борисковський і О.М. Рогачов, О.М. Бадер і М.М. Герасимов, І.Г. Підоплічко і І.Г. Шовкопляс[1] — автори багатьох узагальнюючих праць та статей, присвячених характеристиці пізньопалеолітичного житлобудівництва, виділенню і класифікації різноманітних типів житлових споруд. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Нижньотортонські кременеві породи Подністров’я — артефактна сировина передскіфського часу

В. Ф. Петрунь

Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (село Непоротове Сокирянського району) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.

Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Поселення Молодове І (2-й пізньопалеолітичний шар)

О.П. Черниш

 

Відкрите в 20-роках цього століття поселення Молодове І розташоване поблизу с. Молодове Сокирянського району Чернівецької області УРСР. Культурні залишки простежені у відкладах другої надзаплавної тераси Дністра. Значні розкопки пам’ятки були здійснені автором в 1955-1963 рр. Незважаючи на те, що стоянці присвячена велика література[1], все ж до цього часу ще багато матеріалів неопубліковані. Завданням цієї статті є характеристика поселення другого пізньопалеолітичного шару, який досліджувався в 1955, 1959 і 1960 рр. Дністрянською палеолітичною експедицією Інституту суспільних наук АН УРСР.

Розкопки провадились на площі 313 м2. Під час робіт простежено такий розріз: 1) на глибині 0-0,3 я — прошарок крем’яного щебеня; 2) 0,3-0,8 м — гумусований шар; 3) 0,8-1,4 м — бурий суглинок — голоценовий грунт В; 4) 1,4-2,8 м — жовтувато-сіруватий суглинок, лесоподібний, вапнистий з пізньопалеолітичними культурними залишками. Нижче залягала товща темних, жовтих, світло-сірих суглинків та супісків з більш давніми матеріалами. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Археологічні дослідження в селі Волошкове

Дмитро Черновол

 

Археологічні дослідження в с. Волошкове Сокирянського р-ну Чернівецької області пов’язані з чисельними археологічними розвідками та в останній час розкопками Дністровської комплексної експедиції. Зокрема перші розвідки тут були проведені Т.С. Пассек, яка складала карту археологічних пам’яток Середнього Дністра. С.М. Бібіков та В.Г. Збенович картографували тут археологічні пам’ятки, які підлягали затопленню у зв’язку з будівництвом Дністровської ГЕС. Б.О. Тимощук проводив розвідки, складаючи звід археологічних пам’яток Чернівецької області. Починаючи з 2009 р. по сьогоднішній день розвідки та розкопки в с. Волошкове проводились загоном Дністровської комплексної експедиції, роботи якого були пов’язані з будівництвом Дністровської ГАЕС. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , ,

Поселення Черняхівської культури Шебутинці, урочище Сокира

Сергій Якубина

 

Шебутинецька школа та музей, що діє при ній, слугують місцевим осередком дослідницької краєзнавчої роботи. Археологічний напрям, з огляду на значну колекцію експонатів, є одним із пріоритетних. Особливо значними у місцевому масштабі є збірки матеріалів енеоліту, епохи бронзи, доби раннього заліза та пізньоримського часу.

Регулярні обстеження проводяться школярами археологічного гуртка на поселенні черняхівської культури в уроч. Сокира, що за  1 км на південний захід від населеного пункту. Поселення займає пологий схил правого берега струмка, що тече в напрямку р. Дністер, на протяжності близько 1 км при ширині 150 м. Місцями на орній поверхні простежуються скупчення обмазки (в т.ч. з відбитками лози та домішкою соломи і полови), очевидно, на місці наземних жител. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Нові середньовічні пам`ятки в с. Василівка на Сокирянщині

Анатолій Зелений

На території та в околицях с. Василівки відома низка археологічних пам’яток (об’єктів), виявлених експедиціями Інституту археології НАН України, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Чернівецького краєзнавчого музею. Два нові об’єкти середньовічного часу – городище і поселення – виявлені автором й обстежувалися М.В. Ільківим і В.А. Калініченком у 2013 р.

Перша пам’ятка розташована за 3,2 км на північний захід від центральної частини населеного пункту в листяному лісі. Урочище здавна відоме серед місцевих жителів під назвою «Городисько». Городище займає високий мис зі стрімким південним і північно-східним схилами, між Буцким яром і його відгалуженням. По їх дну проходять невеликі струмки, які впадають у р. Коболча, що протікає через уроч. «Василівський яр», а останній, у свою чергу, виходить у Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Мезолітичне поселення в урочищі Бурлаків Яр на Дністрі

Балакін С.А.

Одною з провідних тем по дослідженню мезоліту України є проблема кукрека. Вивчення її допоможе не тільки осмислити нагромадження археологічного матеріалу в цілому, а й проводити дослідження локального характеру. Це пояснюється тим, що, по-перше, пам’ятки з кукрекськими рисами в інвентарі мають значне поширення, а по-друге — сам кукрек як історичне явище має істотне значення для реконструкції історико-культурного процесу в кам’яному віці півдня Східної Європи[1]. Таке ставлення до (кукрекської проблематики висуває на перший план завдання уточнення культурної атрибуції пам’яток, які розглядались як кукрекські, розмежування власне кукрека та його культурних впливів. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Гончарна справа у селян між верхнім Сіретом та середнім Дністром у X – першій половині XIII ст.

Ігор Возний

У статті розглядаються питання розвитку гончарної справи на сільських поселеннях X- першої половини XIII ст., зокрема конструкції гончарних двокамерних печей з вертикальною подачею гарячого повітря через тепловідвідні канали без опорного стовпа та основні типи кераміки, які на підставі стратиграфічних даних можна поділити на три хронологічні періоди. Описуються: прості горщики, горщики з накривками з однією чи двома ручками, миски, корчаги, кринки, ковші, світильники тощо.

& & &

На досліджуваній території досить розвиненою була гончарна справа. При Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,