Церковь села Окница

Алексей Мандзяк

 

Окница (рум. Ocniţa) – село и административный центр одноименной коммуны Окницкого района Республики Молдова, которое расположено на расстоянии 6 км от одноименного города Окница. Один из древнейших населенных пунктов Северной Молдовы. Первое письменное упоминание об Окнице, известное в настоящее время, датируется 15 июня 1431 года[1].

История этого села, соседнего с Сокирянским районом Черновицкой области Украины, на протяжении многих столетий теснейшим образом связана с историей Сокирянщины, о чем свидетельствуют многочисленные исторические документы. Налаживались добрососедские связи между селами. С помощью браков возникали тесные связи на уровне семей Окниці и ряда сел Сокирянщины. В метрических книгах Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокирянщина почтила память освободителей района

Сегодня, 26 марта 2018 года, состоялись мероприятия по празднованию 74-ой годовщины освобождения Сокирянщины от нацистов. В церемонии возложения цветов приняли участие: ветеран войны Заболотный Борис Яковлевич, глава ради ветеранов Бурденюк Нина Алексеевна, ветераны трудового фронта, глава районной государственной администрации Петр Бескупский, заместитель председателя районного совета Алексей Бойко, руководители организаций, учреждений района, главы сельских советов всех населённых пунктов, общественность. Это не только воспоминания о героической и вместе с тем трагической странице нашей сложной и противоречивой истории, это ещё одна возможность для того, чтобы осознать важность мира и согласия на нашей земле. Ведь, сегодня, как никогда мы понимаем содержание слова мир и с нетерпением ждём его. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Боярські Сокиряни

Олексій Мандзяк

 

Сокиряни – місто, розташоване в долині річки Сокирянки, яка є правою притокою Дністра. Коли виник цей населений пункт і ким він був заснований сучасним науковцям не відомо. Але вже на початку нової ери на території сучасних Сокирян і околиць було декілька поселень. Зокрема, в урочищі Тогуряни розташоване ранньослов’янське поселення черняхівської культури (II–V ст. н.е).

Є припущення, що приблизно в сучасних границях село існувало як мінімум з часів Шипинської землі, у складі якої, як відомо, деякий час була територія всієї теперішньої Сокирянщини. Як відомо формування Шипинської землі почалося в кінці XII ст., а в першій половині XV ст. вона втратила політичну автономію і перестала існувати. На час останніх десятиліть існування Шипинської землі в складі Молдавського князівства в якості автономії відносяться перші письмові згадки про нині існуючи і деякі зниклі села Сокирянщини. Зокрема саме тоді вперше згадується село Гвіздівці (1422-1431 рр.), села Кулішівка, Вишнева, Розкопинці (1437 р.), села Ришинці, Дубова, Непоротове, Ожеве, Василівка, Коболчин та Білоусівка (1447 р.). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокирянская больница – 1913 год

Представляем Вашему вниманию некоторые факты о постройке больницы в Сокирянах, которые были опубликованы в журналах Хотинского земства в 1913 году.

&&&

О пересоставлении планов на постройку Секурянского приемного покоя

На земском собрании 1912 года в дорожно-строительной комиссии были приняты некоторые принципы относительно постройки новых зданий, одобренные земским собранием. Так было постановлено следующее: печи делать терракотовые и кафельные (изразцовые), подполье бетонное, фасад зданий делать Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Трипільське поселення Василівка на середньому Дністрі

19 травня 2017 року ми вже публікували статтю В.О. Шумової «Житлові комплекси трипільського поселення Василівка».  Сьогодні пропонуємо Вам ознайомитися ще з одним дослідженням цієї вченої, яке також присвячене трипільському поселенню села Василівка на Сокирянщині.

 ***

В.О. Шумова

Дослідження пам’яток середнього періоду розвитку Трипілля – Кукутені на Україні вкрай незадовільне. Брак інформації є серйозною перешкодою в усвідомленні значного пласту культури, на основі якого в подальшому проходить довготривалий етногенетичний процес формування і розвитку пам’яток культури наступних періодів. Початок розвинутого Трипілля характеризується важливими процесами: по–перше, значним переселенням на схід племен, що зберігають ранньотрипільські традиції, по–друге – освоєння та поширення біхромного й поліхромного розпису в кераміці Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Відомий гість: Тит Куликовський

Олексій Мандзяк

Протягом тривалої історії Сокирянщини, її територію навідували, а деколи і якійсь час проживали численні чиновники, науковці, мандрівники і т.п. Деякі із них на час перебування або згодом, своїми вчинками і громадською діяльністю набували великої відомості. Серед таких людей був і одеський юрист, блискучий адвокат Тит Осипович Куликовський[1].

Самими хорошими і теплими словами про нього у своїх спогадах писав видатний український вчений-історик, громадський та політичний діяч Микола Прокопович Василенко (1866–1935), котрий з 1906 року працював помічником Т.О. Куликовського[2]. Інші сучасники говорили про Куликовського наступне: «Чесний і ідейний громадський діяч, добра і завжди сердечна людина. Високі особисті якості: скромність в громадській праці, внутрішня глибока відданість Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Житлові комплекси трипільського поселення Василівка

В.О. Шумова

 

У авторському дослідженні матеріалів середньотрипільського поселення Василівка на Дністрі (Буковина) етапу ВІ (Кукутені А 4) розглядаються особливості домобудування. Пропонується можлива реконструкція житлово-господарських комплексів. Аналізуються окремі категорії знахідок. Звертається увага на питання ґенезу та історичної долі пам’яток типу Василівки. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Еще раз о Вере и ее товарищах…

Веру Бирюкову в Сокирянском районе, пожалуй знают все – от мала до велика. Об отважной десантнице – партизанке и ее товарищах рассказывают и в детских садах, и в школах, о ней и о ее боевых товарищах многократно писала районная газета. До сих пор еще некоторые старожилы помнят бой, который дали десантники румынским оккупантам.

Но, к сожалению, до сих пор, не удавалось составить ни целостную картину военного подвига десантников, ни найти достаточно полную хронологичную биографию героев. Современные средства коммуникации облегчают эту возможность и из различных разрозненных источников, а также с учетом полученных архивных документов, надеюсь, что удалось более точно и подробно составить картину произошедшего, хотя, конечно, все еще вряд ли можно претендовать на полную законченность этого исторического исследования.  Но все же… Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Свято-Миколаївський чоловічий монастир

Олексій Мандзяк

В наш час особливе місце в духовному житті Сокирянщини відведено Свято-Миколаївському скельному чоловічому монастирю. Останнім часом про цей скит, стало багато відомо в народі, опубліковані численні статті науковців, краєзнавців і журналістів. Але тема ця не вичерпана, праця з історичними й архівними матеріалами, а також дослідженнями науковців дає нові відкриття, при чому не тільки про далеке минуле, а й про недалеке буття часів наших дідів і прадідів.

Свято-Миколаївський монастир, відомий також як Непоротівський чи Галицький монастир (скит), тобто по назві розташованих поблизу населених пунктів. Обидві останні назви стали використовуватися відносно недавно – з XIX століття. І якщо історія села Непоротове документально фіксується починаючи з XV століття, то другий населений пункт відносно молодий. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Поріднила пісня серця

Іван НАГІРНЯК

Якось Іван Іванович Гончар, заслужений працівник культури України, який створив славнозвісний Новодністровський хор «Калина», сказав мені: «Ваші Ломачинці – надзвичайно співуче село». Ті слова припали до душі, бо то й справді так. Люблять і вміють у Ломачинцях співати. Кожна зустріч родичів чи друзів закінчується піснею. Особливо натхненно вона лунала на весіллях. На жаль, лунала, а не лунає. Як зараз бачу Василя Калинійового, Івана Брузінського, Михайла та Василя Коцюрубів, Михайла Скутельника, Семена Дубину, Василя Закуреного, Михайла Нагірняка, Григорія Глушка, Івана Твердохліба Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,