Сокиряни — зникла могила аптекаря Щуки

Мітки: , , , , , , , , , ,

Історико-біографічний словник Сокирянщини: Казиміри

Олексій Мандзяк

 

Продовжуємо публікувати відомості про осіб минувшини Сокирянщини, в рамках проекту «Історико-біографічний словник Сокирянщини», який націлений на популяризацію краєзнавства та регіональної історії на прикладі сучасного Сокирянського району Чернівецької області України. На цей раз наводимо дані про представників відомого роду поміщиків і меценатів Казимір.

В Молдавському князівстві цей рід відомий з ХVІІ-го віку. Першим із них був боярин Казимір Казимірський, який прибув із Польщі у 1662 році. На Сокирянщині вони осіли у 1806 році, де в їм Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церква Різдва Пресвятої Богородиці села Кулішівка


 

Олексій Мандзяк

 

Під назвою «Кулісева, где Радул сидів» село Кулішівка вперше згадується в грамоті господаря Молдавського князівства Іллі I і брата його Стефана II, від 20 грудня 1437 року, якою вони дарують і підтверджують боярину Михайлу з Дорохоя (він же Михайло Дорогунський, Михайло Невольник) п’ятдесят два села[1].

Сама перша відома нині церква, освячена на честь Різдва Пресвятої Богородиці, в Кулішівці буда побудована у 1603 році[2].

У 1721 році Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Свято-Димитріївська церква села Кормань


 

Олексій Мандзяк

 

Перші документальні свідчення про існування села Кормань починають зустрічатися в господарських грамотах і актових записах XVII століття, коли це село було у складі Молдавського князівства. Так 22 липня 1632 року Костандін Стирча, за наказом господаря Олександра Ілляша воєводи, пише листа великому логофету Гянгі про розмежування готару селища Кулішівка з боку селища Сербичани. Описуючи визначений готар, боярин Стирча згадує про потік Кормань (притока Дністра), де розташоване село Кормань: «… готар Кулішівки від гирла [річки] Кормань, яка впадає у Дністер, вгору по руслу Корманя до витоку Корманя, до одного потоку, який впадає в Кормань, який зветься Проски[1]…»[2]. У той час село належало родині бояр Фортуна, які володіли також сусіднім селом Шебутинці[3]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Православна церква села Ломачинці і її служителі

Архангело-Михайлівська церква села Ломачинці, яка була освячена у 1813 році, поруч з новою, побудованою у 2005 році. Фото Дениса Кучерявого, 2010 рік

 

 

Олексій Мандзяк

ХРАМ

Село Ломачинці вперше зафіксоване на географічній на карті, що була опублікована у картографічній праці французького інженера Гійома Ле Вассера де Боплана (1595–1675) «Delineatio specialis et accurata Ukrainae. Cum suis Palatinatibus ac Distictibq, Provincycq adiacentibus» («Спеціальний і докладний план України разом з розташованими у ній воєводствами, округами й провінціями»), виданої у 1650 році в Данцигу картографом Вільгельмом Гондіусом (Гондтом). Перша письмова згадка зустрічається в грамоті господаря Молдавського князівства Євстратія Дабіжа від 11 серпня 1665 року, якою він підтверджує боярину Продану Дрегушескулу і його родичам Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Знахідка срібних монет в Сокирянах

Мітки: , , , , , , , ,

Селищанці на обласному фестивалі забутих пісень

27 жовтня 2019 року в районному  Палаці культури м. Заставна  відбувся обласний фестиваль-конкурс буковинської народної (давньої, забутої) пісні ім. Євгенії Ярошинської «Буковина автентична».

Сокирянщину на фестивалі представляв  народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Прялочка» будинку культури села Селище (керівник – Дмитро Волошин).

Для селищанців цей день став справжнім святом народного співу, відродженням давно забутих буковинських співанок. Учасники колективу  представили два твори в рамках конкурсної програми, а саме: козацьку пісню «Ой, розвився дуб зелененький» та українську народну пісню “Поговоримо удвох”. Окрім того, вони перейняли досвід інших колективів області. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Додатки до «Історико-біографічного словника Сокирянщини»

 

Олексій Мандзяк

Продовжуємо публікувати відомості про деяких поміщиків та орендарів, які в різний час постійно проживали або тимчасово перебували в населених пунктах, що розташовані на території Сокирянщини. Нагадаємо, що ці дані публікуються в рамках проекту «Історико-біографічний словник Сокирянщини», який спрямований на популяризацію краєзнавства та регіональної історії на прикладі сучасного Сокирянського району Чернівецької області України.

Попередня публікація відбулася 17 жовтня 2019 року.

&&&

Занга Валер’ян Олександрович (1900 р.н.) – син Олександра Івановича Занга (1852 – Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Безіменна могила радянських воїнів на станції Сокиряни

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Матеріали до «Історико-біографічного словника Сокирянщини»

Бессарабські поміщики на «полюванні». Фото РГАФ.

 

Олексій Мандзяк

Представляємо Вашій увазі відомості про деяких поміщиків та орендарів, які в різний час постійно проживали чи тимчасово перебували в населених пунктах розташованих на території Сокирянщини. Ці дані публікуються в рамках проекту «Історико-біографічний словник Сокирянщини», який націлений на популяризацію краєзнавства та регіональної історії на прикладі сучасного Сокирянського району Чернівецької області України.

Незаперечний факт, що історичний процес – це результат діяльності людей, як видатних так звичайних, як відомих так і тих, що не залишили нам своїх імен. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,