Василівка дивує

Василівка — мальовниче село Чернівецької області розташоване на правому березі Дністра. Сільраді підпорядковане також село Розкопинці.

Село вперше згадується у 1447 році. На його території виявлено пізньопалеолітичні стоянки, рештки поселення трипільської культури, давньоруського селища XII—XIII століть. Україна –держава із багатовіковою історією. Історія України сягає своїми коренями ще у часи палеоліту. Стоянки прадавніх людей віднайдені археологами і поблизу села Василівка. Одним із найперших значущих періодів історії України деякі вчені вважають існування високорозвиненої Трипільської культури. Хронологія її існування – початок IV – кінець ІІІ тисячоліття до нашої ери. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Слов’янські святилища на середньому Дністрі і в басейні Прута

Тимощук Б.О., Русанова І.П.

 

Святилища грали істотну роль у житті слов’ян-язичників не тільки як місця молінь і жертвоприношень, але і як громадські центри, що об’єднують населення всієї округи. У різних місцях східнослов’янських земель розкопано кілька святилищ, які, незважаючи на відмінності в деталях, які характеризуються спільними рисами: у них невеликі округлі майданчики, оточені ровом, де горіли вогні, в центрі майданчика стояв ідол [1, с. 261-263]. Крім того, відомі городища-святилища з такими ж круглими майданчиками (іноді з піднесенням в середині), оточеними одним або двома концентричними валами [2, с. 57-64]. Ці городища-святилища не розкопувалися, конструкція їх валів і ровів невідома. Шурфами, закладеними на їх майданчиках, встановлено, що на городищах немає культурного шару, і тільки за матеріалами навколишніх поселень і могильників вони можуть датуватися IX–XI ст. Кілька нових святилищ відкрито в останні роки на території Північної Буковини. Деякі з них вже опубліковані [3, с. 82-93], відомості про інших наводяться в даній статті. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

В Волошковому археологи розкопали трипільське поселення і тисячолітню керамічну майстерню

Археологи давно помітили, що береги Дністра у нашому краї зберігають не тільки вікову мудрість, а й приховують хвилюючу і цікаву історію розвитку людства. Отож наполегливо досліджують ці місця.

Після Другої світової війни тут, в тому числі й на території Сокирянщини, у безпосередній близькості від річки працювали археологічні експедиції багатьох наукових установ, сюди торували стежки вчені зі світовим ім’ям – Т. С. Пасек, С. М. Бібіков, О. П. Черниш та інші. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Ломачинчани на фронтах Першої світової війни 1914-1918 років

У 1914 році Російська імперія втягнулася у велику війну, яку ми нині знаємо під назвою «Перша світова війна» або «Велика війна» (28.07.1914 – 11.11.1918). Сокирянщина бойових дій не зазнала, але саме по собі географічне її розташування зумовило використання її території у всіляких військових цілях: через її села прямували до театру військових дій російські війська, тут були розташовані значні сили армії, в Сокирянах, Ломачинцях, Вашківцях і Романківцях лікувалися поранені; по-третє, тут повинні були розташовуватися значні сили армії. Крім того, в Сокиряни із Хотина були евакуйовані численні посадові особи, а також урядові та громадські установи, зокрема Хотинське казначейство і Хотинський повітовий з’їзд. В Сокирянах також знаходилося управління підвідомче Хотинському повітовому військовому начальнику. В селі Білоусівка знаходилася прийомна земського начальника 7-ої ділянки Хотинського повіту. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Варись, варись мамаличко!

26 серпня 2018 року, в сонячну гарну днину, останню неділю літа, в селі Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області відбулося театралізоване дійство «Варись, варись мамаличко!».

Гостинно з хлібом і сіллю, піснями та смачною мамалигою гостей свята привітали: аматори сцени клубу та солісти-вокалісти села Ломачинці, а також талановиті учасниці народного аматорського фольклорного колективу «Берегиня». Шквал бурхливих оплесків зірвали всі учасники святкового дійства.

Бажаємо всім учасникам заходу креативних ідей та подальших творчих злетів! Навіть пропонуємо перетворити це театралізоване дійство у фестиваль мамалиги.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залізничники святкують двічі на рік?..

У більшості людей потяги асоціюються з відпусткою і відрядженням. А от для працівників залізниці робота кипить і у будні, і у свята без вихідних і перерв. Правда, є один день у році, коли службовців залізниці будуть вітати з їх професійним днем. Перший потяг на Україну, яка тоді входила до складу Австро-Угорщини, прийшов 4 листопада 1861 року. Свою зупинку він зробив на залізничному вокзалі Львова. З цієї причини українська влада 1933 року вирішила відзначати цей день 4 листопада в знак пам’яті історичному минулому. Хоча багато залізничників України відзначають цей день в першу неділю серпня, щоб не втрачати зв’язку з радянським минулим.

В першу неділю серпня, мабуть, традиційно відзначатимуть день залізничника і працівники пункту пропуску  «Сокиряни – залізнична станція» Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , ,

Скельно-печерний комплекс поряд з селом Василівка

Богдан Рідуш

Павло Нечитайло,

Дмитро Тимчук

Першу згадку про печери біля с. Василівка (Сокирянський р-н) знаходимо у щоденнику фризького мандрівника XVII ст. Ульріха фон Вердума. Про необхідність археологічного дослідження печер біля с. Василівці вперше висловився викладач Кишинівської духовної семінарії В. Курдіновський. Він припускав, що у тих печерах жили “монастырские насельники” (Курдиновскій, 1918).

У 1962 р. штучну печеру в районі с. Василівка було обстежено чернівецькими туристами. Це була «вирубана у скелі кімната», сполучена дверима з двома іншими. У ній були «круглі, подібні до бійниць вікна, вирубане у підлозі місце для вогнища, кам’яні лежанки» (Друкман, 1962). У 1965 р. працівниками Чернівецького краєзнавчого музею було проведено обстеження ряду штучних печер Подністров’я, в т.ч. і біля с. Василівка. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Українська душа живе й в Канаді

На Сокирянщині нещодавно побувала наукова співробітниця Центру українського й канадського фольклору ім. Кулів, батьки якої народилися в с. Селище, пані Марина Чернявська. Нині вона живе й працює в країні «кленового листка» і завітала на землю своїх батьків, щоб краще дослідити питання еміграції до Канади українців Бессарабії. Її цікавить історія своїх пращурів, рідного краю, тому дослідниця мала зустрічі з місцевими  краєзнавцями, старожилами, відвідала архіви, вивчала місцевий фольклор, зокрема, перлини усної народної творчості – легенди. Під час зустрічі з гостею взяли у неї інтерв’ю. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Село Комарів і його православний храм

Продовжуємо знайомити відвідувачів сайту «Сокирянщина» з сторінками історії населених пунктів сусідніх з Сокирянським районом територій. На цей раз представляємо вашій увазі статтю відомого краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка про історію села Комарів Кельменецького району та його православний храм.

&&&

Олексій Мандзяк

Комарів – село Кельменецького району Чернівецької області України, розташоване на правому березі Дністра на Пруто-Дністровській рівнині Подільського плато. Коли воно виникло сучасним науковцям невідомо. Археологічний матеріал, зібраний навколо цього населеного пункту належить до різних епох, починаючи Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

У Кормані гості бібліотеки мандрували вулицями села

В бібліотеці — філії села Кормань (завідуюча – Костеняк Карина) проведено інформаційно-краєзнавчий захід «Вулицями мого села» в рамках творчих звітів бібліотек перед населенням.

Присутні ознайомились з історією села, творчими та талановитими людьми, а також помандрували вулицями свого рідного села. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,