Житлові комплекси трипільського поселення Василівка

В.О. Шумова

 

У авторському дослідженні матеріалів середньотрипільського поселення Василівка на Дністрі (Буковина) етапу ВІ (Кукутені А 4) розглядаються особливості домобудування. Пропонується можлива реконструкція житлово-господарських комплексів. Аналізуються окремі категорії знахідок. Звертається увага на питання ґенезу та історичної долі пам’яток типу Василівки. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Топонімія Сокирянського району

Раніше ми вже публікували на сайті  статтю видатного українського мовознавця Ю.А. Карпенка «Особливості гідронімічного словотвору» . Карпенко Юрій Олександрович (1929 – 2009) родом з м. Малина Житомирської області, закінчив Львівський університет (1953), з 1956 року — викладач, з 1958 — завідувач кафедри української мови, з 1965 — декан філологічного факультету Чернівецького університету. З 1968 року працює в Одеському університеті ім. І.І. Мечникова — завідувач кафедри загального і слов’янського мовознавства, з 1978 — завідувач кафедри російської мови, з 1991 — завідувач кафедри української мови, з 2001 — професор кафедри української мови. Він доктор філологічних наук (1967), професор (1968), академік Академії наук вищої школи України (1996), член-кореспондент Національної академії наук України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (2009).  Підготував 62-х кандидатів наук і 5 докторів наук.
Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

«Золоте мереживо з маминих долонь…»

«Золоте мереживо з маминих долонь…» Під такою назвою 7 квітня 2017 року, у приміщенні Сокирянського історичного музею представила свої роботи майстер народного мистецтва Наталія Столока.

Основна тема виставки – Великдень. Картини у техніці «художня обробка соломки», писанки з бісеру та у техніці «декупаж» вражають палітрою кольору, різноманітністю сюжетів, високою майстерністю виконання.

Наталія Столока – досвідчений педагог, цікава, освічена та багатогранно обдарована людина. Адже в свій час закінчила середню школу із золотою медаллю, Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Пущена — Масляна

Почалася Масляна (Масниця, Масниці, Масляниця, Маслєниця). Або, як це свято називають, зокрема, у Гвіздівцях і багатьох інших українських селах Північної Бессарабії — «Пущена». На Русі — це було перше у році велике свято слов’ян. Споконвічно Масляна — це буйне й розгульне свято зустрічі Сонця й заклинання природи напередодні весняної оранки.

У прадавніх східних слов’ян попередніком цього свята була Комоєдиця або Комоєдиці, яке своїм завершенням припадало на весняне рівнодення (21 березня). Свято настання нового землеробського року знаменувався в східних слов’ян веселощами, розпаленням багать, змаганнями, іграми, катанням з гір, походами ряжених, кулачними боями, безперестанним ходінням Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Старовинні народні пісні і казки села Вітрянка

Представляємо вашій увазі зразки народного фольклору мешканців колишнього Хотинського повіту в записах відомого українського фольклориста, етнографа і педагога Петра Артемовича Несторовського (1870–1932). Будучи уродженцем Хотинського повіту (с. Каплівка), з дослідницькими цілями він їздив по селах, в тому числі і розташованих на території теперішньої Сокирянщини. Свої записи він опублікував у часописі «Киевская старина», а також в книгах: «Бессарабские русины» (1905 р.), «На севере Бессарабии» (1910 р.).

На Сокирянщині він зупинявся в селі Вітрянка (в тексті – Вѣтрянка), де проживали його родичі. Там же він зробив записи народних пісень, казок, загадок та ін. Частина із них була опублікована у 1905 році в праці «Матеріали по етнографії бессарабських русинів», яку ми публікуємо на нашому сайті. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ще раз про Віру і її товаришів…

Віру Бірюкову в Сокирянському районі, мабуть знають усі — від малого до великого. Про відважну десантницю — партизанку і її товаришів розповідають, починаючи з дитячого садочка, про неї та про її бойових товаришів багаторазово писала районна газета. Дотепер ще деякі старожили пам’ятають бій, що дали десантники румунським окупантам.

Але, на жаль, до останнього часу не вдавалося скласти ні цілісну картину військового подвигу десантників, не знайти досить повну хронологічну біографію героїв. Сучасні засоби комунікації полегшують цю можливість і з різних розрізнених джерел, а також з врахуванням отриманих архівних документів, сподіваюся, що вдалося більш точно й докладно скласти картину того, що відбулося, хоча, звичайно, усе ще навряд чи можна претендувати на повну закінченість цього історичного дослідження.  Але все ж таки… Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Свято-Миколаївський чоловічий монастир

Олексій Мандзяк

В наш час особливе місце в духовному житті Сокирянщини відведено Свято-Миколаївському скельному чоловічому монастирю. Останнім часом про цей скит, стало багато відомо в народі, опубліковані численні статті науковців, краєзнавців і журналістів. Але тема ця не вичерпана, праця з історичними й архівними матеріалами, а також дослідженнями науковців дає нові відкриття, при чому не тільки про далеке минуле, а й про недалеке буття часів наших дідів і прадідів.

Свято-Миколаївський монастир, відомий також як Непоротівський чи Галицький монастир (скит), тобто по назві розташованих поблизу населених пунктів. Обидві останні назви стали використовуватися відносно недавно – з XIX століття. І якщо історія села Непоротове документально фіксується починаючи з XV століття, то другий населений пункт відносно молодий. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Поріднила пісня серця

Іван НАГІРНЯК

Якось Іван Іванович Гончар, заслужений працівник культури України, який створив славнозвісний Новодністровський хор «Калина», сказав мені: «Ваші Ломачинці – надзвичайно співуче село». Ті слова припали до душі, бо то й справді так. Люблять і вміють у Ломачинцях співати. Кожна зустріч родичів чи друзів закінчується піснею. Особливо натхненно вона лунала на весіллях. На жаль, лунала, а не лунає. Як зараз бачу Василя Калинійового, Івана Брузінського, Михайла та Василя Коцюрубів, Михайла Скутельника, Семена Дубину, Василя Закуреного, Михайла Нагірняка, Григорія Глушка, Івана Твердохліба Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Книга «Православна церква на Сокирянщині»

Представляємо вашій увазі нову книгу краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка: «Православна церква на Сокирянщині». Це некомерційний проект, спрямований на популяризацію краєзнавства. Головна його ціль – поширення знань з історії і культури Сокирянщини серед широкого читацького загалу, а також привернення уваги аматорів і професійних дослідників до всебічного вивчення минулого і сьогодення території сучасного Сокирянського району Чернівецької області України.

По суті, «Православна Церква на Сокирянщині» є продовженням попередніх книг автора історико-краєзнавчого змісту, присвячених Сокирянщині: «Історія Сокирянщини в документах і матеріалах: Від перших згадок до 1812 року» (2015 р.), «Не загубились села у віках: Дослідження, знахідки, відкриття» (в співавторстві з О.Д. Чорним; 2014 р.), «Сокирянська бистрина» (в співавторстві з О.Д. Чорним; 2011 р.) і «Гвіздівці: Шляхами століть» (в співавторстві з О.П. Кучерявим; готується до друку). Всі ці книги доповнюють одна одну, а разом створюють широку історико-краєзнавчу карту, ознайомившись з якою будь-яка людина зможе отримати всебічні знання про історію Сокирянщини і особливості світогляду тамошніх жителів. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Книга «Православная церковь на Сокирянщине»

Представляем вашему вниманию новую книгу на украинском языке краеведа Алексея Степановича Мандзяка: «Православная церковь в Сокирянщине». Это некоммерческий проект, направленный на популяризацию краеведения. Главная цель этой книги – распространение знаний по истории и культуре Сокирянщины среди широкого круга читателей, а также привлечение внимания любителей и профессиональных исследователей к всестороннему изучению прошлого и настоящего территории современного Сокирянского района Черновицкой области Украины.

По сути, «Православная Церковь на Сокирянщине» является продолжением предыдущих книг автора историко-краеведческого содержания, посвященных Сокирянщине: «История Сокирянщины в документах и материалах: От первых упоминаний до 1812 года» (2015 г.), «Не загубились села у віках: Дослідження, знахідки, відкриття» (в соавторстве с А.Д. Черным; 2014 г.), «Сокирянська бистрина» (в соавторстве с А.Д. Черным; 2011 г.) и «Гвіздівці: Шляхами століть» (в соавторстве с О.П. Кучерявым; готовится к изданию). Все эти книги дополняют друг друга, а вместе создают широкую историко-краеведческую карту, ознакомившись с которой любой человек сможет получить всесторонние знания об истории Сокирянщины и особенностях мировоззрения тамошних жителей. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,