Велич церкви села Іванівці бережуть правічні кедри

Першим селом Чернівецької області, яке знаходиться за межами Сокирянського району, є село Іванівці Кельменецького району Чернівецької області. Колись – у давні і стародавні часи це село під назвами «Янівці», «Яноуци» відносилося до Романківецької волості і ще один короткий проміжок часу — до Васкоуцької волості.

Сьогодні ми пропонуємо Вашій увазі публікацію історичного дослідження досить відомих для відвідувачів нашого сайту (і не лише нашого сайту) істориків – краєзнавців, письменників Олексія Мандзяка і Олександра Чорного про церкву села Іванівці, про її історію. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Трипільське поселення Василівка на середньому Дністрі

19 травня 2017 року ми вже публікували статтю В.О. Шумової «Житлові комплекси трипільського поселення Василівка».  Сьогодні пропонуємо Вам ознайомитися ще з одним дослідженням цієї вченої, яке також присвячене трипільському поселенню села Василівка на Сокирянщині.

 ***

В.О. Шумова

Дослідження пам’яток середнього періоду розвитку Трипілля – Кукутені на Україні вкрай незадовільне. Брак інформації є серйозною перешкодою в усвідомленні значного пласту культури, на основі якого в подальшому проходить довготривалий етногенетичний процес формування і розвитку пам’яток культури наступних періодів. Початок розвинутого Трипілля характеризується важливими процесами: по–перше, значним переселенням на схід племен, що зберігають ранньотрипільські традиції, по–друге – освоєння та поширення біхромного й поліхромного розпису в кераміці Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Відомий гість: Тит Куликовський

Олексій Мандзяк

Протягом тривалої історії Сокирянщини, її територію навідували, а деколи і якійсь час проживали численні чиновники, науковці, мандрівники і т.п. Деякі із них на час перебування або згодом, своїми вчинками і громадською діяльністю набували великої відомості. Серед таких людей був і одеський юрист, блискучий адвокат Тит Осипович Куликовський[1].

Самими хорошими і теплими словами про нього у своїх спогадах писав видатний український вчений-історик, громадський та політичний діяч Микола Прокопович Василенко (1866–1935), котрий з 1906 року працював помічником Т.О. Куликовського[2]. Інші сучасники говорили про Куликовського наступне: «Чесний і ідейний громадський діяч, добра і завжди сердечна людина. Високі особисті якості: скромність в громадській праці, внутрішня глибока відданість Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Житлові комплекси трипільського поселення Василівка

В.О. Шумова

 

У авторському дослідженні матеріалів середньотрипільського поселення Василівка на Дністрі (Буковина) етапу ВІ (Кукутені А 4) розглядаються особливості домобудування. Пропонується можлива реконструкція житлово-господарських комплексів. Аналізуються окремі категорії знахідок. Звертається увага на питання ґенезу та історичної долі пам’яток типу Василівки. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Топонімія Сокирянського району

Раніше ми вже публікували на сайті  статтю видатного українського мовознавця Ю.А. Карпенка «Особливості гідронімічного словотвору» . Карпенко Юрій Олександрович (1929 – 2009) родом з м. Малина Житомирської області, закінчив Львівський університет (1953), з 1956 року — викладач, з 1958 — завідувач кафедри української мови, з 1965 — декан філологічного факультету Чернівецького університету. З 1968 року працює в Одеському університеті ім. І.І. Мечникова — завідувач кафедри загального і слов’янського мовознавства, з 1978 — завідувач кафедри російської мови, з 1991 — завідувач кафедри української мови, з 2001 — професор кафедри української мови. Він доктор філологічних наук (1967), професор (1968), академік Академії наук вищої школи України (1996), член-кореспондент Національної академії наук України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (2009).  Підготував 62-х кандидатів наук і 5 докторів наук.
Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

«Золоте мереживо з маминих долонь…»

«Золоте мереживо з маминих долонь…» Під такою назвою 7 квітня 2017 року, у приміщенні Сокирянського історичного музею представила свої роботи майстер народного мистецтва Наталія Столока.

Основна тема виставки – Великдень. Картини у техніці «художня обробка соломки», писанки з бісеру та у техніці «декупаж» вражають палітрою кольору, різноманітністю сюжетів, високою майстерністю виконання.

Наталія Столока – досвідчений педагог, цікава, освічена та багатогранно обдарована людина. Адже в свій час закінчила середню школу із золотою медаллю, Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Пущена — Масляна

Почалася Масляна (Масниця, Масниці, Масляниця, Маслєниця). Або, як це свято називають, зокрема, у Гвіздівцях і багатьох інших українських селах Північної Бессарабії — «Пущена». На Русі — це було перше у році велике свято слов’ян. Споконвічно Масляна — це буйне й розгульне свято зустрічі Сонця й заклинання природи напередодні весняної оранки.

У прадавніх східних слов’ян попередніком цього свята була Комоєдиця або Комоєдиці, яке своїм завершенням припадало на весняне рівнодення (21 березня). Свято настання нового землеробського року знаменувався в східних слов’ян веселощами, розпаленням багать, змаганнями, іграми, катанням з гір, походами ряжених, кулачними боями, безперестанним ходінням Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Старовинні народні пісні і казки села Вітрянка

Представляємо вашій увазі зразки народного фольклору мешканців колишнього Хотинського повіту в записах відомого українського фольклориста, етнографа і педагога Петра Артемовича Несторовського (1870–1932). Будучи уродженцем Хотинського повіту (с. Каплівка), з дослідницькими цілями він їздив по селах, в тому числі і розташованих на території теперішньої Сокирянщини. Свої записи він опублікував у часописі «Киевская старина», а також в книгах: «Бессарабские русины» (1905 р.), «На севере Бессарабии» (1910 р.).

На Сокирянщині він зупинявся в селі Вітрянка (в тексті – Вѣтрянка), де проживали його родичі. Там же він зробив записи народних пісень, казок, загадок та ін. Частина із них була опублікована у 1905 році в праці «Матеріали по етнографії бессарабських русинів», яку ми публікуємо на нашому сайті. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ще раз про Віру і її товаришів…

Віру Бірюкову в Сокирянському районі, мабуть знають усі — від малого до великого. Про відважну десантницю — партизанку і її товаришів розповідають, починаючи з дитячого садочка, про неї та про її бойових товаришів багаторазово писала районна газета. Дотепер ще деякі старожили пам’ятають бій, що дали десантники румунським окупантам.

Але, на жаль, до останнього часу не вдавалося скласти ні цілісну картину військового подвигу десантників, не знайти досить повну хронологічну біографію героїв. Сучасні засоби комунікації полегшують цю можливість і з різних розрізнених джерел, а також з врахуванням отриманих архівних документів, сподіваюся, що вдалося більш точно й докладно скласти картину того, що відбулося, хоча, звичайно, усе ще навряд чи можна претендувати на повну закінченість цього історичного дослідження.  Але все ж таки… Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Свято-Миколаївський чоловічий монастир

Олексій Мандзяк

В наш час особливе місце в духовному житті Сокирянщини відведено Свято-Миколаївському скельному чоловічому монастирю. Останнім часом про цей скит, стало багато відомо в народі, опубліковані численні статті науковців, краєзнавців і журналістів. Але тема ця не вичерпана, праця з історичними й архівними матеріалами, а також дослідженнями науковців дає нові відкриття, при чому не тільки про далеке минуле, а й про недалеке буття часів наших дідів і прадідів.

Свято-Миколаївський монастир, відомий також як Непоротівський чи Галицький монастир (скит), тобто по назві розташованих поблизу населених пунктів. Обидві останні назви стали використовуватися відносно недавно – з XIX століття. І якщо історія села Непоротове документально фіксується починаючи з XV століття, то другий населений пункт відносно молодий. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,