Через водні перешкоди

Наближається чергова річниця звільнення Сокирянщини від румунсько-німецьких загарбників. Наш сайт неодноразово публікував статті про грізні події березня 1944 року, у тому числі статті зі спогадами учасників боїв. Продовжуючи цю традицію ми публікуємо ще один такий історичний матеріал — спогади колишнього командира батальйону 127-го гвардійського стрілецького полку 42-ої гвардійської стрілецької дивізії Л.І. Дряпи.

&&&&&

Долаючи затятий опір супротивника, частини 42-ої гвардійської стрілецької дивізії наблизилися до Дністра. Воїни першого батальйону 127-го гвардійського стрілецького полку перебували в авангарді. Незважаючи на Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

У Волошковому на вечорницях…

Саме у Волошковому 17 квітня відбулося відкриття районногоOLYMPUS DIGITAL CAMERA  етнофестивалю „Джерела наших оберегів”. Бо тут гарно зберігають народні традиції і звичаї, щороку волошківські учасники художньої самодіяльності беруть участь в усіх районних заходах.

Ведучі свята запросили присутніх „в одну із українських хат на вечорниці”, господиня якої із сумом у голосі розповідає: „Ой, як згадаю… В молодості так полюбляла вечорниці! Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Рік — 1945: Колхозный кузнец из Волошково

В селе Волошково все знают колхозного кузнеца тов. Шимановского. Это он в период подготовки к весеннему севу быстро и качественно ремонтировал сельскохозяйственный инвентарь, выполняя норму на 100 и больше процентов.

Одним из первых подал тов. Шимановский заявление о вступлении в колхоз.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Минуле привідкрив церковний літопис

Найперша згадка про церкву в селі Волошкове, що в Сокирянському районі, чи не найдавніша на Буковині, адже датується 1706 роком

Вона височить над самісіньким берегом Дністра, і коли лунають її величаві дзвони, їх чути аж у трьох селах, розташованих неподалік, – буковинських Василівцях, подільському Козлові та в молдавській Наславчі. Оглядаючи тутешню чарівну довколишність і цей храм, що сяє своїм високим шпилем у небесній голубизні і далеко видніється з протилежних наддністрянських пагорбів, вагались, щоб тепер хтось  відав, де була перша хатина в селі, коли в цих місцях було зведено церковну святиню, де вона раніше знаходилась і яким її було становлення. Та, як виявилось, ми помилялись у своїх думках, бо вже дуже скоро довідались, що з переказів один одному місцеві жителі знають: перші хатини люди спорудили на пагорбі вздовж правого берега Дністра.

За відомостями перепису 1772 року, тут було всього 50 дворів, проживало 57 людей, в тому числі один священик. Пізніше, як поселення стало зростати, навпроти осель простих поселян розташовувались будинки місцевих багатіїв і поміщиків. А церков у старому центрі села нібито було дві. Про одну з них, яка була чи не на самому видному місці, збереглися навіть деякі документи.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокирянщина в румунському адресному календарі 1924-25 років

Представляємо Вашій увазі деяку інфомацію про села Сокирянщини і їх  жителів, яка була розміщена на сторінках «Адресного покажчика всієї Румуні» на 1924-1925 рр. (Anuarul «Socec» al României-Mari: 1924 — 1925. – V. II: Provancia. – Bucuresti: Editura «Socec & Co». Soc. Anon., 1925.)

Одразу приносимо вибачення, якщо деякі прізвища написані спотворено або з помилками. Скани сторінок з календарю, які ми маємо, нажаль, далекі від хорошої якості. Крім того, і сам румунський текст не позбавлений помилок при передачі прізвищ. Деякі прізвища написані однаково, як наприклад, Черней і Чорний. При тому, що в ті часи обидва прізвища були розповсюдженні на Сокирянщині.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Героїчне минуле моїх бессарабців – 1919 рік

Наш бессарабський край майже ніколи не мав спокою. Після звільнення Хотинщини від турків населення почало стрімко зростати, а добробут — примножуватися, і Бессарабія перетворилася в одну із передових губерній Росії по експорту хліба. Якщо по всій Бессарабії на 1 кв. версту припадало майже 70 чоловік, то в Хотинському повіті — 117,2. Нараховувалося 293 сільських громади, в яких безземельні селяни складали більше 20% і в той же час у 1913 році 41 млн. пудів зерна вивозили за межі Бессарабії. Відкривалися нові найрізноманітніші навчальні заклади і лікарські установи. Край почав прогресивно розвиватися. Але тут настали грізні революційні події і роки громадянської війни.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Наближається річниця Хотинського повстання

Наближається чергова річниця Хотинського повстання — збройного народного виступу в Північній Бессарабії за звільнення від румунської окупації в січні — лютому 1919 року. У листопаді 1918 рік боярська Румунія, змінивши австро-німецьких окупантів, установила на території Бессарабії режим терору, насильства й сваволі. Це, а також аграрна «реформа», за якою земля поверталася поміщикам або підлягала викупу, викликало невдоволення, а потім і окремі збройні виступи народу. Повстання почалося стихійними окремими виступами з листопада 1918 року й було підхоплено «Національним союзом бессарабцев» і комітетом «У захист Бессарабії».

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Секурянська волость – 1890 рік

Пропонуємо увазі відвідувачів сайту ще один цікавий історичний матеріал, який хоча й стисло, але при цьому досить повно описує життя наших предків у 1890-му році. Зрозуміло, що хоча описується лише один рік, але приблизно таким це життя було також в інші, наближені до зазначеного, року. Матеріал майже автентично передає зміст офіційного статистичного документу «Опись огляду Секурянской волости за 1890 год»[1]. Цей документ був додатком до набору статистичних таблиць, які складалися волосним правлінням і відправлялися далі по інстанції — до повітової влади. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Освячення церкви в с. Романкоуци Хотинського повіту

21 листопада у Романківцях- храмове свято. Але, напевне навіть зсучасних романківчан мало хто знає, що сільську церкву було освячено не у листопаді, а в серпні. Тому пропонуємо відвідувачам сайту узнати як то все відбувалося — з першоджерела — з цікавої за змістом і історичною насиченістю розповіді безпосереднього учасника цієї дуже давньої події.

7 серпня 1894 року, жителі села Романкоуц[2] були свідками врочистого освячення новоствореного храму[3] . Радість їх, радість, звичайно велику розділили з ними жителі не тільки найближчих сіл, але й досить віддалених. Торжество ушанували своєю присутністю між іншим: їхні сіятельства князі Кантакузіни[4] і їх превосходительства генерали Лішини – власники Секурянський[5] і Рестевський[6].

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Трипільські поселення Сокирянщини

Трипільська етнокультурна спільнота – археологічна культура мідного віку, існувала у XXVIII-XXVI ст. до н. е. Поширена на території лісостепової та частково степової смуги Правобережної України, Молдови й Східної Румунії[1]. Трипільська культура від свого початку склалася на території сучасної області Молдова (край, який включає територію сучасної Республіки Молдова і західну частину Румунії) в процесі синтезу кількох неолітичних культур на рубежі V-IV тис. до н. с. Вся подальша історія трипільських племен була пов’язана з розселенням по Правобережному Українському лісостепу. Це було поступове займання вільних чи слабо заселених іншоетнічним населенням найближчих територій, або мало характер хвиль, що виливалися на більш віддалені території переважно з району Попруття і Середнього Подністров’я[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,