Особливості гідронімічного словотвору

Ю. О. Карпенко0052

Аналіз гідронімічного словотвору, як і деякі інші топонімічні питання, вимагає від дослідника виконання ряду умов, які значною мірою впливають на результати цього аналізу. Передусім йдеться про: 1) розмежування однакових назв різних географічних об’єктів, 2) знання топонімічного контексту, 3) надійність матеріалу.

Топонімічна практика нерідко зустрічається із своєрідними комплексними назвами, коли, наприклад, ім’я ріки одночасно є назвою прилеглої до неї місцевості, поселення на її берегах, вершини, від якої вона бере свій початок, а ім’ям гори називає й ліс на її схилах та полонину і т. д. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

«Сторожова» семантика в топонімії українських Карпат і Передкарпаття

Лящук Б.Ф.258

Одним із важливих джерел історичної географії є географічні назви. Вони допомагають визначити межі поширення певних етносів та їхніх державних утворень, лінії оборонних рубежів, напрямки міграційних потоків і етнозв’язків.

Особливо характерне це для таких регіонів, як Українські Карпати і Прикарпаття, з їх складною топонімічною стратиграфією і глибокими історичними коренями. Топонімічні матеріали сприяють уточненню місцезнаходження слов’янських племен і союзів і поширенню їхніх пізніших державних утворень. Вони, наприклад, під­тверджують, що Галицько-Волинське князівство простягалось від Гродно на Німані, Визни на Нареві, включаючи землі давнього Берестя і Холмщини (Червенські Города) на північному заході, до Дуклянського перевалу і гір та м. Родна на півдні. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,