Мустьєрські житла в Подністров’ї

О.П. Черниш

Вивчення палеолітичних поселень відкритого типу з рештками різного характеру житлових споруд має величезне значення для пізнання соціального ладу, культури та господарства викопної людини, яка в палеолітичний час існувала на нашій території.

Радянські дослідники досягли значних успіхів у вивченні цього питання, у розробці методики виявлення та дослідження житлових споруд. П.П. Єфіменко і С.М. Замятнін, В.О. Городцов і О.П. Окладников, П.Й. Борисковський і О.М. Рогачов, О.М. Бадер і М.М. Герасимов, І.Г. Підоплічко і І.Г. Шовкопляс[1] — автори багатьох узагальнюючих праць та статей, присвячених характеристиці пізньопалеолітичного житлобудівництва, виділенню і класифікації різноманітних типів житлових споруд. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Трипільські поселення Сокирянщини

Трипільська етнокультурна спільнота – археологічна культура мідного віку, існувала у XXVIII-XXVI ст. до н. е. Поширена на території лісостепової та частково степової смуги Правобережної України, Молдови й Східної Румунії[1]. Трипільська культура від свого початку склалася на території сучасної області Молдова (край, який включає територію сучасної Республіки Молдова і західну частину Румунії) в процесі синтезу кількох неолітичних культур на рубежі V-IV тис. до н. с. Вся подальша історія трипільських племен була пов’язана з розселенням по Правобережному Українському лісостепу. Це було поступове займання вільних чи слабо заселених іншоетнічним населенням найближчих територій, або мало характер хвиль, що виливалися на більш віддалені території переважно з району Попруття і Середнього Подністров’я[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,