Життя стобарвніше встократ…

Валентина Гафінчук

У ці дні ми згадуємо незабутнього поета, відомого у нашому краї журналіста, редактора районної газети «Дністрові зорі» періоду 1977-1989 років Олексія Станіславовича Бондаря. Минуло 15 літ як він покинув цей світ. Для редакційного колективу і кількатисячної аудиторії читачів газети це була неймовірна втрата.

Олексій Станіславович ідеально, зразково знав свою справу. Він пройшов усі щаблі газетярського олімпу: кореспондент, відповідальний секретар, заступник редактора, редактор…

Головна тема його публікацій – Велика Вітчизняна війна, герої — ветерани, військово-патріотичне виховання молоді. Він проводив свою пошуково-дослідницьку роботу. Повертав із небуття імена колишніх солдатів у їхні родини. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Думку сивого жита залишив як реліквію…

Щоразу – нова сила Слова і Думки, велика життєва мудрість та всеохоплююча любов до людей  та рідного краю –  саме ці слова якнайкраще характеризували  почесного громадянина села Романківці, поета, фольклориста члена Національної спілки журналістів України Василя  Васильовича Гандзія.

Завдяки світлому розуму та допитливості, яка з часом не згасла, а навпаки – лише розгоралася з новою силою,  автор створював  збірку  за збіркою , книгу за книгою і на 90-му році земного життя..

У ці весняні пасхальні дні він пішов… у вічність… У такий благодатний час з Василем Васильовичем  Гандзієм прощалась Сокирянщина… Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , ,

Ще одна книга ветерана з Романківців

Про агронома й народного історика Василя Васильовича Гандзія з Романківців жартома кажуть, що він  – «ходяча енциклопедія». Та в цьому односельчани, мабуть, й не дуже перебільшують, бо він і справді багато знає не тільки з історії Бессарабського краю, а й з багатьох сфер життя та минувшини села. Його рукою і серцем написано чимало віршів, які увійшли до збірки поезії «Думка сивого жита», зібрано багато перлин місцевого українського фольклору, написано книги краєзнавчого характеру. І ось буквально вчора ветеран праці, письменник і поет, щирий шанувальник історії рідного краю В.В. Гандзій у свої щасливі 88 років презентував читачам свій новий творчий доробок – книгу документальних нарисів в жанрі мемуарів із серії «Моє село», що має інтригуючу назву «В «пустелі гетів». Цей хвилюючий і цікавий захід відбувся в Романковецькій сільській бібліотеці, де зібралися односельчани, творчі працівники Сокирянщини, колеги по перу, Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Заслужена нагорода невтомній і творчій людині!

Читачі сайту «Сокирянщина» давно знайомі з відомим журналістом, письменником і краєзнавцем Олександром Дмитровичем Чорним. Його статті стали справжнім інформаційним скарбом, як для нашого сайту, так і для історико-краєзнавчого альманаху «Сокирянщина», який виходив за сприяння сайту.

Ця людина своїм трудом, самовіддачею, професіоналізмом  і щирою любов’ю до рідного краю зробила багато для збереження історичної спадщини Сокирянщини для майбутніх поколінь. З дослідницькою метою він побував у всіх селах Сокирянщини і багатьох населених пунктах Чернівецької області, занотував чимало автентичних легенд і народних переказів. На наших очах тривала його щоденна наполеглива праця зі збору, накопичення та систематизації матеріальних і Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

На вічну память!

1 вересня відійшов у вічність відомий буковинський письменник, поет,6 драматург, публіцист і журналіст

Іван Семенович Нагірняк.

Він народився 25 березня 1949 року в с. Ломачинці Сокирянського району. У 1967 році вступив до Київ­ського політехнікуму зв’язку. Під час служби в армії друкував свої вірші у військовій газеті «Во славу Родине», один з його віршів поклав на музику керівник військового ансамблю Ю. Ламброза.

Іван Семенович розпочав свій творчий журналістський шлях у 1973 році — на сторінках Сокирянської районної газети «Дністрові зорі», згодом працював заступником директора Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Зачаровано милуюсь Україною…

На вечірнім небі запалали зорі,Rusnak

Осіяли путь на Дністровім морі.

Вабить ліс безмежний і поля, й простори,

Оселилось місто, де дністровські гори.

Дивовижна ГЕС – гордість наша й слава,

Незліченні зорі світять їй яскраво.

Ілюструє вітер на блакиті водній Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Наш народ вже як скаже…

За останні роки ми все більше і більше переконуємось, що в кожної людини є своя доля, не подібна на ні чию іншу, дана їй Богом. Ми перестаємо бути «гвинтиками». І справді, за два десятиліття я зібрав біля сотні влучних висловів у селі, як від односельчан добре знаних, так і гостей. Вживається багато прислів’їв, які друкувалися в книгах, а є й такі оригінальні, що ніде не почуєш і не прочитаєш, хіба що від тієї чи іншої людини, яка ними користується в певний час життя у розмові про ту чи іншу подію або людину.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Вітаємо ювіляра!

24 липня 2011 року виповнюється 60 років одному з провідних краєзнавців Сокирянського району, відомому журналісту і письменнику Олександру Дмитровичу Чорному.

Наш сайт приєднується до численних поздоровлень ювілярові, бажає Олександру Дмитровичу міцного здоров’я, натхнення, великих успіхів на всьому життєвому шляху!

Мітки: , , , , , , , , , ,

Рушник вишивається, пісня співається

Майстриня вишивки Г.Я. Крижанівська із Сокирян, як дорогоцінну реліквію, береже прапрабабусину вишивану сорочку, якій уже 215 літ

Буваючи в селах, збираючи легенди і перекази краю, довелось не один раз чути розповіді про вишиваний рушник, його красу і силу. Звичайно, що багато разів й сам торкався руками цього неповторного дива і неодмінного супутника нашого життя. Та все одно хвилююся, ніби вперше, як бачу його на стіні чи в стосику рукотворних виробів у когось із майстринь. Серце охоплює радість, і хочеться відразу побесідувати, розпитати все в людини, яка творить і береже цю красу.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

Героїчне минуле моїх бессарабців – 1919 рік

Наш бессарабський край майже ніколи не мав спокою. Після звільнення Хотинщини від турків населення почало стрімко зростати, а добробут — примножуватися, і Бессарабія перетворилася в одну із передових губерній Росії по експорту хліба. Якщо по всій Бессарабії на 1 кв. версту припадало майже 70 чоловік, то в Хотинському повіті — 117,2. Нараховувалося 293 сільських громади, в яких безземельні селяни складали більше 20% і в той же час у 1913 році 41 млн. пудів зерна вивозили за межі Бессарабії. Відкривалися нові найрізноманітніші навчальні заклади і лікарські установи. Край почав прогресивно розвиватися. Але тут настали грізні революційні події і роки громадянської війни.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,