Глиняний посуд для великодніх та різдвяних страв

Щербань О.В.

 

Глиняний посуд у часи його використання українцями (в даному контексті обмежимося хронологічним періодом від кінця ХІХ – до першої половини ХХ століття), побутував як для повсякденного вжитку так і для здійснення обрядів під час свят. Взявши за основу останнє призначення, виокремлю його в умовну групу, яку назву «празниковий глиняний посуд». Цей посуд відрізняється від звичайного, повсякденного, часом і способом використання, в окремих випадках – формами, декором чи окремими його елементами.

Празниковий глиняний посуд донині не став об’єктом спеціального наукового дослідження. Це зумовлено тим, що глиняний посуд як один із елементів побутової культури українців, не вивчався окремішньо від неї. Чи не найбільше інформації про окремі аспекти використання глиняного посуду в обрядах згруповано в розділі «Предмети гончарного виробництва в традиційно-побутовій культурі українців» монографії керамолога Олеся Пошивайла «Етнографія українського гончарства. Лівобережна Україна» (1993 рік) [8, с.258-266]. В умовах сучасного зацікавлення традиційно-побутовою культурою українців, Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Діана Николайко — лауреат загальнодержавного конкурсу

Дбати про майбутнє — святий обов’язок всіх нас, нині сущих, аби не01-300x225 переривався зв`язок поколінь. І в цьому немає чогось другорядного. Все тільки першорядне.

12 та 13 листопада 2014 року в столиці України проходив черговий щорічний творчий огляд — конкурс за програмою Українського фонду культури «Нові імена України». Учасниками цьогорічного конкурсу стали обдаровані діти з різних куточків держави, які змагалися у низці номінацій.

Чернівецьку область на конкурсі представили двоє вихованців мистецьких навчальних закладів, в тому числі у номінації «Кераміка» — учениця філії Сокирянської художньої школи в селі Коболчин Діана Николайко (викладач В.А. Гонца). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Трипільські поселення Сокирянщини

Трипільська етнокультурна спільнота – археологічна культура мідного віку, існувала у XXVIII-XXVI ст. до н. е. Поширена на території лісостепової та частково степової смуги Правобережної України, Молдови й Східної Румунії[1]. Трипільська культура від свого початку склалася на території сучасної області Молдова (край, який включає територію сучасної Республіки Молдова і західну частину Румунії) в процесі синтезу кількох неолітичних культур на рубежі V-IV тис. до н. с. Вся подальша історія трипільських племен була пов’язана з розселенням по Правобережному Українському лісостепу. Це було поступове займання вільних чи слабо заселених іншоетнічним населенням найближчих територій, або мало характер хвиль, що виливалися на більш віддалені території переважно з району Попруття і Середнього Подністров’я[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Оборонні споруди Сокирянського Подністров’я

Пропонуємо Вам уривок з історичного огляду Миколи Жарких «Оборонні споруди долини Дністра«. В уривку описано не лише споруди, розташовані безпосередньо на території Сокирянщини, а й ті, які знаходяться на території наших безпосередніх подністрівських сусідів — на протилежному березі.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,