День рождения копейки

Сегодня, 20 марта – день рождения копейки. В наше время копейка является разменной монетой не только в Украине и России, а также в Белоруссии, в Приднестровье, в Азербайджане (гяпик, азерб. qəpik, 1/100 маната). Эта маленькая и крайне мелкая на сегодняшний день монетка имеет достаточно древнюю историю. При чем, далеко не всегда она была такой малозначительной, как сегодня.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Освящение церкви в с. Романкоуцы Хотинского уезда

7 августа 1894 года, жители села Романкоуц[2] были свидетелями торжественного освящения новосозданного храма[3]. Радость их, радость, конечно великую разделили с ними жители не только ближайших сел, но и довольно отдаленных. Торжество почтили своим присутствием между прочим: их сиятельства князья Кантакузины[4] и их превосходительства генералы Лишины – владельцы Секурянский[5] и Рестевский[6].

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Освячення церкви в с. Романкоуци Хотинського повіту

21 листопада у Романківцях- храмове свято. Але, напевне навіть зсучасних романківчан мало хто знає, що сільську церкву було освячено не у листопаді, а в серпні. Тому пропонуємо відвідувачам сайту узнати як то все відбувалося — з першоджерела — з цікавої за змістом і історичною насиченістю розповіді безпосереднього учасника цієї дуже давньої події.

7 серпня 1894 року, жителі села Романкоуц[2] були свідками врочистого освячення новоствореного храму[3] . Радість їх, радість, звичайно велику розділили з ними жителі не тільки найближчих сіл, але й досить віддалених. Торжество ушанували своєю присутністю між іншим: їхні сіятельства князі Кантакузіни[4] і їх превосходительства генерали Лішини – власники Секурянський[5] і Рестевський[6].

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Летописный город Кучелмин

Города, как звезды: загораются и, несправедливо забытые историей, «гаснут»

На наших землях в седой древности проживали далекие предки. Называли их разнообразно, а «отец истории» Геродот именовал «скифами-пахарями». И хотя они были умелыми земледельцами, сообразительными изобретателями, иногда приходилось брать оружие в руки и становиться бесстрашными воинами, защищать родную землю от степных диких орд, завистливых соседей. Поселения густо покрывали территорию над полноводным Днестром, который еще в первом тысячелетии нашей эры был удобным торговым путем для наших предков-тиверцев и гостей торговых. Руслом Днестра плыли целые караваны — от Галича до Черного моря, которое в те времена называли Гостинным. Поэтому вдоль берегов Днестра, с обеих сторон, возникали портовые города-крепости: Галич, Василев, Онут, Хотин, Бакота, Ушица. А самым южным был город Кучелмин.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Літописне місто Кучелмін

Міста, як зорі: загоряються і, несправедливо забуті історією, «згасають»

На наших землях у сиву давнину проживали далекі предки. Називали їх різноманітними найменнями, а «батько історії» Геродот іменував «скіфами-орачами». І хоч вони були вмілими хліборобами, кмітливими винахідниками, та інколи доводилось брати зброю в руки і ставати безстрашними воїнами, захищати рідну землю від степових диких орд, заздрісних сусідів. Поселення густо вкривали територію над повноводним Дністром, який ще в першому тисячолітті нашої ери був вигідним торговим шляхом для наших предків-тиверців та гостей торгових. Руслом Дністра пливли цілі каравани — від Галича до Чорного моря, яке в ті часи називали Гостинним. Тому вздовж берегів Дністра, з обох боків, виникали портові міста-фортеці: Галич, Василів, Онут, Хотин, Бакота, Ушиця. А найпівденнішим було місто Кучелмін.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Відомі діячі Російської імперії, які навідували Сокирянщину

Історія людства, передусім — це імена людей. Довідавшись про яку-небудь історичну подію, ми незмінно намагаємося довідатися про імена тих людей, котрі були тим або іншим чином до нього причетні. Через ім’я ми знайомимося з життям людини,його місцем і значенням в історичних подіях, а тим самим і як його діяння вплинули на життя наших пращурів (як це відбулося в далеку давнину), дідів, а певним чином і на наше сучасне життя.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,