Свято-Покровська церква села Селище

Олексій Мандзяк

 

 

Село Селище вперше згадується в підтвердній грамоті господаря Молдавського князівства Ієремії Могили, від 15 квітня 1603 року[1]. 5 травня 1629 року, в Яссах господар Молдавського князівства Мирон Барновський Могила видав підтвердну грамоту дяку (писарю) Костянтину Стирчі на це село[2]. Надалі воно переходило від одного власника до іншого.

Коли і ким була побудована перша православна церква в селі Селище, нам не відомо. Але в XVIII столітті вона там вже була. «Відомість в молдавський диван від Хотинського цинуту про кількість у ньому селищ, в них дворів і людей» від 25 грудня 1772 року свідчить про те, що в с. Селище діяла церква, при якій служив один священик[3]. В даних по селах Сокирянщини з відомостей про погосподарський перепис Хотинського цинуту, складених в травні-липні 1774 року, зазначено, що при церкві села Селище служив «піп Николай»[4]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церква Різдва Пресвятої Богородиці села Кулішівка


 

Олексій Мандзяк

 

Під назвою «Кулісева, где Радул сидів» село Кулішівка вперше згадується в грамоті господаря Молдавського князівства Іллі I і брата його Стефана II, від 20 грудня 1437 року, якою вони дарують і підтверджують боярину Михайлу з Дорохоя (він же Михайло Дорогунський, Михайло Невольник) п’ятдесят два села[1].

Сама перша відома нині церква, освячена на честь Різдва Пресвятої Богородиці, в Кулішівці буда побудована у 1603 році[2].

У 1721 році Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

З любов’ю до рідного краю

Рік тому розпочався збір коштів на видання книги про село Гвіздівці. До цієї важливої справи долучились десятки людей. Відтак цей проект увійшов і до програми районного книгодрукування.

У книзі зібрано значні історичні дані про минуле села з  прадавніх часів — від часів заснування і до наших днів, в тому числі, –  про історичні постаті уродженців і мешканців села. Не забуті і сучасники, які живуть і творять сучасне та майбутнє.

Починаючи у свій час цю працю, автори, як то вони розповідають, навіть не сподівалися, що вдасться зібрати такий значний за обсягом і глибиною історичний матеріал про село, а також, що історія Гвіздівців є настільки насиченою, настільки пов’язаною з самими великими і бурхливими подіями не лише в історії краю, а й в історії всієї Східної Європи, а подекуди – і всієї Євразії. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Поріднені поміщицькі родини Бібері і Самсон

           Церква с. Гвіздівці, побудована Самсонами. Фото — 1928 року

Олексій Мандзяк

Олег Кучерявий

 Протягом тривалого часу землі сучасної Сокирянщини належали різним за походженням і національним складом боярським а потім поміщицьким родинам. Кожна із цих родин і її окремі представники, які наслідували, купували і продавали ці землі залишили свій слід в історії населених пунктів сучасного Сокирянського району Чернівецької області. Серед інших відомі поріднені родини поміщиків Бібері і Самсон, про котрих ми і розповімо читачам нашого історико-краєзнавчого сайту «Сокирянщина».

На Сокирярянщині Бібері у різні часи володіли землями в селах Гвіздівці, Мендиківці (сучасне село Олексіївка) і Пів-Мендиківці (сучасне село Новоолексіївка). А представники роду Самсон проживали в селі Гвіздівці. Так чи інакше історія Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церква села Окниця

Олексій Мандзяк

 

Окниця (рум. Ocniţa) – село і адміністративний центр однойменної комуни Окницького району Республіки Молдова, яке розташоване на відстані 6 км від однойменного міста Окниця. Один з найдавніших населених пунктів Північної Молдови. Перша писемна згадка про Окницю, відома на цей час, датується 15 червням 1431 року[1].

Історія цього села, сусіднього з Сокирянським районом Чернівецької області України, протягом багатьох століть найтіснішим чином пов’язана з історією Сокирянщини, про що свідчать численні історичні документи. Налагоджувалися добросусідські зв’язки між селами. За допомогою шлюбів виникали тісні зв’язки на рівні родин Окниці та ряду сіл Сокирянщини. В метричних книгах Архангело-Михайлівської церкви села Окниця XIX-XX ст. зустрічається велика кількість записів про уродженців численних сіл сучасної Сокирянщини – про хрещення дітей, про одруження і відспівування. Те ж саме стосується й метричних книг і сповідних розписів церков ряду сіл сучасної Сокирянщини, в яких виявлені записи про жителів села Окниця. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Боярські Сокиряни

Олексій Мандзяк

 

Сокиряни – місто, розташоване в долині річки Сокирянки, яка є правою притокою Дністра. Коли виник цей населений пункт і ким він був заснований сучасним науковцям не відомо. Але вже на початку нової ери на території сучасних Сокирян і околиць було декілька поселень. Зокрема, в урочищі Тогуряни розташоване ранньослов’янське поселення черняхівської культури (II–V ст. н.е).

Є припущення, що приблизно в сучасних границях село існувало як мінімум з часів Шипинської землі, у складі якої, як відомо, деякий час була територія всієї теперішньої Сокирянщини. Як відомо формування Шипинської землі почалося в кінці XII ст., а в першій половині XV ст. вона втратила політичну автономію і перестала існувати. На час останніх десятиліть існування Шипинської землі в складі Молдавського князівства в якості автономії відносяться перші письмові згадки про нині існуючи і деякі зниклі села Сокирянщини. Зокрема саме тоді вперше згадується село Гвіздівці (1422-1431 рр.), села Кулішівка, Вишнева, Розкопинці (1437 р.), села Ришинці, Дубова, Непоротове, Ожеве, Василівка, Коболчин та Білоусівка (1447 р.). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

З «Літопису Землі Молдавської від Аарона-воєводи» Мирона Костіна

Представляємо вашій увазі декілька глав (17-19) із «Літопису Землі Молдавської від Аарона-воєводи…», який був свого часу складений видатним молдавським державним та політичним діячем Мироном Костіним (1633–1691). Ці глави є дуже цікавими для тих, хто цікавиться історією не лише нашого краю, який в ті давні часи входив до складу Молдавського князівства, а й історією всієї України, зокрема – історією козацтва. Адже у цих главах дуже багато йдеться про українських козаків  та події часів Богдана Хмельницького (1596-1657).

При чому слід мати на увазі, що опис подій представляє не сучасний дослідник – а людина, яка була сучасником а в деяких випадках і учасником описуваних подій і навряд Ви знайдете інше таке цілісне оповідання від сучасника тих часів. Та одночасно, слід мати на увазі і притаманну сучасникам та учасникам подій їх декотру однобічність сприйняття, що ми добре знаємо по подіях нашого часу. Щоправда, уважний читач зверне увагу на те, що Мирон Костін всіма силами намагався дотримуватися об`єктивності викладення. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Молдавський податковий Катастіф, 1591 року

Представляємо Вашій увазі ще один цікавий історичний документ, щоmold значною мірою може дати приблизне уявлення про чисельність в 1591 році населення Молдови й, у тому числі – нашого краю. Це – «Катастіф[1] селян, немєшів, ветафів і священиків, які платять податки у всіх двадцяти двох областях Молдавії», від 20 лютого 1591 року.

Представлений документ, на сьогоднішній день є першим свідченням організації податкового перепису в Молдавському князівстві, яке дійшло до нас. Як відзначають деякі дослідники — це саме древнє статистичне, демографічне й фіскальне джерело в історії Молдавського князівства. По суті, він є підсумковим податним записом, в якому зведені дані  про платників податків по повітах. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Романківці на зламі XVIII-го і XIX-го ст.

Представляємо відвідувачам сайту цікавий історичний документ, який стосується з одного боку історії села Романківці Сокирянського району, а з іншого боку – документ характеризує відносини регулювання прав власності в період переходу Бессарабії від турецького панування до Російської імперії. Це дослідницький опис архівної справи № 80 «Об имении Станислава Гаджея в райе Хотинской — от 18 Апреля 1808 г. На 20 л. Цей опис міститься в історичній праці І. Халіпи «Описание архива Г.г. Сенаторов (российских), председательствовавших в диванах княжеств Молдавии и Валахии с 1808 по 1813 гг.» (Труды Бессарабской губернской ученой архивной комиссии. — Том 1. – Кишинев, 1900). Документ надається в українському перекладі, при цьому трохи зберігає давній стиль російської «словєсності». У майже автентичному вигляді текст буде опубліковано на російськомовній сторінці нашого сайту.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Наші сусіди: село Михалашани

До 1991 року сокирянці досить жваво спілкувалися з мешканцями сусідних районів Молдови. Та згодом нас розділили кордони, розірвавши не лише економічні, а подекуди навіть дружні і сімейні звязки між людьми.

Село Михалашани, що знаходиться в сусідньому Окницькому районі Молдови, і яке в колишні часи входило до складу Сокирянської (Секурянської) волості Хотинського повіту, у жовтні майбутнього 2011 року буде відзначати 580 років від дня свого заснування.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,