Героическое прошлое моих бессарабцев — 1919 год

Наш бессарабский край почти некогда не имел покоя. После освобождения Хотинщини от турок населения начало стремительно возрастать, а благосостояние — приумножаться, Бессарабия превратилась в одну из передовых губерний России по экспорту хлеба. Если по всей Бессарабии на 1 кв. версту приходилось почти 70 человек, то в Хотинском уезде — 117,2. Насчитывалось 293 сельских общины, в которых безземельные крестьяне составляли больше 20% и в то же время в 1913 году 41 млн. пудов зерна вывозили за границы Бессарабии. Открывались новые разнообразнейшие учебные заведения и врачебные учреждения. Край начал прогрессивно развиваться. Но здесь настали грозные революционные события и годы гражданской войны.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Героїчне минуле моїх бессарабців – 1919 рік

Наш бессарабський край майже ніколи не мав спокою. Після звільнення Хотинщини від турків населення почало стрімко зростати, а добробут — примножуватися, і Бессарабія перетворилася в одну із передових губерній Росії по експорту хліба. Якщо по всій Бессарабії на 1 кв. версту припадало майже 70 чоловік, то в Хотинському повіті — 117,2. Нараховувалося 293 сільських громади, в яких безземельні селяни складали більше 20% і в той же час у 1913 році 41 млн. пудів зерна вивозили за межі Бессарабії. Відкривалися нові найрізноманітніші навчальні заклади і лікарські установи. Край почав прогресивно розвиватися. Але тут настали грізні революційні події і роки громадянської війни.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокиряны, Романковцы и Хотинский уезд на рубеже 19-го и 20-го столетий

Что знали о нашем крае в старые времена? Одной из первых энциклопедий в Российской империи стал Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона.

На рубеже 19-20-х веков в России начался период бурной индустриализации и как следствие этого потребовалось систематизировать накопленные знания не только в узкоспециализированной литературе, но также и в литературе широкого профиля.

Всем требованиям того времени отвечал Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, состоявший из 86-ти томов. Вначале словарь задумывался, как перевод с немецкого Conversations-Lexicon. Однако в процессе работы над Энциклопедическим словарем, после первых же томов было решено создать полностью собственный словарь.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокиряни, Романківці і Хотинський повіт на межі 19-го і 20-го сторічь

Що знали про наш край у старі часи? Однією з перших енциклопедій у Російській імперії став Енциклопедичний словник Ф.А. Брокгауза й І.А. Єфрона.

На рубежі 20-го сторіччя у Росії почався період бурхливої індустріалізації і як наслідок цього виникла потреба систематизувати накопичені знання не лише в вузькоспеціалізованій літературі, але також і в літературі широкого профілю. Всім вимогам того часу відповідав Енциклопедичний словник Брокгауза й Єфрона, що складався з 86-ти томів. Спочатку словник замислювався, як переклад з німецького Conversations-Lexicon. Однак у процесі роботи над Енциклопедичним словником, після перших же томів було вирішено створити повністю власний словник.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Трипольские поселения Сокирянщины

Трипольское этнокультурное сообщество – археологическая культура медного века, существовала в XXVIII-XXVI в. до н.э. Распространенная на территории лесостепной и частично степной полосы Правобережной Украины, Молдовы и Восточной Румынии[1], Трипольская культура изначально сложилась на территории современной области Молдова (край, включающий территорию современной Республики Молдова и западную часть Румынии) в процессе синтеза нескольких неолитических культур на рубеже V-IV тыс. до н.э. Вся дальнейшая история трипольских племен была связана с расселением по Правобережной Украинской лесостепи. Это было постепенное занятие свободных или слабо заселенных иноэтничным населением ближайших территорий, или имело характер волн, которые выливались на более отдаленные территории преимущественно из района Припрутья и Среднего Поднестровья[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Трипільські поселення Сокирянщини

Трипільська етнокультурна спільнота – археологічна культура мідного віку, існувала у XXVIII-XXVI ст. до н. е. Поширена на території лісостепової та частково степової смуги Правобережної України, Молдови й Східної Румунії[1]. Трипільська культура від свого початку склалася на території сучасної області Молдова (край, який включає територію сучасної Республіки Молдова і західну частину Румунії) в процесі синтезу кількох неолітичних культур на рубежі V-IV тис. до н. с. Вся подальша історія трипільських племен була пов’язана з розселенням по Правобережному Українському лісостепу. Це було поступове займання вільних чи слабо заселених іншоетнічним населенням найближчих територій, або мало характер хвиль, що виливалися на більш віддалені території переважно з району Попруття і Середнього Подністров’я[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Открытие школы грамоты в селе Ветрянке, Хотинского уезда

Представляем Вашему вниманию исторический материал о сокирянском селе Витрянка – статью землевладельца и совладельца села Сербичаны Мишогло Н.Н. «Открытие школы грамоты в селе Ветрянке, Хотинского уезда». Эта статья публиковалась в издании «Кишиневские епархиальные ведомости» (Кишинев, 1898 год, № 3, С. 60 – 61). Материал представлен для сайта писателем, историком А.Мандзяком.

Село Ветрянка находится в северо-восточной части Хотинского уезда. Жителей здесь числится около 500 душ обоего пола; занимаясь земледелием и скотоводством, они пользуются, сравнительно, достаточным материальным благосостоянием; но к их несчастию, в последние годы, то вследствие болезни и смерти, то по другим частным и совершенно независящим от них обстоятельствам, в с. Ветрянке очень часто сменялись приходские священники[1]. Оставаясь, поэтому нередко в довольно продолжительное время без должного пастырского руководства, прихожане села Ветрянки в религиозно-нравственном отношении значительно отстали от своих соседей и вместе с тем не имели лица, которое разъяснило бы им пользу школу и позаботилось об устройстве таковой. Правда, уже около 30 лет они взносят в земство на волостную школу по 100 рублей ежегодно[2], но, по дальности расстояния, школой этой не пользуются, и вносимые ими деньги составляют для всех совершенно непроизводительный расход.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Відкриття школи грамоти у селі Вітрянка Хотинського повіту

Публікуємо історичний матеріал по сокирянському селу Вітрянка – статтю землевласника і співвласника села Сербичани Мишогло Н.Н. «Открытие школы грамоты в селе Ветрянке, Хотинского уезда». Цю статтю було опубліковано раніше лише у виданні «Кишиневские епархиальные ведомости» (Кишинев, 1898 год, № 3, С. 60 – 61). Матеріал наданий для публікації на нашому сайті письменником, істориком О.Мандзяком. Переклад також  О.Мандзяка.

Село Вітрянка знаходиться в північно-східній частині Хотинського повіту. Жителів тут значиться близько 500 душ обох статей; займаючись землеробством і скотарством, вони користуються, порівняно, достатнім матеріальним добробутом; але до їх нещастя, в останні роки, то в слідство хвороби й смерті, то по іншим приватним і зовсім незалежним від них обставинам, у с. Вітрянці дуже часто змінювалися парафіяльні священики[1].

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,