Таємниці історії Сокирянщини від Ігоря Швеця: НКВС і золото поміщика Лішина…

Спецоперації НКВС, про них ми фактично нічого не знаємо. В цивільних архівах, інформації не має, а архіви цієї надмогутньої колись організації, вивезені і закриті за «сімома печатками». Про «подвиги» чекістів, нажаль, свідки не наважуються говорити і в наш час. Але, одна людина, яка працювала на НКВС в місті Сокиряни-заговорила…

Квітень 1944 року: з приміщення НКВС, яке знаходиться в нинішньому приміщенні районного управління статистики в місті Сокиряни, по вулиці Центральній, виїхали чекісти. Їх маршрут пролягав в центр міста Сокиряни, до генеральського маєтку Лішиних, зараз це вулиця Шевченка, позаду приміщення Сокирянської РДА, а потім до церкви Петра і Павла, по вулиці Перемоги. Радянські чекісти шукали …золото. Так золото, яке нібито знаходилось в підземних ходах, в центрі міста під будинком сім`ї Лішиних. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , ,

Про що умовчує панський будинок?

Мало хто може повірити, що у місті до цього часу зберігся панський маєток. Причому не десь на околиці, а в центрі — на вулиці Шевченка, де нині розташована районна друкарня. Якось приходжу сюди у вихідний день і бачу, що група молодих людей фотографує це приміщення. Поцікавився, навіщо вони це роблять, і у відповідь почув, що «будинок цей історичний, у ньому колись панський маєток був».

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Освячення церкви в с. Романкоуци Хотинського повіту

21 листопада у Романківцях- храмове свято. Але, напевне навіть зсучасних романківчан мало хто знає, що сільську церкву було освячено не у листопаді, а в серпні. Тому пропонуємо відвідувачам сайту узнати як то все відбувалося — з першоджерела — з цікавої за змістом і історичною насиченістю розповіді безпосереднього учасника цієї дуже давньої події.

7 серпня 1894 року, жителі села Романкоуц[2] були свідками врочистого освячення новоствореного храму[3] . Радість їх, радість, звичайно велику розділили з ними жителі не тільки найближчих сіл, але й досить віддалених. Торжество ушанували своєю присутністю між іншим: їхні сіятельства князі Кантакузіни[4] і їх превосходительства генерали Лішини – власники Секурянський[5] і Рестевський[6].

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,