Нижньотортонські кременеві породи Подністров’я — артефактна сировина передскіфського часу

В. Ф. Петрунь

Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (село Непоротове Сокирянського району) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.

Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церква села Окниця

Олексій Мандзяк

 

Окниця (рум. Ocniţa) – село і адміністративний центр однойменної комуни Окницького району Республіки Молдова, яке розташоване на відстані 6 км від однойменного міста Окниця. Один з найдавніших населених пунктів Північної Молдови. Перша писемна згадка про Окницю, відома на цей час, датується 15 червням 1431 року[1].

Історія цього села, сусіднього з Сокирянським районом Чернівецької області України, протягом багатьох століть найтіснішим чином пов’язана з історією Сокирянщини, про що свідчать численні історичні документи. Налагоджувалися добросусідські зв’язки між селами. За допомогою шлюбів виникали тісні зв’язки на рівні родин Окниці та ряду сіл Сокирянщини. В метричних книгах Архангело-Михайлівської церкви села Окниця XIX-XX ст. зустрічається велика кількість записів про уродженців численних сіл сучасної Сокирянщини – про хрещення дітей, про одруження і відспівування. Те ж саме стосується й метричних книг і сповідних розписів церков ряду сіл сучасної Сокирянщини, в яких виявлені записи про жителів села Окниця. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

З «Літопису Землі Молдавської від Аарона-воєводи» Мирона Костіна

Представляємо вашій увазі декілька глав (17-19) із «Літопису Землі Молдавської від Аарона-воєводи…», який був свого часу складений видатним молдавським державним та політичним діячем Мироном Костіним (1633–1691). Ці глави є дуже цікавими для тих, хто цікавиться історією не лише нашого краю, який в ті давні часи входив до складу Молдавського князівства, а й історією всієї України, зокрема – історією козацтва. Адже у цих главах дуже багато йдеться про українських козаків  та події часів Богдана Хмельницького (1596-1657).

При чому слід мати на увазі, що опис подій представляє не сучасний дослідник – а людина, яка була сучасником а в деяких випадках і учасником описуваних подій і навряд Ви знайдете інше таке цілісне оповідання від сучасника тих часів. Та одночасно, слід мати на увазі і притаманну сучасникам та учасникам подій їх декотру однобічність сприйняття, що ми добре знаємо по подіях нашого часу. Щоправда, уважний читач зверне увагу на те, що Мирон Костін всіма силами намагався дотримуватися об`єктивності викладення. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Перші гусари — бессарабці!

Розпачливі сміливці, молодці, красені й поети… Відкинутий на147852 ліве плече ментик, хоробро заломлений ківер, вуси, шабля. Кому не знайомі портрети гусарів?! Їхні подвиги й бурхливе життя описані в романах, працях істориків, відзначені в театральних постановках і художніх кінострічках. При цьому мало кому відомо, що наші предки мали саме безпосереднє відношення до цього військового формуванню, що 300 років служило Російської імперії.

Гусарами в XV столітті (угорською «хусар», означає «один із двадцяти) називали кінних воїнів угорського ополчення, що поділялося на роти по 20 — 25 вершників. В 1707 році Петро Великий для захисту південних кордонів за західним прикладом створив свою легку кінноту. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Новоселицька гілка південно-західної залізниці

Представляємо вашій увазі главу про Новоселицьку гілкуOblozka Південно-Західної залізниці із другого видання «Ілюстрованого путівника по Південно-Західним казенним залізницям», який побачив світ у 1899 році в Києві.

Слобідка, станція лінії Київ-Одеса, служить вихідним пунктом Новоселицької гілки. Рейковий шлях йде на захід, перетинаючи хвилясту місцевість, обходячи пагорби які там зустрічаються і пригорбки; відчувається близькість величного Дністра; перед очима подорожнього проносяться звичайні картини Поділля: великі селища з панськими садибами, сади, переповнені фруктовими деревами, серед яких переважають сливи, і поля, засіяні пшеницею.

На 24 версті від Слобідки знаходиться станція Ковбасна, за якою рейковий шлях робить поворот на південний захід; пагорби і пригорбки стають вище, поїзд то проноситься з гуркотом по перекинутим через яри і балки містках, то йде серед виїмок; повороти залізничного полотна для обходу нерівностей грунту, що там зустрічаються, помічаються частіше. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Переселялись, шукаючи кращої долі

Завдяки своєму географічному розташуванню і сприятливим природнімPereselentsy ресурсам територія Бессарабсько-Буковинського краю, в тому числі й Сокирянщина, протягом століть перебувала на перехресті багатьох військових баталій та міграційних шляхів різних народів.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Химзачистка на півночі Молдови

Всім напевне відомо – скільки напіврозвалених складів сільгоспхімікатів розкидано по всій Україні. В сусідній Молдові їх теж було чимало і забезпечені вони хімікатами були не гірше, а навіть скоріше – краще, ніж в Україні. Є такі склади і вздовж кордонів України, зокрема до недавнього часу був дуже небезпечним склад у селі Клокушна Окницького району – поряд з Сокирянами і Гвіздівцями.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Перший випуск альманаху «Сокирянщина»

Представляємо вашій увазі перший випуск історико-краєзнавчого альманаху «Сокирянщина». У нього ввійшли статті на українській і російській мовах, присвячені історії та культурі Сокирянщини, до території якої ми відносимо сучасний Сокирянський район Чернівецької області України. Авторами статей являються місцеві краєзнавці і аматори історії, а також дослідники минулого.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Романківці на зламі XVIII-го і XIX-го ст.

Представляємо відвідувачам сайту цікавий історичний документ, який стосується з одного боку історії села Романківці Сокирянського району, а з іншого боку – документ характеризує відносини регулювання прав власності в період переходу Бессарабії від турецького панування до Російської імперії. Це дослідницький опис архівної справи № 80 «Об имении Станислава Гаджея в райе Хотинской — от 18 Апреля 1808 г. На 20 л. Цей опис міститься в історичній праці І. Халіпи «Описание архива Г.г. Сенаторов (российских), председательствовавших в диванах княжеств Молдавии и Валахии с 1808 по 1813 гг.» (Труды Бессарабской губернской ученой архивной комиссии. — Том 1. – Кишинев, 1900). Документ надається в українському перекладі, при цьому трохи зберігає давній стиль російської «словєсності». У майже автентичному вигляді текст буде опубліковано на російськомовній сторінці нашого сайту.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,