З любов’ю до рідного краю

Рік тому розпочався збір коштів на видання книги про село Гвіздівці. До цієї важливої справи долучились десятки людей. Відтак цей проект увійшов і до програми районного книгодрукування.

У книзі зібрано значні історичні дані про минуле села з  прадавніх часів — від часів заснування і до наших днів, в тому числі, –  про історичні постаті уродженців і мешканців села. Не забуті і сучасники, які живуть і творять сучасне та майбутнє.

Починаючи у свій час цю працю, автори, як то вони розповідають, навіть не сподівалися, що вдасться зібрати такий значний за обсягом і глибиною історичний матеріал про село, а також, що історія Гвіздівців є настільки насиченою, настільки пов’язаною з самими великими і бурхливими подіями не лише в історії краю, а й в історії всієї Східної Європи, а подекуди – і всієї Євразії. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Поріднені поміщицькі родини Бібері і Самсон

           Церква с. Гвіздівці, побудована Самсонами. Фото — 1928 року

Олексій Мандзяк

Олег Кучерявий

 Протягом тривалого часу землі сучасної Сокирянщини належали різним за походженням і національним складом боярським а потім поміщицьким родинам. Кожна із цих родин і її окремі представники, які наслідували, купували і продавали ці землі залишили свій слід в історії населених пунктів сучасного Сокирянського району Чернівецької області. Серед інших відомі поріднені родини поміщиків Бібері і Самсон, про котрих ми і розповімо читачам нашого історико-краєзнавчого сайту «Сокирянщина».

На Сокирярянщині Бібері у різні часи володіли землями в селах Гвіздівці, Мендиківці (сучасне село Олексіївка) і Пів-Мендиківці (сучасне село Новоолексіївка). А представники роду Самсон проживали в селі Гвіздівці. Так чи інакше історія Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Варись, варись мамаличко!

26 серпня 2018 року, в сонячну гарну днину, останню неділю літа, в селі Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області відбулося театралізоване дійство «Варись, варись мамаличко!».

Гостинно з хлібом і сіллю, піснями та смачною мамалигою гостей свята привітали: аматори сцени клубу та солісти-вокалісти села Ломачинці, а також талановиті учасниці народного аматорського фольклорного колективу «Берегиня». Шквал бурхливих оплесків зірвали всі учасники святкового дійства.

Бажаємо всім учасникам заходу креативних ідей та подальших творчих злетів! Навіть пропонуємо перетворити це театралізоване дійство у фестиваль мамалиги.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Наслідки стратиграфічного вивчення палеолітичних пам’яток Прикарпаття

О. П. Черниш

 

Багатошарові стоянки мають винятково важливе значення для всебічного вивчення розвитку суспільства на його найдавніших етапах, для вирішення ряду проблем історії господарства, культури і соціального ладу стародавнього населення. На матеріалах багатошарових стоянок кам’яного віку, враховуючи, зокрема, стратиграфічні дані, можна докладно вивчити як особливості конкретного процесу історичного розвитку давніх суспільств в окремих районах, так і його загальні закономірності. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Нижньотортонські кременеві породи Подністров’я — артефактна сировина передскіфського часу

В. Ф. Петрунь

Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (село Непоротове Сокирянського району) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.

Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церковь села Окница

Алексей Мандзяк

 

Окница (рум. Ocniţa) – село и административный центр одноименной коммуны Окницкого района Республики Молдова, которое расположено на расстоянии 6 км от одноименного города Окница. Один из древнейших населенных пунктов Северной Молдовы. Первое письменное упоминание об Окнице, известное в настоящее время, датируется 15 июня 1431 года[1].

История этого села, соседнего с Сокирянским районом Черновицкой области Украины, на протяжении многих столетий теснейшим образом связана с историей Сокирянщины, о чем свидетельствуют многочисленные исторические документы. Налаживались добрососедские связи между селами. С помощью браков возникали тесные связи на уровне семей Окниці и ряда сел Сокирянщины. В метрических книгах Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокирянщина вшанувала пам’ять визволителів району

26 березня 2018 року, відбулися заходи з нагоди відзначення 74–ої річниці визволення Сокирянщини від нацистів. В церемонії покладання квітів взяли участь: ветеран війни Заболотний Борис Якович, голова ради ветеранів Бурденюк Ніна Олексіївна, ветерани трудового фронту, голова районної державної адміністрації Петро Бескупський, заступник голови районної ради Олексій Бойко, керівники організацій, установ району, голови сільських рад всіх населених пунктів, громадськість. Це не лише спогади про героїчну і водночас трагічну сторінку нашої складної і суперечливої історії, це ще одна доречна нагода для того, щоб усвідомити важливість миру і злагоди на нашій землі. Адже, сьогодні, як ніколи ми розуміємо зміст слова мир та з нетерпінням чекаємо його. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Церква села Окниця

Олексій Мандзяк

 

Окниця (рум. Ocniţa) – село і адміністративний центр однойменної комуни Окницького району Республіки Молдова, яке розташоване на відстані 6 км від однойменного міста Окниця. Один з найдавніших населених пунктів Північної Молдови. Перша писемна згадка про Окницю, відома на цей час, датується 15 червням 1431 року[1].

Історія цього села, сусіднього з Сокирянським районом Чернівецької області України, протягом багатьох століть найтіснішим чином пов’язана з історією Сокирянщини, про що свідчать численні історичні документи. Налагоджувалися добросусідські зв’язки між селами. За допомогою шлюбів виникали тісні зв’язки на рівні родин Окниці та ряду сіл Сокирянщини. В метричних книгах Архангело-Михайлівської церкви села Окниця XIX-XX ст. зустрічається велика кількість записів про уродженців численних сіл сучасної Сокирянщини – про хрещення дітей, про одруження і відспівування. Те ж саме стосується й метричних книг і сповідних розписів церков ряду сіл сучасної Сокирянщини, в яких виявлені записи про жителів села Окниця. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Бухарестський мирний договір 1812 року

Територія Бессарабії, до якої завжди входила Сокирянщина, була остаточно звільнена від турецького панування і офіційно увійшла до складу Російської імперії у 1812 році відповідно до Бухарестського мирного договору, який було укладено між Росією і Туреччиною. Підписання договору завершило тривали і виснажливі війни з турками, які вели на території Бессарабії і молдавські господарі, і поляки, і українські козаки і росіяни.

Бухарестський мирний договір було укладено і підписано (зрозуміло що у Бухаресті) 16 травня (28 травня – за новим стилем) 1812 р. Тобто, 28 травня цього — 2017 року йому виповниться 205 років. Двохсотріччя цього мирного договору пройшло якось майже не помітно, хоча він  не лише поклав край турецькому пануванню, а і більш, як на сто років приніс мир нашому краю, чого в його історії до того не було ні коли! Тому, мабуть цей договір заслуговує на те, щоб про нього розповісти більш детально. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Боярські Сокиряни

Олексій Мандзяк

 

Сокиряни – місто, розташоване в долині річки Сокирянки, яка є правою притокою Дністра. Коли виник цей населений пункт і ким він був заснований сучасним науковцям не відомо. Але вже на початку нової ери на території сучасних Сокирян і околиць було декілька поселень. Зокрема, в урочищі Тогуряни розташоване ранньослов’янське поселення черняхівської культури (II–V ст. н.е).

Є припущення, що приблизно в сучасних границях село існувало як мінімум з часів Шипинської землі, у складі якої, як відомо, деякий час була територія всієї теперішньої Сокирянщини. Як відомо формування Шипинської землі почалося в кінці XII ст., а в першій половині XV ст. вона втратила політичну автономію і перестала існувати. На час останніх десятиліть існування Шипинської землі в складі Молдавського князівства в якості автономії відносяться перші письмові згадки про нині існуючи і деякі зниклі села Сокирянщини. Зокрема саме тоді вперше згадується село Гвіздівці (1422-1431 рр.), села Кулішівка, Вишнева, Розкопинці (1437 р.), села Ришинці, Дубова, Непоротове, Ожеве, Василівка, Коболчин та Білоусівка (1447 р.). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,