Печерні монастирі середнього Подністров`я та 1-ше Болгарське царство

Нечитайло П. О.

Про вірогідні впливи Балкан на християнізацію краю і появу печерних монастирів писали ще у XIX ст. [33, 2-3]. Пізніше ця гіпотеза знайшла підтвердження в роботах сучасних істориків [22; 29, 46-47]. На даному етапі досліджень з’явилась можливість конкретизувати та узагальнити дані, що стосуються балканських впливів на християнську традицію печерножителства у басейні Дністра.

Найбільш яскравою категорією знахідок, що дозволяють уточнити культурні впливи на формування підземної культової архітектури є петрогліфіка та епіграфіка. Окрім кириличних графіті XI-XVIII ст. дослідникам траплялись написи, що включали руноподібні та тамгоподібні графеми, а також знаки невідомого походження. Наявність рунічної графіки стверджена для пам’яток (Стінка, Стіна, Жванець, Непоротово, Нагоряни) [20; 21; 30]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Свято-Миколаївський чоловічий монастир

Олексій Мандзяк

В наш час особливе місце в духовному житті Сокирянщини відведено Свято-Миколаївському скельному чоловічому монастирю. Останнім часом про цей скит, стало багато відомо в народі, опубліковані численні статті науковців, краєзнавців і журналістів. Але тема ця не вичерпана, праця з історичними й архівними матеріалами, а також дослідженнями науковців дає нові відкриття, при чому не тільки про далеке минуле, а й про недалеке буття часів наших дідів і прадідів.

Свято-Миколаївський монастир, відомий також як Непоротівський чи Галицький монастир (скит), тобто по назві розташованих поблизу населених пунктів. Обидві останні назви стали використовуватися відносно недавно – з XIX століття. І якщо історія села Непоротове документально фіксується починаючи з XV століття, то другий населений пункт відносно молодий. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Літургія у Свято-Пантелеймонівському храмі на «Вишневій» села Ломачинці

9 серпня 2016 року, у день пам’яті святого великомученика іimg_1444 цілителя Пантелеймона, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив Божественну літургію у Свято-Пантелеймонівському храмі при дитячому оздоровчому центрі в урочищі «Вишнева», що в селі Ломачинці.

Його Блаженству співслужили намісник обителі єпископ Банченський Лонгин, єпископ Шепетівський і Славутський Євсевій, а також братія монастиря та Сокирянського району.

За богослужінням була піднесена сугуба молитва за мир в Україні. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Будується дорога на хутір Галицю

Хутір Галиця Михалківської сільської ради Сокирянського району, як ми вже писали про нього, розташований в дивній за своєю красою місцевості. Це був древній прикордонний пост Галицько-Волинського князівства, це є місце розташування однієї з величніших історичних, культурних і духовних скарбниць Сокирянського району та і всієї Чернівецької області – Непоротівського (Галицького) Свято-Миколаївського печерного чоловічого монастиря.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Чернець з Сокирян: Олександр Іванішин

30 серпня 1862 року в Сокирянах в сім’ї селянина Маковія Іванішина народився син, якого назвали Олександром. Маковій був людиною набожною, і з малолітства привчав дітей Богу молиться й до грамоти тягтися. Завдяки цьому Олександр з дитинства добре знав Святе писання, житія православних святих, а також був навчений грамоті в місцевій школі.

Коли Олександр вирішив присвятити своє життя служінню Богу, на жаль, нам не відомо. Але як, свідчать історики, в 1893 році він був пострижений у мантію з ім’ям Афанасій у Свято-Пантелеймоновому монастирі, також відомому як Россікон або Новий Руссік — один з 20-і «правлячих» монастирів на Святій Горі Афон у Греції. Цей монастир в останній чверті XIX століття перейшов під фактичний контроль Російської Православної Церкви та  уряду Російської імперії (аж до початку Першої світової війни). До кінця  XIX століття став самим більшим монастирем на Святій Горі по площі й чисельності братій, у числі якої був і Олександр (Афанасій) Іванішин.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Літописне місто Кучелмін

Міста, як зорі: загоряються і, несправедливо забуті історією, «згасають»

На наших землях у сиву давнину проживали далекі предки. Називали їх різноманітними найменнями, а «батько історії» Геродот іменував «скіфами-орачами». І хоч вони були вмілими хліборобами, кмітливими винахідниками, та інколи доводилось брати зброю в руки і ставати безстрашними воїнами, захищати рідну землю від степових диких орд, заздрісних сусідів. Поселення густо вкривали територію над повноводним Дністром, який ще в першому тисячолітті нашої ери був вигідним торговим шляхом для наших предків-тиверців та гостей торгових. Руслом Дністра пливли цілі каравани — від Галича до Чорного моря, яке в ті часи називали Гостинним. Тому вздовж берегів Дністра, з обох боків, виникали портові міста-фортеці: Галич, Василів, Онут, Хотин, Бакота, Ушиця. А найпівденнішим було місто Кучелмін.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Архімандрит з Коболчина

В 1812 році територія Бессарабії була приєднана до Російської імперії. Разом зі світською владою заново стала встановлюватися й церковна. В 1813 році пішло офіційне затвердження Кишинівської єпархії, якій були привласнені титули митрополії й екзархи. На місце священика церкви в селі Коболчин (побудована в 1784 р.) був затверджений отець Никифор Чернявський, українець за походженням, що до цього був дяком у невеликому селі Окниця (сучасний Окницький район, Молдавія; не плутати з однойменним містом-станцією). У Коболчині у Никифора один за другим стали народжуватися діти, старшим з них був син Василь — майбутній архімандрит Варлаам, єпископ Мінський і Туровський.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Непоротове, хутір Галиця і печерний монастир

Хутір Галиця (Михалківська сільська рада Сокирянського району Чернівецької області) розташований на березі Дністра. Дивна за своєю красою місцевість, древній прикордонний пост Галицько-Волинського князівства, місце розташування однієї з величніших історичних, культурних і духовних скарбниць Сокирянського району та і всієї Чернівецької області – Непоротівського (Галицького) Свято-Миколаївського печерного чоловічого монастиря.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Географія району

Загальна інформація

Сокирянський район розташований на сході Чернівецької області в лісостепній зоні, займає південно-східну частину Прут-Дністровського міжріччя. Площа 668 кв. км., що становить 7,3% від загальної території області. Відстань від райцентру Сокиряни до Чернівців 156 км. шосейними шляхами і 163 км залізницею, від міста Новодністровська до Чернівців 143 км. шосейними шляхами.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,