Православне духовенство в Сокирянах: оновлені дані


Олексій Мандзяк

Автором цього матеріалу раніше вже були надані дані про православних служителів Церкви Божої церков сучасного міста Сокиряни Чернівецької області, зокрема в книгах «Історія Сокирянщини в документах и матеріалах»[1] і «Православна Церква на Сокирянщині»[2]. Окрім того, історико-краєзнавчі дослідження стосовно окремих сокирянських православних церков і біографічні дані про їх служителів наведені в низці статей, опублікованих в друкованих виданнях, в публікаціях на сайті «Сокирянщина» і в історико-краєзнавчому альманасі «Сокирянщина».

З часом автором були Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

Книгам із Сокирян — понад 100 років

Працюючи в редакції райгазети, а потім очолюючи Сокирянську районну друкарню, не один раз замислювався над питанням, коли ж у нас виникло друкарство і з кого часу почали випускати в цій місцині перші книги  ̶  невже так пізно, аж у післявоєнний період? Зважаючи на складність у той час доступу до необхідних архівних матеріалів та обмаль історичних публікацій з цієї тематики, потратив на пошуки відповіді значну частину свого творчого життя. Однак тепер маю задоволення, що ті зусилля не були марними і вдалося не лише багато чого прояснити щодо розвитку місцевого друкарства, а й довідатись, що тут давно друкували не тільки квитанції чи простенькі бланки звітності, а й випускали перші книги, яким уже понад 100 років! Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Педагогу з Сокирян Софії Володимирівні Богач – 80

Юхим Гусар

 

БОГАЧ (Георгіян) Софія Володимирівна народилася 20 серпня 1938 року в м. Сокиряни Чернівецької області у сім’ї бідняка, в якій було четверо дітей. За фахом – педагог. Працювала учителем, директором школи у с. Коболчин. Подаю про неї есе «І два, мов сонечка, калачики» з книги «Діти війни», що вийшла друком у Чернівцях у видавництві «Місто».

Володимир Богач зі своєю судженою з усіх сил тягнулися, аби звити своє гніздечко – збудувати сяку-таку хатину, аби ластів’ята, їх було в них троє, четвертої дитини чекали, — мали дах над головою. То ж одна з найбідніших сімей в Сокирянах на самій околиці цього бессарабського містечка звела на одну кімнатку хатинку з лампача, замішаного на сльозах і поті. Вона була вкрита соломою і лише помащена глиною. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Як Сокирянам назву повертали?

О. Кучерявий7654

Як мабуть відомо всім сокирянцям, назва міста Сокиряни (раніше то було село, потім містечко, селище) була дещо спотворена. Населений пункт  називали Сєкурєни, Сєкурєнь, Секуряни, а може й ще якось.

Відразу після звільнення Бессарабії від румунських окупантів у 1940 року поставало питання про перейменування містечка, та тоді спочатку не «дійшли руки», а згодом почалася війна.

Але у 1944 році, невдовзі після повторного і остаточного звільнення Сокирянщини від німецько-румунських загарбників, Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Роки — 1919 та 1969: «Живий творець історії»

Був 1918-ий… Двадцятилітній солдат Григорій Забудько повертався з служби у рідні Сокиряни. І хоч в морозяному повітрі сріблився передноворічний сніжок, він думав про весну. Потомственному хліборобу хотілось швидше почути спів жайворона над головою, вдихнути на повні груди пахощі розімлілої землі, за чим він скучав у фронтових окопах. Та через декілька днів вир подій примусив забути про подібні бажання..

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Євреї в Бессарабии…

Багато років займаючись історією бессарабських єврейських містечок і сільгоспколоній, я виявив кілька населених пунктів, що нині існують або не існують, а також з різних причин змінили свої назви і про які, як видно, більшість читачів (маються на увазі читачі з Ізраїлю — прим. адм. сайту) навіть не чули. У своїй невеликій статті постараюся коротко про них розповісти.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокирянщина в румунському адресному календарі 1924-25 років

Представляємо Вашій увазі деяку інфомацію про села Сокирянщини і їх  жителів, яка була розміщена на сторінках «Адресного покажчика всієї Румуні» на 1924-1925 рр. (Anuarul «Socec» al României-Mari: 1924 — 1925. – V. II: Provancia. – Bucuresti: Editura «Socec & Co». Soc. Anon., 1925.)

Одразу приносимо вибачення, якщо деякі прізвища написані спотворено або з помилками. Скани сторінок з календарю, які ми маємо, нажаль, далекі від хорошої якості. Крім того, і сам румунський текст не позбавлений помилок при передачі прізвищ. Деякі прізвища написані однаково, як наприклад, Черней і Чорний. При тому, що в ті часи обидва прізвища були розповсюдженні на Сокирянщині.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Про що умовчує панський будинок?

Мало хто може повірити, що у місті до цього часу зберігся панський маєток. Причому не десь на околиці, а в центрі — на вулиці Шевченка, де нині розташована районна друкарня. Якось приходжу сюди у вихідний день і бачу, що група молодих людей фотографує це приміщення. Поцікавився, навіщо вони це роблять, і у відповідь почув, що «будинок цей історичний, у ньому колись панський маєток був».

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Чернець з Сокирян: Олександр Іванішин

30 серпня 1862 року в Сокирянах в сім’ї селянина Маковія Іванішина народився син, якого назвали Олександром. Маковій був людиною набожною, і з малолітства привчав дітей Богу молиться й до грамоти тягтися. Завдяки цьому Олександр з дитинства добре знав Святе писання, житія православних святих, а також був навчений грамоті в місцевій школі.

Коли Олександр вирішив присвятити своє життя служінню Богу, на жаль, нам не відомо. Але як, свідчать історики, в 1893 році він був пострижений у мантію з ім’ям Афанасій у Свято-Пантелеймоновому монастирі, також відомому як Россікон або Новий Руссік — один з 20-і «правлячих» монастирів на Святій Горі Афон у Греції. Цей монастир в останній чверті XIX століття перейшов під фактичний контроль Російської Православної Церкви та  уряду Російської імперії (аж до початку Першої світової війни). До кінця  XIX століття став самим більшим монастирем на Святій Горі по площі й чисельності братій, у числі якої був і Олександр (Афанасій) Іванішин.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Нариси Дністра Афанасьєва-Чужбінського

Переправляючись зі Старої Ушици знову в Бессарабію до селища Корманя, і рухаючись берегом за течією, я зупинився лише в селі Ломачинцях, як для відпочинку, так і тому, що в його околицях мені належало познайомитися і із древніми печерами, і з єврейською колонією, і з містечком Калюсом (Под. губ[1].), нарешті, з декількома десятками ліпован[2] у Білоусівці. На щастя в Ломачинцях жив освічений росіянин-поміщик, Е.М. К-ий [Крупенський], і в сімействі його надзвичайно приємно проходили мої вечори після денних праць і скитань. Поміщик робив для мене всілякі полегшення в моїх пошуках, і я не пам’ятаю подібної стоянки в усій Бессарабії.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,