Топонімія Сокирянського району

Раніше ми вже публікували на сайті  статтю видатного українського мовознавця Ю.А. Карпенка «Особливості гідронімічного словотвору» . Карпенко Юрій Олександрович (1929 – 2009) родом з м. Малина Житомирської області, закінчив Львівський університет (1953), з 1956 року — викладач, з 1958 — завідувач кафедри української мови, з 1965 — декан філологічного факультету Чернівецького університету. З 1968 року працює в Одеському університеті ім. І.І. Мечникова — завідувач кафедри загального і слов’янського мовознавства, з 1978 — завідувач кафедри російської мови, з 1991 — завідувач кафедри української мови, з 2001 — професор кафедри української мови. Він доктор філологічних наук (1967), професор (1968), академік Академії наук вищої школи України (1996), член-кореспондент Національної академії наук України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (2009).  Підготував 62-х кандидатів наук і 5 докторів наук.
Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Урочища, давні назви і закутини села Вашківці

АБДУЛІВ ЛІС – ліс зі сторони Булбоки.

БАБИНСЬКОГО КРИНИЦЯ – за Тихоновим ставом, недоходячи до Каштанів, зліва.

БАЛКАНИ – на пагорбі за ставом «Бульбонія».

БАТИРЬОВА КРИНИЦЯ – одна – на полі, по дорозі на Олексіївку зліва, друга турецька – в урочищі Балкани.

БЕРЕЗИНА – ліс, що знаходиться зі сторони с. Грубна. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , ,

Особливості гідронімічного словотвору

Ю. О. Карпенко0052

Аналіз гідронімічного словотвору, як і деякі інші топонімічні питання, вимагає від дослідника виконання ряду умов, які значною мірою впливають на результати цього аналізу. Передусім йдеться про: 1) розмежування однакових назв різних географічних об’єктів, 2) знання топонімічного контексту, 3) надійність матеріалу.

Топонімічна практика нерідко зустрічається із своєрідними комплексними назвами, коли, наприклад, ім’я ріки одночасно є назвою прилеглої до неї місцевості, поселення на її берегах, вершини, від якої вона бере свій початок, а ім’ям гори називає й ліс на її схилах та полонину і т. д. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

«Сторожова» семантика в топонімії українських Карпат і Передкарпаття

Лящук Б.Ф.258

Одним із важливих джерел історичної географії є географічні назви. Вони допомагають визначити межі поширення певних етносів та їхніх державних утворень, лінії оборонних рубежів, напрямки міграційних потоків і етнозв’язків.

Особливо характерне це для таких регіонів, як Українські Карпати і Прикарпаття, з їх складною топонімічною стратиграфією і глибокими історичними коренями. Топонімічні матеріали сприяють уточненню місцезнаходження слов’янських племен і союзів і поширенню їхніх пізніших державних утворень. Вони, наприклад, під­тверджують, що Галицько-Волинське князівство простягалось від Гродно на Німані, Визни на Нареві, включаючи землі давнього Берестя і Холмщини (Червенські Города) на північному заході, до Дуклянського перевалу і гір та м. Родна на півдні. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Мікротопонімія села Михалково: легенди та перекази, назви кутів, криниць, полів, лісів

(Легенди та перекази зібрані у селі Михалково Сокирянського району пошуковою групою Михалківської ЗОШ І-III ступенів, під керівництвом вчителя історії  Олександра Феофановича Соломко, і надані у праці «Михалкове – частина України» для Обласного форуму юних краєзнавців «До оберегів відродження», 2005 рік.)

&&&

Кут Валок

Є кутів у нашім селі багато, а я розкажу про Валок. Це частина села, що поближче до Дністра. До колишнього села Ришинці. От тут саме проходив вал Ришинський, яким окопали село, щоб хоч якось стояти проти турків. Але Ришинці було спалено. А село нове появилося в лісах. Трошки дальше. І воно розросталося, а вал заріс травою. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Білі берези — пишні вуса

У Білоусівці переповідають, що там, де нині знаходиться центр села, колись була велика гора. Навколо неї зеленою чашею здіймались до сонця могутні сосни та ялини. Вони розростались, затіняючи місце, і не давали можливості зрости будь-якому іншому деревцю. Та якось заніс сюди вітер-мандрівник дивовижно маленьке насіннячко. Воно потрапило в щілину кам’яної брили і там проросло. Ніхто не здогадувався, що то тендітне деревце – біла берізка.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,