Ломачинці: перепис 1824 року

Олексій Мандзяк

 

У листопаді 1823 року повноважний намісник Бессарабської області граф М.С. Воронцов (1782–1856) направив в Бессарабську Верховну Раду (рос. — Бессарабский Верховный Совет) пропозицію про проведення в області нового перепису населення, який, на його думку, повинен був сприяти наведенню порядку в справі оподаткування, поліпшення контролю по збору податей і земських повинностей.

Розглянувши цю пропозицію, Верховна рада визнала існування безладності в відношенні збору податей і сум земських повинностей, і те, що багато в чому ця безладність була пов’язана з відсутністю вірного народного перепису. Почалася підготовка до проведення перепису: в Кишиневі при Дворянському депутатському зібранні була заснована особлива «Обласна комісія для складання нового перепису жителям Бессарабської області», якій підпорядковувалися цинутні (повітові) комісії. Головою обласної комісії був призначений предводитель Бессарабського обласного дворянства Іван Михайлович Стурдза (1788–1863). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

Молдавський податковий Катастіф, 1591 року

Представляємо Вашій увазі ще один цікавий історичний документ, щоmold значною мірою може дати приблизне уявлення про чисельність в 1591 році населення Молдови й, у тому числі – нашого краю. Це – «Катастіф[1] селян, немєшів, ветафів і священиків, які платять податки у всіх двадцяти двох областях Молдавії», від 20 лютого 1591 року.

Представлений документ, на сьогоднішній день є першим свідченням організації податкового перепису в Молдавському князівстві, яке дійшло до нас. Як відзначають деякі дослідники — це саме древнє статистичне, демографічне й фіскальне джерело в історії Молдавського князівства. По суті, він є підсумковим податним записом, в якому зведені дані  про платників податків по повітах. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

До історії інтервенції. Румунія й Бессарабія

Французька декларація про цілі румунської окупації

Румунські війська зайняли Бессарабію (крім частини Хотинського повіту), на самому початку 1918 року під приводом захисту населення від більшовиків і, звичайно, із благословення «Антанти»[1]. Були при цьому зроблені офіційні завірення румунського уряду, що королівські війська займають російську територію виключно для відновлення порядку, що є враженим революційним рухом — особливо захопленнями поміщицьких земель і руйнуванням економії.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ціна Великої Перемоги

Минуло 55 років з того часу, як переможно закінчилася Велика Вітчизняна війна радянського народу над фашистською Німеччиною, а питання про ціну нашої перемоги над агресором продовжує залишатися актуальним. Не тільки тому, що визначення й осмислення ціни перемоги виявилося значно більше важке й суперечливим, ніж визначення й осмислення ціни минулої війни, але головним чином тому, що цей процес постійно ускладнюється й утрудняється ідеологічними, політичними, націоналістичними й іншими соціального толку обставинами.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокиряни, Романківці і Хотинський повіт на межі 19-го і 20-го сторічь

Що знали про наш край у старі часи? Однією з перших енциклопедій у Російській імперії став Енциклопедичний словник Ф.А. Брокгауза й І.А. Єфрона.

На рубежі 20-го сторіччя у Росії почався період бурхливої індустріалізації і як наслідок цього виникла потреба систематизувати накопичені знання не лише в вузькоспеціалізованій літературі, але також і в літературі широкого профілю. Всім вимогам того часу відповідав Енциклопедичний словник Брокгауза й Єфрона, що складався з 86-ти томів. Спочатку словник замислювався, як переклад з німецького Conversations-Lexicon. Однак у процесі роботи над Енциклопедичним словником, після перших же томів було вирішено створити повністю власний словник.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Секурянська волость – 1890 рік

Пропонуємо увазі відвідувачів сайту ще один цікавий історичний матеріал, який хоча й стисло, але при цьому досить повно описує життя наших предків у 1890-му році. Зрозуміло, що хоча описується лише один рік, але приблизно таким це життя було також в інші, наближені до зазначеного, року. Матеріал майже автентично передає зміст офіційного статистичного документу «Опись огляду Секурянской волости за 1890 год»[1]. Цей документ був додатком до набору статистичних таблиць, які складалися волосним правлінням і відправлялися далі по інстанції — до повітової влади. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Трипільські поселення Сокирянщини

Трипільська етнокультурна спільнота – археологічна культура мідного віку, існувала у XXVIII-XXVI ст. до н. е. Поширена на території лісостепової та частково степової смуги Правобережної України, Молдови й Східної Румунії[1]. Трипільська культура від свого початку склалася на території сучасної області Молдова (край, який включає територію сучасної Республіки Молдова і західну частину Румунії) в процесі синтезу кількох неолітичних культур на рубежі V-IV тис. до н. с. Вся подальша історія трипільських племен була пов’язана з розселенням по Правобережному Українському лісостепу. Це було поступове займання вільних чи слабо заселених іншоетнічним населенням найближчих територій, або мало характер хвиль, що виливалися на більш віддалені території переважно з району Попруття і Середнього Подністров’я[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Демографічна ситуація в селах і в районі

В деякій мірі цьогорічну демографічну ситуацію в селах Сокирянського району характеризують два села — Білоусівка і Братанівка. В одному селі  — у Білоусівці наявне деяке зростання чисельності населення, натомість у Братанівці все навпаки.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , ,