Православні храми села Непоротове

Олексій Мандзяк

 

14 січня 1447 року від Господаря Молдавського князівства Стефана II декілька сіл одержав боярин, спатар (мечник) Шандро, який судився з панами і боярами Негрилом, Баша (Балчан) і Сребулом за села на Дністрі, серед яких зазначено і село Непоротове[1]. Це і є перша відома на сьогоднішній день згадка про цей населений пункт.

Про боярина Шандро (він же Олександр, Шендрик, Шандру, Шендріка) відомо, що він походив із знатного і заможного роду, його батька звали Баліца Мундрічка. Крім Шандро у Баліца був син Михайло, дочка Драгуша і інші його діти[2]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Свято-Покровська церква села Волошкове

Олексій Мандзяк

 

Під назвою «Волошкоуци» сучасне село Волошкове вперше згадується в грамоті господаря Молдавського князівства Олександра Лепушняну від 20 квітня 1554 року, якою він підтвердив передачу логофету Іоанну Могилі (1520–1570) кількох сіл з млинами і ставками, якими володіли його предки і які були куплені ним самим[1].

Перша ж відома на сьогоднішній день церква у селі Волошково була побудована «тамтешніми жителями» і благодійниками у 1706 році: «будівлею дерев’яна, міцна, з такою ж дзвіницею»[2]. Освячена вона була на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Церква Різдва Пресвятої Богородиці села Кулішівка


 

Олексій Мандзяк

 

Під назвою «Кулісева, где Радул сидів» село Кулішівка вперше згадується в грамоті господаря Молдавського князівства Іллі I і брата його Стефана II, від 20 грудня 1437 року, якою вони дарують і підтверджують боярину Михайлу з Дорохоя (він же Михайло Дорогунський, Михайло Невольник) п’ятдесят два села[1].

Сама перша відома нині церква, освячена на честь Різдва Пресвятої Богородиці, в Кулішівці буда побудована у 1603 році[2].

У 1721 році Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , ,

Вітаємо з Новим роком! Бажаємо здоров’я і успіхів!

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Свято-Димитріївська церква села Кормань


 

Олексій Мандзяк

 

Перші документальні свідчення про існування села Кормань починають зустрічатися в господарських грамотах і актових записах XVII століття, коли це село було у складі Молдавського князівства. Так 22 липня 1632 року Костандін Стирча, за наказом господаря Олександра Ілляша воєводи, пише листа великому логофету Гянгі про розмежування готару селища Кулішівка з боку селища Сербичани. Описуючи визначений готар, боярин Стирча згадує про потік Кормань (притока Дністра), де розташоване село Кормань: «… готар Кулішівки від гирла [річки] Кормань, яка впадає у Дністер, вгору по руслу Корманя до витоку Корманя, до одного потоку, який впадає в Кормань, який зветься Проски[1]…»[2]. У той час село належало родині бояр Фортуна, які володіли також сусіднім селом Шебутинці[3]. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , ,

Таємниця рва на станції Сокиряни має бути розкрита

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Православна церква села Ломачинці і її служителі

Архангело-Михайлівська церква села Ломачинці, яка була освячена у 1813 році, поруч з новою, побудованою у 2005 році. Фото Дениса Кучерявого, 2010 рік

 

 

Олексій Мандзяк

ХРАМ

Село Ломачинці вперше зафіксоване на географічній на карті, що була опублікована у картографічній праці французького інженера Гійома Ле Вассера де Боплана (1595–1675) «Delineatio specialis et accurata Ukrainae. Cum suis Palatinatibus ac Distictibq, Provincycq adiacentibus» («Спеціальний і докладний план України разом з розташованими у ній воєводствами, округами й провінціями»), виданої у 1650 році в Данцигу картографом Вільгельмом Гондіусом (Гондтом). Перша письмова згадка зустрічається в грамоті господаря Молдавського князівства Євстратія Дабіжа від 11 серпня 1665 року, якою він підтверджує боярину Продану Дрегушескулу і його родичам Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Селищанці на обласному фестивалі забутих пісень

27 жовтня 2019 року в районному  Палаці культури м. Заставна  відбувся обласний фестиваль-конкурс буковинської народної (давньої, забутої) пісні ім. Євгенії Ярошинської «Буковина автентична».

Сокирянщину на фестивалі представляв  народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Прялочка» будинку культури села Селище (керівник – Дмитро Волошин).

Для селищанців цей день став справжнім святом народного співу, відродженням давно забутих буковинських співанок. Учасники колективу  представили два твори в рамках конкурсної програми, а саме: козацьку пісню «Ой, розвився дуб зелененький» та українську народну пісню “Поговоримо удвох”. Окрім того, вони перейняли досвід інших колективів області. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , ,

Відзначення 75-ої річниці звільнення України від німецько-фашистських загарбників

28 жовтня 2019 року виповнилося 75 років від дня остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України. Саме сьогодні наша держава вкотре згадує страшні роки Другої світової війни та вшановує пам’ять тих, хто ціною власного життя боронив цілісність та незалежність рідної землі.

З нагоди відзначення 75-ої річниці визволення України від нацистських загарбників в.о. голови районної державної адміністрації Андрій Маркевич, голова районної ради Василь Козак, голова районної організації ветеранів Ніна Бурдинюк, учасники Другої світової війни, представники підприємств, установ, організацій району, громадськості та засобів масової інформації поклали квіти до пам’ятника загиблим воїнам – односельцям та Братської могили, а також вшанували пам’ять полеглих в далекі і теперішні часи воєнного протистояння хвилиною мовчання. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Додатки до «Історико-біографічного словника Сокирянщини»

 

Олексій Мандзяк

Продовжуємо публікувати відомості про деяких поміщиків та орендарів, які в різний час постійно проживали або тимчасово перебували в населених пунктах, що розташовані на території Сокирянщини. Нагадаємо, що ці дані публікуються в рамках проекту «Історико-біографічний словник Сокирянщини», який спрямований на популяризацію краєзнавства та регіональної історії на прикладі сучасного Сокирянського району Чернівецької області України.

Попередня публікація відбулася 17 жовтня 2019 року.

&&&

Занга Валер’ян Олександрович (1900 р.н.) – син Олександра Івановича Занга (1852 – Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,