Відкриття школи грамоти у селі Вітрянка Хотинського повіту

Публікуємо історичний матеріал по сокирянському селу Вітрянка – статтю землевласника і співвласника села Сербичани Мишогло Н.Н. «Открытие школы грамоты в селе Ветрянке, Хотинского уезда». Цю статтю було опубліковано раніше лише у виданні «Кишиневские епархиальные ведомости» (Кишинев, 1898 год, № 3, С. 60 – 61). Матеріал наданий для публікації на нашому сайті письменником, істориком О.Мандзяком. Переклад також  О.Мандзяка.

Село Вітрянка знаходиться в північно-східній частині Хотинського повіту. Жителів тут значиться близько 500 душ обох статей; займаючись землеробством і скотарством, вони користуються, порівняно, достатнім матеріальним добробутом; але до їх нещастя, в останні роки, то в слідство хвороби й смерті, то по іншим приватним і зовсім незалежним від них обставинам, у с. Вітрянці дуже часто змінювалися парафіяльні священики[1].

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Історичний список виборців у Держдуму Російської імперії

В Україні знову вибори. На цей час – до органів місцевого самоврядування. А ми, тим часом пропонуємо Вам зазирнути в історію узнати, як відбувалися найперші на теренах Сокирянщини вибори органу влади – вибори в Державну думу Російської імперії у 1906 році. Матеріал представлено письменником, істориком О.Мандзяком.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Барон Штейгер: «Бессарабія» з Непоротова

Олексій Мандзяк

Після того як відбулася Жовтнева революція 1917 року, дворянство й інший люд не задоволений новим політичним укладом почав емігрувати за межі колишньої Російської імперії. В історії ця еміграція одержала назву «Еміграція першої хвилі» або «Російська біла еміграція». Загальна кількість емігрантів з Росії на 1 листопада 1920 р. за підрахунками американського Червоного Хреста становила 1194 тис. чоловік. За відомостями Ліги Націй, станом на серпень 1921 р., було більше 1,4 млн. біженців з Росії. У цілому, внаслідок революції в Росії за кордон потрапило близько 3 млн. чоловік. У їхньому числі була й родина Штейгерів.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокирянщина у творчості Івана Сергійовича Аксакова

Іван Сергійович Аксаков (1823 — 1886) — російський публіцист, поет, громадський діяч, один з лідерів слов’янофільського руху, прибічник самодержавія і одночасно критик кріпосництва і російського дворянства. У 1848 став чиновником з особливих доручень при Міністерстві внутрішніх справ Російської імперії і відразу виклопотав собі відрядження до Бессарабії для дослідження тамтешнього розколу.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Архімандрит з Коболчина

В 1812 році територія Бессарабії була приєднана до Російської імперії. Разом зі світською владою заново стала встановлюватися й церковна. В 1813 році пішло офіційне затвердження Кишинівської єпархії, якій були привласнені титули митрополії й екзархи. На місце священика церкви в селі Коболчин (побудована в 1784 р.) був затверджений отець Никифор Чернявський, українець за походженням, що до цього був дяком у невеликому селі Окниця (сучасний Окницький район, Молдавія; не плутати з однойменним містом-станцією). У Коболчині у Никифора один за другим стали народжуватися діти, старшим з них був син Василь — майбутній архімандрит Варлаам, єпископ Мінський і Туровський.

Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,