Сьогодні — 100 років від початку Хотинського повстання. Відкриття пам’ятного хреста в Ломачинцях

Ще донедавна всі хто заїжджав в село Ломачинці міг помітити непримітний, мало доглянутий хрест на якому через його вік не можна було нічого прочитати і мало хто знав, особливо з молоді, що ж то за хрест, чому він там стоїть, що означає.

І все ж не дивлячись ні на що, в селі ще є люди, які пам’ятають, що даний хрест був встановлений на місці розстрілу в 1919 році (16 січня[1]) мешканців села, які намагалися захистити рідний край від рук румунських окупантів, що після розпаду Австро-Угорської та Російської імперій хотіли розширити кордони своєї держави за рахунок земель інших народів. Нажаль сили були нерівними, а вагомої допомоги зі сторони Української Народної Республіки, яка в той час була не в кращому становищі або інших країн наші земляки так і не дочекалися[2]. Румуни все ж прийшли на терени, на яких в основному проживали українці, але вони побачили, що наш народ готовий боротися за свою землю і просто так не відступить. Не відступили і наші односельці за, що «поклали свої голови». Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ломачинчани на фронтах Першої світової війни 1914-1918 років

У 1914 році Російська імперія втягнулася у велику війну, яку ми нині знаємо під назвою «Перша світова війна» або «Велика війна» (28.07.1914 – 11.11.1918). Сокирянщина бойових дій не зазнала, але саме по собі географічне її розташування зумовило використання її території у всіляких військових цілях: через її села прямували до театру військових дій російські війська, тут були розташовані значні сили армії, в Сокирянах, Ломачинцях, Вашківцях і Романківцях лікувалися поранені; по-третє, тут повинні були розташовуватися значні сили армії. Крім того, в Сокиряни із Хотина були евакуйовані численні посадові особи, а також урядові та громадські установи, зокрема Хотинське казначейство і Хотинський повітовий з’їзд. В Сокирянах також знаходилося управління підвідомче Хотинському повітовому військовому начальнику. В селі Білоусівка знаходилася прийомна земського начальника 7-ої ділянки Хотинського повіту. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Село Комарів і його православний храм

Продовжуємо знайомити відвідувачів сайту «Сокирянщина» з сторінками історії населених пунктів сусідніх з Сокирянським районом територій. На цей раз представляємо вашій увазі статтю відомого краєзнавця Олексія Степановича Мандзяка про історію села Комарів Кельменецького району та його православний храм.

&&&

Олексій Мандзяк

Комарів – село Кельменецького району Чернівецької області України, розташоване на правому березі Дністра на Пруто-Дністровській рівнині Подільського плато. Коли воно виникло сучасним науковцям невідомо. Археологічний матеріал, зібраний навколо цього населеного пункту належить до різних епох, починаючи Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Наближаємось до 100-ої річниці Хотинського повстання

В наступному – 2019 році виповниться 100 років Хотинському повстанню проти румунської окупації, яке відбулося в період з 6 до 20 січня 1919 р. (за старим календарним стилем). За сучасним календарним стилем це буде період — з 19 січня до 2 лютого 1919 року.  Відповідно, в цьому році — 99-та річниця повстання. Та на жаль, незважаючи на такий тривалий період, що минув після тих бурхливих подій, в історії повстання досі, як не дивно, дуже багато «білих плям», пов’язаних з відносно поверхневим вивченням його історії.

Досі, єдиною цілком грунтовною працею по вивченню повстання можна вважати лише видання «Хотинское восстание. Сборник документов и материалов», Кишинев, «Штиинца», 1976). Але це все ж таки є лише збірник документів, який, зокрема, не показує хронологію подій. Решта історичних, науково-популярних праць та художніх творів на цю тему не достатньо точно відображають хронологію і, навіть, географію реальних подій. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Різдво у Бессарабії на початку ХХ-го ст.

Так,  чи інакше, а наближається Різдво. Хтось буде святкувати його 25 грудня, інші – 7 січня, але то є справа для кожного власна. А ми пропонуємо Вам статтю про те, як святкували Різдво у Бессарабії 100 років тому, які блюда були на святковому столі й де красувалася головна новорічна ялинка Бессарабської губернії, до якої тоді відносився наш край?

Отже, уявіть, що ви повернулися років на сто назад. Ми не будемо брати прямо такі Різдво з 1917 на 1918 роки, оскільки Світова війна і революційні події істотно вплинули на святкування, а уявимо, що надворі десь рік 1914… Грудень… Незабаром Різдво й Новий рік … Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

1917 рік: «Випадкова зустріч» у селі Непоротове

Представляємо вашій увазі невеликий художній твір, який був написаний у квітні 1918 року маловідомим автором Дмитром Перепьолкіним — після його короткочасного проживання в селі Непоротове у 1917 році. Цей твір не є особливо цінним історичним документом і не має якоїсь унікальної літературної цінності. Та це не позбавляє можливості бачити в ньому історико-літературний пам’ятник з точки зору краєзнавства, адже він передає невеличкий фрагмент життя села Непоротове та його мешканців другого десятиліття XX-го століття.

Ми не стали перекладати твір і публікуємо його в оригіналі – в тому вигляді, в якому він був опублікований в щотижневому літературно-художньому часопису «Естетика» у 1918 році. Публікація в журналі, що цілком природно, була здійснена за правилами російської, так званої, дореформеної орфографії (або дореволюційної орфографії). Тому пояснимо: літера «і» вимовлялася як і; «ѣ» (ѣ) – вимовлялася як є; літера «ъ» писалася на кінці слів після приголосних і не читалася, на противагу «ь» на кінці слів, який пом’якшує приголосні звуки. Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Ломачинці: перепис 1824 року

Олексій Мандзяк

 

У листопаді 1823 року повноважний намісник Бессарабської області граф М.С. Воронцов (1782–1856) направив в Бессарабську Верховну Раду (рос. — Бессарабский Верховный Совет) пропозицію про проведення в області нового перепису населення, який, на його думку, повинен був сприяти наведенню порядку в справі оподаткування, поліпшення контролю по збору податей і земських повинностей.

Розглянувши цю пропозицію, Верховна рада визнала існування безладності в відношенні збору податей і сум земських повинностей, і те, що багато в чому ця безладність була пов’язана з відсутністю вірного народного перепису. Почалася підготовка до проведення перепису: в Кишиневі при Дворянському депутатському зібранні була заснована особлива «Обласна комісія для складання нового перепису жителям Бессарабської області», якій підпорядковувалися цинутні (повітові) комісії. Головою обласної комісії був призначений предводитель Бессарабського обласного дворянства Іван Михайлович Стурдза (1788–1863). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,

Боярські Сокиряни

Олексій Мандзяк

 

Сокиряни – місто, розташоване в долині річки Сокирянки, яка є правою притокою Дністра. Коли виник цей населений пункт і ким він був заснований сучасним науковцям не відомо. Але вже на початку нової ери на території сучасних Сокирян і околиць було декілька поселень. Зокрема, в урочищі Тогуряни розташоване ранньослов’янське поселення черняхівської культури (II–V ст. н.е).

Є припущення, що приблизно в сучасних границях село існувало як мінімум з часів Шипинської землі, у складі якої, як відомо, деякий час була територія всієї теперішньої Сокирянщини. Як відомо формування Шипинської землі почалося в кінці XII ст., а в першій половині XV ст. вона втратила політичну автономію і перестала існувати. На час останніх десятиліть існування Шипинської землі в складі Молдавського князівства в якості автономії відносяться перші письмові згадки про нині існуючи і деякі зниклі села Сокирянщини. Зокрема саме тоді вперше згадується село Гвіздівці (1422-1431 рр.), села Кулішівка, Вишнева, Розкопинці (1437 р.), села Ришинці, Дубова, Непоротове, Ожеве, Василівка, Коболчин та Білоусівка (1447 р.). Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Сокирянська лікарня – 1913 рік

Представляємо Вашій увазі деякі факти про будівництво лікарні в Сокирянах, які були опубліковані в журналах Хотинського земства у 1913 році.

 &&&

Про переукладення планів на будівництво Секурянського приймального покою

На земському зібранні 1912 року в дорожньо-будівельної комісії були прийняті деякі принципи щодо побудови нових будівель, схвалені земським зібранням. Так було постановлено таке: печі робити теракотові і кахельні, підпілля бетонне, фасад будівель робити Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Трипільське поселення Василівка на середньому Дністрі

19 травня 2017 року ми вже публікували статтю В.О. Шумової «Житлові комплекси трипільського поселення Василівка».  Сьогодні пропонуємо Вам ознайомитися ще з одним дослідженням цієї вченої, яке також присвячене трипільському поселенню села Василівка на Сокирянщині.

 ***

В.О. Шумова

Дослідження пам’яток середнього періоду розвитку Трипілля – Кукутені на Україні вкрай незадовільне. Брак інформації є серйозною перешкодою в усвідомленні значного пласту культури, на основі якого в подальшому проходить довготривалий етногенетичний процес формування і розвитку пам’яток культури наступних періодів. Початок розвинутого Трипілля характеризується важливими процесами: по–перше, значним переселенням на схід племен, що зберігають ранньотрипільські традиції, по–друге – освоєння та поширення біхромного й поліхромного розпису в кераміці Читати повний текст »

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,